Мал. 1. Прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний ПХР-МВ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Мал. 1. Прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний ПХР-МВ



(за Н.І.Карачкієвим)

(1 – ручний насос; 2 – металева коробка; 3 – ремінь; 4 – склянка для сухо повітряної екстракції та аналізу продуктів; 5 – індикаторні трубки у паперових касетах; 6 – склянки для проби води; 7 – хімічні реактиви у матер’яній касеті; 8 – кришка)

Мал. 2. Рентгенометр-радіометр ДП-5А (за Н.І.Карачкієвим)

(1 – зонд; 2 – кабель; 3 – перемикач під діапазонів; 4 – тумблер підсвіту шкали; 5 - мікроамперметр; 6 – радіоактивний препарат стронцій-90; 7 – регулятор „режим”; 8 – кнопка; 9 – головні телефони)

Варіанти попереднього експертного висновку можуть бути:

а) Продукт придатний до вживання без обмежень;

б) Продукт непридатний до вживання і підлягає знищенню;

в) Продукт сумнівної якості, потребує лабораторної експертизи.

ΙΙ етап:

— відбір проб продуктів сумнівної якості (не менше 10 зразків з кожної партії продовольства) на бактеріологічний та санітарно-хімічний аналіз;

— пакування проб, оформлення супроводжуючих документів;

— транспортування проб до лабораторії.

ΙΙΙ етап:

— лабораторні дослідження: - санітарно-токсикологічне, за допомогою медичної польової хімічної лабораторії МПХЛ-54; (в санепідлабораторії дивізії), токсикологічної лабораторії ЛТ (в СЕЗ армії);- санітарно-бактеріологічне та вірусологічне – за допомогою комплектів “Лабораторія бактеріологічна ЛБ” та “Лабораторія вірусологічна ЛВ”;

— радіометричне, за допомогою радіометричної лабораторії в укладках РЛУ-2 (мал. 3);

— санітарно-хімічне і органолептичне, за допомогою лабораторії гігієнічної військової ЛГ-1 чи основної ЛГ-2.

При надзвичайних ситуаціях мирного часу ці дослідження можуть бути виконані в лабораторії найближчої СЕС.

Мал. 3.Радіометрична лабораторія в укладках РЛУ-2 у розгорненому положенні

(1 – стіл з ящиків укладки та похідної меблі; 2 – дошка обробна; 3 – фарфорові ступки з товкачиками для приготування однорідної маси проби; 4 – ящик для розтирання проб (настільний бокс); 5 – прес для виготовлення кювет з фольги; 6 – перелічувальна установка ДП-100-М; 7 свинцевий будиночок; 8 – торцевий лічильник; 9 – стійка (етажерка) для препаратів торцевого лічильника)

ΙV етап:

Обґрунтування і оформлення кінцевого експертного висновку, варіанти якого можуть бути:

1. продукт доброякісний, придатний до вживання без обмежень;

2. продукт умовно придатний, може споживатися обмежений термін, або шляхом змішування з чистими продуктами у раціоні (з метою зниження рівнів забруднення до допустимих);

3. продукт підлягає спеціальній обробці (дегазації, дезактивації, стерилізації) з повторною експертизою;

4. продукт непридатний до вживання і підлягає знищенню (при зараженні стійкими ОР, при перевищенні радіоактивного забруднення в 10 і більше разів від допустимих рівнів, при псуванні вище допустимих рівнів, загниванні);

5. продукт непридатний до вживання, може бути використаний на корм тварин;

6. продукт непридатний до вживання, може бути використаним для технічних цілей або перероблений у добриво.

 

Методика визначення рівня зараження продовольства та води отруйними речовинами за допомогою приладу хімічної розвідки медико-ветеринарним (ПХР-МВ)

Для індикації рівня забруднення продовольства та води отруйними речовинами використовують прилад ПХР-МВ, який дозволяє виявити у харчових продуктах зарін, зоман, V-гази, іприт та люізит, у воді – отруйні речовини, які вміщують миш'як, алкалоріди, солі важких металів. Крім того, прилад дозволяє провести відбір проб продовольства та води для подальшого бактеріологічного дослідження.

