Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (стаття і 184 цього Кодексу).
Содержание книги
- Книга перша загальні положення
- Справедливість, добросовісність та розумність.
- Звичай, що суперечить договору або актам цивільного законодавства, у цивільних відносинах не застосовується.
- Законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
- У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
- Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
- Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
- Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
- Стаття 17. Захист цивільних прав та інтересів Президентом
- Способи самозахисту мають відповідати змістові права, що порушене, характерові дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.
- Право на захист особа здійснює на свій розсуд.
- Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
- Фізична особа може мати кілька місць проживання.
- Самостійно вчиняти дрібні побутові правочини.
- У разі припинення трудового договору, припинення фізичною особою підприємницької діяльності надана їй повна цивільна дієздатність зберігається.
- Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (стаття і 184 цього Кодексу).
- Опіка над майном припиняється у разі скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, а також у разі появи фізичної особи, місце перебування якої було невідомим.
- Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.
- При здійсненні повноважень щодо управління майном управитель діє від свого імені в інтересах особи, яка є власником майна.
- Суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності.
- При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.
- Поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.
- Піклувальник зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
- Якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання.
- Підстави виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, її розмір та порядок виплати встановлюються кабінетом міністрів України.
- Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
- Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
- Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом.
- Відмова у державній реєстрації, а також зволікання з її проведенням можуть бути оскаржені до суду.
- Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.
- Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).
- У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.
- Місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
- Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
- Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
- Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
- Суд може змінити структуру управління установи, якщо це необхідно внаслідок зміни мети установи або з інших поважних причин.
- З моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
- Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
- Кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язання.
- За рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.
- У першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
- Іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.
- Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.
- Призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи — учасника товариства, зокрема у зв'язку з її неплатоспроможністю;
- І. Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
- Особа може бути учасником лише одного товариства з обмеженою відповідальністю, яке має одного учасника.
- Стаття 146. Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю
- Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено.
- Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
1. Усі правочини, укладені недієздатною особою, є нікчемними, оскільки право вчиняти їх від імені недієздатної особи має лише її опікун, призначений органом опіки та піклування.
2. Шкода, завдана недієздатною фізичною особою, відшкодовується опікуном або закладом, який зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, якщо він не доведе, що шкода була завдана не з його вини. Обов'язок цих осіб відшкодувати шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, не припиняється в разі поновлення її цивільної дієздатності. Якщо опікун недієздатної особи, яка завдала шкоди, помер або у нього відсутнє майно, достатнє для відшкодування шкоди, а сама недієздатна особа має таке майно, суд може постановити рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я
58
 Статті 42, 43
або смертю потерпілого, частково або в повному обсязі за рахунок майна цієї недієздатної особи (див. коментар до ст. 1184 ЦК).
Стаття 42. Поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною
1. За позовом опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Нормами цієї статті визначено коло осіб, які можуть подавати заяви про відновлення дієздатності та підстави такого поновлення. Порядок і процедура поновлення цивільної дієздатності визначаються нормами глави 34 ЦПК, зокрема ст. 260.
Стаття 43. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
Фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць — перше січня наступного року.
3. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встанов
люється Цивільним процесуальним кодексом України.
1. Існування цієї норми викликане тим, що тривала відсутність громадянина в місці його постійного проживання за відсутності відомостей про його місце перебування зачіпає права та інтереси фізичних та юридичних осіб, з якими він перебуває у правових зв'язках. Це можуть бути як члени сім'ї чи утриманці такої особи, так і її кредитори. Незабезпеченими можуть залишитись і інтереси самої відсутньої особи. Так, невизначеними можуть залишитися майнові, аліментні, пенсійні, трудові та інші проблеми відсутньої особи. З метою усунення такої правової невизначеності законом передбачено створення спеціального легального статусу для такої особи - визнання її безвісно відсутньо, що є засвідченням в судовому порядку факту тривалої відсутності особи в місці її проживання, що зумовлює певні правові наслідки.
2. Підставою визнання особи безвісно відсутньою є тривала відсутність відомостей про місце її перебування в місці її постійного проживання. Заява про визнання особи безвісно відсутньою може бути подана будь-якою заінтересованою особою, включаючи, крім родичів, інших фізичних та юридичних осіб, державні органи тощо.
59
Книга перша. Загальні положення. Розділ II
3. Визнання громадянина безвісно відсутнім здійснюється за нормами глави 35 ЦПК.
Стаття 44. Опіка над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, а також фізичної особи, місце перебування якої невідоме
1. На підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсут ньою нотаріус за останнім місцем її проживання описує належне їй майно та встановлює над ним опіку.
За заявою заінтересованої особи або органу опіки та піклування над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме, опіка може бути встановлена нотаріусом до ухвалення судом рішення про визнання її безвісно відсутньою.
Опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або фізичної особи, місце перебування якої невідоме, приймає виконання цивільних обов'язків на її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах.
За заявою заінтересованої особи опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або фізичної особи, місце перебування якої невідоме, надає за рахунок цього майна утримання особам, яких вони за законом зобов'язані утримувати.
|
