Тема №46. Основи організації і проведення санітарного нагляду за водопостачанням особового складу формувань на період надзвичайних ситуацій і катастроф та на воєнний час.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА ОЧИЩЕННЯМ, ЗНЕЗАРАЖЕННЯМ ТА ДЕЗАКТИВАЦІЕЮ ВОДИ В ПОЛЬОВИХ УМОВАХ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ТА ПІД ЧАС ВІЙНИ.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Оволодіти методикою здійснення санітарно-гігієнічного контролю за очисткою, знезараженням та дезактивацією води в екстремальних ситуаціях та у воєнний час.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Організація польового водопостачання на період надзвичайних ситуацій, катастроф та у воєнний час.

2. Основні методи очистки, знезараження та дезактивації води, особливості їх використання у польових умовах.

3. Обов’язки медичної служби щодо організації і контролю за водопостачанням військ та цивільних формувань.

4. Пункт водопостачання: структура, табельні засоби видобутку, обробки, зберігання та транспортування води.

5. Табельні засоби щодо контролю за якістю обробки води у польових умовах.

 

ЗАВДАННЯ:

1. Визначити вміст хлору у хлорному вапні та оцінити його придатність для проведення знезараження води.

2. Визначити вміст активного хлору в таблетках «Пантоцид» та «Аквацид», оцінити їх придатність для проведення знезараження води.

3. Визначити дозу хлорного вапна для проведення знезараження води за хлорпотребою методом пробного хлорування.

4. Очистити і знезаразити воду за стандартним методом Клюканова на моделі ТУФ та дати оцінку ефективності проведеної очистки.

 

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях. Підручник / За ред. Пашка К.О. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – С. 109-152.

2. Гончарук Є.Г., Кундієв Ю.І., Бардов В.Г. та ін. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – 127-129.

3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. – С. 679-687.

4. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – 86 с.

5. Беляков В. Д., Жук Е. Г. Военная гигиена и эпидемиология. – М, 1988. – С. 47-78.

6. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 633-641.

7. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М., Медицина, 1971. С. 207-214.

8. Методичні матеріали самостійної роботи студентів з курсу військової гігієни. – Вінниця., 1994. – С. 28-35.

9. Матеріали лекції до теми.

Додаткова:

1. Марзеев А.Н., Жаботинский В.М. Коммунальная гигиена. – М.: Медицина, 1979. – С. 194-219.

2. Руководство к лабораторным занятиям по коммунальной гигиене / Под ред. Е.И. Гончарука. – М.: Медицина, 1990. – С. 97-102.

3. Дубицкий А.Е. и др. Медицина катастроф. – К.: Здоров'я. – 1993. С.16-20, 25–78,

4. Дії населення в надзвичайних ситуаціях мирного часу. – К. 1992. – С. 26-34.

5. Концепция экстренной медицинской помощи населению в чрезвычайных ситуациях. – М. 1991.

6. Нечаев Э.А. Проблемы медицинского обеспечения в экстремальных ситуациях. – Военно-медицинский журнал. – 1990. – №3. – С. 10-15.

 

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

Заняття лабораторне. В ході практичного заняття студенти оволодівають методикою здійснення санітарно-гігієнічного контролю за очисткою, знезараженням та дезактивацією води в екстремальних умовах та у воєнний час, проводять лабораторні дослідження та розв’язують ситуаційні задачі.

Додаток 1

ІНСТРУКЦІЯ

До визначення активного хлору в препаратах для знезараження

Води польовим (крапельним) методом

1. Визначення вмісту активного хлору у хлорному вапні або ДТСГК та оцінка його придатності для проведення знезараження води.

Готують 1% розчин хлорного вапна, що підлягає перевірці. В колбу наливають 30 мл дистильованої води, 10 крапель 1% розчину хлорного вапна (окремою піпеткою), 5 крапель розчину НСl (1:2), 10 крапель 5% розчину КI та 10 крапель розчину крохмалю. Далі титрують краплями 0,7% розчину тіосульфату натрію до повного знебарвлення. Кількість крапель, витрачених на титрування, відповідає відсотку активного хлору у вапні. Вапно, що вміщує менше 20% активного хлору, непридатне для знезараження води.

Наприклад: на титрування пішло 22 краплі 0,7% тіосульфату натрію. Отже, досліджене хлорне вапно вміщує 22% активного хлору і, таким чином, є придатним для знезараження води.

Визначення вмісту активного хлору в таблетках «Пантоцид» («Аквацид») та оцінка їх придатності для проведення знезараження води.

