Рекомендації щодо наслідків впливу на особовий склад військ та формувань населення радіаційних факторів ядерного вибуху

Назва харчового продукту	Площа (об’єм) поверхні, що вимірюється	Термін вживання (після вибуху) та рівень радіоактивного забруднення
1 доба	30 діб	Понад 30 діб
Вода, їжа у вареному вигляді	казанок			1,4
Макарони, сухофрукти	казанок		1,6	0,8
Хліб	буханка			1,4
Риба сира	буртик 25´25			1,4
М’ясо сире	тушка
Молоко	казанок	0,5	-	-

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

На БПХ полковим лікарем встановлено часті заміни харчових продуктів продовольчою службою без погодження з медичною службою полку, наприклад: картоплі – капустою; капусти – солоними огірками; овочі – концентратами. При огляді кухні лікар встановив наступне: очищена картопля закладається в холодну воду та ставиться на плиту для варіння, перші страви готуються в каструлі без кришки, квашена капуста вийнята з розсолу та розложена в великі відкриті ємності.

Які заходи повинен прийняти лікар у даній ситуації?

 

Задача 2

В кінці квітня при обстеженні роти солдатів, які знаходилися на протязі місяця на спецзавданні в гірській місцевості, виявлено у частини обстежених блідість та сухість шкіри. У декого відмічається фолікулярний гіперкератоз, цианотичний відтінок шкіри в ділянках сідниць і гомілок. Солдати відзначають швидку втому, в’ялість, сонливість. При визначенні резистентності капілярів шкіри було виявлено не менше 25-40 петехій. Вміст аскорбінової кислоти в плазмі крові складав 0,1-0,2мг/100мл.

Який Ваш діагноз та практичні рекомендації?

 

Задача 3

Підрозділ військовослужбовців впродовж місяця виконував спеціальне бойове завдання у безлюдній місцевості з кам’янистим ландшафтом. Організація харчування здійснювалась за рахунок запасів сухої загальновійськової пайки. Під час медичного обстеження військовослужбовці пред’являли скарги на болі в епігастральній області, проноси, швидку втому, млявість і сонливість. Об’єктивно: у більшості з них при пальпації відмічаються больові відчуття в епігастральній області черевної порожнини, фолікулярний гіперкератоз, ціанотичний набряк шкіри в ділянках сідниць та гомілок. Практично у кожного з обстежених у ході дослідження резистентності капілярів виявлено від 26 до 40 петехій.

Поставте діагноз захворювання та обґрунтуйте гігієнічні рекомендації.

 

Задача 4

Екіпаж танку став помічати, що водій танку в вечірній час погано орієнтується в швидкості сприймання показників шкали приладів, під час нічних операцій відсутня маневреність при водінні танка. Була проведена заміна водія, однак поліпшення не відмічалося. З цими скаргами команда танка звернулась у полковий медичний пункт. Об’єктивно не було виявлено ніяких особливих змін в організмі за виключенням вираженої сухості шкіри. З боку органу зору ні в кого із досліджуваних не було виявлено відхилень.

Поставте діагноз та вкажіть, які необхідно провести дослідження для його уточнення? Ваші практичні рекомендації.

 

Задача 5

На черговому амбулаторному прийомі 14 липня до Вас звернулися рядові Сьомушкін та Бабейко зі скаргами на підвищену втомлюваність, головний біль, запаморочення, які з’являються при фізичному навантаженні, болі в м’язах стегон, кровотечу ясен (сліди крові при чищенні зубів, при відкушуванні скоринки хліба). Опитуванням встановлено, що рядовий Сьомушкін 5 місяців тому переніс ангіну, а рядовий Бабейко в квітні знаходився на стаціонарному лікуванні з приводу фурункульозу. Обидва солдати відзначають на протязі останніх тижнів слабкість, розбитість в кінці дня, які вони пов’язують з перевтомою, оскільки їх підрозділ на протязі останнього місяця був зайнятий на будівництві оборонної споруди і повинен був виконувати великі земляні роботи на відкритій місцевості при температурі +30, +34°С. При огляді солдатів звертає увагу на себе блідість видимих слизових оболонок, сухість та кострубатість шкіри.

Який Ваш діагноз та подальші дії?

 

Задача 6

По даним розвідгрупи ворогом використана зброя масового знищення. Для визначення наявності отруйних речовин необхідно використати прилад. Назвіть його та вкажіть на методику визначення наявності ОР в продовольчих продуктах.

 

Задача 7

При наявності забруднення продовольства РР використовують механічні методи дезактивації. Назвіть методику контролю ефективності дезактивації продовольчих продуктів.

 

Задача 8

Узагальнюючи результати медичного огляду, Ви виявили, що у 10% особового складу формувань відзначається зменшення ваги тіла від 100 до 500г, порівнюючи з даними попереднього зважування.

Які Ваші дії?

