Тема: Засоби індивідуального захисту населення в надзвичайних ситуаціях

1. Відвідування навчально-методичного центру Цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Хмельницької області та ознайомлення з роботою споруд цивільного захисту та організацією оповіщення населення.

2. Освоєння практичних прийомів застосування засобів індивідуального захисту від дії вражаючих факторів.

3. Ознайомлення з картографічним матеріалом з питань НС (осередків можливих НС, зокрема радіаційного характеру, евакуації населення, тощо).

4. Ознайомлення з системою заходів щодо мінімізації втрат в наслідок НС

5. Перша допомога: при удушенні, засипанні землею, при тепловому (сонячному ударі), при втраті свідомості, у випадку хімічної, біологічної, радіаційної аварії.

Питання для самоконтролю

1. Засоби захисту органів диханя (фільтруючі та ізолюючі протигази, зокрема дитячі).

2. Найпростіші засоби захисту органів дихання і шкіри (протигазові, газопилезахисні респіратори, протипилова тканинна маска (ПМТ -1) і ватномарлеві пов’язки (ВПМ), легкий захисний костюм Л-1, захисний комбінезон (ЗЗК), комплект захисного фільтруючого одягу (ЗФО).

3. Медичні засоби захисту (аптечка індивідуальна(АІ - 2), санітарні сумки, медичні аптечки санітарного поста, індивідуальні перевізочні пакети, індивідуальні протихімічні пакети).

Модульний контроль

Питання для модульного контролю

Змістовий модуль 1

1. Правові основи цивільного захисту.

2. Роль держави в справі цивільного захисту населення і територій.

3. Принципи цивільного захисту.

4. Завдання цивільного захисту.

5. Основні заходи у сфері цивільного захисту згідно ЗУ «Про правові засади цивільного захисту.»

6. Оповіщення та інформування.

7. Спостереження та лабораторний контроль.

8. Здійснення заходів з евакуації населення.

9. Інженерний захист територій.

10. Медичний захист та забезпечення епідемічного благополуччя в районах НС.

11. Біологічний захист.

12. Радіаційний захист.

13. Єдина система цивільного захисту (структура, функціональні та територіальні підсистеми єдиної системи цивільного захисту).

14. Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту.

15. Управління єдиною системою цивільного захисту та сили цивільного захисту.

16. Класифікація НС за походженням і рівнями.

17. НС техногенного характеру та ліквідація їх наслідків.

18. Запобігання НС соціально-політичного характеру

19. НС природного характеру та мінімізація втрат у разі їх виникнення.

20. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру.

21. Реалізація права населення України на достовірну інформацію про навколишнє середовище.

22. Запобігання НС, зокрема їх відвернення та зменшення втрат і збитків від них.

23. Моніторинг і прогнозування НС.

24. Заходи щодо запобігання НС і зменшення їх масштабів у разі виникнення (паспортизація потенційно небезпечних об’єктів, ідентифікація).

25. Заходи щодо запобігання НС і зменшення їх масштабів у разі виникнення (декларування, ліцензування і страхування).

26. Розробка планів на особливий період.

27. Методика розробки планів захисту від НС природного та техногенного характеру.

28. Планування заходів захисту в зонах радіоактивного забруднення.

29. Планування заходів захисту в зонах хімічного забруднення.

30. Планування заходів захисту в зонах біологічного забруднення.

31. Засоби індивідуального захисту, які використовуються в Україні при аваріях і катастрофах.

32. Правові засади боротьби з тероризмом в Україні.

33. Психологічна допомога населенню, постраждалому внаслідок НС.

34. Положення про функціональну підсистему «Освіта і наука України» Єдиної державної системи запобігання і реагування на НС техногенного і природного характеру.

35. Проведення розвідки в зонах надзвичайних ситуацій.

36. Характеристика єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій.

37. Загальна характеристика потенційно небезпечних об’єктів Хмельниччини.

38. Правові засади організації аварійно-рятувальних робіт

39. Сили і засоби для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

40. Особливості ліквідації наслідків НС, викликаної землетрусом

41. Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії;Особливості ліквідації наслідків НС на транспорті;

42. Особливості ліквідації наслідків НС терористичного характеру;

43. Особливості ліквідації наслідків радіаційної аварії;

44. Особливості ліквідації наслідків хімічної аварії;

45. Правила поведінки населення під час пожежі;

46. Правила поведінки населення під час ожеледиці;

47. Правила поведінки населення під час повені;

48. Правила поведінки населення під час паводку;

49. Правила поведінки населення під час епідемії;

50. Правила поведінки населення під час терористичного акту;

51. Правила поведінки населення під час буревію;

52. Правила поведінки населення під час смерчу.

53. Заходи щодо запобігання НС (декларування, ліцензування і страхування).

54. Хімічний захист.

55. Екологічний захист.

56. Психологічний захист.

57. Самодопомога і перша допомога в НС.

58. Завдання органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо створення фонду захисних споруд.

59. Надзвичайні ситуації воєнного характеру.

60. Характеристика основних законодавчих та нормативно-правових актів з цивільного захисту.

