Обгрунтуйте закони і закономірності функціонування інформаційного середовища.

Найважливішим є закон збереження інформації: будь-яка інфа, створена людиною, не зникає, а безперервно перетворюється в інф-ому середовищі. Закон постійного змінювання інфи є також універсальним законом інфосфери.

Наслідком цих законів є невичерпність інформаційних ресурсів.

Закон чергування. " форма періодично знищується із збереженням ідеї, яка покривається новою формою, досконалішою, ніж попередня. Із законом чергування пов'язане явище «старіння» в інф-ому середовищі: старіє не інфа, старіє її представлення, носії інфи, змінюються. Можливе виникнення знову ситуації, коли та ж сама інфа знов буде актуальною. Одного разу здобута інфа багаторазово перетворюється так, щоб форма викладення відповідала сучасним вимогам.

Закон спадкоємності. Виникнення нової інфи відбувається на основі вже відомої інфи. Аналіз " ситуації має враховувати інфу про попередню ситуацію.

Закон циклічності і взаємопроникнення. У функціонуванні інф-ого середовища є цикли: сукупність однотипних процесів, які завершуються конкретним типом результатів. Розвиток " підсистеми інф-ого середовища повинен відбуватися тим ж чергуванням циклів, що і розвиток великої системи, до якої належить підсистема. Система повинна мати інфу про усі свої підсистеми. " підсистема повинна мати інфу про загальні умови функціонування системи в цілому.

Закон постійності (балансу) інф-ної рівноваги. Цей закон є основою процесів самоорганізації. Реаліз. шляхом формування постійних відносин, взаємозв'язків та взаємозалежності інф-них процесів на різних рівнях інф-ого середовища. Це забезпечує взаємну адаптацію підсистем та зворотні зв'язки, завдяки яким підтримується динамічна рівновага на різних рівнях інф-ого середовища.

Закон інф-ної єдності. Інф-не середовище - єдина система взаємозв'язаних підсистем. Випадіння із загальної структури будь-якої ланки веде до порушення динамічної рівноваги усієї системи й є початком руйнування цієї системи.

Закон ієрархії. В інф-ому середовищі повинна діяти система цінностей для оцінки інфи. Вона повинна мати ієрархічну структуру пріоритетів. Інфа про велику систему в цілому повинна мати вищий пріоритет, ніж інфа про її окремі підсистеми.

Закон жертви. Щоб система розвивалася, розвиток " її підсистеми не має заважати розвитку інших підсистем (їй іноді треба жертвувати частиною можливостей). Підсистема, яка має більше знання, ніж інші, для розвитку усієї системи повинна «опуститись» до рівня інших підсистем, щоб її знання переробити на інфу для інших підсистем.

Закон об'єднаної творчості. Основа творчості - інф-на взаємодія. Уся наукова творчість ґрунтується на кооперації праці через наукову інфу. Творча діяльність людства зумовлена існуванням інф-ого середовища людства як єдиної системи.

Закон аналогії. В аналогічних (які мають однакову структуру) ситуаціях для прийняття рішень можна використовувати однакову інфу.

Закон вільного вибору. Будь-яка людина має право вільного вибору інфи для своєї діяльності та подальшого розвитку. Щоб кожна людина мала і право, і можливість вільного вибору інфи, необхідно, щоб усі люди діяли відповідно до всіх описаних вище законів. Це означає, що ніхто не має права обмежувати «поле вибору» людини, а також без дозволу втручатись в її інф-не середовище.

Закономірність концентрації-розсіяння інфи: що ближче до зони дії ситуації знах. людина, то у меншій кількості джерел інфи вона може знайти інфу, яка повністю характеризує цю ситуацію. Ця зак-сть пов'яз. із законом збереження інфи. Інфа безперервно перетв. в інф-ому середовищі і в результаті вона безкінечно переміщ. в ньому. Таким чином, може виникати нескінч. кількість зон розсіяння інфи. Є й протилежний процес. З часом інфа стискується та переходить з одного рівня інф-ого середовища до іншого, але вже у сконцентрованому вигляді.

