В інших випадках, передбачених законом.

2. Особа, яка використовує твір, зобов'язана зазначити ім'я автора тво­ру та джерело запозичення.

1. Цим Кодексом та Законом України «Про авторське право і суміжні права» встановлюються випадки правомірного використання твору без згоди автора.

Без згоди автора чи іншої особи, яка має авторське право, але з обов'язко­вим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:

використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, ви­правданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і жур­налів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, на­уковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, вклю­чених до фонограми (відеограми) або програми мовлення;

використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому по­ставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звукозапи­сах чи відеозаписах навчального характеру;

відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення поперед­ньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено авто­ром;

відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;

відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці вистав­ках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для висвітлення зазначених заходів, без використання цих каталогів у комерційних цілях;

видання випущених у світ творів рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих;

відтворення творів для судового і адміністративного провадження в обсязі, виправданому цією метою;

публічне виконання музичних творів під час офіційних і релігійних цере­моній, а також похоронів в обсязі, виправданому характером таких церемоній;

відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних видан­нях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених про­мов, звернень, доповідей та інших подібних творів в обсязі, виправданому по­ставленою метою;

відтворення твору в цілях і за умов, передбачених законом.

Цей перелік вільного використання творів є вичерпним.

Крім того, допускається вільне відтворення бібліотеками та архівами при­мірників твору репрографічним способом. Так, допускається без згоди автора або іншої особи, яка має авторське право, репрографічне відтворення одного примірника твору бібліотеками та архівами, діяльність яких не спрямована прямо або опосередковано на одержання прибутку, за таких умов:

у разі, коли відтворюваним твором є окрема опублікована стаття та інші не­великі за обсягом твори чи уривки з письмових творів (за винятком комп'ютерних програм і баз даних), з ілюстраціями чи без них, і коли це відтво­рення здійснюється за запитами фізичних осіб за умови, що:

а) бібліотека та архів мають достатньо підстав вважати, що такий примірник
використовуватиметься з метою освіти, навчання і приватного дослідження;

б) відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру;

у разі, коли відтворення здійснюється для збереження або заміни загубле­ного, пошкодженого та непридатного примірника даної бібліотеки чи архіву або для відновлення загубленого, пошкодженого або непридатного примірни­ка з фонду аналогічної бібліотеки чи архіву, а одержання такого примірника іншим шляхом неможливе, а також коли відтворення твору є поодиноким ви­падком і не має систематичного характеру.

Допускається також вільне відтворення примірників твору для навчання.

Допускається без згоди автора чи іншої особи, яка має авторське право:

відтворення уривків з опублікованих письмових творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;

репрографічне відтворення навчальними закладами для аудиторних занять опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів з ілюстраціями або без них за умови, коли:

а) обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;

б) відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного ха­
рактеру.

Окремими випадками вільного використання творів є вільне копіювання, модифікація і декомпіляція комп'ютерних програм.

Особа, яка правомірно володіє правомірно виготовленим примірником комп'ютерної програми, має право без згоди автора або іншої особи, яка має ав­торське право на цю програму:

внести до комп'ютерної програми зміни (модифікації) з метою забезпечен­ня її функціонування на технічних засобах особи, яка використовує ці програ­ми, і вчинення дій, пов'язаних з функціонуванням комп'ютерної програми відповідно до її призначення, зокрема запис і збереження в пам'яті комп'ютера, а також виправлення явних помилок, якщо інше не передбачено угодою з авто­ром чи іншою особою, яка має авторське право;

виготовити одну копію комп'ютерної програми за умови, що ця копія при­значена тільки для архівних цілей або для заміни правомірно придбаного примірника у випадках, якщо оригінал комп'ютерної програми буде втраче­ним, знищеним або стане непридатним для використання. При цьому копія комп'ютерної програми не може бути використана для інших цілей, ніж зазна­чено вище, і має бути знищена у разі, якщо володіння примірником цієї комп'ютерної програми перестає бути правомірним;

декомпілювати комп'ютерну програму (перетворити її з об'єктного коду у вихідний текст) з метою одержання інформації, необхідної для досягнення її взаємодії із незалежно розробленою комп'ютерною програмою, за дотримання таких умов:

а) інформація, необхідна для досягнення здатності до взаємодії, раніше не
була доступною цій особі з інших джерел;

б) зазначені дії здійснюються тільки щодо тих частин комп'ютерної програ­
ми, які необхідні для досягнення здатності до взаємодії;

в) інформація, одержана в результаті декомпіляції, може використовувати­
ся лише для досягнення здатності до її взаємодії з іншими програмами, але не
може передаватись іншим особам, крім випадків, якщо це необхідно для досяг­
нення здатності до взаємодії з іншими програмами, а також не може викорис­
товуватися для розроблення комп'ютерної програми, схожої на декомпільова-
ну комп'ютерну програму, або для вчинення будь-якої іншої дії, що порушує
авторське право;

спостерігати, вивчати, досліджувати функціонування комп'ютерної програ­ми з метою визначення ідей і принципів, що лежать в її основі, за умови, що це робиться в процесі виконання будь-якої дії із завантаження, показу, функціо­нування, передачі чи запису в пам'ять (збереження) комп'ютерної програми.

