Тема: Оцінка радіаційної обстановки в надзвичайних умовах

ПЕРЕДМОВА

Методичні вказівки є керівництвом для проведення практичних робіт з курсу „Безпека життєдіяльності” для студентів всіх спеціальностей.

Метою запропонованих методичних вказівок є:

o надання студентам практичних знань з розв’язання типових задач з радіаційної обстановки, вміння здійснити правильні заходи в умовах виникнення радіаційного забруднення місцевості;

o надання студентам практики з оцінки надійності захисту людей в захисних спорудах під час аварій на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах та визначенні заходів підвищення надійності захисту;

o надання студентам практики з розв'язання типових задач прогнозуванням обстановки, що може скластися під час аварії на вибухонебезпечному об'єкті. По результатах оцінки навчити студентів формулювати висновки і визначати заходи, спрямовані на захист людей та зменшення наслідків можливих руйнувань.

o надати студентам практику з розв'язання типових задач з оцінки хімічної обстановки, формулюванні висновків та визначенні заходів захисту людей в умовах виникнення хімічного забруднення місцевості.

Методичний посібник розраховано на спеціалістів та бакалаврів всіх профілів навчання.

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА №1.

 

Тема: Оцінка радіаційної обстановки в надзвичайних умовах

Навчальною метою цього заняття є надання студентам практики у розв’язанні типових задач з оцінки радіаційної обстановки, формуванні висновків та визначенні заходів, які необхідно вжити для захисту людей на забрудненій місцевості.

Вихідні данні для розрахунків відповідно до варіантів містяться в додатку 3. Студенти за результатами розрахунків подають звіт встановленої форми.

 

УМОВА. 19 травня в 6.00 на АЕС сталася аварія з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Тип реактора – ВВЕР.

В 6.15 за допомогою автоматичної системи контролю отримано перші дані про рівні радіації на території АЕС.

 

ЗАВДАННЯ. Оцінити радіаційну обстановку для групи ліквідації наслідків аварії згідно з даними, які наведені в таблиці 3.

Розв’язати такі задачі:

Задача 1 Визначити дозу радіації, яку може отримати група ліквідації наслідків під час перебування в зоні радіаційного забруднення (РЗ).

Задача 2 Визначити допустиму тривалість роботи в зоні РЗ при установленій дозі радіації.

Задача 3 Визначити можливі радіаційні втрати людей по сумарній дозі радіації.

ЗВІТНІСТЬ. Викладачу надається звіт по такій формі:

РОЗРАХУНКОВА РОБОТА

на тему: Оцінка радіаційної обстановки.

Група, прізвище та ім'я студента, номер варіанту.

ЗМІСТ

1.Умова, вихідні дані.

2.Алгоритм розрахунків.

3.Підсумкова таблиця 1 з висновками за зразком:

Підсумкова таблиця 1

 

Р1,Р.год	Дози радіації	Допустима тривалість роботи, t p, год	Д ∑,Р	Втрати, %
Дпр , Р	Дточ, Р	ß,%

Висновки:

1... (чи перевищує розрахована доза установлену).

2... (чи зможе група працювати в зоні РЗ заданий час).

З... (які очікуються втрати та як їх запобігти).

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Під оцінкою радіаційної обстановки розуміють розв'язання задач з визначення можливих доз радіації, допустимої тривалості перебування людей, можливих втрат особового складу формувань та населення в умовах радіаційного забруднення (РЗ), аналіз отриманих результатів та вибір найбільш доцільного варіанту дій, при якому виключається радіаційне ураження людей.

Типові задачі оцінки радіаційної обстановки

1. Визначення можливих доз радіації під час перебування в зоні РЗ.

2. Визначення припустимої тривалості перебування людей в зоні РЗ при
встановленій дозі радіації.

3. Визначення можливих втрат людей під час перебування на забрудненій
місцевості.

ЗАДАЧА 1. Визначення можливих доз радіації під час перебування в зоні радіоактивного забруднення

Розв'язання цієї задачі дозволяє оцінити ступінь небезпеки перебування людей на забрудненій місцевості та своєчасно здійснити заходи щодо їх захисту.

Вихідні дані

Р _вим - виміряний рівень радіації та час, коли його виміряли (Івим), Р/год;

t_n - час початку перебування людей в зоні відносно часу аварії, год;

t_p - задана тривалість роботи, год;

К_осл, - коефіцієнт ослаблення радіації спорудою, де перебувають люди;

Д _уст - установлена гранична доза опромінення персоналу на одну робочу зміну.

