Тема №8. Санітарна очистка населених місць

 

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Ознайомитися з технологією проведення та методиками контролю якості санітарної очистки стічних вод.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Санітарна очистка населених місць та здоров¢я населення.

2. Основні системи, методи та способи збирання, транспортування, знезараження, знешкодження і утилізації твердих відходів.

3. Основні системи, методи та способи збирання, транспортування, знезараження, знешкодження і утилізації рідких відходів промислових та лікарняних стічних вод.

4. Заходи щодо санітарної охорони води, відкритих водоймищ та грунту. Методика контролю якості проведення санітарної очистки стічних вод.

 

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися з методами, способами та засобами збирання, транспортування, знезараження, знешкодження та утилізації стічних вод, що застосовуються на станції біологічної очистки м. Вінниці

2. Занести у протокольний зошит схему станції біологічної очистки стічних вод, а також перелік заходів щодо організації контролю за якістю очистки та знезараження рідких відходів.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 223, 224.

2. Комунальна гігієна. Підручник /За редакцією Гончарука Є.Г. – К.: Здоров’я, 2003. – С. 218 – 316.

3. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 213, 214.

4. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Гончарук Є.Г., Кундієв Ю.І., Бардов В.Г. та ін.; За ред. Є.Г.Гончарука – К.: Вища школа. 1995. – С.127–130.

5. Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена. – К.: Вища школа. 1983. – С. 93–106.

6. Общая гигиена // Румянцев Г.И., Воронцов М.П., Гончарук Е.И. и др. – М.: Медицина, 1990. – С.130–140.

7. Покровский В.А. Гигиена. – М., Медицина, 1979. – С.132–154.

8. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина. – 1971. – С. 215–232.

9. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – 86 с.

 

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Заняття проводиться на базі міської станції біологічної очистки стічних вод під керівництвом викладача.

В ході його проведення студенти знайомляться з історичними даними про роботу станції, її характеристиками на сучасному етапі, основними методиками і способами збирання, транспортування, знезараження, знешкодження та утилізації стічних вод, що використовуються у практиці її діяльності.

Основні теоретичні та практичні положення заняття студенти заносять у протокол.

Щорічно у міську каналізаційну мережу надходить в середньому 80–85 тис.м³ стічної води. Станція біологічної очистки стічних вод м. Вінниці може щоденно очистити 55 тис. м³. У зв’язку з цим, в теперішній час будується нова черга станції потужністю 35 тис. м³.

Особливості улаштування станції біологічної очистки представлені на схемі 1.

Технологічний процес покращання якості стічних вод на станції передбачає:

1) Приймання стічних вод (1 етап);

2) Механічну очистку (2 етап);

3) Біологічну очистку (3 етап);

Знезараження (4 етап).

 

Для приймання стічної води споруджені приймальний колодязь та гасник швидкості.

Далі стічні води поступають на станцію решіток, обладнану залізними решітчастими фільтрами, які дозволяють очистити воду від великих завислих та зважених предметів (гілля, листя, папір та ін.) та пісколовки, тобто бетонні резервуари в яких різко уповільнюється швидкість переливання стічних вод, в результаті чого великі та мілкодисперсні речовини адсорбуються та осідають на дно. Первинні радіальні відстійники, являють собою великі бетонні ємності, в які вноситься певна кількість мулу для здійснення відповідних біологічних реакцій. Стічна вода, повільно проходячи через ємності, вивільняється від завислих та зважених частинок, що осідають на дно резервуара і внаслідок вплив живих організмів, перетворюються на мул, який періодично забирають та вивозять на спеціальні мулові майданчики. Потім стічна вода надходить в аеротенки, де змішується з повітрям, що нагнітається насосною станцією. Кисень повітря окислює органічні речовини, що знаходяться у воді. Наступний етап очистки – відстоювання стічних вод у вторинних радіальних відстійниках. Принцип їх улаштування такий, як і первинних радіальних відстійників. Після проходження вторинних відстійників стічна вода поступає в хлораторну, де знезаражується з використанням газоподібного хлору з розрахунку 4–10 мг/л. Колі-титр стічної води після проведення хлорування повинен дорівнювати 1 мл.

Після здійснення санітарної очистки знезараження стічна вода поступає у спеціальний тунель і стікає у річку Південний Буг.

СИТУАЦІЙНІ задачі

Задача 1

На станції очистки стічних вод із-за дефіциту електроенергії був вимкнений компресор, що подає повітря в аеротенки. Через дві доби робота компресора була відновлена, але стічні води, що поступали в вторинні радіальні відстійники були надто забруднені за мікробними показниками і хімічним складом, мали виражений гнилісний запах. Виникла небезпека забруднення річки в яку скидались води після очистки і небезпека спалаху інфекційних захворювань серед населення, що використовувало воду нижче течії.

· Поясніть причину погіршення якості очистки на даних етапах.

