Кількісна оцінка напруженості фізіологічних функцій

Ступінь напруженості фізіологічних функцій	Середня величина енерговитрат, Дж/с	Середня частота пульсу за 1 хв., за зміну	Зміна функцій по завершенні робочого дня.
Зменшення	Збільшення
М’язова витривалість	Обсяг оперативної пам’яті	Латентний період ПЗМР	Латентний період СЗМР	Час розрізнення концентрації уваги
І	До 174	До 80	До 10	До 5	Немає збільшення	До 5	До 5
ІІ	175-290	81-95	11-30	6-25	1-25	6-30	6-25
ІІІ	291-406	96-110	31-50	26-50	26-50	31-60	26-50
IV	407 і >	111 і >	51 і >	51 і >	51 і >	61 і >	51 і >

 

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

Під час оцінки умов роботи монтажниці електровимірювальних приладів встановлено: робоча поза сидяча, на основні операції (кріплення деталей в корпусі, паяння контактних проводів) витрачає 6,5 годин 7-годинного робочого дня. Працює потижнево у І та ІІ зміні. Гігієнічні умови робочої зони: - температура повітря – 22-23^о С, відносна вологість – 58-65%, швидкість руху повітря – 0,2-0,25 м/с. Запиленість повітря – 1,5 мг/м³, у тому числі 40 % пилу - за рахунок олова, свинцю (ГДК такого пилу 4 мг/м³).

Освітленість робочого місця – комбінована, 225 лк (загальна освітленість цеху 80 лк). Енерговитрати у монтажниці за зміну 1120 ккал. Частота серцевих скорочень (пульсу) 85 уд/хв. Мускульна витривалість при ергометрії: на початку зміни 16 с, в кінці – 19 с. Час пошуку чисел на таблиці: на початку зміни 62 с, в кінці – 87 с.

Латентний період зорово-моторної реакції простої – на початку зміни 300 мс, в кінці – 380 мс; складної, відповідно, 420 мс і 450 мс. Запам'ятовування геометричних фігур: на початку зміни – 3 з 6, в кінці – 2 з 6.

· Дайте гігієнічну оцінку важкості та напруженості праці

 

Задача 2

Підсобна робітниця на хлібозаводі укладає гарячий хліб на дерев'яні лотки (18 формових хлібин на лоток). Лотки переносить на відстань 2,5 – 3 м і вкладає на вантажні стелажі (на коліщатах), нахиляючись до нижніх поличок і піднімаючи лотки до верхніх поличок (висотою 1,8 м). Всього поличок на кожному вантажному стелажі 8. Ця робота займає 5,5 годин 7-годинного робочого дня. Об’єм виконуваної роботи при цьому сягає вантаження до 120 лотків. Маса кожного лотка 20 кг. Робота трьохзмінна, перезмінка щотижня.

Мікрокліматичні умови робочого місця: температура повітря 27-30^оС в усі пори року, вологість 75-80%, швидкість руху повітря 0,1-0,15 м/с, радіаційна температура – 32-33^оС. Освітленість в цеху 60 лк. Енерговитрати робітниці за зміну 2500 ккал, середня частота пульсу 82-85 уд/хв. М’язова витривалість на початку зміни 20 с, в кінці 13 с.

Дайте оцінку важкості та напруженості праці, гігієнічних умов робочого місця.

Задача 3

Методом хронометражу за роботою жінки листоноші було встановлено, що відстань, яку вона долає за робочу зміну становить 3 км, маса вантажу, що переноситься, до 7 кг. Енерговитрати робітниці за зміну 2700 ккал, середня частота пульсу 80-85 уд/хв. М’язова витривалість на початку зміни 23 с, в кінці 15 с.

Оцініть умови праці листоноші.

Задача 4

Робота автослюсаря на станції технічного обслуговування характеризується наступними параметрами: фізичне динамічне навантаження з переважною участю м’язів рук та плечового поясу до 7800 кг·м; піднімання та переміщення вантажів до 2 разів за годину – 32 кг, вимушені нахили тулуба – 50 разів за зміну, робота 3-змінна з нічною зміною.