Розв'язок

Розрахунок базуються на закономірності описується емпіричною формулою:

P_t = P_l t^-a (1)

де P_l — рівень радіації, перерахований на 1 годину після аварії, Р/год,

t — поточний час, що вираховується від моменту аварії, год;

а = 0,4 при аварії на АЕС (з реактором ВВЕР);

В першу чергу розраховують рівень радіації на першу годину після аварії:

P_l = P_t t^a = Р_bим K _t, (2)

де K_t — коефіцієнт перерахунку рівня радіації з будь-якого часу (t) на 1 годину після аварії (див. додаток 1).

Формулу для розрахунку дози радіації можна отримати з графіків зміни рівня радіації в часі (мал. 1 а, 1б), де доза показана як заштрихована площа.

Точне значення площі, тобто дози опромінення, отримують інтегруванням формули (1) (рис. 1,а):

 

Д_точ = = , (3)

де t _к — час закінчення перебування в зоні РЗ (t_к = t_n + t_p). Цю формулу можна спростити, якщо замінити: P_lt_n^- t_n=P_nt_n;: P_lt^l- =: P_lt_k^- t_k=P_kt_k,

тоді формула для виконання розрахунку матиме вигляд:

Д_точ = , (4)

де Р_п — рівень радіації на початку перебування в зоні РЗ, Р/год;

Р_к — рівень радіації наприкінці перебування в зоні РЗ, Р/год.

а)

б)

 

Рис. 1. Закономірності спаду рівня радіації в зоні РЗ

В свою чергу ці рівні радіації визначаються так:

P_n = ; (5)

P_k = , (6)

 

 

де К_п і К_k коефіцієнти перерахунку рівня радіації з першої години після аварії (отримано за формулою (2)) відповідно на час t_n та на час t_к (див. додаток 1).

Часто дозу радіації розраховують по спрощеній формулі та отримують приблизний результат (заштрихована площа на рис. 1,б).

Д_пр = , (7)

 

 

де Р_сер - середнє значення рівня радіації за час роботи (t_р)в зоні РЗ, Р/год

 

 

Р_сер = , (8)

 

Спрощена формула дає дещо завищений результат, відносна похибка розрахунку по спрощеній формулі дорівнює:

 

ß = (9)

 

ПРИКЛАД 1

Аварія на ядерному реакторі типу ВВЕР сталася в 6.00 годин. Рівень радіації в районі цеху (К_осл=10) о 6 год. 15 хв. становив 100 Р/год. Яку дозу радіації отримає аварійна бригада за 3 год. роботи у приміщенні цеху, якщо вони почнуть роботу через 2 години після аварії? Гранична доза опромінення, установлена на одну зміну роботи, дорівнює Д_уст = 10 Р.

РОЗВ'ЯЗОК

1) Спочатку визначаємо значення часу у відносний системі (від моменту
аварії-6.00):

t _вим = 6 год. 15 хв. - 6 год. = 15 хв. = 0,25 год.;

t _n = 2 год.

t _k = t_n + t_p = 2 + 3 = 5 год.

2) 3 додатку 1 знаходимо значення коефіцієнтів перерахунку (K_t) для кож­ної з визначених величин часу (значення К_t розраховані для a = 0,4, тобто для ре­
актора ВВЕР);

для часу виміру рівня радіації: t_вим = 0,25 год., К_t = 0,57;
для часу початку роботи: t _n = 2 год., К_t = 1,31;

для часу закінчення роботи: t _к =5 год., К_t =1,90.

3) Розраховуємо за формулою (2) значення рівня радіації на першу годину
після аварії:

P_l = P_вим K_t = 100 0,57 = 57 Р/год.

4) Розрахуємо за формулами (5, 6) рівні радіації для моментів початку та закінчення роботи бригади:

Р_n = = = 43,5 Р/год;

P_k = = =30 Р/год.

5) Розраховуємо значення доз радіоактивного опромінення:

а) по точній формулі (4) для а = 0,4:

 

Д_точ = = =10,5 Р;

б) по спрощеній формулі (7):

Д_пр= = = 11,0 Р.

6) Відносна похибка розрахунку дози опромінення по спрощеній формулі становить:

ВИСНОВОК

Доза радіації, яку отримає бригада під час ліквідації аварії становить 10,5 Р, що дещо перевищує установлену дозу 10 Р і потребує перегляду запропонованого режиму роботи.

 

ЗАДАЧА 2. Визначення допустимої тривалості перебуванні людей у зоні РЗ при установленій граничній дозі радіації

Посилаючи людей на забруднену місцевість, насамперед треба визначити, скільки часу люди можуть там перебувати.

Вихідні дані:

P_l – рівень радіації на 1 годину після аварії, Р/год;

Д_уст – установлена гранична доза радіації за одну робочу зміну, Р;

К_осл – коефіцієнт ослаблення радіації спорудою, де будуть працювати люди;

t_n – початок роботи в зоні РЗ, год.

Розв’язок

1) Спочатку слід розрахувати допоміжний параметр:

2) По графіках (додаток 2) для =1 та t_n =5 години знаходимо допустиму тривалість роботи, яка дорівнює t_p = 2 год.

ВИСНОВОК

В заданих умовах аварійна бригада може працювати не більше 2 годин, при цьому вона отримує дозу радіації не більше 10 Р.

ЗАДАЧА 3. Визначення можливих втрат людей під час перебування на радіаційне забрудненій місцевості

Можливі втрати людей розраховують, виходячи з отриманої дози радіації та часу, упродовж якого ця доза отримана. Якщо люди раніш вже отримали якусь дозу радіації, то треба врахувати ще і залишкову дозу радіації.

Якщо врахувати те, що організм людини через 4 доби після опромінювання починає виводити уражені клітини, то ті уражені клітини, що залишилися в організмі, умовно можна розглядати як залишкову дозу радіації (Д_зап). Залишкова доза радіації залежить від часу, який минув після опромінювання і може бути виражена у відсотках від отриманої раніше дози (табл.2).

Таблиця 2

Час після опромінювання Тп.о. тижнів
Залишкова доза радіації d, %

 

При визначенні можливих втрат людей до розрахованої в задачі 1 дози додають залишкову дозу опромінення і з таблиці 3 знаходять очікувані втрати.

Таблиця З

Сумарна доза, Р
Можливі втрати,%

Вихідні дані

Д_точ — доза радіації, яку можуть отримати люди під час перебування в зоні РЗ;

Д_п — доза радіації, яка була отримана людьми попереднього разу;

Т_п.о — час, який минув після попереднього опромінювання, тижнів.

Розв'язок

1) Визначити залишкову дозу радіації:

Д_зал=Д_n , (11)

де d береться з таблиці 2 для відповідного значення Т_мін.

2) Розрахувати сумарну дозу опромінювання:

Д =Д_точ+Д_зал. (12)

3) Визначити по таблиці 3 очікувані втрати серед людей.

ПРИКЛАД 3

Визначити можливі втрати людей із аварійної бригади, яка з попередніх розрахунків може отримати під час аварійної роботи дозу радіації Д_точ=80 Р. Відомо, що за два тижні до цього бригада отримала дозу радіації 32 Р.

РОЗВ'ЯЗОК

1) Визначаємо залишкову дозу радіації (формула 1 1):

Д_зал=Д_n = 32 = 24 Р.

2) Розраховуємо за формулою (12) сумарну дозу радіації:

Д =Д_точ+Д_зал =80+24=104 Р.

3) Визначаємо можливі втрати (див. таблицю 3). Втрати очікуються не більше 5% особового складу аварійної бригади.

ВИСНОВОК

Виконання аварійних робіт в наведених умовах приведе до можливих втрат, які не перевищать 5% від складу бригади. Наявність можливих втрат для даної аварійної ситуації є неприпустимою. Треба скоротити тривалість аварійних робіт або почати їх пізніше.

 

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА №2.

 

Тема: Оцінка захисних споруд.

Навчальною метою заняття є надання студентам практики з оцінки надійності захисту людей в захисних спорудах під час аварій на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах та визначенні заходів підвищення надійності захисту.

УМОВА. На промисловому об'єкті робітники і службовці працюють в одну зміну. Під час аварії на цьому чи сусідніх підприємствах об'єкт може опинитись в зоні хімічного або радіаційного забруднення. Для захисту виробничого персоналу на об'єкті побудоване сховище. Сховище вбудоване в будівлю, де працюють люди.

