Щодо вимірювання радіоактивності води (прилади дп-5а )

Спочатку проводять пiдготовку приладу до роботи. Для цього перемикач дiапазонiв переводять з положення “Викл” у положення “Реж”, ручкою “Режим” встановлюють стрiлку гальванометра на чорний трикутник і прогрiвають прилад протягом 2-3 хвилин. Під час використання приладу ДП-5Б стрiлка повинна самостiйно установитися у межах чорного сектора.

Для визначення природного фону приладу зонд з датчиком встановлюють у положення g-випромінювання, а перемикач дiапазонiв переводять у положення “0,1”, або iнше, якщо стрiлка вiдхиляється до кiнця шкали. Через 1-2 хвилини реєструють показники шкали, помножуючи їх величини на значення конкретного дiапазону.

Для вимірювання рівня забруднення води радіоактивними речовинами датчик розташовують на вiдстанi 1 см вiд поверхні води в солдатському казанку.

Перемiщуючи його уздовж поверхнi, знаходять найбiльше забруднення. Через 1-2 хвилини реєструють результати вимірювання, помноживши їх величину на значення дiапазону і вiднявши природний фон приладу. Пiсля дослiдження прилад переводять у вихiдне положення.

З метою здійснення адекватної оцінки результатів слід виходити з того, що зараження води, яке становить 14 мР/год, понад 30 діб після вибуху вважається загрозливим і, отже, потребує проведення дезактивації.

Додаток 3

Інструкція

До визначення якості води при виборі джерел водопостачання у польових умовах

1. Визначення наявності у воді радіоактивних речовин (РР) виконують згідно методики, вказаної в Додатку 2, а наявність ОР – за вказівкою викладача у воді всіх джерел відсутнє.

2. Органолептичні та фізико-хімічні показники якості води визначають за допомогою гідрохімічного набору з комплектів гігієнічних лабораторій ЛГ-1, ЛГ-2.

Проби води для аналізу відбирають за допомогою батометра, пляшки з тягарем, солдатського казанка, відра.

Температуру води вимірюють хімічним термометром безпосередньо біля водоймища, колодязя. Резервуар термометра обгортають у кілька шарів бинтом. Підвищення температури води підземних джерел свідчить про проникнення до водоносного шару поверхневих, більш забруднених вод. Звичайно температура підземних вод коливається в межах 7-14⁰С, поверхневих – у залежності від пори року.

Прозорість води визначають у циліндрі з плоским дном над шрифтом Снеллена №1 (яким частіше усього друкують книги) в сантиметрах, або виражають словами: прозора, опалесцююча, каламутна, з осадом.

Запах визначають, сколихнувши пробу води у склянці, накритій склом, при температурі 15-25°С і після підігрівання води до 60°С. Виражають якісно: болотний, землистий тощо і кількісно в балах за 5-бальною шкалою. Запах у 3 і більше балів свідчить про значне забруднення води.

Смак води визначають, лише пересвідчившись, що вона не заражена ОР, РР, БЗ і виражають словами: освіжаючий, кислий, солодкий, солоний, гіркий. Визначають також присмаки: в’яжучий, металевий, терпкий та інші. Кількісно смак і присмаки визначають також за 5-бальною шкалою.

Колірність (забарвлення) води визначають за допомогою польового колориметра ПК-56 М, що має дискові еталони з забарвленими скельцями, або компаратора з еталоном у вигляді планшеток. Для цього в компаратор вставляють дві пробірки висотою 15 см з досліджуваною і дистильованою водою, під пробірку з дистильованою водою підставляють планшетку з кольоровими скельцями, знаходять еталон, який співпадає з інтенсивністю забарвлення води, виражений у градусах. Колірність води не повинна перевищувати 36 градусів.

Реакцію (рН) води визначають за допомогою індикаторного папірця, обробленого універсальним індикатором, який змочують у досліджуваній воді та порівнюють зі стандартною шкалою. рН природних вод коливається в межах 7,0-9,5.

Азот амонійний можна визначити за спрощеною методикою (див. нижче) або за допомогою колориметра (компаратора) з еталонами на аміак. Для цього до 5 мл води у пробірці додають 5 крапель 50% розчину сегнетової солі та 5 крапель реактиву Несслера і колориметрирують. В чистій воді аміаку не більше 0,1 мг/л. (ГДК=2 мг/л).

Азот нітритів також можна визначити за спрощеною методикою, яка приводиться нижче, або ж за допомогою колориметра чи компаратора з еталонами на нітрити. Для цього до 5 мл води у пробірці додають 5 крапель розчину або кілька кристалів сухого реактиву Грісса, нагрівають на спиртівці. Колориметрирують з еталоном нітритів. В чистій воді нітритів – 0,005 мг/л (ГДК=3,3 мг/л).

Утворюване забарвлення наведено в табл. 2, 3.

