Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

1. Юридична особа, поряд з державою та фізичними особами, є одним із суб'єктів цивільних правовідносин.

2. В ЦК юридична особа визначається через термін «організація», під яким в науці розуміють об'єднання фізичних осіб, що спільно реалізують програму або мету та діють на основі певних правил та процедур. Але не всі організації є юридичними особами. Так, відповідно до ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 р. № 987-ХІІ одним із видів релігійних організацій є релігійна громада, яка є місцевою релігійною орга­нізацією віруючих громадян того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Але релігійні громади не є юридичними особами, тому Закон встановлює, що реєстрація та повідомлення про створення релігійної громади не є обов'язковими.

3. Стаття 80 ЦК виділяє лише три ознаки юридичної особи:

1)       створення та реєстрація в установленому законом порядку (див.
коментар до статей 87, 88, 89 ЦК);

2) можливість мати цивільну правоздатність та дієздатність (див. коментар до статей 91, 92 ЦК);

3) право бути позивачем і відповідачем у суді.

Але аналізуючи загальні положення про юридичну особу в ЦК, додатково можна виділити такі ознаки: організаційну єдність (див. коментар до ст. 97 ЦК), самостійну майнову відповідальність (див. коментар до ст. 96 ЦК); здатність виступати в цивільному обороті від свого імені (див. коментар до ст. 90 ЦК).

103

Книга перша. Загальні положення. Розділ II

Стаття 81. Види юридичних осіб

1. Юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна.

2. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

3.   Цим Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-
правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права.

Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

4.   Юридична особа може бути створена шляхом примусового поділу
(виділу) у випадках, встановлених законом.

1. ЦК визначає різні критерії класифікації юридичних осіб: залежно від способів об'єднання осіб та (або) майна; порядку їх створення. Така кла­сифікація проведена в ЦК вперше.

2. Залежно від способів об'єднання осіб та (або) майна виділяються такі види юридичних осіб:

юридичні особи, які об'єднують тільки осіб (об'єднання громадян, політичні партії, благодійні організації, релігійні організації);

юридичні особи, які об'єднують осіб та майно (виробничі кооперативи);

юридичні особи, які об'єднують майно (товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю, акціонерні товариства);

Залежно від способів створення ЦК виділяє:

юридичних осіб приватного права, які створюються на підставі установчих документів відповідно до ст. 87 ЦК;

юридичних осіб публічного права, які створюються розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (див. коментар до статей 167,168 ЦК).

ЦК щодо поділу юридичних осіб публічного та приватного права дає тільки один критерій розмежування, а саме порядок створення, проте не лише це є їх характерною ознакою. Публічні юридичні особи ще виконують певні функції держави, АРК, територіальної громади. Так, однією з функцій держави є захист її суверенітету. Тому для забезпечення державної політики у сфері оборони створено Міністерство оборони України, яке є юридичною особою і діє на підставі «Положення про Міністерство оборони України», затвердженого Указом Президента України від 21 серпня 1997 р. № 888 (в редакції від 4 липня 2002 р. № 618/2002).

3.       ЦК регулює лише порядок створення, організаційно-правові форми,
правовий статус юридичних осіб приватного права (господарських товариств,
виробничих кооперативів (див. коментар до ст. 87 ЦК).

104

Стаття 82

Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією та законом. Так, представницьким органом місцевого самоврядування є виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Відповідно до ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада є юридичною особою і наділяється цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діє самостійно і несе відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

4. Частина 4 ст. 81 ЦК встановлює, що юридична особа може бути створена шляхом примусового поділу (виділу) у випадках, встановлених законом. Відповідно до ст. 53 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України мають право приймати рішення про примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (до­мінуюче) становище у випадку, коли останній зловживає монопольним (домінуючим) становищем. Стаття 13 Закону встановлює, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин; обумовлення укладання угод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору; обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб'єктам господарювання, покупцям, продавцям; часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання; суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин; створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.

Рішення органів Антимонопольного комітету України про примусовий по­діл суб'єкта господарювання підлягає виконанню в установлений строк, який не може бути меншим шести місяців.

Стаття 82. Участь юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах