Методика клініко-фізіологічного дослідження впливу мікроклімату на організм та самопочуття людини



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Методика клініко-фізіологічного дослідження впливу мікроклімату на організм та самопочуття людини



 

Студенти академічної групи поділяються на 2 бригади: одна бригада вивчає стан мікроклімату в комфортних умовах учбової лабораторії (контрольна група), друга – в умовах дискомфортного мікроклімату (камеральні умови).

Дискомфортний мікроклімат створюється штучно: переохолоджуючий мікроклімат створюється в одному з приміщень кафедри звичайним шляхом (відкриваються двері, вікна, створюються протяги); перегріваючий мікроклімат створюється в спеціальному боксі (додатково встановлюють опалювальні прилади, підвищують вологість повітря шляхом випаровування води з відкритих поверхонь різних ємностей).

Напруження процесів терморегуляції вивчають у контрольної і піддослідної групи двічі: у стані спокою, через 10-15 хвилин адаптації студентів до даних мікрокліматичних умов, і відразу ж після виконання дозованої роботи (15-20 присідань або 10-15 відтискувань на руках від підлоги тощо).

Оцінка напруження процесів терморегуляції здійснюється за такими клініко-фізіологічними показниками:

1. Температура шкіри чола, тилу кисті, грудини, тилу стопи у °С;

2. Різниця температур шкіри чола, тилу кисті, грудини, тилу стопи у °С;

3. Частота дихання за 1 хв.;

4. Частота серцевих скорочень (пульс) за 1 хв.;

5. Артеріальний тиск у мм рт.ст.;

6. Проба на тривалість довільної затримки дихання на глибині вдиху у секундах;

7. Наявність та інтенсивність потовиділення шкіри чола (описово або за методом Міщука – йодкрохмальна проба, визначенням електропровідності шкіри) в умовних одиницях.

Крім того, студенти контрольної і піддослідної групи фіксують суб’єктивні показники теплового стану за шкалою: “холодно”, “прохолодно”, “комфортно” або “нормально”, “ тепло”, “жарко”, “дуже жарко”.

Результати досліджень параметрів мікроклімату і показників стану організму заносять у таблиці 2 і 3.

На цій же першій половині заняття студенти переходять до засвоєння інших методів комплексної оцінки впливу мікроклімату на теплообмін організму.

Зокрема, ними повинен бути засвоєний один із так званих методів фізичного моделювання (кататермометрія, фрігометрія).

Отримавши дані про охолоджуючу здатність навколишнього середовища (комфортного мікроклімату однієї з учбових лабораторій та дискомфортного мікроклімату, що штучно створюється в одному з приміщень чи боксі кафедри) студенти дають оцінку мікрокліматичним умовам методом кататермометрії. При цьому вони користуються нормативами, наведеними в таблиці 3.

 

Таблиця 3.

 

Методи комплексної оцінки впливу мікрокліматичних факторів на організм

Показники Методи
Кататермометрії Еквівалентно-ефективної температури (ЕЕТ) Результуючої температури (РТ)
Чинники, які враховуються даним методом. Температура повітря, швидкість руху повітря, радіаційна температура. Температура повітря, вологість повітря, швидкість руху повітря. Температура повітря, вологість повітря, швидкість руху повітря, радіаційна температура.
Показники, що використовуються для оцінки реакції організму. Охолоджуюча здатність середовища (охолодження резервуару кататермометра – Н). Теплове відчуття людини. Теплове відчуття людини.
Одиниці вимірювання мкал/см2 Умовні одиниці (град. ЕЕТ). Умовні одиниці (град. РТ).
Зона теплового комфорту при роботі різної важкості: - легка; - середньої важкості; - важка.     5,5 – 7,0 8,4 – 10,0 15,4 – 18,4     17,2 – 21,7 16,2 – 20,7 14,7 – 19,2     16 – 18 13 – 16 10 – 13
Недоліки методу: 1. Охолодження приладу прирівнюється до реакції людини. 2. Не враховується вплив вологості повітря. Не враховуються втрати тепла випромінюванням. Не враховуються індивідуальні особливості стану організму (здоровий, хворий та інше).