Одну таблетку з контрольної партії «Пантоциду» розчиняють у колбочці, в якій знаходиться 50 мл дистильованої води. Після повного розчинення таблетки вносять 5 крапель розчину HCL (1:2), 10 крапель 20% розчину КI та 10 крапель 1% розчину крохмалю. Далі титрують краплями 0,7% розчином тиосульфату натрію (1 крапля зв'язує 0,04 мг). Таблетки, що вміщують менше 1,5 мг хлору є не придатними для проведення знезараження води. У свіжих таблетках вміст активного хлору в межах 3,0-3,5 мг. Таблетки з вмістом активного хлору менше 1,5 мг непридатні для знезараження води.

3. Визначення дози хлорного вапна (або ДТСГК) для проведення знезараження води за хлорпотребою методом пробного хлорування.

У три колби або склянки вливають по 200 мл води, яка підлягає знезараженню. У кожну колбу піпеткою вносять відповідно по 2, 3 та 6 крапель 1% розчину хлорного вапна. Розмішують та залишають на 30 хвилин. Далі визначають вміст залишкового хлору, для чого в кожну колбу вносять по 2 краплі розчину HCl (1:2), 10 крапель 5% розчину KI та 10 крапель 1% розчину крохмалю. Титрують краплями (слід збовтувати розчин після кожної краплі) 0,7% розчином гіпосульфату натрію (1 крапля зв'язує 0,04 мг хлору) до знебарвлення.

Залишковий хлор розраховують множенням кількості крапель, що витрачені для титрування на 0,04 і на 5 (для перерахунку на 1 літр води). За робочу для подальших розрахунків слід брати ту пробу, у якій залишковий хлор буде в межах 0,3-0,5 мг/л.

Наприклад, на титрування третьої проби, куди було внесено 6 крапель 1% розчину хлорного вапна, витрачено 2 краплі розчину гіпосульфіту. Залишковий хлор буде дорівнювати 2 х 0,04 х 5 = 0,4 мг/л, тобто знаходиться у межах норми 0,3-0,5 мг/л. Подальші розрахунки такі: 6 крапель 1% розчину вапна внесено в 200 мл води, а на літр треба у 5 разів більше, тобто 30 крапель, що в мілілітрах складає 30 / 25 = 1,2 мл. В 1 мл 1% розчину міститься 10мг вапна, а в 1,2 мл – 12 мг. Звідси для знезараження води в резервуарі РДВ-500 потрібно зважити 12 х 5000 = 60000 мг = 60 г такого вапна.

 

Очистка та знезараження води за стандартним методом Клюканова на моделі водоочисної установки з тканинно-вугільним фільтром

Очистка води проводиться за методом коагуляції (з використанням сірчано-кислого алюмінію), а знезараження – методом перехлорування (із застосуванням хлорного вапна). Підлягає обробці 5 т води. У бутиль з визначеною кількістю води, що підлягає покращанню якості, вносять необхідну кількість 1% розчину хлорного вапна (з розрахунку 10 мг активного хлору на 1 л води) та 1% розчину сірчанокислого алюмінію (з розрахунку 150 мг сірчаного алюмінію на 1 л води). Приклад розрахунку приведений у додатку 1.

Через 15 хвилин воду, що відстоялась проціджують через модель тканинно-вугільного приладу ТУФ-200 та оцінюють органолептичні якості одержаної води, визначають вміст залишкового хлору та складають гігієнічний висновок.

 

СИТУАЦIЙНI ЗАДАЧI

Задача 1

Для забезпечення евакуйованого населення питною водою використовують криницю, діаметр якої становить 80 см, висота водяного стовпа складає 2,5 м. Вода у криниці прозора. Для знезараження води використовують 35% хлорне вапно. Розрахуйте необхідну кількість хлорного вапна для знезараження води у криниці.

 

Задача 2

Необхідно знезаразити воду в ємності РДВ-100. Розрахуйте необхідну кількість 30% хлорного вапна, що необхідна для проведення знезараження даної кількості води.

 

Задача 3

Рота солдат виконує бойове завдання на місцевості з жарким кліматом. Водні ресурси місцевості обмежені.

Розрахуйте кількість води, що необхідна для забезпечення оптимального водопостачання військової частини у цих кліматичних умовах.

Задача 4

Взвод солдат використовує для питних потреб воду з криниці: розміри зрубу криниці 1,0 х 1,5 м, висота водяного стовпа становить 2,8 м. Вода в криниці має виражений присмак.

Розрахуйте необхідну кількість хлорного вапна для проведення знезараження води у криниці.

 

Задача 5

Вода знаходиться в РДВ-500. Необхідно знезаразити воду за методом перехлорування з використанням 25% хлорного вапна.

Розрахуйте його необхідну кількість.

