МЕТОДИ ГІГІЄНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

МЕТОДИ ГІГІЄНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ



       
   

 


Методи вивчення Методи вивчення впливу

навколишнього середовища навколишнього середовища

на здоров’я людей

       
   


Методи санітарного Інструментально- Методи Методи

обстеження з на- лабораторні експерименталь- натурного

ступним санітар- методи ного дослідження спостереження

ним описом

фізичні; експеримент з моде- комплексна оцінка

хімічні; люванням природ- стану здоров’я

фізико-хімічні; них умов; населення;

біологічні; лабораторний екс- клінічні;

санітарно- перимент на фізіологічні;

статистичні; тваринах; біохімічні;

географічні лабораторний екс- токсикологічні;

перимент на людях санітарно- медико-

статистичні; географічні

Схема 3

СТРУКТУРА САНІТАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Міністр охорони здоров’я України

 
 


Перший заступник міністра охорони здоров’я України

Головний державний санітарний лікар України

 
 


Директор Департаменту Державної

Санітарно-епідемічної служби

       
 
   
 


Головний лікар Центральної Головний лікар обласної

СЕС МОЗ України санітарно–епідеміологічної станції

Головний державний санітарний

Лікар області

Головний лікар міської Головний лікар районної

Санітарно–епідеміологічної станції санітарно–епідеміологічної станції

Головний державний санітарний(обласного підпорядкування)

Лікар міста Головний державний

санітарний лікар району

(обласного підпорядкування)

Головний лікар районної

Санітарно-епідеміологічної станції

(міського підпорядкування)

Головний державний санітарний

Лікар району

(міського підпорядкування)

Схема 4

ОСНОВНІ ЗАДАЧІ

САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ СТАНЦІЇ

  САНИТАРНО-ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКАЯ СТАНЦИЯ  
             
Організаційно- методична робота Санітарно-гігієнічна діяльність Протиепідемічна діяльність Санітарно- просвітницька робота
Попереджувальний санітарний нагляд Поточний санітарний нагляд
           
  контроль за будівництвом; охороною атмосферного повітря охорона водоймищ; охорона грунту; контроль за розробкою нормативної документації на нові види виробів матеріалів и т.д.; виготовлення бактеріальних препаратів   контроль за дотриманням санітарних норм и правил; вивчення санітарного стану населення; вивчення санітарного стану району; контроль за санітарно-протиепідемічною діяльністю лікувально- профілактичних закладів; робота з санітарним активом

Додаток 1

ЛІКАРЮ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ ТА РОДИННОМУ ЛІКАРЮ ЗHАHHЯ ГIГIЄHИ ПОТРІБНІ У ХОДІ ВИКОНАННЯ НАСТУПНИХ ВИДІВ ДIЯЛЬHОСТI:

1. Діагностика, установлення етіології та вивчення патогенезу професійних, інфекційних, аліментарних та інших захворювань.

2. Розслідування випадків харчових та професійних отруєнь, виробничих травм тощо.

3. Здійснення професійної орієнтації та лікарської трудової експертизи.

4. Проведення попереджувальних та періодичних медичних оглядів, диспансерного обслуговування працівників.

5. Аналіз стану здоров’я населення.

6. Будівництво, розширення і реконструкція лікарень, поліклінік та інших лікувально–профілактичних закладів (вибір земельної ділянки під будівництво та її планування, вибір проекту лікарні, поточний санітарний контроль у ході будівництва і т.д.)

7. Здійснення поточного санітарного нагляду за дотриманням гігієнічного режиму в лікувально–профілактичних закладах (харчування, водопостачання, освітлення, мікрокліматичні умови, чистота повітря, знешкодження відходів і т.д.).

8. Забезпечення оптимальних гігієнічних умов перебування хворих та праці медичного персоналу лікувально–профілактичного закладу з метою запобігання виникнення внутрішньолікарняних інфекцій та професійних захворювань.

9. Проведення профілактичної роботи на промисловому підприємстві, на сільській лікарняній ділянці, у дитячому закладі, серед військовослужбовців та у комерційних структурах.