 

ЗАВДАННЯ. Оцінити надійність захисту виробничого персоналу об'єкту в сховищі під час аварії з можливим хімічним або радіаційним забрудненням території. Варіанти вихідних даних наведені в додатку 4.

Під час виконання роботиоцінити:

1. Достатність місць всховищах для укриття робітників і службовцівпрацюючої зміни.

2. Чи забезпечать системиповітропостачання сховища всіх людей повітрямпо встановленимнормам.

3. Достатність аварійного запасуводи в сховищі.

 

ЗВІТНІСТЬ. Викладачу надається звіт по такій формі:

РОЗРАХУНКОВА РОБОТА

на тему: Оцінка захисних споруд

Група, прізвище та ім'я студента, номер варіанту.

ЗМІСТ

1. Умова, вихідні дані.

2. Алгоритм розрахунків.

3. Підсумкова таблиця 1 за формою:

Підсумкова таблиця 1

Кількість людей в працюючій зміні, чол.	Місткість сховища	Оцінка системи повітропостячіняя	Оцінка водопостачання
МП,чол.	МО, чол.	NI,чол	NII, чол.	NIII,чол	NВ, чол.

4. Загальні висновки і рекомендації.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Укриття в захисних спорудах є одним з найбільш ефективних способів захисту людей в умовах надзвичайних ситуацій.

Захисні споруди,що знаходятьсяна об'єктіможуть забезпечити надійний захиствиробничого персоналу під час аварій такатастроф тільки за таких умов:

• загальнамісткість захисних споруд дозволяєукрити всю працюючу зміну;

• системи життєзабезпечення захисних споруддозволяють перебувати в них людямна протязі установленого часу;

• розташування захисних споруд відносномісць роботи людей дозволяє їм своєчасноукритися в цих спорудах.

Загальні висновки

1. Чи забезпечують існуючі захисні споруди надійний захист виробничого персоналу.

2. Які вимоги надійного захисту не виконуються.

3. Рекомендації, що спрямовані на підвищення надійності захистувиробничого персоналу в захисній споруді.

 

Пропонуються такі варіанти рекомендацій.

 

Якщо не вистачає місць в існуючому сховищі, то можна:

а)ущільнити людейв існуючому сховищі (в межах 10% відрозрахункової чисельності).

б) побудувати додаткове сховище.

Якщо не вистачає повітря, то треба передбачитивстановлення додатковихкомплектів ФВК.

Якщо не вистачає аварійного запасу води,то проблему вирішуютьоблаштуванням в сховищі додаткової ємності на потрібнукількість води.

ПРИКЛАД

Оцінити, чи забезпечується надійний захист виробничого персоналу в сховищі під час можливих аварій.

Вихідні дань

1. Кількість людей в працюючійзміні — 420чол.

2. Характеристики сховища:

а) площа приміщень длятих, що укриваються, - 178 м ².

б) площа допоміжних приміщень, - 46 м ².

в)висотаприміщень - 3,0 м.

3. Кількість ФВК – 3 шт.

4. Існує загроза забруднення об'єктуаміаком.

5. Аварійний запас води — 2650 л

6. Максимальна запланована тривалістьукриття людей — 2 доби.

Розв'язок

Загальні висновки.

1. Сховище не забезпечує надійного захисту виробничого персоналу під час можливої аварії, оскільки в режимі І не витримуються нормиповітропостачання.

2. Для підвищення надійності захисту потрібно:

а)додатково подавати повітря в режимі І в об'ємі: 60чол. 10м /год.=600м /год.

Цього можна досягти установленням одного додаткового комплекту ФВК.

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3

РОЗРАХУНКОВА РОБОТА

на тему: Оцінка можливих наслідків аварії на вибухонебезпечному об’єкті.

Група, прізвище та ім'я студента, номер варіанту.

ЗМІСТ

1. Умова, вихідні дані.

2. Послідовність розрахунків і обґрунтувань при проведенні оцінки.

3. Підсумкова таблиця 1 за формою:

 

Підсумкова таблиця 1

Характеристика руйнувань	Пожежна обстановка	Ступінь ураження людей
Параметри зони руйнувань	Елементи виробничого об’єкту	Ступінь руйнувань
1.R1=­­____ м	Будівля
2.R2=____ м	Обладнання
3. Р=__ кПа	Комунікації

4. Висновки і рекомендації, спрямовані на зменшення наслідків можливого вибуху.