 

Перша половина заняття завершується тим, що на підставі даних вимірювання мікрокліматичних умов, показників клініко-фізіологічних досліджень процесів терморегуляції, суб’єктивного почуття і охолоджуючих властивостей середовища, отриманих за допомогою кататермометра, студенти роблять висновки про мікрокліматичні умови закритих приміщень та їх вплив на тепловий стан організму.

Для зручності результати вимірювання параметрів мікроклімату та його впливу на теплообмін заносять у таблиці 4, 5.

 

Таблиця 4.

Параметри мікроклімату в закритих приміщеннях

Приміщення (в дужках вказати різновид мікроклімату) Показники стану мікроклімату Охолоджуюча здатність середовища за кататермометром, мкал/с.см2
температура повітря, °С відносна вологість, % швидкість руху повітря, м/с середня радіаційна температура, °С
І ( )          
ІІ ( )          

 

Таблиця 5.

Клінічно-фізіологічні показники стану організму і суб’єктивного відчуття осіб,

Що знаходились в різних приміщеннях.

Прізвище, ім’я та по-батькові особи Результати спостереження
Кількість дихальних актів за хв. Пульс, ударів за хв. Артеріальний тиск, мм рт. ст. Температура тіла, °С Температура шкіри чола, тилу кисті, °С Різниця температур t1 – t2 t1 – шкіри чола t2 – тилу кисті, ºС Наявність та інтенсивність потовиділення, ум. одиниць (–; +; + +; + + +) Суб’єктив- не тепло- відчуття
І. Контрольна група (комфортний мікроклімат)
А. В стані спокою.
1.                
2.                
3.                
В. Після дозованого навантаження.
1.                
2.                
3.                
ІІ. Піддослідна група (дискомфортний мікроклімат: нагріваючий, охолоджуючий - підкреслити)
А. В стані спокою.
1.                
2.                
3.                
Б. Після дозованого навантаження.
1.                
2.                
3.                

 

Додаток 2.

Методика визначення еквівалентно-ефективних

Та результуючих температур

 

Еквівалентно-ефективна температура (ЕЕТ) – умовно-числове визначення суб’єктивного теплового відчуття людини (“комфортно”, “тепло”, “холодно” і т.д.) при різних співвідношеннях температури, вологості, швидкості руху повітря, а результуюча температура (РТ) – і радіаційної температури. Ці умовні числа ЕЕТ та РТ відповідають температурі нерухомого (0 м/с), на 100 % насиченого вологою повітря, яке створює відповідне теплове відчуття.

ЕЕТ та РТ розроблені в камеральних умовах при різних співвідношеннях параметрів мікроклімату і оформлені у вигляді таблиць та номограм.

Для визначення ЕЕТ спочатку вимірюють температуру, вологість, швидкість руху повітря у досліджуваному приміщені. А потім в таблиці ЕЕТ (таблиця 6) за цими даними знаходять її значення і роблять відповідні висновки. Користування таблицею просте: ЕЕТ знаходять на перетині значення температури повітря (1 і остання колонки) і швидкості руху та вологості повітря (у головці таблиці).

На номограмі (мал. 1) еквівалентно-ефективну температуру знаходять на перетині показників сухого (ліворуч), вологого (праворуч) термометрів психрометра та швидкості руху повітря (в м/хв, на кривих лініях).

 

Мал..1. Номограма для визначення ефективних температур

 

На номограмі РТ (мал. 2) спочатку знаходять точку взаємовідношення між температурою повітря (за сухим термометром психрометра) і швидкістю руху повітря, від якої проводять пряму лінію до значення радіаційної температури, а від точки перетину цієї лінії з правою шкалою температури повітря проводять пряму лінію до значення абсолютної вологості повітря (права шкала), а на перетині цієї прямої з кривими лініями номограми знаходять результуючу температуру.

швидкість, м./с а

 

швидкість, м./с б

 

 

Мал. 2. Номограма для визначення результуючої температури:

(а – під час легкої роботи; б – під час важкої роботи.)

На малюнку 2. пунктирними лініями нанесено приклад визначення РТ.


Таблиця 6.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.227.0.150 (0.011 с.)