Суд може змінити структуру управління установи, якщо це необхідно внаслідок зміни мети установи або з інших поважних причин.

4. У разі зміни мети установи або зміни структури управління установи її правління зобов'язане повідомити суд у письмовій формі про свою дум­ ку з цього питання.

 

1. Відповідно до ч. З ст. 88 ЦК в установчому акті установи вказується її ме­та, але на відміну від товариств мета установи може бути змінена судом у ви­падках, коли здійснення мети установи стало неможливим або вона загрожує суспільним інтересам.

2. Неможливість здійснення мети може бути, наприклад, пов'язана з тим, що установа створювалася з метою проведення певних заходів (фестивалів, спортивних змагань тощо). Тому коли ці заходи вже проведені, виникає потре­ба у зміні мети установи. Зміна мети у разі загрози суспільним інтересам мо­же бути проведена, коли існує загроза суспільним інтересам мешканців певно­го будинку, місцевості тощо. Наприклад, установа була створена для побудови парку відпочинку, але в ході виконання мети установи було виявлено, що місце, де повинен будуватися парк, на підставі санітарних норм не може вико­ристовуватися для цього, отже, загрожує суспільним інтересам.

3. Заявником у справі по зміні мети установи може бути орган державної реєстрації, який зобов'язаний погодити іншу мету з правлінням установи. У даному випадку органи державної реєстрації погоджують не подачу заяви, а саме нову мету установи з правлінням, оскільки саме цей орган втілюватиме її в життя.

4. Стаття 103 ЦК допускає можливість зміни не лише мети, а й структу­ри управління з будь-яких поважних причин, включаючи випадки зміни ме­ти установи. При розгляді судами спорів щодо зміни структури та мети установи суд повинен запросити думку правління про вирішення цього пи­тання, а правління зобов'язане дати відповідь у письмовій формі.

135

Книга перша. Загальні положення. Розділ II

Стаття 104. Припинення юридичної особи

1. Юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам — правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

2. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

3. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її плато­спроможності або банкрутства встановлюється законом.

1.       Новелою ЦК є те, що він відмовився від такого інституту, як ре­
організація, який традиційно у цивільному праві визнавався однією з форм
припинення юридичної особи, при якій виникає правонаступництво. Це
пов'язане з тим, що в науковій літературі вже давно висловлювалася думка, що
при виділенні юридична особа не припиняє свою діяльність.

Незважаючи на те, що ЦК відмовився від інституту реорганізації, в законо­давчих актах, які були прийняті вже після прийняття ЦК, все ж таки викори­стовується такий термін, як узагальнююче поняття, яке об'єднує такі процеси, як злиття, приєднання, поділ, перетворення та виділення. Так, ст. 56 ГК вста­новлює, що суб'єкт господарювання може бути утворений шляхом реор­ганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства. Стат­тя 28 Закону України «Про кооперацію» визначає, що реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) кооперативу відбувається за рішенням загальних зборів членів кооперативу у порядку, визначеному зако­нодавством та статутом кооперативу.

Ліквідацією юридичної особи є її припинення без правонаступництва інших юридичних чи фізичних осіб. Цивільне законодавство встановлює ви­падки, коли грошові зобов'язання юридичної особи, яка ліквідується, можуть бути покладені на інших юридичних осіб (див. коментар до ст. 609 ЦК), але це не є правонаступництвом.

2. Частина 3 ст. 104 ЦК передбачає, що юридичні особи вважаються такими, що припинилися, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи, який здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».

3. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її плато­спроможності або банкрутства провадиться судом відповідно до Закону Ук­раїни «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його бан­крутом», який передбачає можливість проведення в процесі санації як поділу юридичної особи з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає санації, так і зміни організаційно-правової форми або її ліквідації.

Стаття 105. Обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи

і. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного

136

Стаття 105

державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у про­ цесі припинення.

2.    Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про
припинення юридичної особи, призначають за погодженням з органом, який
здійснює державну реєстрацію, комісію з припинення юридичної особи
(ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки
припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути по­ кладено на орган управління юридичної особи.