Показники функції серцево-судинної системи.
2.1. Частоту пульсу визначають на променевій артерії передпліччя. У стані спокою у дорослої людини частота пульсу (частота серцевих скорочень, ЧСС) знаходиться в межах 60-90 с/хв. При фізичних навантаженнях істотно збільшується, але у тренованих до таких навантажень осіб спочатку збільшується систолічний об’єм серця (СО), і лише у подальшому зростає частота серцевих скорочень.
2.2. За даними нормальної фізіології систолічний об’єм серця (СО, мл) в стані спокою знаходиться в межах 65-70 мл.
2.3. Хвилинний об’єм крові (ХОК) визначається множенням систолічного об’єму на частоту серцевих скорочень і в нормі, без фізичних навантажень, коливається у межах 2,5-5,0 л/хв. При мускульній роботі збільшується до 25-30 л/хв за рахунок збільшення СО (у тренованих осіб) та частоти серцевих скорочень у залежності від важкості та інтенсивності праці у часі.
Для визначення показників функцій серцево-судинної системи кров’яний тиск визначається портативним тонометром з стрілочним манометром.
2.4. Для практичного засвоєння навичок по визначенню показників дихальної і серцево-судинної систем з метою оцінки ступеню стомленості організму студенти один на одному визначають перераховані вище показники у стані спокою, а потім після 20 присідань з вантажем 10 кг – через 5, 10, 20 хвилин в період відновлення. Зіставляють отримані результати з вихідними.
2.5. На підставі визначених показників розраховують вегетативний індекс Керде та індекс Хільдебранта, які характеризують активність симпатичної, парасимпатичної вегетативної нервової системи у залежності від фізичних навантажень чи психоемоційного перенапруження.
2.5.1. Вегетативний індекс Керде розраховується за формулою (1):
 (1)
де: ДАТ – діастолічний артеріальний тиск;
ЧСС – частота серцевих скорочень.
При відсутності втоми значення індексу знаходяться в межах 0 – 1 %. При стомленості він збільшується, а коли наближається до 20 % – можна говорити про перевтому.
2.5.2. Індекс Хільдебранта – відношення частоти серцевих скорочень (Р) до частоти дихальних рухів (R) за хвилину, формула (2):
 (2)
В нормі у здорової людини цей індекс знаходиться в межах 2,8 – 4,9. При його зниженні можна говорити про розлад вегетативної регуляції у бік парасимпатикотонії, а при його збільшенні – у бік симпатикотонії, що свідчить про стомлення від фізичних навантажень.
3. При оцінці результатів досліджень враховують також суб’єктивне відчуття стомленості та перевтоми, наявність і ступінь випрівання (потовиділення).
Додаток 6
Індивідуальні засоби захисту при ліквідації наслідків катастроф
Та інших надзвичайних станів.
1. Засоби захисту тіла:
- загальновійськовий захисний комплект (прогумований плащ з капюшоном, прогумовані бахіли, рукавиці);
- захисний комбінезон для роботи з ракетним пальним;
- захисний комбінезон бронетанкових військ;
- плівкові захисні комбінезони, бахіли, гумові чоботи, рукавиці та інше формувань цивільної оборони;
- захисний спецодяг та спецвзуття, призначені для використання в різних галузях промислового виробництва;
- захисні комплекти пожежників, рятувальних шахтних команд, аквалангістів.
При проведенні гігієнічного нагляду за використанням ізолюючих індивідуальних засобів захисту медична служба і керівники рятувальних та відповідних робіт повинні орієнту-ватися на допустимі терміни перебування людини у ізолюючому захисному одязі (табл. 3).
Таблиця 3
Припустимі терміни перебування людини у ізолюючому одязі
| Мікроклімат
(температура повітря, °С)
| Термін перебування в ізолюючому одязі
| | без вологого екрануючого комбінезону
| у вологому екрануючому комбінезоні
| | +30 і >
| до 20 хвилин
| 1,0-1,5 годин
| | (+25) – (+29)
| до 30 хвилин
| 1,5-2,0 години
| | (+20) – (+24)
| до 50 хвилин
| 2,0-2,5 години
| | (+15) – (+19)
| до 2 годин
| більше 3 годин
| | <15 – (+15)
| до 5 годин
| більше 5 годин
|
Засоби захисту органів дихання та слизових оболонок.
До таких засобів відносять респіратори різних конструкцій, захисні окуляри, протигази.
Протигази поділяються на:
· ізолюючі, з запасом кисню у заплічних балонах типу аквалангів, дихальних апаратів гірничих рятівників, КІП-5, КІП-7, КІП-8, або з генерацією кисню хімічними реагентами (військові ізолюючі протигази типу ІП-4, ІП-5, ІП-46, ІП-46М);
· шлангові промислового призначення ПШ-1, ПШ-2-57, ДПА-5;
· фільтруючі: військові, цивільної оборони, розраховані на захист від бойових отруйних речовин (ГП-5, ГП-5М, ГП-7); промислові, розраховані на захист від окремих груп виробничих отрут (див. таблицю 1 до теми № 49).
ТЕМА №50. МОДУЛЬ 2. Спеціальні питання гігієни та екології.
|