Дайте оцінку важкості та напруженості праці автослюсаря, гігієнічних умов робочого місця.

Задача 5

Хірург виконує операцію, тривалість якої 3 години. Робоча поза – стоячи в нахиленому положенні до 30˚ - 60% часу. Загальний час зосередженості – до 90%. Під час операції хірургу необхідно приймати рішення підвищеної відповідальності за життя хворого в умовах дефіциту часу.

Дайте оцінку важкості та напруженості праці хірурга.

 

Задача 6

Робітник підприємства, що виготовляє радіоелектронну апаратуру, при виконанні виробничих операцій працює з деталями, розмір яких становить 0,2-0,3 мм упродовж 60% робочого часу зміни.

Яку професійну патологію може це спричинити?

 

Задача 7

Студентка 2-го курсу педагогічного університету скаржиться на головний біль, безсоння, знижений апетит, за осінній семестр тричі хворіла на ГРВІ. Її розпорядок дня включає 6 годин навчання в університеті, 4 години підготовки домашнього завдання та 2 години заняття з репетитором по вивченню іноземних мов у четвер та суботу, прийом їжі 2-3 рази на день, спить 6 годин. При об’єктивному дослідженні змін з боку внутрішніх органів лікар не виявив. Результат проведення коректурної проби: 245 знаків за 2 хвилини і 7 помилок, об’єм оперативної пам’яті за методикою запам’ятовування геометричних фігур – 4, знижена швидкість зорово-моторної реакції.

Який патологічний стан має місце? Дайте необхідні рекомендації щодо відновлення здоров’я.

 

Задача 7

При проведенні профілактичного огляду в інституті фізкультури та спорту у студента К. виявлено зниження швидкості зорово-моторної реакції та врівноваженості нервових процесів; стійкість уваги при виконанні коректурної проби – 240 знаків та 6 помилок за 2 хвилини, оперативної пам’яті за методикою запам’ятовування геометричних фігур – 3. Протягом останніх 2 тижнів студент готувався до змагань з баскетболу разом зі своєю командою. Підготовка включала 2 тренування в спортивному залі по 2 години та ранковий крос на 2,5 км кожного дня. Умови мікроклімату в спортивному залі: температура повітря -19°С, відносна вологість – 70%, швидкість руху повітря 0,2 м/с, концентрація СО₂ в повітря 0,15 %.

Дайте оцінку отриманих при дослідженні показників та обґрунтуйте необхідні рекомендації.

ТЕМА №23. ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ШУМУ ТА ВІБРАЦІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Навчитися визамірювати шум та вібрацію, оцінювати шумо-вібраційну обстановку на виробництві, давати рекомендації по усуненню їх негативної дії.

 

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Визначення понять “шум” та “вібрація”. Класифікація шуму та вібрації.

2. Фізичні властивості і біологічна дія шуму та вібрації.

3. Прилади і одиниці вимірювання шуму та вібрації.

4. Зрушення у стані здоров’я та захворювання, що зумовлені впливом шуму та вібрації.

5. Допустимі рівні шуму та вібрації на промисловому підприємстві, в навчальних приміщеннях, у лікарні.

6. Заходи щодо профілактики несприятливого впливу шуму та вібрації.

 

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися з приладами для визначення шуму та вібрації, індивідуальними засобами захисту від несприятливого впливу шуму та вібрації.

2. Провести вимірювання рівня шуму з використанням шумоміра “Шум-1м”.

3. Дати гігієнічну оцінку шумо-вібраційної обстановки на виробництві (за даними ситуаційних задач).

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гігієна та екологія. Підручник / За ред. В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова книга. 2006. – С. 106 – 121.

2. Даценко І.І., Габович Р.Д. профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – С. 352 – 366. 2-ге вид.: К.: Здоров’я, 2004. – С. 124 – 140.

3. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін.: За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 277–282.

 

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

Після організаційної частини та опитування студенти проводять вимірювання рівня шуму в навчальній лабораторії за допомогою таких приладів, як шумомір “Шум-1м”.

