Види та методи контролю виконання бюджету

Бюджетний контроль класифікують за видами, формами і методами.

Залежно від суб'єктів контролю розрізняють державний, муніципальний, відомчий, внутрішній і громадський бюджетний контроль.

Державний контроль проводиться Верховною Радою та її комітетами, Рахунковою палатою, Президентом, Кабінетом Міністрів, Мінфіном, ДКУ, ДКРС, Національ­ним аудиторським комітетом незалежно від відомчого підпорядкування об’єкта перевірки.

Місцеві бюджети, діяльність розпорядників коштів є об'єктами муніципального контролю, який здійснюється місцевими радами суб'єк­тів державного фінансового контролю центральних органів вико­навчої влади.

Внутрішній (відомчий) контроль проводиться безпосередньо на підприємствах (установах, організаціях) силами їх спеціалізованих підрозділів та спеціалістів.

У системі ДКСУ це діяльність, яка здійснюється керівництвом, структурними підрозділами та працівниками Казначейства з метою забезпечення:

- додержання вимог законодавства;

- контролю за організацією діяльності Казначейства, за розподілом повноважень та відповідальності між його структурними підрозділами при виконанні функцій, процесів, операцій;

- достовірності, повноти, об'єктивності та своєчасності надання керівництву для прийняття управлінських рішень фінансової, бухгалтерської, статистичної, іншої інформації;

- ведення фінансово-господарської діяльності згідно із вимогами законодавства;

- контролю за управлінням інформаційними потоками (отриманням, передаванням, зберіганням інформації) та забезпеченням інформаційної безпеки.

Громадський контроль здійснюється силами громадськості, зауваження і пропо­зиції якої можуть бути використані при складанні і виконанні бюджетів. Його ефективність залежить від відкритість відкритості і гласність гласності бюджетного про­цесу.

За терміном проведення контролю розрізняють попередній, поточний та наступний послідуючий бюджетний контроль.

Бюджетний контроль здійснюється у формі експертизи, перевірки, ревізії, аудиту і моніторингу.

Перевірка - детальне вивчення окре­мих питань виконання бюджету, кошторисів, бюджетних програм, роботи розпорядників коштів тощо. Результати оформляються довідкою або доповідною запискою.

Під перевіркаою Рахунковою палатою -розуміють встановлення та аналіз фактів у процесі виконання Державного бюджету України та їх оцінка з точки зору законності, ефективності та доцільності.

Перевірка це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів. Наслідки перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою.

Залежно від місця проведення перевірки можуть бути камеральні та виїзні.

Камеральна перевірка - це перевірка, яка проводиться Рахунковою палатою на підставі звітності та інших документів без виходу на об'єкт, що перевіряється.,

В виїзна перевірка - - це перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням такого об'єкта, що перевіряється.

Основними завданнями камеральної перевірки фінансової звітності є:

- виявлення фактів неузгодженості показників у різних формах фінансової звітності або за різні періоди бюджетного року;

- аналіз виявлених відхилень у звітності та причин їх утворення;

- звернення уваги посадових осіб установи на ці відхилення для оперативного усунення недоліків і порушень та забезпечення достовірності звітності;

- визначення питань для обстеження на місці.

Камеральна перевірка фінансової звітності здійснюється без виходу в бюджетну установу.

Перевірка це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів. Наслідки перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою.

Ревізія - це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізії складається акт. Розрізняють тематичні та комплексні ревізії. При проведенні комплексної ревізії контролю підлягає уся діяльність розпорядника коштів, здійснюється - усесторонній контроль діяльності бюджетної організації, тематичної – контролюютьсяь окремихі операцій з бюджетними коштами чи визначених визначені пи­таньня.

Ревізії можуть бути су­цільними - передбачають- контролюютьсяь всіх бухгалтерсь­кі бухгалтерсь­ких документіви за певний період і вибірковіими - перевіряється лише частина бухгалтерських докумен­тів за певний період. Виявлення серйозних порушень або зловживання під час вибіркової перевірки є підставою для проведення суцільної ревізії.