Індивідуально-консультативна робота

Індивідуально-консультативна робота з навчальної дисципліни «Цивільний захист» здійснюється шляхом проведення періодичних консультацій для студентів викладачем (за окремим графіком). Під час індивідуально-консультативної роботи викладач додатково пояснює студентам методику і зміст самостійної роботи, надає їм консультації з теоретичних, методичних і практичних питань, при підготовці до виконання модульних завдань, рефератів, наукових, творчих, курсових, дипломних робіт тощо.

Тематика рефератів

1. Діяльність цивільного захисту по нагляду і контролю за надзвичайними ситуаціями

2. Правові основи захисту населення і території від надзвичайних ситуаціях.

3. Роль держави в справі захисту населення і держави від надзвичайних ситуацій.

4. Основні небезпеки природного і техногенного характеру на території України.

5. Правові засади боротьби з тероризмом в Україні.

6. “ Захист населення під час дій в умовах надзвичайних ситуацій, що пов’язані з можливими терористичними проявами.

7. Характеристика об’єктів, які можуть спричинити надзвичайні ситуації на території Хмельницької області.

8. Основні напрямки запобігання надзвичайним ситуаціям в Україні.

9. Моніторинг та прогнозування надзвичайних ситуацій.

10. Особливості ліквідації наслідків землетрусу.

11. Особливості ліквідації повені.

12. Особливості ліквідації хімічної аварії.

13. Особливості ліквідації біологічної аварії.

14. Основні заходи в сфері цивільного захисту.

15. Оповіщення та інформування населення.

16. Евакуаційні заходи.

17. Укриття населення в захисних спорудах.

18. Заходи і засоби хімічного захисту.

19. Медичний захист населення в умовах надзвичайних ситуацій.

20. Проведення розвідки в зонах надзвичайних ситуацій.

21. Біологічний захист населення.

22. Психологічний захист населення.

23. Самодопомога і перша допомога в надзвичайних ситуаціях.

24. Засоби індивідуального захисту, які використовуються в Україні при аваріях і катастрофах.

25. Реалізація права цивільного населення України на достовірну інформацію про навколишнє середовище.

26. Реалізація в Україні права цивільного населення на захист життя і здоров'я в умовах надзвичайних ситуацій. (ЗУ „Про правові засади цивільного захисту ”).

27. Завдання органів виконавчої влади та місцевого самоврядування по створенню фонду захисних споруд.

28. Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій.

29. Надзвичайні ситуації техногенного характеру та ліквідація їх наслідків.

30. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру.

31. Надзвичайні ситуації природного характеру та попередження їх виникнення.

32. Надзвичайні ситуації воєнного характеру.

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КРЕДИТНО-ТРАНСФЕРНОЇ СИСТЕМИ (ECTS)

Оцінювання знань студентів здійснюється паралельно за 5-бальною національною шкалою і за 100-бальною шкалою ЄКТС.

З урахуванням виконання позапрограмних завдань студент може отримати максимально 120 балів.

Така система контролю дозволяє здійснювати оцінювання більш гнучко, об’єктивно і сприяє систематичній та активній самостійній роботі студентів упродовж усього навчання, забезпечує змагальність між студентами в навчанні, стимулює виявлення і розвиток творчих здібностей студентів.

Система обов’язкова для використання в ході підготовки студентів за освітньо-кваліфікаційними рівнями Бакалавр, Спеціаліст, Магістр відповідно до навчальних планів.

Поточний контроль

3.1.1. З поточного контролю знань за семінарські (практичні) заняття та самостійну (індивідуальну) роботу студент максимально може набрати 40 балів.

3.1.2. Кількість набраних за семінарські (практичні, лабораторні) заняття та самостійну роботу балів визначається як результат множення семестрової середньої арифметичної оцінки з цих занять на 8 (ціну у балах однієї одиниці оцінки за національною шкалою).

Оцінка з поточного контролю виставляється одна за семестр після проведення останнього у ньому семінарського (практичного) заняття.

3.1.3. Семестрова середня арифметична оцінка з семінарських (практичних) занять та самостійної роботи обчислюється шляхом ділення суми кодів (5; 4,5; 4; 3,5; 3; 2; 1) отриманих студентом протягом семестру оцінок (“відмінно”, “дуже добре”, “добре”, “задовільно”, „достатньо”, „незадовільно”, „неприйнятно”) на цих заняттях з урахуванням перездач, на кількість отриманих оцінок та пропущених з неповажних причин занять.

Семестрова середня арифметична оцінка заокруглюється до десятих бала.

Студентові, який має невідпрацьовані незадовільні оцінки чи пропущені заняття, семестрова середня арифметична оцінка виставляється після їх відпрацювання.

3.1.4. Оцінювання самостійної роботи за змістовий модуль здійснюється в рамках поточного контролю шляхом оцінювання за 5-бальною шкалою із занесенням до документів обліку успішності студентів.

3.1.5. Викладач, який проводить семінарські (практичні) заняття, виставляє у визначений термін кількість набраних з поточного контролю балів і заносить їх у відповідні документи обліку успішності студентів.