Гігієнічна оцiнка шумо–вiбрацiйної обстановки

В робочому примiщеннi

Вимiрювання рiвня iнтенсивностi та спектрального складу шуму проводиться за допомогою шумомiрів, аналiзаторів спектра шуму та полосових фiльтрів.

Найбiльшого поширення в гігієнічній практицi набули шумомiри “Шум–1” і “УШВ–1”, шумовiбровимiрюючий комплекс “ШВК–1” та вимiрювач шуму і вiбрацiї типу “ВШВ–003”. Як аналiзатори шуму використовують октавні фiльтри, котрі вимiрюють рiвнi звукового тиску в кожнiй октавi шуму, що дослiджується.

Шумомiри різних конструкцiй, як правило, складаються з датчика (мiкрофона), пiдсилювача та вимiрювального пристрою і мають частотнi (“Лiн”,“А”,“С”) та часовi (“F” – швидко, “S” – повiльно, “I” – iмпульс) характеристики.

В ході вимiрювання рiвнiв звуку (дБА) застосовується характеристика “А”, при вимiрюваннi рiвнiв звукового тиску в октавних смугах – характеристика “Фiльтри”. Характеристика “Повiльно” свідчить про проведення вимiрювання постiйного та деяких інших видів шуму, головною характеристикою яких є середній рівень, а характеристика “Iмпульс” – про вимiрювання рiвнiв iмпульсного шуму. Характеристика “Швидко” застосовується в ході вимірювання шуму, який коливається у часi.

У випадку відсутностi приладу для частотного аналiзу шуму можна отримати орієнтовну оцiнку характеру шуму, порiвнюючи значення на шкалах “дБС” та “дБА” (при рiзницi 0–2 дБ шум високочастотний: вище 1000 Гц, 2–5 дБ – середньочастотний: 400–1000 Гц, 5 i бiльше дБ– низькочастотний: до 400 Гц.

Вимірювання шуму на робочих мiсцях повинно проводитися при роботi не менш ніж 2/3 технологiчного обладнання та при увімкненій вентиляцiї. При цьому мiкрофон повинен бути розташований на висотi 1,5 м над рiвнем пiдлоги (якщо робота проводиться сидячи – на рівні голови) i спрямований у бік джерела шуму.

Допустимi рiвнi шуму на робочих мiсцях, що представлені в таблиці, встановлюються та нормуються у залежностi вiд виду трудової дiяльностi (таблиця 1)

Гігієнічна оцінка вібрації проводиться з використанням таких приладів, як вiброметр ВМ–1 або шумовібровимірюючий комплекс ШВК–1 з вiбродатчиком, що забезпечують визначення значень коливальної швидкостi (м/с), вiброприскорення (м/с²) та рівня вібрації (дБ) в октавних смугах частот на робочій поверхнi.

За напрямком дії загальну вібрацію вимірюють на характеристиці "Лин." приладу при натиснутій кнопці 1 m/S² в положенні перемикача "Делитель–1" – 3 · 103/70 дБ та "Делитель–II" – ´1/50 дБ уздовж вертикальної осі Z (підошви–голова), а також горизонтальної осі X (в сагитальном направлении) та горизонтальної осі Y(зліва–направо).

Локальна вiбрацiя також вимiрюється у трьох взаємно перпендикулярних площинах: Zр (напрям прикладання сили), Xр (вісь рукоятки) та Yp (перпендикулярно першим двом напрямкам) та, як і загальна, розподiляється на низькочастотну – 8 і 16 Гц, середньочастотну – 31,5 і 63 Гц та високочастотну – 125, 250, 500 i 1000 Гц.

За частотним складом загальну вібрацію ділять на низькочастотну, що відповідає октавним смугам – 2 и 4 Гц, середньочастотну – 8 и 16 Гц та високочастотну –31,5 и 63 Гц.

Допустимі рівні вібрації установлюються для загальної транспортної (категорiя 1), транспортно-технiчної (категорiя 2) i технологiчної вiбрацiї (категорiя 3), а також для локальної вiбрацiї з розрахунку 8-ми годинного робочого дня.

Допустимі рівні вібрації на робочих місцях представлені в таблицях 2 и 3.