Розрізняють також планові, поза­планові ревізії. Планові ревізії здійснюються за планом контрольно-ревізійної роботи, по­запланові - за спеціальними завдання­ми вищестоящих організацій, судових органів, прокуратури та правоохоронних органів.

Аудит фінансової та господарської діяльності бюджетної установи є формою державного фінансового контролю, яка спрямована на попередження фінансових порушень у бюджетній установі та забезпечення достовірності її фінансової звітності.

До його завдань входить контроль та забезпечення:

- правильності ведення бухгалтерського обліку;

- законності і ефективності використання бюджетних коштів, державного і комунального майна;

- формування достовірної фінансової звітності;

- мінімальних ризиків у діяльності бюджетної установи;

- організації дієвого внутрішньогосподарського фінансового контролю.

Аудитне просто тільки перевіряє достовірність витрат, але й здійснює аналіз ефективності управління бюджетними коштами. Його об’єктами є управлінські рішення керівництва бюджетної установи, планові документи, господарські договори, фінансово-господарські операції, бухгалтерський облік, фінансова і статистична звітність та внутрішньогосподарський фінансовий контроль.

Новою і найменш регламентованою формою бюджет­ного контролює моніторин г, суть є новою і найменш регламентованою формою бюджет­ного контролю, якаого полягає у безперервному відстеженні операцій на рахунках бюджетної установи, її діяльності та показниками показників фінансової звітності з метою виявлення ознак, які можуть свідчити про можливість допущення фінансових порушень. Моніторинг це постійний процес, який здійснюється протягом певного промі­жку часу. Після його завершення не складається акт, довідка чи будь-який інший документ. Увага керівників об'єкта моніторингу звертається на виявлені ознаки можливих порушень, що дозволяє попередити незаконні і неефективні витрати, у тому числі бюджетних коштів, та не допустити порушення бюджетного законодавства.

Основними завданнями моніторингу операцій на рахунках в органах ДКСУ, та фінансової звітності бюджетної установи є якнайшвидше виявлення ознак відхилення від принципів використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, ведення обліку і складання звітності та повідомлення про них посадових осіб установи для попередження незаконних і неефективних витрат та втрат, коригування управлінських рішень.

Основними завданнями камеральної перевірки фінансової звітності є:

- виявлення фактів неузгодженості показників у різних формах фінансової звітності або за різні періоди бюджетного року;

- аналіз виявлених відхилень у звітності та причин їх утворення;

- звернення уваги посадових осіб установи на ці відхилення для оперативного усунення недоліків і порушень та забезпечення достовірності звітності;

- визначення питань для обстеження на місці.

Камеральна перевірка фінансової звітності здійснюється без виходу в бюджетну установу.

У бюджетному контролі використовуються специфіч­ні методи його здійснення, які дають змогу всебічно, повно й об'єктивно дослідити формування і використання бю­джетних коштів, які можна поділити на документальні і фактичні. До методів документального контролю відносяться:

- перевірка документів за формальними ознаками і за змістом;

- ариф­метична перевірка даних документів;

- перевірка на відповідність вимогам нормативних документів;

- зустрічна звірка документів;

- логічний контроль;

- техніко-економічні розрахунки;

- зворотні перерахунки;

- аналіз (оцінка) окре­мих статей бюджетних доходів і видатків;

- системний і факторний аналіз (методи порівняння, зіставлення, групування, середніх і відносних величин, аналітичних таблиць тощо).

Варто пам’ятати, що згідно чинного законодавства зустрічні звірки не є контрольними заходами і здійснюються у разі виникнення потреби у їх проведенні на підставі направлення, виписаного керівником органу (підрозділу) державної контрольно-ревізійної служби.

До методів (прийомів) фактичного контролю також відносять: обсте­ження; інвентаризацію; спостереження; опитування; анкетування; отримання письмових пояснень; контрольні заміри робіт; техно­логічний контроль.