Задача 2

Під час аналізу проб річкової води в межах населеного пункту Н. Було виявлено надмірне мікробне забруднення, в т.ч. E.coli. Напередодні дослідження пройшли сильні дощі. Місто обладнане загальносплавною системою каналізації.

· Вкажіть імовірну причину мікробного забруднення водойми.

Задача 3

Що необхідно розуміти під поняттям „мала каналізація”, в яких випадках такий вид каналізації використовується? Які очисні споруди належать до споруд малої каналізації?

Задача 4

Видалення твердих відходів і сміття у населеному пункті А. здійснюється за вивізною системою, знешкодження – шляхом спалювання сміття у спеціальних печах за межами населеного пункту на відстані 10 км. Поточний контроль технічного стану печей показав, що для спалювання сміття створюється температура +500^оС. Аналіз складу газоподібного викиду в наслідок роботи печі має наступний вигляд: середньодобові концентрації пилу становлять 0,25 мг/м³, оксиду вуглецю (СО) – 5 мг/м³, двооксиду азоту (NO₂) – 0,09 мг/м³.

· Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо якості роботи сміттєспалювальної печі та дайте гігієнічні рекомендації щодо покращання якості знешкодження твердих відходів.

Задача 5

В населеному пункті Н. для видалення рідких відходів використовується міська каналізація. Щоденно у каналізаційну мережу надходить в середньому 80-90 тис.м³ стічної (побутова, промислова, атмосферна) води, яка поступає на станцію біологічної очистки стічних вод потужністю 75 тис м³ за добу.

· Дайте гігієнічну оцінку роботи станції біологічної очистки стічних вод.

Задача 6

В місті N на станції очистки стічних вод після проходження всіх етапів механічної і біологічної очистки був проведений бактеріологічний аналіз проби води. Виявлено надмірне мікробне забруднення з показниками колі-титру, колі-індексу. Який метод покращення якості стічних вод можна застосувати? Яка мінімальна концентрація залишкового хлору має бути в знезараженій воді після контакту протягом 30 хвилин.

Задача 7

У населеному пункті Н. проведено вивчення характеру забруднення навколишнього середовища викидами м’ясокомбінату. Вміст бензопірену в атмосферному повітрі селітебної зони становить 0,0000015 мг/ м³ (ГДК = 0,000001 мг/м³), у воді водоймищ в селітебній зоні – 0,0000052 мг/ м³ (ГДК = 0,000005 мг/м³), у ґрунті – 0,04 мг/м³ (ГДК = 0,02 мг/м³).

· Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо впливу викидів м’ясокомбінату на стан довкілля.

 

 

 

 

ТЕМА №9. ГІГІЄНА ПЛАНУВАННЯ ТА ЗАБУДОВИ НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ. ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА САНІТАРНОГО ОБСТЕЖЕННЯ І ОПИСАННЯ ОБ’ЄКТА

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Засвоїти основні гігієнічні принципи планування та забудови населених місць, міського і сільського середовища, загальну методику санітарного обстеження об’єкта. Оволодіти методикою складання акта санітарного описання об’єкта.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Гігієнічне значення та загальні основи планування населених місць.

2. Вимоги до розміщення і проектування міських поселень.

3. Вимоги до розміщення і проектування сільських поселень.

4. Основні види та методика санітарного обстеження і описання об’єктів.

5. Екологічний паспорт об’єкта.

6. Основні критерії оцінки результатів санітарного обстеження об’єкта.

 

ЗАВДАННЯ:

За матеріалами актів та ситуаційних задач скласти висновки та надати пропозиції відносно:

а) правомірності обрання території під забудову населеного пункту;

б) функціонального зонування міських та сільських поселень;

в) урбоекологічного стану і умов функціонування сільських поселень;

г) даних санітарного обстеження і описання об’єкта.

 

ЛІТЕРАТУРА:

Основна

1. Бардов В.Г. та ін. Гігієна та екологія. – Вінниця.: Нова книга, 2006 (тема 13, С. 149-160; тема 14, С. 162-167).

2. Гончарук Є.Г. та ін. Комунальна гігієна. – Київ.: Здоров’я, – 2003. – С. 680-723.

3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. – Київ: Здоров’я, 2004. – С. 231-268.

4. Сергета І.В. та ін. Тестовий контроль з загальної гігієни та екології людини. Вінниця, 2005. – С. 109-122.

додаткова

1. Гончарук Є.Г. та ін. Загальна гігієна. – Київ.: Вища школа, 1995. – С. 168-175.

2. Габович Р.Д. та ін. Гігієна. – Київ.: Вища школа. 1983. – С. 277-295, 297-300.

3. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – Москва «Медицина» 1971; С. 249-288.

4. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. Збірник Законів України. Київ.: 1996. – т 5. ч 1, С. 6-23.

5. Чайка В.Є. Урбоекологія. Вінниця.: 1999. 368 с.