Індикація проводиться після вивчення даних хімічної розвідки. Слід відмітити і те, що перед взяттям проб харчових продуктів або води, необхідно дослідити об’єкт з метою виявлення зовнішніх ознак забруднення.

Пробу продукту необхідно брати з поверхні у місцях передбачуваного найбільшого забруднення з глибини 2-3 см, використовуючи пінцет або лопатку. Пробу вміщують у банку приладу (вона повинна заповнювати 2/3 її об’єму) з нагвинчуваною кришкою та трубками.

Пробу води вміщують у дрексельну пробірку, наповнюючи її до позначки (1,2 чи 3 мл, в залежності від виду отруйної речовини).

Індикаторну трубку готують до дослідження, надрізуючи обидва її кінці. Маркованим кінцем трубку приєднують до банки з пробкою, а протилежним до насоса. Здійснюють певну кількість плавних качань насосом, що визначена для кожної отруйної речовини заздалегідь, і порівнюють колір реактивів в індикаторній трубці з еталоном на касеті.

Так, для визначення вмісту хлорціану та синильної кислоти необхідно зробити 30 качків, при позитивному результаті нижня частина реактиву в трубці забарвлюється в малиновий або червоно-фіолетовий колір, для визначення вмісту зарину, зоману та V-газів – 30-60 качків (після розбивання верхньої ампули, через 5 хвилин розбивається нижня ампула) при позитивному результаті нижня частина реактиву забарвлюється в червоний чи рожевий колір, при негативному – в жовтий

 

Методика визначення рівня радіоактивного забруднення харчових продуктів та води за допомогою радіометра ДП-5А (ДП-5б)

Дослідження рівня забруднення продовольства та води радіоактивними речовинами проводиться за допомогою приладів ДП-5А або ДП-5Б.

Спочатку проводять підготовку приладу до роботи. Для цього перемикач дiапазонiв переводять з положення “Викл” у положення “Реж”, ручкою “Режим” встановлюють стрілку гальванометра на чорний трикутник і прогрівають прилад протягом 2-3 хвилин. Під час використання приладу ДП-5Б стрілка повинна самостійно установитися у межах чорного сектора.

Для визначення природного фону приладу зонд з датчиком встановлюють у положення -випромінювання, а перемикач дiапазонiв переводять у положення “0,1”, або інше, якщо стрілка відхиляється до кінця шкали. Через 1-2 хвилини реєструють показники шкали, помножуючи їх величини на значення конкретного дiапазону.

Для вимірювання рівня забруднення продовольства та води радіоактивними речовинами датчик розташовують на вiдстанi 1 см від зразка досліджуваної проби.

Переміщуючи його уздовж поверхні знаходять найбільше забруднення. Через 1-2 хвилини реєструють результати вимірювання, помноживши їх величину на значення дiапазону і віднявши природний фон приладу. Після дослідження прилад переводять у вихідне положення.

Слід підкреслити, що проби води, харчових продуктів у відвареному вигляді, рідких та сипучих харчових продуктів вміщують у стандартну ємкість – солдатський казанок; вміст якого 1,5 л, радіоактивне забруднення хліба вимірюють в буханці, харчові концентрати – в упаковці (якщо вона ціла) або також в казанку, якщо концентрати не розфасовані, сиру рибу та оселедці в кількості 1 кг складають у буртики 25 х 25 см, радіоактивне забруднення сирого м'яса вимірюють безпосередньо в туші або напівтуші.

Оцінку результатів вимірів здійснюють шляхом порівняння отриманих даних з нормальними величинами.

Рекомендації щодо оцінки наслідків впливу на особовий склад радіаційних факторів ядерного вибуху приведені в таблиці 1.

Таблиця 1



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.173.209 (0.017 с.)