 

ТАБЛИЧНЕ КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ АЗОТУ АМОНІЙНОГО

У ПИТНІЙ ВОДІ (Держстандарт 1030-41)

У пробірку наливають 10 мл досліджуваної води, додають 7 крапель (0,3мл) 50% розчину сегнетової солі та 7 крапель (0,3мл) реактиву Неслера. Вміст пробірки перемішують і через 10 хвилин визначають кількість азоту амонійного за відтінком забарвлення, що одержане, з використанням даних таблиці:

Таблиця 2

 

Забарвлення при розгляді збоку (на білому фоні)	Забарвлення при розгляді зверху (на білому фоні)	Вміст азоту амонійного (мг/л)
відсутнє	відсутнє	менше 0,04
відсутнє	надзвичайно слабкожовте	0,008
надзвичайно слабкожовте	дуже слабкожовте	0,02
дуже слабкожовте	жовтувате	0,04
слабкожовтувате	світложовтувате	0,8
світложовтувате	жовтувате	2.0
жовте	інтенсивно жовте	4,0
дещо каламутне, різко жовте	буре, розчин каламутний	8,0
інтенсивно буре	буре, розчин каламутний	10,0

 

ТАБЛИЧНЕ КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ АЗОТУ НІТРИТІВ

У ПИТНІЙ ВОДІ (Держстандарт 1030-41)

В пробірку наливають 10 мл досліджуваної води, додають 10 крапель (0,5мл) реактиву Гріса, нагрівають на полум’ї спиртівки протягом 5 хв. Вміст нітритів досліджують з використанням таблиці:

Таблиця 3

 

Забарвлення при розгляді збоку (на білому фоні)	Забарвлення при розгляді зверху (на білому фоні)	Вміст азоту нітритного (мг/л)
відсутнє	відсутнє	Менше 0,001
ледь помітно рожеве	надзвичайно слабкорожеве	0,002
дуже слабкорожеве	слабкорожеве	0,01
слабкорожеве	світлорожеве	0,02
світлорожеве	рожеве	0,04
рожеве	сильно рожеве	0,07
сильно рожеве	червоне	0,2
червоне	яскраво червоне	0,4

 

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

Окрема радіотехнічна рота використовує воду з шахтної криниці, що має глибину 15 м з дебітом 15 м³ за добу. Органолептичні показники води посередні, лабораторні обстеження не проводилися. Стіни криниці викладені цементними кільцями, зруб (оголовок) піднімається над рівнем землі на 10 см, глиняного замка та замощення навколо криниці немає, для підйому води використовують громадське відро; на відстані 50 м від криниці розташовагні убиральня та помийна яма, грунт піщаний, місцевість рівна. У липні серед особового складу роти зареєстровані групові захворювання на дизентерію.

Дайте гігієнічну оцінку санітарному стану криниці та визначте, чи існує зв’язок між захворюваннями на дизентерію та станом водопостачання.

Задача 2

На території військового містечка закладена глибока (163 м) свердловина із значним дебітом води. Дані лабораторного аналізу води: азот амонійний та нітратів відсутній, вміст хлоридів – 150 мг/л, заліза – 3,2 мг/л, нітритів – 10 мг/л, фтора – 0,7 мг/л, колі-індекс – 3. Після нетривалого відстоювання вода набуває жовтуватого забарвлення.

Дайте гігієнічну оцінку якості питної води та обгрунтуйте рекомендації щодо її покращання.

 

Задача 3

Підрозділ, який обслуговує пункт зв’язку, що розміщений на острові у гирлі річки, для забезпечення питних потреб використовує воду з артезіанського колодязя, віддаленого від ближнього берега на 120 м. Стіни колодязя зроблені з цементних кілець. Оголовок його піднімається над рівнем землі на 45 см, глиняного замка, замощення навколо криниці та навісу немає. У періоди паводку та зливових дощів колодязь заливає тала та дощова вода. Грунт острова піщаний. Знезараженню вода не підлягає.

Дайте гігієнічну оцінку стану водопостачання та обгрунтуйте пропозиції щодо його покращання.

 

Задача 4

Мотострілкова частина (2500 чоловік) для забезпечення питних потреб використовує воду з артезіанської cвердловини глибиною 90 м. Дебіт свердловини – 15 м³/год, потужність насоса першого підйому – 10 м³/год. При подачі води у водопроводну мережу бувають перерви. За даними лабораторних досліджень вода за фізичними та хімічними показниками повністю відповідає вимогам Державного стандарту, проте її колі-тітр періодично знижується до 25-50.

Дайте гігієнічну оцінку стану водопостачання та обгрунтуйте пропозиції щодо його покращання.

 

Задача 5

Розміри зрубу криниці – 1,0 х 1,0 м. Після відкачування води криниця наповнюється на висоту 1,6 м за 2 години.

Визначте дебіт (потужність) криниці.

 

Задача 6

Підрозділ,що обслуговує польовий табір біженців, який роміщений на острові біля гирла річки, для забезпечення питних потреб використовує воду з шахтної криниці, віддаленої від ближнього берега на 120 м. Стіни криниці виготовлені з цементних кілець, його верхня частина піднімається над рівнем землі на 45 см, глиняного замка та навісу немає. Забір води здійснюється із застосуванням індивідуальних відер. У період збільшення рівня води у річці (паводок, зливи тощо) криницю заливає. Грунт у місці розташування криниці піщаний. Вода знезараженню не підлягає.

Дайте гігієнічну оцінку стану водопостачання та обгрунтуйте пропозиції щодо його покращання.

 

Задача 7

Розміри зрубу (цямриння) криниці – 1,0х1,0 м. Після відкачування води криниця наповнюється на висоту 1,6 м за 2 години.

Визначте потужність криниці (дебіт).

 

Задача 8

Рота солдатів знаходиться в місцевості з жарким кліматом. Водозабезпеченя місцевості обмежене.

Розрахуйте кількість води, необхідної для роти в даних кліматичних умовах.