Перерахуйте пилову патологію, Розрахуйте кількість пилу в повітрі робочої зони, зрівняйте з гдк.

 

Задача 2

Працівниця по обслуговуванню поточної лінії з виготовлення та розфасовки діоциду, що призначається для холодної стерилізації хірургічних інструментів працює 12 років. Вік 40 років. Скаржиться на підвищену втому, головний біль, роздратованість, часті хвилювання.

Об’єктивно – тремор пальців витягнутих рук, ясна кровоточать.

Дослідження цеху. Працює 20 чоловік, повітряний куб дорівнює 40м³. Витяжні шафи не герметичні. Штучна витяжна вентиляція забезпечує 2–кратний обмін повітря.

Дайте рекомендації, направлені на покращання умов праці робочих цеху.

 

Задача 3

В оздоровчий пункт хімкомбінату поступило 3 хворих, робітників цеху по виробництву білил. Всі робітники працюють на виробництві більше 5 років.

Скарги: поганий апетит, нудота, інтенсивний біль в животі, печія, закреп, який не піддається дії проносних ліків.

Огляд хворих: ясна мають червоно-аспидного кольору смугу, шкіряний покрив землисто-блідого забарвлення.

Аналіз крові: ретикулоцитоз, базофільна зернистість, анемія.

Обстеження робочих місць в цеху: робітники не дотримуються особистої гігієни, їжу приймають у цеху, оснащення спецодягом часткове, місцева вентиляція працює, загальна витяжна вентиляція забезпечує 2-х кратну зміну повітря, загальне освітлення – 40 люкс.

Визначте причину захворювання та відповідний попередній діагноз.

Дайте рекомендації, направлені на покращання умов праці робочих цеху.

 

Задача 4

Оператор поточної лінії з виробництва підземного кабелю працює 8 років. При профогляді виявлено: вузьку червоно-аспидного кольору смугу, шкіряний покрив землисто-блідого забарвлення. Хворий скаржиться на часті головні болі, втому, запаморочення, роздратованість, біль в животі.

Аналіз крові показав виражену картину анемії.

При обстеженні умов праці встановлено, що значну частину виробничих процесів виконуються вручну, печі по виплавці ізоляційних матеріалів погано герметизовані. Загальна вентиляція технічно несправна, малої потужності. Параметри приміщення: 20х10х5 м, вентиляція за годину видаляє 400 м³ повітря. Респіраторів немає.

Визначте причину захворювання і відповідний попередній діагноз.

Дайте рекомендації, направлені на покращання умов праці робітників по виробництву підземного кабелю.

 

Задача 5

При обстеженні робітників цеху по виробництву медичних термометрів були виявлені часті захворювання на стоматит та гастрит. В амбулаторних картах найбільш часто повторюються скарги на підвищену втому, головний біль, погіршення сну, роздратованість.

Об’єктивні дані: тремор пальців витягнутих рук, зниження сприйняття запаху, кровоточивість ясен.

Оцінка умов праці: освітлення – 48 лк, місцева вентиляція працює задовільно, кратність повітряного обміну – 2, частий контакт з хімічними речовинами.

Визначте причину захворювання та відповідний попередній діагноз.

Дайте відповідні рекомендації, направлені на покращання умов праці.

 

Задача 6

В медпункт автопідприємства поступив хворий. Вік 45 років, професія – шофер, стаж – 15 років. Скаржиться на головний біль, передчасну втому, нудоту.

При обстеженні умов праці було встановлено. Шофер проводив ремонт машини в закритому приміщенні. Після двох годин роботи з працюючим двигуном шофер відчув погіршення самопочуття і відразу звернувся в медпункт за допомогою.

При оцінці умов праці автопрофілакторію було встановлено, що його площа займає 15м², загальний об’єм – 45м³. Вихлопні гази від двигуна не відводились, а виходили прямо на робочу зону. Штучна вентиляція відсутня, коефіцієнт аерації 1:130.