ТЕМА №49. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА ПОЛЬОВИМ РОЗМІЩЕННЯМ ВІЙСЬКОВИХ І ЦИВІЛЬНИХ ФОРМУВАНЬ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ТА ПІД ЧАС ВІЙНИ. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА УМОВАМИ ПРАЦІ ЛІКВІДАТОРІВ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Засвоїти гігієнічні вимоги щодо розміщення військ, формувань та населення, обов’язки посадових осіб формувань по їх санітарно-гігієнічному забезпеченню та оволодіти методами медичного контролю за розміщенням особового складу формувань і потерпілого населення при надзвичайних ситуаціях.

Ознайомитись з особливостями умов праці та методами контролю за станом здоров’я і працездатності цивільних аварійно-рятувальних формувань при ліквідації наслідків катастроф та надзвичайних ситуацій.

 

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Польове розміщення особового складу цивільних та військових формувань.

2. Укриття населення в захисних (фортифікаційних) спорудах. Основні види захисних споруд, гігієнічні вимоги до їх обладнання та експлуатації при надзвичайних ситуаціях.

3. Закриті фортифікаційні споруди (сховища): основні елементи планування, нормативи площі, об’єму та санітарного благоустрою. Загальні правила перебування у захисній споруді.

4. Основні шкідливості закритих захисних споруд. Розрахунок умов перебування в закритих фортифікаційних спорудах. Характерні особливості умов праці при надзвичайних ситуаціях у залежності від їх походження.

5. Шкідливі і небезпечні фактори, які супроводжують катастрофи та інші надзвичайні стани, їх вплив на здоров’я і працездатність ліквідаторів наслідків катастроф та потерпілого населення.

6. Клінічні та психофізіологічні методи оцінки працездатності, стомленості, стану здоров’я ліквідаторів.

7. Гігієнічна характеристика індивідуальних засобів захисту, які використовуються при надзвичайних ситуаціях ліквідаторами, військовими та цивільними формуваннями.

 

ЗАВДАННЯ:

1. Дати гігієнічну оцінку проекту військового табору та захисної закритої фортифікаційної споруди.

2. Розв'язати ситуаційні задачі щодо умов перебування в фортифікаційних спорудах.

3. Оволодіти методами визначення фізіологічних показників стомленості та перевтоми у ліквідаторів наслідків катастроф та інших надзвичайних ситуацій.

4. Ознайомитися з індивідуальними засобами захисту при ліквідації наслідків катастроф та інших надзвичайних станів.

ЛІТЕРАТУРА:

основна:

1. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни. (За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 118–137.

2. Общая гигиена (пропедевтика гигиены) Под ред. Е.И.Гончарука. – К.: Вища школа, 1991. – С. 98–118.

3. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Учебное пособие по военной гигиене и эпидемиологии.– М.: Медицина, 1988. – С. 27–47.

4. Кошелев Н.Ф., Логаткин М.Н., Михайлов В.П. Санитарно-гигиенический контроль за питанием, водоснабжением и размещением войск. – Л., 1983. – С. 303–416.

5. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять // За ред. проф. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 1992. – С. 4–47; 51–55; 253–255.

6. Пивоваров Ю.П., Гоева О.Э., Величко А.А. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене. – М.: Медицина, 1983. – С. 59–64; 93–101; 107–110; 210–213.

7. Методичні матеріали самостійної роботи студентів з курсу військової гігієни – Вінниця, 1994, С. 50-64.

8. Матеріали лекції.

додаткова:

1. Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України; т.1 – К., 1998. – 544 с.

2. Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України; т. 2 – К., 1998 – 496 с.

3. Медицина катастроф. – М., 1996. – С. 76–104.

4. Петров Н.Н. Человек в чрезвычайных ситуациях. – Челябинск, 1995. – С. 60, 81-88.

5. Медицина катастроф. (Учбовий посібник для студентів медичних вузів). Дубицький А.Є., Семенов І.О., Чепкий А.П. – К.: Здоров'я, 1993. – 462 с.

6. Гигиеническая диагностика в экстремальных ситуациях. Захарченко М.П., Лопаткин С.А., Новожилов Г.Н., Захаров В.И. – С. – Петербург: Наука, 1995. – 222 с.

7. Стихійні лиха та ліквідація стихійних лих. – Львів, 2003.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

В ході перших 45 хв. практичного заняття після перевірки вихідного рівня теоретичних питань до теми, студенти вивчають проекти військового табору, захисної закритої фортифікаційної споруди та обґрунтовують гігієнічні висновки, розв’язують ситуаційні задачі.

В ході других 45 хв. практичного заняття студенти оволодівають методиками дослідження фізіологічних показників важкості, інтенсивності та напруженості праці у ліквідаторів наслідків катастроф та інших надзвичайних ситуацій, проводять окремі дослідження, знайомляться з засобами захисту тіла, органів слуху, дихання, зору та результати роботи оформляють протоколом.

Додаток 1

Ситуаційна задача