Ніхто не має права опублікувати твір без згоди автора, крім випадків, встановлених цим кодексом та іншим законом.

4. У разі смерті автора його правонаступники мають право на опубліку­ вання твору, якщо це не суперечить волі автора.

1. Відповідно до коментованої статті опублікуванням твору, тобто випуском твору у світ, визнається повідомлення твору будь-яким способом невизначено­му колу осіб, у тому числі виданням, публічним виконанням, публічним пока­зом, переданням по радіо чи телебаченню, відображенням у загальнодоступних електронних системах інформації. Законом України «Про авторське право і суміжні права» дається більш розширене визначення поняття опублікування твору. Згідно з цим Законом опублікування твору, фонограми, відеограми — це випуск в обіг за згодою автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав виготовлених поліграфічними, електронними чи іншими спо­собами примірників твору, фонограми, відеограми у кількості, здатній задо­вольнити, з урахуванням характеру твору, фонограми чи відеограми, розумні потреби публіки, шляхом їх продажу, здавання в майновий найм, побутового чи комерційного прокату, надання доступу до них через електронні системи інформації таким чином, що будь-яка особа може його отримати з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором, або передачі права власності на них чи володіння ними іншими способами. Опублікуванням твору, фонограми, відеограми вважається також депонування рукопису твору, фонограми, відео­грами у сховищі (депозитарії) з відкритим доступом та можливістю одержан­ня в ньому примірника (копії) твору, фонограми, відеограми.

Особливістю опублікування є те, що воно пов'язується з такими діями, які означають введення у цивільний обіг примірників твору, тобто копій твору, ви­готовлених у будь-якій матеріальній формі. Опублікування здійснюється за згодою автора твору, а кількість випущених примірників повинна бути достат­ньою для задоволення розумних потреб публіки.

2. Ця норма ЦК є новою для чинного законодавства. Вона встановлює, що твір не може бути опублікований, якщо він порушує права людини на таємни­цю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку, здо­ров'ю та моральності населення. Твори, що порушують зазначені права, гро­мадський порядок та не відповідають моральним принципам суспільства, не можуть бути оприлюднені будь-яким способом чи в будь-якій формі.

3. Ніхто не має права опублікувати твір без згоди автора. Законодавством встановлюються випадки, при яких твір може бути опублікований і без згоди автора.

4. У разі смерті автора право на опублікування твору, якщо це не суперечить волі автора, мають його правонаступники. До правонаступників належать:

спадкоємці автора за законом та за заповітом;

інші фізичні та юридичні особи, до яких авторське право переходить в силу договору чи закону.

Право на опублікування твору мають також роботодавці, якщо твір створе­но в порядку виконання трудового договору.

Стаття 443. Використання твору за згодою автора

1. Використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім ви­ падків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

За загальним правилом використання твору автора іншими особами допус­кається не інакше як за згодою автора або його правонаступників і з виплатою винагороди.

Автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського догово­ру, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на викорис­тання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору.

За авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твір певним способом і в установлених межах лише одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або заборо­няти таке використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка пере­дає виключне право на використання твору, залишається право на використан­ня цього твору лише в частині прав, що не передаються.

За авторським договором про передачу невиключного права на використан­ня твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і в установлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на викори­стання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам.

Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Права на використання твору, що передаються за авторським договором, вважаються невиключними, якщо у договорі не передбачено передачі виключ­них прав на використання твору.

Договори про передачу прав на використання творів укладаються у пись­мовій формі. В усній формі може укладатися договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо). До­говір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Авторська ви­нагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені KM України в постанові «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав» від 18 січня 2003 р. № 72.

Предметом договору про передачу прав на використання твору не можуть бути права, яких не було на момент укладання договору. Умови договору, що погіршують становище автора (його правонаступника) порівняно із станови­щем, встановленим чинним законодавством, є недійсними.

Стаття 444. Випадки правомірного використання твору без згоди автора

1. Твір може бути вільно, без згоди автора та інших осіб, та безоплатно використаний будь-якою особою:

1) як цитата з правомірно опублікованого твору або як ілюстрація у ви­ даннях, радіо- і телепередачах, фонограмах та відеограмах, призначених для навчання, за умови дотримання звичаїв, зазначення джерела запозичен­ня та імені автора, якщо воно вказане в такому джерелі, та в обсязі, виправ­даному поставленою метою;

2) для відтворення у судовому та адміністративному провадженні в об­ сязі, виправданому цією метою;