Визначте причину захворювання і попередній діагноз.

Дайте рекомендації щодо покращання умов праці.

Задача 7

Монтажник радіорелійних ліній, 28 років, виконував ремонтні та налагоджувальні роботи в зоні дії радіовипромінювання дециметрового діапазону. Через 5 днів від початку робіт відчув різь в очах, сльозотечу, зниження гостроти зору, загальну слабкість, головний біль пульсуючого характеру, серцебиття, пітливість, нудоти, зниження апетиту, які продовжували наростати і змусили його звернутися до лікаря.

Об’єктивно: підвищенісухожильні рефлекси, тремор повік та кистей рук, стійкий яскраво-червоний дермографізм, гіпергідроз долоней і підошв. Кров’яний тиск - 150/90 мм рт. ст., пульс – 80 уд/хвилину, ритмічний.

Поставте діагноз, визначте причини розвитку захворювання; перерахуйте практичні заходи щодо покращення умов праці монтажника.

 

Задача 8

При заміні балону з хлором в хлораторній водопровідної станції у повітря робочої зони вийшла певна кількість хлору, внаслідок чого у робітника-хлораторника з’явилося стиснення та тупий біль в грудній клітці, сильний сухий кашель, перхота у горлі, охриплість голосу, нежить, сльозотеча та різь в очах.

При об’єктивному обстеженні робітника лікарем спостерігались: ціаноз губ, ін’єкція склери, гіперемія горла. Частота дихання – 25 за 1 хвилину. При аускультації чутно розсіяні дзижчаті та свистячі сухі та поодинокі вологі дрібно- та середньо-пухирні хрипи з обох сторін, перкуторно-коробковий звук. На протязі трьох днів, вечорами відмічалась субфібрильна температура (37,2–37,8⁰С). Аналіз крові: ШОЕ – 5 мм/год.; незначний лейкоцитоз (8,9 × 10⁹ в 1 л), який через декілька днів нормалізувався (4,9×10⁹ в 1 л), з’явилася незначна еозинофілія (6%). В харкотинні у помірній кількості визначились лейкоцити, еритроцити та кристали гематоїдину.

Поставте діагноз. Запропонуйте ваші заходи щодо надання допомоги потерпілому та поліпшення умов праці в хлораторній.

 

ТЕМА №27. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ВИПАДКІВ ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА ОТРУЄНЬ. РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОБЛІК НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НА ВИРОБНИЦТВІ. Комісія з розслідування НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НА ВИРОБНИЦТВІ: ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ, ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ

 

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Засвоїти порядок та основні етапи проведення розслідувань та обліку нещасних випадків на виробництві, розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь.

 

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Поняття про професійні отруєння та професійні захворювання.

2. Методика розслідування випадків професійних отруєнь.

3. Першочергові дії лікаря у випадку виявлення професійного отруєння та порядок оформлення відповідної звітної документації.

4. Нещасний випадок: визначення, класифікація.

5. Характеристика основних чинників, що зумовлюють нещасні випадки.

6. Порядок проведення розслідування нещасного випадку виробничого характеру.

7. Комісія з розслідування нещасного випадку на виробництві: порядок створення, права та обов’язки.

8. Основні шляхи профілактики нещасних випадків.

 

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитись з документами, які заповнюються під час розслідування випадків професійних отруєнь, захворювань та нещасних випадків

2. Занести до протокольних зошитів основний зміст послідовності розслідувань, роботи комісій з розслідувань та форм, що заповнюються.

3. Розв'язати ситуаційні задачі за темою практичного заняття.

 

ЛІТЕРАТУРА:

11. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006.― С. 373-380.

12. Закон України “Про охорону праці” (2004 – нова редакція) статті: 1, 9, 22-23.

13. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 р. №1094 “Положення про порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”.

14. Мороз В.М., Сергета І.В., Фещук Н.М., Олійник М.П. Охорона праці в медицині та фармації (посібник). Вінниця: Нова книга, 2005 р. Розділ 1.1.6.

15. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / За загальною ред.. Даценко І.І. – Львів: Світ, 2001. – С. 322-328.

 

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

Розслідування професійних захворювань, отруєнь та нещасних випадків, що зумовили втрату здоров’я людини, а ще гірше, мали смертельний наслідок є обов’язковим і здійснюється у відповідності до Закону України “Про охорону праці”, це конституційне право громадян.

Чітко налагоджений облік і реєстрація всіх випадків професій­них захворювань, отруєнь та нещасних випадків на виробництві, сво­єчасне і правильне їх розслідування, вміння накреслити раціональ­ний план профілактичних заходів є важливими передумовами змен­шення професійної захворюваності та виробничого травматизму. Сво­єчасне розпізнавання професійного захворювання або нещасного ви­падку, з'ясування причин їх виникнення та усунення цих причин шляхом проведення відповідних санітарно-гігієнічних та оздоровчих заходів дають змогу попередити виникнення нових професійних за­хворювань та нещасних випадків.

Професійні захворювання – захворювання, зумовлені дією шкід­ливих умов праці. Вони поділяються на гострі, що виникли після одноразової, упродовж не більше однієї робочої зміни, дії шкідли­вих виробничих факторів, та хронічні, що виникли після багаторазової й тривалої дії шкідливих факторів. Гостре й хронічне профе­сійне отруєння є окремим випадком гострого або хронічного профе­сійного захворювання. Групове професійне захворювання – захво­рювання, при якому одночасно захворіло (постраждало) двоє й біль­ше людей.

Нещасний випадок – це непередбачений збіг обставин і умов, за яких заподіяна шкода здоров’ю або настала смерть людини.

Нещасний випадок на виробництві – це раптове погіршання стану здоров’я або настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов’язків короткочасного впливу небезпечного або шкідливого чинника тривалістю не довше однієї робочої зміни.

Слід знати, що є такі різновиди нещасних випадків:

· нещасний випадок на виробництві;

· нещасний випадок, що стався під час навчально-виховного процесу;

· нещасний випадок невиробничого характеру.

Розслідуванню підлягають такі нещасні випадки: раптові погіршання стану здоров’я, поранення, травми, в тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання, гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на 1 робочий день або більше, зумовили необхідність переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш, ніж на 1 робочий день, а також спричинили випадки смерті на підприємстві.

За основу ми беремо методику розслідування нещасного випадку на виробництві, яку здійснює відповідна комісія з розслідувань.

Згідно з "Положенням про розслідування та облік нещасних ви­падків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в уста­новах і організаціях" № 623-93, у нашій країні налагоджено спеці­альну систему обліку професійних захворювань і нещасних випад­ків, яка включає низку обов'язкових організаційних етапів:

1) пові­домлення про всі випадки ушкоджень;

2) розслідування їх причин із оформленням акта;

3) складання звітів.

Про кожний нещасний випадок., гостре професійне захворюван­ня чи отруєння його очевидець чи сам потерпілий негайно пові­домляє безпосереднього керівника робіт (бригадира, майстра, дис­петчера, змінного інженера), який зобов'язаний терміново організу­вати першу допомогу потерпілому та його доставку в лікувально-профілактичний заклад (медпункт, медсанчастину, поліклініку, лікарню), сповістити про випадок керівника підрозділу або власника підприємства, зберегти до розслідування ситуацію на робочому місці й стан обладнання такими, якими вони були на момент випадку (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призводить до більш важких наслідків).

Лікувально-профілактичний заклад повинен упродовж доби проінформувати власника підприємства про кожне звертання потерпі­лого від нещасного випадку. При гострому професійному захворю­ванні (отруєнні) лікувально-профілактичний заклад інформує не лише власника, а також територіальну санепідемстанцію спочатку телефоном (телетайпом, факсом), а потім надсилаючи екстрене по­відомлення на кожного потерпілого за наведеною нижче формою для прийняття термінових запобіжних заходів.