Атестація робочих місць: значення та порядок проведення.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Атестація робочих місць: значення та порядок проведення.



Атестація робочих місць являє собою комплекс адміністративних, інженерно–технічних та санітарно–гігієнічних заходів, спрямованих на визначення відповідності робочого місця фахівця технологічним, ергономічним та санітарно–гігієнічним вимогам, а також вимогам безпеки праці.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 року “Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці” атестація робочих місць проводиться на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності та господарювання, в тому випадку, якщо технологічний процес, обладнання, сировина та матеріал, які використовуються, є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працівників, а також на їх нащадків як у теперішній час, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками в галузі реалізації прав на здорові та безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

Атестація робочих місць проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству організації у термін, передбачений колективним договором (угодою), але не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства (організації).

Позачергова атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу або його виробничого органу, органів Державного нагляду за охороною праці за участю закладів Державної санітарно–епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я.

До проведення атестації можуть залучатися проектні та науково–дослідні організації, технічні інспекції праці профспілок, інспекції Державного технічного нагляду тощо.

Атестація робочих місць передбачає:

· установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;

· санітарно–гігієнічне дослідження виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу на робочому місці;

· комплексну оцінку чинників виробничого середовища і характеру праці та їх відповідність стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;

· установлення ступеня шкідливості і небезпечності праці та її характеру відповідно до загальноприйнятої гігієнічної класифікації;

· обґрунтоване віднесення робочого місця до певної категорії за ступенем шкідливості та важкості праці;

· визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за діяльність, яка здійснюється у несприятливих умовах;

· складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад, що передбачають пільгове пенсійне забезпечення працівників;

· аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки праці.

Санітарно–гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться санітарними лабораторіями підприємств і організацій, атестованих органами Державного стандарту і Міністерства охорони здоров’я за списками, що узгоджуються з органами Державного комітету з нагляду за охороною праці, а також на договірній основі лабораторіями територіальних санітарно–епідеміологічних станцій.

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Міністерством праці та соціальної політики разом з Міністерством охорони здоров’я.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству (організації) і зберігається впродовж 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Результати атестації використовуються при встановленні пільг і компенсацій, пенсій за віком на пільгових умовах, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників.

Для організації і проведення атестації робочих місць керівник підприємства видає наказ, в якому:

· визначаються мета і завдання атестації;

· затверджуються склад, призначається голова та секретар постійно діючої атестаційної комісії, окреслюються її повноваження та у разі необхідності визначається склад цехових (структурних) атестаційних комісій;

· установлюється термін і графіки проведення підготовчих до атестації робіт у структурних підрозділах підприємства;

· визначаються особливості взаємодії із зацікавленими державними органами і громадськими організаціями (з експертизи умов праці, з санітарно–епідеміологічною службою тощо);

· визначаються проектні та науково–дослідні установи для проведення науково–технічної оцінки умов праці і участі у розробці заходів щодо усунення шкідливих виробничих факторів.

До складу атестаційної комісії рекомендується включити головних спеціалістів, працівників відділу кадрів та охорони праці, органів охорони здоров’я підприємства, працівників громадських організацій тощо.

В ході своєї діяльності атестаційна комісія:

· здійснює організаційне та методичне керівництво і контроль за ходом проведення роботи на всіх її етапах, формує необхідну правову і нормативно–довідкову базу та організовує її вивчення;

· визначає і в установленому порядку залучає до проведення атестації всі необхідні організації;

· організовує виготовлення планів розташування обладнання у кожному з підрозділів;

· визначає межі робочих місць (робочих зон) та надає їм відповідний номер;

· складає перелік робочих місць, які підлягають атестації;

· порівнює технологічний процес, що застосовується, склад обладнання, сировину і матеріали, які використовуються, із передбаченими у проектах;

· визначає обсяг необхідних досліджень шкідливих і небезпечних чинників виробничого середовища та організовує їх дослідження;

· виявляє та прогнозує процеси створення шкідливих і небезпечних умов на робочих місцях;

· установлює на основі Єдиного тарифно–кваліфікаційного довідника (ЄТКД) відповідність найменування професій і посад, зайнятих на цих робочих місцях, характеру фактично виконуваних робіт;

· складає “Карту умов праці” на кожне робоче місце або групу робочих місць, що атестуються;

· проводить атестацію та складає перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з несприятливими умовами праці;

· уточнює діючі і вносить пропозиції на встановлення пільг та компенсацій залежно від умов праці, визначає витрати на ці цілі;

· організовує розробку заходів щодо поліпшення умов праці і оздоровлення працівників;

· виконує функції щодо призначення нового складу комісії у разі проведення позачергової атестації.

Під час вивчення чинників виробничого середовища і трудового процесу визначаються: характерні для конкретного робочого місця виробничі фактори, які підлягають лабораторним дослідженням, встановлюються фактичні значення факторів виробничого середовища і трудового процесу, які підлягають порівнянню, використовуючи систему стандартів безпеки праці, санітарні норми і правила, нормативні значення (гранично допустима концентрація (ГДК), гранично допустимий рівень (ГДР), гранично допустима доза (ГДД) тощо).

Лабораторні і інструментальні дослідження проводяться відповідно до стандартів Державної системи забезпечення єдності вимірювань, системи стандартів безпеки праці та методичних вказівок, затверджених Міністерством охорони здоров’я. Прилади і обладнання для вимірювання повинні відповідати метрологічним вимогам та перевірятися у встановлений термін. Лабораторно–інструментальні дослідження фізичних, хімічних, біологічних чинників, визначення психофізіологічних факторів проводяться у процесі здійснення професійної діяльності в характерних (типових) для працівників виробничих умовах. Обов’язково визначається тривалість (% від тривалості зміни) дії виробничого чинника, який досліджується.

Ступінь шкідливості і небезпечності кожного фактора виробничого середовища і трудового процесу визначається за загальноприйнятими критеріями.

У разі наявності в повітрі робочої зони двох і більше шкідливих речовин різноспрямованої дії кожну з них слід враховувати, як окремий самостійний фактор, що підлягає кількісній оцінці. У разі наявності в повітрі робочої зони двох і більше шкідливих речовин односпрямованої дії, відношення фактичних концентрацій кожної з них до встановлених для них ГДК підсумовується.

Якщо сума відношень перевищує одиницю, то ступінь шкідливості означеної групи речовин визначається, виходячи із величини перевищення, що має місце, з урахуванням класу небезпечності найбільш токсичної речовини групи, а вся група оцінюється як одна речовина. Оцінка умов праці при наявності двох і більше шкідливих та небезпечних виробничих факторів здійснюється за найбільш високим класом і ступенем.

Атестація робочих місць повинна проводитися з урахуванням особливостей впливу всіх чинників виробничого середовища і факторів трудового процесу на працівників відповідно до основних положень гігієнічної класифікації праці, а також на підставі вивчення супутніх факторів технічного і організаційного рівня умов праці, ступеня ризику пошкодження здоров’я тощо.

На основі комплексної оцінки робочі місця мають бути віднесені до одного із класів умов праці:

· з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці;

· із шкідливими і важкими умовами праці;

· з нешкідливими умовами праці.

З результатами атестації ознайомлюють працівників, які зайняті на робочому місці, що атестується. Карту підписують голова і члени комісії.

За результатами атестації складаються переліки:

· робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджене право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;

· робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства згідно зі статтею 26 Закону України “Про підприємства” та статтею 13 Закону України “Про професійне забезпечення”;

· робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх поліпшення.

Матеріали атестації робочих місць є документами суворої звітності і зберігаються на підприємстві протягом 50 років.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.236.58.220 (0.01 с.)