Методика визначення енерговитрат людини

Найбільш точними, проте громіздкими, методами визначення енерговитрат є такі:

- прямої калориметрії (по виділенню тепла з організму в спеціальній калориметричній камері);

- метод непрямої калориметрії – по газообміну (кількості спожитого за одиницю часу кисню та виділеної вуглекислоти), який визначають у спокої та при виконанні тієї чи іншої роботи. Видихуване повітря для аналізу вмісту О₂ і СО₂ накопичують у спеціальних заплічних мішках Дугласа;

- метод пульсометрії, при якому за допомогою спеціального приладу – пульсотахометра вимірюють частоту та наповнення пульсу при виконанні різних видів робіт та інших навантажень, результати яких у приладі автоматично переводяться у кілоджоулі;

- метод аліментарної енергометрії – лабораторне визначення калорійності добового раціону з урахуванням незасвоєної частини їжі. При цьому проводять контроль за масою тіла, якщо маса залишається незмінною, то можна вважати, що енергетична цінність харчового раціону дорівнює енерговитратам.

Крім названих вище методів оцінки енерговитрат, використовують розрахунковий (хронометражно-табличний) метод. При цьому враховують, що є три основних складових добових енерговитрат:

1) основний обмін,

2) енерговитрати, які пов'язані зі специфічно-динамічною дією їжі,

3) енерговитрати, що зумовлені виконанням певної діяльності.

Основний обмін, перша складова добова енерговитрат, це показник інтенсивності енергетичного обміну, що зумовлений діяльністю внутрішніх органів і необхідністю забезпечення певного м'язового тонусу, визначається у стані абсолютного спокою, натще, не менш, ніж через 14 годин після останнього прийому їжі, в положенні лежачи, при кімнатній температурі. Слід підкреслити, що величина основного обміну знаходиться у тісній залежності від віку, статі, росту та маси тіла.

Основний обмін можна визначити за допомогою спеціальних таблиць Гарріса і Бенедикта (таб. 1 та 2) на підставі статі та маси тіла (перше число), а також статі, віку і зросту (друге число), сума цих чисел і складає величину основного обміну; або за допомогою формул (таб.3)

За величиною основного обміну визначають другу складову добових енерговитрат – енерговитрати, що пов'язані зі специфічно-динамічною дією їжі. При споживанні їжі з переважним вмістом вуглеводів енергія специфічно–динамічної дії складає 4–7% від величини основного обміну, при споживанні їжі з переважним вмістом жирів – 4–17%, при споживанні їжі з переважним вмістом білків – 30–40%. Проте під час використання традиційних змішаних раціонів харчування величина енерговитрат, що пов'язані зі специфічно-динамічною дією їжі, як правило, коливається у межах від 10 до 15%.

Енерговитрати, що зумовлені нервово-м'язовою діяльністю та руховою активністю, тобто третю складову добових енерговитрат, визначають за допомогою даних, що наведені в табл. 5. В ході визначення енерговитрат, що пов'язані з виконанням певної роботи, слід звернути увагу на те, в яких одиницях (ккал/хв, або кДж/хв на 1 кг маси тіла) виражена їх величина у таблиці, а також на те, чи включають вони у свою структуру основний обмін.

Таблиця 1

 

Розрахунок основного обміну чоловіків

Таблиця А. Перше число.

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

 

Таблиця Б. Друге число.

Ріст, см

Вік (в роках)

 

 

Таблиця 2

Розрахунок основного обміну жінок

Таблиця А. Перше число

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

Маса, кг

Ккал

 

Таблиця Б. Друге число

Ріст в см

Вік (в роках)

Таблиця 3

Рівняння для розрахунку основного обміну (на основі маси тіла і зросту)

Віковий діапазон (роки)	Основний обмін (ОО), ккал
10 – 18 Чоловіки 18 – 30 30 – 60 більше 60	16,6 х МТ + 77 х ЗР + 572 15,4 х МТ – 27 х ЗР + 717 11,3 х МТ + 16 х ЗР + 901 8,8 х МТ + 1128 х ЗР - 1071
10 – 18 Жінки 18 – 30 30 – 60 більше 60	7,4 х МТ + 482 х ЗР + 217 13,3 х МТ + 334 х ЗР + 35 8,7 х МТ - 25 х ЗР + 865 9,2 х МТ + 637 х ЗР – 302

 

де МТ – маса тіла, кг; ЗР – зріст, м

 

Таблиця 4

ХРОНОМЕТРАЖНИЙ ЛИСТ (зразок)