Методика виконання роботи

Особливо небезпечними за своїми наслідками є аварії на вибухонебезпечних об'єктах. До вибухонебезпечних відносять не тільки об'єкти, що виробляють або зберігають вибухові речовини, але й об'єкти, де створюються вибухонебезпечні суміші горючих речовин з повітрям у дрібно-дисперсійному стані (вугільний пил» дерев'яний пил, борошно, цукрова пудра та ін.). Найчастіше вибухають суміші з повітрям вуглеводневих сполук (метану, пропану, бутану та їх похідних).

Наслідками таких вибухів є:

• руйнування будівель, споруд» обладнання»

• пожежі,

• ураження людей.

Оцінки наслідків можливого вибуху на вибухонебезпечному об'єкті передбачає такі елементи:

1. Визначити ступінь руйнування елементів цеху,

2. Визначити очікуваний характер пожеж,

3. Оцінити ступінь можливих уражень виробничого персоналу.

4. Зробити висновки і сформулювати рекомендації.

ПРИКЛАД 1

Умова. Визначити можливу ступінь руйнування будівлі цеху зі збірного залізобетону, що знаходиться на відстані 800 м від вибухонебезпечного сховища, де зберігаються 300 m зрідженого пропану.

Розв'язок.

І). Визначимо за формулами (1), (2), в яку зону осередку вибуху потрапляє наш об'єкт.

Радіус зони 1:

Радіус зони 2:

R₂ = 1,7 R₁ = 1,7 117= 199 м <800 м,

тобто наш об'єкт при можливій аварії потрапить в 3-ю зону осередку вибуху.

2). Для зони 3 задопомогою графіків (рис.2) знаходимо величину надлишкового тиску ударної хвилі на відстані L = 800 м від центру вибуху Q= 300 т пропану. Це буде P = 25 кПа.

 

3). З додатку 5 визначаємо, що будівлі зі збірного залізобетону від ударної хвилі з надлишковим тиском 25кПа отримає середні руйнування. З додатку 2 визначаємо, якого характеру руйнування очікуються при можливій аварії.

Висновок: Під час аварії на вибухонебезпечному об'єкті з вибухом 300 т пропану будівля цеху може отримати середні руйнування, 3 додатку 6 визначаємо, що це: *руйнування даху, *внутрішніх перегородок, *вибиті двері та вікна, *у капітальних стінах можливі тріщини.

ПРИКЛАД 2

Умова: Визначити можливу пожежну обстановку після вибуху, якщо в районі розташування столярного цеху надлишковий тиск ударної хвилі 25кПа. Будівля цеху має вогнетривкість несучих стін - 2год., а перекриття - 0,75 год. Щільність забудови об’єкту 23%.

Розв'язок:

1) Визначаємо категорію пожежної небезпеки виробництва.

З додатку 7 знаходимо, що столярний цех відноситься до категорії В пожежної небезпеки виробництва.

2) Визначаємо ступінь вогнестійкості будівлі цеху.

З додатку 8 знаходимо, що будівля із збірного залізобетону (матеріал неспалимий) з наведеним значенням границі вогнетривкості стін та перекриттів мас III ступінь вогнестійкості.

3) Оцінюємо можливу пожежну обстановку на ділянці, де розташований столярний цех.
По таблиці 2 визначаємо, що для виробництва категорії В, ІІІ ступеню вогнестійкості будівель, при надлишковому тиску 25кПа і щільності забудови більше 20% можна очікувати в перше 30 хв. окремі пожежі, які за 1...2 год можуть перерости в суцільну.

Висновок: Після вибуху в районі столярного цеху очікуються окремі пожежі з подальшим переростанням їх у суцільну пожежу.

ПРИКЛАД З

Умова: Визначити ступінь можливих ушкоджень людей, які працюють у одноповерховій будівлі цеху зі збірного залізобетону, якщо під час вибуху величина надлишкового тиску ударної хвилі в районі цеху становить 25 кПа..

Розв'язок.

1) Оцінюємо ступінь ураження людей в будівлі цеху від надлишкового тиску (пряма дія) ударної хвилі. Ударна хвиля проникає в приміщення крізь вибиті вікна і двері.

По таблиці 3 визначаємо, що при Р= 25 кПа люди можуть отримані легкі травми.

2) Оцінюємо ступінь можливого ураження через непряму дію ударної хвилі вибуху.

