Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.
Содержание книги
- Фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.
- Фізичні особи мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації.
- Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
- Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.
- Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
- Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи.
- Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
- Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
- Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
- Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
- Особа, у якої залишена бездоглядна домашня тварина, відповідає за її загибель або пошкодження у межах її вартості лише у разі свого умислу або грубої необережності.
- У разі виявлення скарбу, що є пам'яткою історії та культури, право власності на нього набуває держава.
- Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування.
- Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
- Якщо майно не було продане, воно за рішенням суду передається у власність держави. У цьому разі колишньому власникові виплачується сума, визначена за рішенням суду.
- Право власності на майно припиняється в разі його знищення.
- Цього умов, суд за позовом державного органу з питань охорони пам'яток історії та культури може постановити рішення про її викуп.
- Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
- Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
- До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.
- Таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
- Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
- У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.
- Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
- Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього кодексу.
- Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
- Право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
- У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.
- Таке об'єднання може бути створене також власниками житлових будинків.
- Гроші, а також цінні папери на пред'явника не можуть бути витребувані від добросовісного набувача.
- Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
- Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.
- Відмови володільця від володіння майном;
- Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.
- Власник земельної ділянки має право вимагати від землекористувача використання її за призначенням, встановленим у договорі.
- Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено на визначений або на невизначений строк.
- Невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.
- Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.
- Особисті немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності.
- Стаття 428. Здійснення права інтелектуальної власності, яке належить кільком особам
- У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати замовникові.
- Вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності;
- Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, встановлений законом.
- Ніхто не має права опублікувати твір без згоди автора, крім випадків, встановлених цим кодексом та іншим законом.
- В інших випадках, передбачених законом.
- Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.
- Стаття 492. Торговельна марка
- Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.
- Стаття 498. Відновлення чинності достроково припинених виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку
- Стаття 508. Строк чинності права інтелектуальної власності на комерційну таємницю
6. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права влас ності на майно, щодо якого він встановлений.
7. Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншо го нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.
Зміст сервітуту повністю залежить від правової сутності даного права, що становить різновид прав на чужі речі.
Інституту прав на чужі речі належать як загальні ознаки речового права, так і особливі, що поєднують різні види прав на чужі речі у певну систему. Отже, необхідним виявляється встановлення загальних ознак прав на чужі речі:
1) речові права на чужі речі обтяжують право власності.
Перехід права власності на майно від власника до інших осіб не є підставою для припинення речових прав інших управоможених осіб на це майно за винятками, встановленими законом або договором.
Вказане положення видається надто важливим моментом щодо з'ясування співвідношення права власності і прав на чужі речі. Внаслідок реалізації принципу слідування, тобто через те, що останні слідують за річчю, незважаючи на зміну суб'єктів права власності, складається становище, згідно з яким права на чужі речі обтяжують кожне право власності, як те, що існувало при їх встановленні, так і кожне наступне, що виникатиме у майбутньому. Такий тягар має вираз у тому, що власник речі, на яку поширене інше речове право, втрачає певні повноваження і не може реалізувати право власності в повному обсязі. Сервітут зберігає чинність у разі переходу права власності до іншого суб'єкта;
2) права на чужі речі здійснюються незалежно від волі власника.
Так, на думку багатьох вчених, речові права становлять юридичні форми, що забезпечують можливість тривалої, незалежної від згоди власника участі однієї особи у праві власності іншої. Обсяг прав при користуванні чужим майном визначається сервітутом, тобто залежить від виду сервітуту;
3) права на чужі речі здійснюються лише в певних межах.
Вказані межі залежать від виду речового права. Вони встановлюються законом і конкретизуються у договорі з власником. Проте сервітут хоч і обтяжує право власності, але не позбавляє власника у здійсненні його правомочностей;
4) права на чужі речі захищаються від усіх осіб і в тому числі від власника.
У цьому положенні втілюється абсолютність прав на чужі речі. Незважаю чи на свою обмеженість, вони захищаються так само, як і право власності.
Сервітут має також і додаткові ознаки. У цивільному законодавстві встановлено презумпцію відплатності сервітуту. Презумпція не діє, якщо умова безоплатності прямо передбачена договором, законом, заповітом або рішенням суду.
Сервітути можуть бути строковими або безстроковими залежно від мети використання об'єкта, на який вони поширюються.
Здійснення сервітуту повинно відбуватися найменш шкідливим чином. У разі спричинення шкоди майну власника суб'єкт сервітутного права відповідатиме на загальних підставах.
Стаття 404. Право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном
і. Право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубо проводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.
2. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земель
ної ділянки, а в разі необхідності — від власника (володільця) іншої зе
мельної ділянки надання земельного сервітуту.
3. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо
іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).
У чинному ЦК земельному сервітуту присвячено значно більше положень, ніж особистому сервітуту. У статті 404 ЦК визначаються види земельного сервітуту. Зазначається, що він може полягати в можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередач, зв'язку та трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Строк встановлення сервітуту може бути визначений або не визначений.
Земельний сервітут може встановлюватися щодо іншого виду нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).
Більш детально земельний сервітут регламентується в ЗК. Йому навіть присвячена окрема глава 16, яка включає п'ять статей.
Земельний сервітут має здійснюватися з урахуванням норм земельного законодавства: ЗК, Закону України «Про охорону земель» тощо.
Стаття 405= Право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом
1. Члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право
на користування цим житлом відповідно до закону.
|
