Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

3. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язання­ми юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими докумен­ тами та законом.

4. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідаль­ ність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації.

Юридична особа відповідає за зобов'язаннями її учасників (заснов­ ників), що пов'язані з її створенням, тільки у разі наступного схвалення їхніх дій відповідним органом юридичної особи.

1. Однією з ознак юридичної особи є можливість самостійно відповідати за своїми зобов'язаннями. З можливістю відповідати за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном пов'язана можливість визнання юридичної особи банкрутом у випадку неплатоспроможності юридичної особи, тобто неможли­вості виконати свої зобов'язання перед кредиторами. Юридична особа відповідає як за цивільні зобов'язання, що виникли з договору, а також за заподіяння шкоди, в тому числі її працівниками, так і за виконання податко­вих та інших зобов'язань.

2. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним їй майном, яке належить їй на праві власності. Для деяких юридичних осіб вста­новлені винятки із цього правила. Так, відповідно до ст. 20 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» на майно культового призначен­ня не може бути звернено стягнення за претензіями кредитора. Якщо у юри­дичної особи майно перебуває тільки у користуванні на підставі договору оренди чи, наприклад, право користування передане як вклад до статутного капіталу товариства, на це майно не може бути звернено стягнення за борги юридичної особи.

3.       Відповідальність юридичної особи є самостійною. Тобто за загальним
правилом учасники, акціонери, члени цієї юридичної особи не відповідають за
її обов'язки, а юридична особа не відповідає за обов'язки учасника, за ви­
нятком випадків, встановлених законом, зокрема:

учасники повного та командитного товариства солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями цих товариств (статті 119, 133 ЦК);

127

Книга перша. Загальні положения. Розділ II

учасники товариства з додатковою відповідальністю відповідають за його зобов'язаннями своїми внесками до статутного капіталу, а при недостатності цих сум — додатково майном, що належить їм в однаковому для всіх учасників кратному розмірі щодо внеску кожного учасника (ст. 151 ЦК).

4. Юридична особа відповідає за зобов'язаннями її учасників (засновників), що пов'язані з її створенням, тільки у разі подальшого схвалення їхніх дій відповідним органом юридичної особи.

Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації, а юридична особа відповідає за зобов'язаннями її учасників (засновників), що пов'язані з її ство­ренням, лише у разі подальшого схвалення їхніх дій відповідним органом юри­дичної особи. Так, відповідно до ст. 36 Закону України «Про господарські това­риства» від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ установчі збори акціонерного то­вариства вирішують питання про схвалення угод, укладених засновниками до створення акціонерного товариства.

Стаття 97. Управління товариством

1. Управління товариством здійснюють його органи.

2. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

 

1. Дієздатність юридичної особи здійснюється її органами (див. ст. 92 ЦК). Залежно від видів юридичної особи законодавством або установчими доку­ментами можуть визначатися види органів управління. Існують товариства, де не створюються спеціальні органи управління, а всі рішення приймаються за згодою всіх учасників (див. коментар до ст. 121 ЦК).

2. Частина 2 ст. 97 ЦК встановлює, що органом управління є загальні збори учасників. До таких видів юридичних осіб належать акціонерні товариства, то­вариства з обмеженою відповідальністю, виробничі кооперативи, якщо інші органи не встановлені законодавством. Так, відповідно до ст. 15 Закону Ук­раїни «Про кооперацію» у разі коли з організаційних причин (через тери­торіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачене скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначають­ся статутом кооперативу.

Як правило, у юридичних осіб існують виконавчі органи, але з цього прави­ла є винятки. Так, відповідно до Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15 березня 2001 р. № 2299-ІП в корпоративних інвестиційних фондах, які створюються у формі акціонерних товариств і провадять виключно діяльність із спільного інвестування, не створюється виконавчий орган, оскільки його функції здійснює компанія з управління активами — господарське товариство, яке здійснює професійну діяльність з управління активами фонду на підставі ліцензії, що видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

128

9

Стаття 98

Крім загальних зборів та виконавчого органу в деяких юридичних особах існують ще й інші органи управління. Так, відповідно до статей 13, 17 Закону України «Про кредитні спілки» від 20 грудня 2001 р. № 2908-Ш органами уп­равління кредитної спілки є кредитний комітет, який є відповідальним за ор­ганізацію кредитної діяльності спілки. Він призначається спостережною ра­дою та підзвітний загальним зборам членів кредитної спілки та спостережній раді і несе перед ними відповідальність за ефективність кредитної діяльності спілки. Членами кредитного комітету можуть бути члени спостережної ради, члени правління та інші особи. До компетенції кредитного комітету кредитної спілки належать:

розгляд заяв членів кредитної спілки про надання кредитів і прийняття рішень з цих питань;

здійснення контролю за якістю кредитного портфеля;

вирішення інших питань, пов'язаних з кредитною діяльністю, відповідно до цього Закону, статуту кредитної спілки та положення про кредитний комітет.

Особливості управління юридичних осіб, які прийняли рішення про припи­нення або виділення або знаходяться в стадії банкрутства, регулюються відповідно ст. 105 ЦК та Законом України «Про відновлення платоспромож­ності боржника або визнання його банкрутом». Так, відповідно до ст. 105 ЦК з моменту призначення комісії по припиненню юридичної особи до неї перехо­дять права щодо управління справами товариства.

Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності борж­ника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом по­станови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процеду­ри припиняються повноваження органів управління банкрута щодо уп­равління юридичною особою та розпорядження його майном, а ліквідатор ви­конує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

Стаття 98. Загальні збори учасників товариства

1. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загаль­ ними зборами до компетенції виконавчого органу.