Раніше (приклад 1) ми встановили, що будівля цеху може отримати середні руйнування. З характеристики цих руйнувань (додаток 6) визначаємо, що вибиття вікон і дверей, руйнування даху і пошкодження внутрішніх перегородок може викликати суттєві ураження персоналу через непрямі дії ударної хвилі вибуху.

Висновок: Через безпосередню (пряму) і непряму дію ударної хвилі виробничий персонал може отримати легкі травми та пошкодження уламками скла і елементами пошкоджених конструкцій і обладнання.

РОЗРАХУНКОВА РОБОТА

на тему:. Оцінка хімічної обстановки

Група, прізвище та ім'я студента, номер варіанту.

ЗМІСТ

1.Умова, вихідні дані.

2.Алгоритм розрахунків.

3.Підсумкова таблиця 1.

4.Висновки.

Підсумкова таблиця1

Розміри зони хімічного забруднення	tпідх,хв	tур,годин	Час евакуації, tевак,хв	Час укриття в сховищі, tукр, хв
Г, км	Ш,км	Sзабр.,кВ.км	Влітку	Взимку

Висновки

1. (чи потрапить мікрорайон в зону хімічного забруднення)

2. (доцільні способи захисту населення під час аварії)

3. (які заходи треба вжити заздалегідь, щоб умикнути втрат серед людей)

 

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Оцінка хімічної обстановки, яка може скластися на місцевості під час аварії на хімічно-небезпечному об'єкті, включає:

• визначення розмірів та площі зони хімічного забруднення зони хімічного забруднення;

• визначення часу підходу хмари забрудненого повітря до відповідної межі чи об'єкту;

• визначення часу вражаючої дії СДОР;

• вибір способів захисту людей в зоні хімічного ураженні,

ПРИКЛАД

Оцінити хімічну обстановку, що може скластися після аварії на хімічно-небезпечному об'єкті, розташованому поблизу житлового мікрорайону.

ВИХІДНІ ДАНІ

1. Відстань від хімічно-небезпечного об'єкту до житлового
мікрорайону R = 8км.

2. Тип і маса СДОР: фосген, G = 5 тонн,

3. Площа розливу - 100 м².

4. Ступінь вертикальної стійкості повітря - інверсія.

5. Швидкість приземного вітру V_В = 2м/с

РОЗВ'ЯЗОК

ВИСНОВКИ

1. Визначено, що Г=ІЗ,8км>R=8км, це означає, що мікрорайон потрапляє в
зону хімічного забруднення.

2. Доцільні способи захисту людей (використання протигазів, евакуація,
укриття в сховищі) обираються з таких міркувань:

2.1. Використання наявних протигазів є обов'язковим.

2.2. Резерв часу на евакуацію. Визначаємо за формулою (7) час руху
людей за межі зони хімічного забруднення:

Враховуючи, що t_підх =33,3 хв., по формулі (9) визначаємо можливість евакуації:

t_рух = (5...10) хв = (I0,2... 15,2) хв. < 33,3 хв.,

тобто люди встигнуть евакуюватися.

2.3. Резерв часу на укриття в сховищі. За формулою (10) визначаємо:

t_під = 33,3 хв >( 8...10 )хв.,

це означає, що люди встигнуть укритися в сховищі до приходу хмари забрудненого повітря.

2.4. Доцільним способом захисту людей є евакуація їх в безпечний район,
де вони будуть перебувати в холодну пору щонайменше 60 хвилин, в теплу -
щонайменше 21 хвилину.

 

Таблиця 2

 

Глибина зони хімічного забруднення на відкритій місцевості, км (швидкість вітру 1 м/с)
Найменування СДОР	Кількість СДОР в ємностях, т
		3 '
При інверсії
Хлор, фосген			Більше 80	Більше 80
Аміак	3,5	4,5	6,5	9,5
Сірчистий ангідрид   ангідрид		4,5			12,5	17,5
При ізотермії
Хлор, фосген	4,6		11,5
Аміак	0,7	0,9	1,3	1,9 ^	2,4
Сірчистий ангідрид	0,8	0,9	1,4		2,5	3,5
При конвекції
Хлор, фосген		1,4	1,96	2,4	2,85	3,15
Аміак	0,21	0,27	0,39	0,5	0,62	0,66
Сірчистий ангідрид	0,24	0,27	0,42	0,52	0,65	0,77