10. Розробка рекомендацій щодо організації лікувально-дієтичного харчування, санаторно-курортного лікування тощо.

11. Розробка рекомендацій щодо організації лікувально-профілактичного харчування, групової та індивідуальної профілактики професійних захворювань та виробничого травматизму.

12. Популяризація санітарних знань серед робітників харчової промисловості, підприємств громадського харчування, дитячих закладів, осіб, що мають виробничі контакти з шкідливими хімічними речовинами, з джерелами іонізуючого випромінювання тощо.

13. Проведення санітарно-просвітньої роботи серед населення з питань охорони, збереження та зміцнення здоров’я.

14. Виконання функцій керівника органів охорони здоров’я на районному, місцевому або обласному рівнях.

 

Додаток 2

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ТЕМ ДЛЯ НАВЧАЛЬНО–ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ГІГІЄНИ

1.1. Здоров’я людини та фактори, що його формують.

1.2. Розвиток гігієнічної науки: основні етапи, періоди, відкриття. Вплив соціально–економічних умов та чинників довкілля на здоров’я населення.

1.3. Конституція України та відображення у ній питань охорони здоров’я населення. Найважливіші постанови уряду з питань охорони, зберігання та зміцнення здоров’я населення.

1.4. Науково–технічний прогрес та його вплив на умови життя населення.

1.5. Урбанізація та гігієнічні проблеми, що пов’язані з нею.

1.6. “Хвороби цивілізації” та гігієнічні основи їх профілактики.

1.7. Синдром хронічної втоми та шляхи його профілактики.

1.8. Початковий період розвитку гігієни як науки. Питання гігієни у працях Гіпократа, Авіценни, інших видатних вчених–медиків.

1.9. Експериментальний напрямок у гігієні і його основоположники росіяни. (М.Петтенкофер, Ф.Ф.Ерісман, О.П.Доброславін, В.А.Суботін та ін.)

1.10. Перші санітарні лікарі, їх внесок у вивчення здоров’я, умов праці та побуту населення.

1.11. Найвидатніші діячі гігієнічної науки і санітарної справи (М.О.Семашко, З.П.Соловйов, Г.В.Хлопін, О.М.Сисін, О.Н.Марзєєв, Л.І.Медвідь та ін.)

1.12. Лікарі–гігієністи у роки Великої Вітчизняної війни.

1.13. Виникнення і розвиток санітарної служби в Україні, її роль та завдання у сучасних умовах.

1.14. Роль гігієнічних заходів у вирішенні провідних завдань охорони здоров’я.

1.15. Закон про санітарно–епідеміологічне благополуччя та його застосування у діяльності лікаря.

1.16. Гігієнічні аспекти роботи лікаря загальної практики та родинного лікаря.

1.17. Єдність дій та форм зв’язку лікувально–профілактичних та санітарно–епідеміологічних закладів.

1.18. Застосування електронно–обчислювальної техніки у ході гігієнічних досліджень.

1.19. Новітні методи гігієнічних досліджень. Перспективи їх застосування в сучасній гігієні.

1.20. Місце та значення гігієнічних регламентів в системі профілактичних заходів. Наукові принципи гігієнічного нормування.

1.21. Методологія гігієни. Основні закони гігієнічної науки.

1.22. Основні завдання гігієнічної науки на сучасному етапі розвитку та основні шляхи щодо їх реалізації.

 

ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ

2.1. Харчування та здоров’я населення, соціально–гігієнічні і екологічні аспекти.

2.2. Гігієнічні основи вирішення проблеми харчування населення України.

2.3. Науково–технічна революція і її роль у вирішенні проблеми харчування населення.

2.4 . Особливості харчування населення, що мешкає на території, яка забруднена радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС.

2.5. Раціональне харчування та його роль у підвищенні адаптаційних можливостей організму.

2.6. Надмірне харчування як фактор ризику.

2.7. Гігієна харчування робітників розумової праці.

2.8. Гігієна харчування робітників фізичної праці.

2.9. Гігієна харчування вагітної жінки.

2.10. Гігієна харчування школяра.

2.11. Гігієна харчування спортсмена.

2.12. Гігієна харчування осіб похилого віку.