Прізвище, ім´я та по батькові______________________________________

Курс _________ Група ________ Дата______________

Вiк__________ Стать___________ Рiст_____________ Маса тiла ________

 

№ п/п	Вид діяльності	Початок-кінець	Енерговитрати, ккал/хв	Енерговитрати, ккал
1.	Підйом, прибирання постелі	7.00–7.15
2.	Ранкова гімнастика	7.15–7.20
3.	Ранковий туалет	7.20–7.45
4.	Приготування їжі	7.45–8.00
5.	Сніданок	8.00–8.15
6.	Одягання	8.15–8.25
7.	Дорога в університет	8.25–8.45
8.	Лекція	8.45–9.30
9.	Перерва	9.30–9.40
10.	Лекція	9.40–10.25
11.	Дорога в клініку (їзда в транспорті)	10.25–10.55
12.	Практичне заняття	10.55–12.25
13.	Дорога в університет (їзда в транспорті)	12.25–12.45
14.	Обід	12.45–13.05
15.	Лекція	13.05–13.50
16.	Перерва	13.50–14.00
17.	Лекція	14.00–14.45
18.	Дорога в клініку (пішки)	14.45–15.15
19.	Практичне заняття	15.15–16.45
20.	Дорога додому	16.45–17.15
21.	Роздягання	17.15–17.25
22.	Приготування їжі	17.25–17.45
23.	Вечеря	17.45–18.15
24.	Відпочинок (сидячи)	18.15–18.30
25.	Підготовка до занять	18.30–19.15
26.	Робота по дому	19.15–20.00
27.	Вечеря	20.00–20.30
28.	Прогулянка	20.30–21.30
29.	Підготовка до занять	21.30–22.15
30.	Перегляд телевізійних передач	22.15–22.40
31.	Особиста гігієна	22.40–23.00
32.	Сон	23.00–7.00

 

Таблиця 5

Витрати енергії під час виконання різних видів діяльності

(включаючи основний обмін)

Види Діяльності	Енерго-витрати, ккал/хв на 1 кг маси	Енерго-витрати, кДж/хв на 1кг маси	Вид діяльності	Енерго-витрати, ккал/хв на 1 кг маси	Енерго-витрати, кДж/хв на 1 кг маси
Біг зі швидкістю 180 м/хв.	0,1780	0,7440	Робота в лабораторії	0,0360	0,1540
Біг зі швидкістю 8 км/год	0,1357	0,5672	Їзда на автомашині	0,0267	0,1116
Бесіда стоячи	0,0267	0,1116	Миття посуду	0,0343	0,1434
Бесіда сидячи	0,0252	0,1053	Миття підлоги	0,0548	0,2291
Витирання пилу	0,0411	0,1718	Відпочинок стоячи	0,0264	0,1104
Гімнастика, вільні рухи	0,0845	0,3532	Відпочинок сидячи	0,0229	0,1250
Одягання та роздягання	0,0281	0,1175	Плавання	0,1190	0,4974
Прасування білизни	0,0323	0,1350	Друкування на машинці	0,0333	0,1392
Приймання їжі сидячи	0,0236	0,0986	Робота шевця	0,0321	0,1342
Підмітання підлоги	0,0402	0,1680	Робота лікаря-хірурга (операція)	0,0266	0,1112
Домашня робота	0,0530	0,2215	Робота на ЕОМ, лічильній машинці	0,0247	0,1032
Прослуховування лекцій	0,0243	0,1015	Перерва	0,0258	0,1078
Підготовка до занять	0,0455	0,1902	Відпочинок лежачи (без сну)	0,0183	0,0765
Ходьба асфальтованою дорогою	0,0597	0,2500	Прибирання постелі	0,0329	0,1375
Умивання (до поясу)	0,0504	0,2106	Приймання душу	0,0570	0,2383
Сон	0,0155	0,0646

Розрахунок потреб в харчових речовинах

Під час оцінки нутрієнтного складу харчового раціону та визначення потреби в основних харчових речовинах враховують величину добових енерговитрат, дані щодо професійної належності (група професій за ступенем інтенсивності праці), а також дані про те, яка частина (у %) добових енерговитрат повинна компенсуватися за рахунок білків, жирів та вуглеводів. При цьому орієнтуються на “Норми харчування для населення України ” (1999), (додаток). Вважається, що білки повинні складати не менше 11%, жири – не менше 25%, вуглеводи – 64% від величини добових енерговитрат.

Фізіологічні потреби в білках, жирах та вуглеводах приведені в таблиці 6.

Таблиця 6