ТОП 10:

Психосоціальні наслідки впливу негативних чинників небезпек надзвичайних ситуацій.



 

Захист населення і територій є системою загальнодержавних заходів, і реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами рад, органами управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільне захисту, підпорядкованими їм силами та засобами підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, добровільними формуваннями.

Загрози життєво важливих інтересів громадян, держави, суспільства поділяються на зовнішні та внутрішні і виникають під час надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та воєнних конфліктів.

Зовнішні загрози безпосередньо пов'язані з безпекою життєдіяльності населення і держави у разі розв'язання сучасної війни або локальних збройних конфліктів, виникнення глобальних техногенних екологічних катастроф за межа України (на землі, в навколоземному просторі), які можуть спричинити негативи вплив на населення та територію держави.

Внутрішні загрози пов'язані з надзвичайними ситуаціями техногенного і природного характеру або можуть бути спровоковані терористичними діями.

Захист населення– це комплекс взаємозв’язаних за місцем, часом проведення, цілями, засобами заходів цивільної оборони, які спрямовані на усунення або зниження на потерпілих територіях до прийнятого рівня загрози життю і здоров’ю людей у випадках реальної небезпеки або в умовах реалізації небезпечних і шкідливих факторів стихійних лих, техногенних аварій і катастроф.

Основні принципи організації захисту населення націлені на створення таких умов, які виключали б можливу загибель або пошкодження здоров’я людей від наслідків аварії, катастроф, стихійного лиха, застосування засобів ураження.


Аксіоми безпеки життєдіяльності
1. Будь-яка діяльність (бездіяльність) потенційно небезпечна.
2. Для кожного виду діяльності існують комфортні умови, що сприяють її максимальної ефективності.
3. Всі природні процеси, антропогенна діяльність і об'єкти діяльності мають схильністю до спонтанної втрати стійкості або до тривалого негативного впливу на людину і середовище її проживання, тобто мають залишковим ризиком.
4. Залишковий ризик є першопричиною потенційних негативних впливів на людину і біосферу.
5. Безпека реальна, якщо негативні дії на людину не перевищують гранично допустимих значень з урахуванням їх комплексного впливу.
6. Екологічність реальна, якщо негативні на біосферу не перевищують гранично допустимих значень з урахуванням їх комплексного впливу.
7. Допустимі значення техногенних негативних впливів забезпечується дотриманням вимог екологічності та безпеки до технічних система, технологій, а також застосуванням систем екобіозащіти (екобіозащітной техніки).
8. Системи екобіозащіти на технічних об'єктах і в технологічних процесах мають пріоритетом введення в експлуатацію та засобами контролю режиму роботи.
9. Безпечна і екологічна експлуатація технічних засобів і виробництв реалізується при відповідності кваліфікації і психофізичних характеристик оператора вимогам розробника технічної системи і при дотриманні оператором і вимог безпеки і екологічності.

 


Вибір методів та інструментів управління виявленим ризиком.

Модель процесу управління ризиками

Для управління ризиком використовують такі методи:

• інженерний - ґрунтується на статистиці нещасних випадків або на аналізі джерел небезпек;

• модельний - використовує математичні моделі впливу небезпечних та шкідливих чинників на окрему людину (професійні групи людей);

• експертний - ґрунтується на оцінках досвідчених фахівців;

• соціологічний - використовує результати опитування груп населення (працівників).

Забезпечення безпеки людини в процесі праці також пов'язана з інституцією ризиків. Це ризики нещасних випадків і професійних захворювань. Структура цих ризиків має свою особливість, що може внести деякі зміни в класичну схему дій управління ризиками.

Ця особливість полягає у тому, що в структурі ризику нещасного випадку шкода від реалізації небезпеки не може бути виражена у якійсь грошовій формі. Мається на увазі шкода, нанесена здоров'ю людини. Тому збитки від нещасних випадків, на відміну, наприклад, від ризиків економічного характеру, не може служити домінантою під час оцінки ризиків. Разом із тим випливає, що матеріальна шкода (збиток) є головним об'єктом під час якісного аналізу (оцінки) економічних ризиків. Але стосовно нещасних випадків, професійних захворювань це може бути так, оскільки якісний аналіз будь-яких подій, у тому числі і ризиків, можна проводити і керуватися його результатами як основою лише тоді, коли необхідно зробити вибір між подіями, не схожими одна на одну.


Комплекс заходів з запобігання природних НС та організація дій щодо усунення їхніх негативних наслідків

Надзвичайна ситуація (НС) – це спричинена джерелом небезпеки ситуація, за якої на певній території, акваторії чи госп. об’єкті поруш.нормальні умови життя та діяльності людей, виникає загроза їх життю чи здоров’ю, завдається шкода об’єктам економіки, особистому майну чи прир. довкіллю.

НС природного характеру: небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація грунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітря, інфекційна захворюваність людей, с/г тварин, масове ураження с/г рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану природних ресурсів та біосфери.

Для ліквідації наслідків НС прир. характеру відповідно до закону можуть залучатися частини та підрозділи Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і госп-ня у сфері захисту населення і територій НС природного характеру:

· планують і здійснюють необхідні заходи для захисту своїх працівників, об'єктів господарювання та довкілля від НС природного характеру

· розробляють плани локалізації і ліквідації аварій (катастроф) з подальшим погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і території від НС природного характеру

· підтримують у готовності до застосування сили і засоби із запобігання виникненню та ліквідації наслідків НС природного характеру

· створюють та підтримують матеріальні резерви для попередження та ліквідації НС природного характеру

· забезпечують своєчасне оповіщення своїх працівників про загрозу виникнення або про виникнення НС природного характеру

Об'єднання громадян можуть брати участь у заходах щодо ліквідації наслідків НС природного характеру відповідно до цього Закону та Закону України «Про аварійно-рятувальні служби»

Громадяни України у сфері захисту населення і територій від НС природного характеру зобов'язані:

· дотримуватися заходів безпеки, не допускати порушень виробничої дисципліни, вимог екологічної безпеки

· вивчати основні способи захисту населення і територій від наслідків НС природного характеру, надання першої медичної допомоги потерпілим, правила користування засобами захисту

· дотримуватися відпов. вимог у разі виникнення НС природного характеру

Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації проводиться з метою відновлення роботи підприємства організації, навчальних закладів тощо. Вона включає:

· розвідку осередків надзвичайних ситуацій;

· аварійно-рятувальні й лікувально-евакуаційні заходи;

· локалізацію й гасіння пожеж;

· відбудову споруд і шляхів сполучення;

· проведення ізоляційно-обмежувальних заходів в осередках біологічного зараження;

· проведення спеціальної обробки населення тощо.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.232.188.251 (0.007 с.)