Таблиця 3

Поправочні коефіцієнти для швидкості вітру понад 1м/с

Швидкість вітру, м/с	2 м/с	3 м/с	4 м/с
Поправочний коефіцієнт	При інверсії	0,6	0,45	0,38
При ізотермії	0,71	0,55	0,5
При конвекції	0,7	0,62	0,55

 

 

Таблиця 4

Швидкість вітру, м/с	Інверсія	Ізотермія	Конвекція
R 10 км	R 10 км	R 10 км	R 10 км	R 10 км	R 10 км
		2,2	1,5		1,5	1,8
		4,5				3,5
			4,5		4,5
	-	-			-	-

 

Таблиця 5

Значення деяких параметрів СДОР

 

Тип СДОР	Молекулярна маса, М, г/ моль	Густина ,m/м^3
Хлор		1,56
Фосген		1,42
Аміак	17 64	0,68 1*16
Сірчистий ангідрид		1,46

 

ПЕРЕДМОВА

Методичні вказівки є керівництвом для проведення практичних робіт з курсу „Безпека життєдіяльності” для студентів всіх спеціальностей.

Метою запропонованих методичних вказівок є:

o надання студентам практичних знань з розв’язання типових задач з радіаційної обстановки, вміння здійснити правильні заходи в умовах виникнення радіаційного забруднення місцевості;

o надання студентам практики з оцінки надійності захисту людей в захисних спорудах під час аварій на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах та визначенні заходів підвищення надійності захисту;

o надання студентам практики з розв'язання типових задач прогнозуванням обстановки, що може скластися під час аварії на вибухонебезпечному об'єкті. По результатах оцінки навчити студентів формулювати висновки і визначати заходи, спрямовані на захист людей та зменшення наслідків можливих руйнувань.

o надати студентам практику з розв'язання типових задач з оцінки хімічної обстановки, формулюванні висновків та визначенні заходів захисту людей в умовах виникнення хімічного забруднення місцевості.

Методичний посібник розраховано на спеціалістів та бакалаврів всіх профілів навчання.

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА №1.

 

Тема: Оцінка радіаційної обстановки в надзвичайних умовах

Навчальною метою цього заняття є надання студентам практики у розв’язанні типових задач з оцінки радіаційної обстановки, формуванні висновків та визначенні заходів, які необхідно вжити для захисту людей на забрудненій місцевості.

Вихідні данні для розрахунків відповідно до варіантів містяться в додатку 3. Студенти за результатами розрахунків подають звіт встановленої форми.

 

УМОВА. 19 травня в 6.00 на АЕС сталася аварія з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Тип реактора – ВВЕР.

В 6.15 за допомогою автоматичної системи контролю отримано перші дані про рівні радіації на території АЕС.

 

ЗАВДАННЯ. Оцінити радіаційну обстановку для групи ліквідації наслідків аварії згідно з даними, які наведені в таблиці 3.

Розв’язати такі задачі:

Задача 1 Визначити дозу радіації, яку може отримати група ліквідації наслідків під час перебування в зоні радіаційного забруднення (РЗ).

Задача 2 Визначити допустиму тривалість роботи в зоні РЗ при установленій дозі радіації.

Задача 3 Визначити можливі радіаційні втрати людей по сумарній дозі радіації.

ЗВІТНІСТЬ. Викладачу надається звіт по такій формі:

РОЗРАХУНКОВА РОБОТА

на тему: Оцінка радіаційної обстановки.

Група, прізвище та ім'я студента, номер варіанту.

ЗМІСТ

1.Умова, вихідні дані.

2.Алгоритм розрахунків.

3.Підсумкова таблиця 1 з висновками за зразком:

Підсумкова таблиця 1

 

Р1,Р.год	Дози радіації	Допустима тривалість роботи, t p, год	Д ∑,Р	Втрати, %
Дпр , Р	Дточ, Р	ß,%

Висновки:

1... (чи перевищує розрахована доза установлену).

2... (чи зможе група працювати в зоні РЗ заданий час).

З... (які очікуються втрати та як їх запобігти).

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Під оцінкою радіаційної обстановки розуміють розв'язання задач з визначення можливих доз радіації, допустимої тривалості перебування людей, можливих втрат особового складу формувань та населення в умовах радіаційного забруднення (РЗ), аналіз отриманих результатів та вибір найбільш доцільного варіанту дій, при якому виключається радіаційне ураження людей.