Принцип збереження рефлексії (суб'єктивного фактора): спроба так перетворити інф-не середовище, щоб виключити або зменшити частку суб'єктивного фактора (рефлексії), обов'язково викликає збільшення суб'єктивного фактора в іншому місці інф-ого середовища. Наприклад, коли ми одержуємо список літератури, який створив відомий фахівець, ми можемо з довір'ям поставитися до цього списку. Але коли ми одержуємо інфу від автоматизованих систем, ми повинні враховувати принципи відбору інфи у цих системах.

 

Дайте оцінку ролі біологічних ритмів в життєдіяльності людини.

Біологічні ритми — це регуляторні кількісні й якісні зміни життєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя. Розрізняють зовнішні(пов’язані з розташуванням Землі в космічному просторі) тавнутрішні (ритм дихання, серцебиття, травлення, виділення) біоритми. Біоритми мають різну періодичність — від частки секунди до певної кількості років. Найважливіший добовий ритм людини — це чергування сну і неспання. Добові біоритми контролюються «біологічним годинником» — пристосувальним механізмом, що забезпечує здатність живих організмів орієнтуватися у часі. Вивчення біоритмів дає можливість людині виробляти найбільш сприятливий режим праці та відпочинку.

Протягом доби людина має декілька піднесень фізіологічної активності. Вдень вони спостерігаються з 10 до 12 години і з 16 до 18 години. В цей час організм максимально стійкий до кисневого голоду. Цей час найбільш сприятливий для виконання фізичної роботи, прийняття рішень, нових починань. Вночі піднесення фізіологічної активності припадає на час від 0 до 1 години. Нерідко цей час використовується для творчості працівниками інтелектуальної сфери.

Встановлено, що на 5-6 годину ранку припадає найбільший добовий підйом і потенційно має місце найвища працездатність людини. Саме в цей час зростає тиск, серце б'ється частіше, пульсує кров. Опір організму дуже сильний. При зустрічі з вірусами і бактеріями є найбільший шанс уникнути інфекції. Печінка вивела всі шлаки. В цей час ні в якому разі не можна вживати спиртне, щоб не перевантажувати печінку.

Шкода, що лише небагато людей розумно використовують на користь цей час. Більшість їх просипає. Найбільш придатний час для укладання на ніч -21-23 години - припадає на один із фізіологічних спадів. І якщо не вдається заснути до 23 години, то пізніше це зробити важче, бо наближається (о 24 годині) фізіологічний підйом.

Проаналізуйте працездатність людини для фізичної і розумової праці.

Працездатність людини для фізичної:

Фізична працездатність – потенційна здатність людини проявити максимум фізичного зусилля при статичній, динамічній та змушеній роботі.

Фізична працездатність являється інтегративним вираженням можливостей людини, входить в поняття його здоров’я і характеризується рядом об’єктивних факторів. До них відносяться: тілобудова і антропометричні показники: потужність і ефективність механізмів енергопридукції аеробним і анаеробним шляхом; сила і витривалість м’язів, нейром’язова координація; стан опорно-рухового апарату; нейроендокринна регуляція як процесів енергоутворення, так і використання наявних в організмі енергоресурсів; психічний стан.

Кількісна оцінка фізичної працездатності необхідна: для оцінки функціональних резервів організму при організації фізичного виховання населення, у самодіяльному спорті та спорті високих досягнень; при підборі, плануванні і прогнозуванні навчально-тренувальних навантажень спортсменів; при визначенні рухового режиму хворих в клініках і центрах реабілітації та при оцінці ефективності фізичної реабілітації хворих; при визначенні ступеню індивідуальності у лікарсько-трудовій експертизі; для диференціальної діагностики окремих захворювань, визначення вірогідності розвитку серцево-судинних, в першу чергу виявлення доклінічних форм коронарної недостатності, прогнозування протікання захворювань.