Застосування вищенаведених положень не повинно завдавати шкоди вико­ристанню комп'ютерної програми і не повинно обмежувати законні інтереси автора та (або) іншої особи, яка має авторське право на комп'ютерну програму.

Допускається вільне відтворення творів в особистих цілях або для кола сім'ї без дозволу автора чи іншої особи, яка має авторське право, і без виплати ав­торської винагороди попередньо правомірно оприлюднених творів, крім:

творів архітектури у формі будівель і споруд;

комп'ютерних програм, за винятком випадків, передбачених законом;

репрографічного відтворення книг, нотних текстів і оригінальних творів об­разотворчого мистецтва, за винятком випадків, передбачених законом.

Твори і виконання, зафіксовані у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальні твори та їх примірники допускається відтворювати у домашніх умовах виключно в особистих цілях або для кола сім'ї без дозволу автора (авторів), виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, але з виплатою їм винагороди. Особливості виплати винагороди у цьому випадку визначаються законом.

2. Особа, яка використовує твір, в обов'язковому порядку повинна зазнача­ти ім'я автора твору та джерело запозичення.

Стаття 445. Право автора на плату за використання його твору

1. Автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Автору чи іншій особі, яка має авторське право, належить право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору (крім випадків вільного використання твору). Винагорода може здійснюватись у формі одноразового (паушального) платежу або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або з комбінованих платежів.

Розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використан­ня твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що уклада­ються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями колективного управління, які використовують твори. KM України можуть установлюватися мінімальні ставки авторської винагороди та порядок їх індексації. Розмір ав­торської винагороди, визначений сторонами в авторському договорі, не може бути нижчим від мінімальних ставок, визначених постановою KM України «Про затвердження мінімальних ставок, винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав».

Закон України «Про авторське право і суміжні права» встановлює певні особливості виплати авторської винагороди. Так, допускається відтворення виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, без згоди суб'єкта авторського права, виконавців і виробників фонограм і відеограм, але з виплатою авторської винагороди.

Виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, здійснюється у формі відраху­вань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробни­кам та (або) імпортерам обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім:

професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах;

обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України;

обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.

Розміри відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються KM Ук­раїни. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються організаціям колективного управління, уповноваже­ним організаціям. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колектив­ного управління, що є на обліку, на основі договорів, які уповноважені ор­ганізації укладають з усіма організаціями колективного управління. Імпортери перераховують ці кошти уповноваженій організації під час ввезення товару на митну територію України, а виробники — у кінці кожного місяця після ре­алізації обладнання і матеріальних носіїв.

Компетентний орган і визначені ним для збору коштів уповноважені ор­ганізації мають право вимагати від виробників та імпортерів інформацію про виробництво, імпорт і реалізацію (продаж) зазначених обладнання і ма­теріальних носіїв.

Зібрані кошти розподіляються між авторами, виконавцями, виробниками фонограм (відеограм). Якщо угодами між організаціями колективного управ­ління не передбачено інше, то ці кошти розподіляються у таких пропорціях: ав­торам — 50 відсотків, виконавцям — 25 відсотків і виробникам фонограм (відеограм) — 25 відсотків.

Спеціальним випадком виплати винагороди є виплата винагороди при ви­користанні фонограм і відеограм, опублікованих з комерційною метою.

Збирання винагороди за використання зазначених фонограм (відеограм), і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними ком­петентним органом уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, що є на обліку, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям — 50 відсотків, виробникам фоно­грам (відеограм) — 50 відсотків.

Розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), порядок та умо­ви її виплати визначаються KM України.

Ще одним випадком спеціальної виплати винагороди за використання тво­ру є виплата за використання музичного твору, створеного для аудіовізуально­го твору.

Законодавство України передбачає один випадок виплати винагороди не за використання твору, а за його створення. Відповідно до ст. 1 б Закону України «Про авторське право і суміжні права» за створення і використання службово­го твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

Стаття 446. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір

1. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спли­ває через сімдесят років, що відліковуються з і січня року, наступного за ро­ком смерті автора чи останнього із співавторів, який пережив інших співав­торів, крім випадків, передбачених законом.

Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення твору.

Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті, крім випадків, передбачених законом.

Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторсь­кого права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумнівів щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкри­вається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, застосо­вується загальний строк чинності авторського права.

Авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора.

Якщо весь твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.

Авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітації.

Авторське право на твір, вперше опублікований протягом ЗО років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування.

Будь-яка особа, яка після закінчення строку охорони авторського права що­до неоприлюдненого твору вперше його оприлюднює, користується захистом, що є рівноцінним захисту майнових прав автора. Строк охорони цих прав ста­новить 25 років від часу, коли твір був вперше оприлюднений.

Строки дії авторського права після смерті автора та у зазначених випадках починаються від дня смерті автора і відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті або настання зазначених подій.

Особисті немайнові права автора охороняються безстроково.