6. Даценко І.І. та ін. Загальна гігієна. Словник-довідник. Львів: “Афіша” 2001. 245 с.

Методика виконання самостійної роботи

 

Одним із провідних розділів комунальної гігієни є гігієна планування населених місць що спрямована на забезпечення гідних умов життя та охорону здоров’я мешканців міст і сіл.

Таке планування об’єднує комплекс вирішення соціально-економічних, архітектурно-планувальних, інженерно-будівельних, санітарно-гігієнічних питань тощо.

Досягнення гідних умов проживання населення можливе завдяки раціональному розселенню людей та розташуванню виробничих комплексів, функціональному зонуванню території поселень, надійному комунальному обслуговуванню та ін. Адже саме належні житлові умови та сприятливе екологічне оточення є основою збереження здоров’я людини на основі комплексної розробки архітектурно-планувальних, інженерно-будівельних та еколого-гігієнічних заходів.

В нашій країні напрацьовано відповідний ряд законів та нормативних документів, що регламентують питання містобудування, забудови сільських поселень, охорони довкілля і здоров’я населення, серед яких закони:

· “Про охорону навколишнього природного середовища” (1991 р.);

· “Про основи містобудування України” (1992 р.);

· “Основи законодавства України про охорону здоров’я” (1992 р.);

· “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення України” (1994 р.);

· “Державні будівельні норми України. Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень. ДБН 360-92”;

· “Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів” (1996 р.).

 

Слід відмітити, що для нашої країни сьогодні не є характерним створення нових населених пунктів, міст чи сіл. Однак із економічним зростанням на Україні все більшого розмаху набуває житлове будівництво, розробляються генеральні плани реконструкції та забудови існуючих міст та сіл. Нажаль, абсолютна більшість сільських населених пунктів, селищ міського типу та й окремих міст ще не мають генеральних планів, а тим паче, перспективного планування забудов. За таких умов не дотримується обов’язкове розмежування зон у населених пунктах. Особливо багато порушень здійснюється при забудові житлових зон і, зокрема, мереж торгівлі та побутового обслуговування. Внаслідок чого погіршується їх санітарний стан, якість атмосферного повітря, зменшуються площі зелених насаджень, зростає рівень комунального шуму тощо.

Зрозуміло, що така негативна екологічна ситуація погіршує стан здоров’я дитячого та дорослого населення, патогенез хвороб цивілізації набуває все більшого розмаїття, а тривалість життя зменшується.

Розміщення, проектування і будівництво міських та сільських населених пунктів в цілому, чи окремих їх частин, здійснюється на основі наступних документів:

· регіональна схема розвитку і розміщення продуктивних сил України;

· схема розвитку та розміщення галузей народного господарства та галузей промисловості;

· схема та проекти районного планування (регіону, області);

· схема територіально-виробничих комплексів;

· схема курортних районів та територіальні комплексні схеми охорони природи;

· генеральні плани міст та сільських поселень в т.ч.:

· проекти розміщення будівництва;

· проекти приміських і курортних зон;

· проекти планування промислових зон та вузлів;

· проекти окремих будівель та споруд;

· схеми і проекти інженерного обладнання та благоустрою населених пунктів (водопостачання, каналізація, санітарна очистка, енергозабезпечення та ін.).

Всі питання розміщення і проектування міських чи сільських поселень мають вирішуватись з урахуванням викладених вище законодавств, а також законодавств “Про охорону атмосферного повітря”, Земельного, Лісового, Водного кодексів та інших документів щодо санітарних та природоохоронних вимог.

Знання основ законодавств стосовно гігієнічних вимог до планування та забудови, чи реконструкцій населених місць, є обов’язковими не тільки для санітарного а й родинного лікаря, адже він має врахувати середовищні умови проживання сімей у міській чи сільській місцевості.

Загальною основою планування чи реконструкції населених місць є:

· вивчення особливостей земельної ділянки;

· аналіз природно–кліматичних умов з комплексною оцінкою сонячної радіації, вологості, температурного режиму та „рози вітрів”, здатності ґрунтів до самоочищення (табл.1);

· відповідність навколишнього середовища гігієнічним нормативам і, особливо, забезпечення радіаційної безпеки території для проживання населення;

· можливість організації озеленення, централізованого водопостачання та водовідведення, а також знешкодження промислових та побутових відходів;

· вивчення та оцінка природних та штучних біогеохімічних провінцій, тобто наявності надлишку, чи відсутність у ґрунті макро-, або мікроелементів;

Окрім цього слід врахувати, що малопридатними в санітарно–гігієнічному відношенні є території що затоплюються, підтоплюються, мають високий рівень ґрунтових вод тощо.

Не допускається забудова житлово-громадських об’єктів на території з щільністю радіоактивного забруднення ізотопами цезію понад 5 Кі/км²; стронцію – понад 0,15 Кі/км² та плутонію – понад 0,01 Кі/км².

Таблиця 1