2.13. Фізіолого–гігієнічні проблеми харчування космонавтів в умовах короткочасного та тривалого польотів.

2.14. Фізіолого–гігієнічні особливості харчування в умовах крайньої Півночі.

2.15. Фізіолого–гігієнічні особливості харчування в умовах арідної зони.

2.16. Фізіолого–гігієнічні особливості харчування в умовах тропіків.

2.17. Фізіолого–гігієнічні особливості харчування в умовах високогір’я.

2.18. Фізіолого–гігієнічні особливості харчування в умовах туристичного походу.

2.19. Особливості харчування військовослужбовців. Організація харчування в умовах сучасної війни.

2.20. Білки та їх роль у харчуванні. Хвороби білкової та енергетичної недостатності.

2.21. Мікроелементи та їх роль в харчуванні здорової і хворої людини.

2.22. Фізіолого–гігієнічне значення вітамінів та вітаміноподібних речовин у харчуванні людини.

2.23. Значення та умови забезпечення вітамінної повноцінності харчування здорової і хворої людини у сучасних умовах.

2.24. Молоко і кисло–молочні продукти та їх роль у забезпеченні раціонального харчування населення різних вікових груп.

2.25. Сир у харчуванні здорової і хворої людини.

2.26. Рослинні жири, їх значення у раціональному харчуванні.

2.27. Наукові основи та гігієнічні проблеми харчування дітей різного віку.

2.28. Гігієнічна характеристика дитячих харчових сумішей.

2.29. Океан як джерело харчових продуктів. Гігієнічна характеристика “продуктів моря” та особливості їх використання у харчуванні людини.

2.30. Недостатність йоду в харчуванні населення та її профілактика.

2.31. Фтор у харчуванні людини.

2.32. Кальцій у харчуванні людини.

2.33. Фосфор у харчуванні людини.

2.34. Гігієнічні основи організації лікувального харчування в умовах сучасної лікарні.

2.35. Лікувально–профілактичне харчування, його значення у профілактиці захворювань.

2.36. Наукові основи харчування хворої людини.

2.37. Харчування та його значення у профілактиці серцево–судинних захворювань.

2.38. Харчування та його значення у профілактиці захворювань шлунково–кишкового тракту і обміну речовин.

2.39 Парентеральне харчування та його гігієнічна оцінка.

2.40. Консервування харчових продуктів як гігієнічна проблема.

2.41 Отруєння грибами та їх профілактика.

2.42. Гігієнічні проблеми використання барвників, антиоксидантів, емульгаторів, ароматизаторів та інших харчових домішок.

2.43. Харчові алергії: фізіолого–гігієнічні аспекти. Харчові алергії у дитячому віці.

2.44. Профілактика отруєнь, що пов’язанї із застосуванням отрутохімікатів у побуті та на виробництві.

2.45. Гігієнічні проблеми профілактики віддалених наслідків забруднення харчових продуктів залишками отрутохімікатів.

2.46. Полімерні матеріали, гігієнічні проблеми їх використання у харчовій промисловості.

2.47. Геохімічні провінції та біогеохімічні ендемії. Профілактика біогеохімічних ендемій.

2.48. Ферментопатії в акушерській та педіатричній практиці, гігієнічні основи профілактики.

2.49. Раціональне харчування та проблеми профілактики найбільш поширених захворювань населення у сучасних умовах.

2.50. Гігієнічні проблеми харчування дітей, що мешкають у країнах, які розвиваються.

2.51. Залізодефіцитна анемія та її профілактика.

2.52. Аліментарна анемія та її профілактика.

2.53. Гігієнічні основи профілактики афлотоксикозів.

2.54. Холестерин – друг чи ворог? Гігієнічні аспекти холестеринового обміну.

2.55. Харчування і проблема довголіття.

2.56. Фізіолого–гігієнічна оцінка вегетаріанського харчування.

2.57. Сучасні уявлення про лікувальне голодування та основи його практичного застосування (фізіолого–гігієнічні аспекти).

2.58. Харчування і канцерогенез.

2.59. Синтетична їжа як гігієнічна проблема.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.227.0.150 (0.016 с.)