 

Задача 6

Для забезпечення евакуйованого населення з сіл Закарпаття, де спостерігається повінь, вирішено використовувати воду із проточного ставка. Вода прозора, без сторонніх запаху та присмаку. Необхідно знезаразити воду методом перехлорування в ємності, довжина якої складає 2,5 м, а діаметр становить 1,4 м. Хлорне вапно вміщує 25% активного хлору.

Визначте необхідну кількість хлорного вапна для проведення знезараження води.

 

Задача 7

Підрозділ, що обслуговує польовий табір біженців, який розміщений на острові у гирлі річки, для забезпечення питних потреб використовує воду шахтної криниці, віддаленої від ближнього берега на 120 м. Стіни криниці виготовлені з цементних кілець, його верхня частина піднімається над рівнем землі на 45 см, глиняного замка та навісу немає. Забір води здійснюється із застосуванням індивідуальних відер. У період збільшення рівня води у річці (паводків, злив тощо) криницю заливає. Грунт у місці розташування криниці піщаний. Вода знезараженню не підлягає.

Дайте гігієнічну оцінку стану водопостачання та обґрунтуйте пропозиції щодо його покращання.

Задача 8

В ході лабораторного дослідження води, що відібрана з шахтної криниці в місці розміщення табору біженців, встановлено: прозорість – 35 см, колірність – 15°, запах – 2 бала, твердість – 12 мг/екв, окислюваність – 3 мг/л, вміст амонійних сполук – 0,1 мг/л, вміст нітратів – 10 мг/л, вміст нітритів – 0,001 мг/л, вміст хлоридів – 80 мг/л, колі-титр – 100, колі-індекс – 10, залишковий хлор – 0,21 мг/л, рН – 5,6, сухий залишок – 1400 мг/л.

Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо якості питної води.

 

 

ТЕМА №47. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА ХАРЧУВАННЯМ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ФОРМУВАНЬ НА ПЕРІОД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ І КАТАСТРОФ ТА ПІД ЧАС ВІЙНИ. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ ВОДИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА

 

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Ознайомитися з основними засобами санітарно-гігієнічного забезпечення експертизи води та продовольства, правилами відбору проб води та готової їжі для лабораторного дослідження.

 

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Гігієнічна характеристика основних харчових продуктів, консервів, харчових концентратів.

2. Показники, які характеризують свіжість та товарні якості харчових продуктів. Ознаки псування, епідеміологічної і токсикологічної небезпеки продуктів, що використовуються у період надзвичайних ситуацій та у воєнний час.

3. Джерела, фактори та механізми, що визначають забруднення та зараження продуктів отруйними, радіоактивними речовинам та збудниками харчових отруєнь, інфекційних хвороб та інших захворювань.

4. Табельні засоби (лабораторні комплекти та прилади), призначені для проведення медичної експертизи води і продовольства та можливі варіанти експертних висновків на різних етапах її проведення.

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитись з призначенням польових лабораторій ЛГ-1 та ЛГ-2.

2. Оволодіти методикою та закріпити навички роботи з приладами ДП-5 або ДП-5Б та ПХР-МВ.

3. Оволодіти методиками відбору проб та складання актів відбору проб води та готової їжі для подальшого лабораторного дослідження.

 

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Учебное пособие по военной гигиене и эпидемиологии.– М.: Медицина, 1988. – С. 3-18.

2. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 606-618.

3. Навчальний посібник для практичних занять з пропедевтики гігієни, військової та радіайійної гігієни // Під ред. В.Д.Бардова. – К., 1999. – С. 69-73.

4. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 150-220, 354-360.

5. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971. – С. 218-219, 429-430.

6. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – 86 с.

7. Методичні матеріали самостійної роботи студентів з курсу військової гігієни. – Вінниця, 1994. – С. 6-27.

8. Матеріали лекції по темі.

 

Додаткова:

1. Дубицкий А.Е. и др. Медицина катастроф.–К.: Здоров'я, 1993.– С.16-20, 25-78.

2. Дії населення в надзвичайних ситуаціях мирного часу. – Київ, 1992. – С. 26-34.

3. Концепция экстренной медицинской помощи населению в чрезвычайных ситуациях. – М. 1991.

4. Нечаев Э.А. Проблемы медицинского обеспечения в экстремальных ситуациях // Военно-медицинский журнал. – 1990. – №3. – С. 10-15.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

В ході практичного заняття студенти знайомляться з призначенням польових лабораторій ЛГ-1 та ЛГ-2, оволодівають методикою та закріплюють навички роботи з приладами ДП-5А та ПХР-МВ, оволодівають методиками відбору проб та складання актів відбору проб води та готової їжі для подальшого лабораторного дослідження.