Синтетичний та аналітичний облік операцій

 

Система бухгалтерського обліку в ДКСУ передбачає максимально доцільну деталізацію відображення усіх операцій у аналітичному обліку та узагальнення і наступне відображення бюджетних операцій у синтетичному обліку.

Система аналітичного обліку є невід'ємною частиною Плану рахунків і забезпечує детальну інформацію про операції кожного учасника бюджетного процесу, про кожного клієнта Казначейства та про стан його рахунків. Така інформація надходить до Казначейства з первинними документами і узагальнюється у облікових регістрах.

Регістрисинтетичного та аналітичного обліку операцій - це уніфіковані носії інформації у вигляді відомостей, книг, журналів, карток обліку тощо. Їх призначення – хронологічне, систематичне чи комбіноване накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів. Казначейство самостійно розробляє та затверджує форми регістрів обліку, які повинні мати назву, період реєстрації операцій, прізвища і підписи осіб, які їх склали та інші обов'язкові реквізити.

У Казначействі ведуться такі обов‘язкові облікові регістри:

- оборотно-сальдовий баланс (щоденний баланс оборотів і залишків за балансовими, бюджетними, позабалансовими рахунками та рахунками управлінського обліку);

- особові картки (в тому числі, з розподілом за кодами економічної класифікації видатків);

- сальдові та оборотно-сальдові відомості за аналітичними рахунками за формами, що додаються.

У щоденному оборотно-сальдовому балансі відображаються обороти за дебетом і кредитом за день, вихідні залишки за активом і пасивом за кожним балансовим, бюджетним та позабалансовим рахунками, а також за рахунками управлінського обліку з проміжним підсумком за рахунками другого та третього порядків. Виводяться підсумки за кожним класом рахунків і загальний підсумок за всіма рахунками. Про правильність складання щоденного балансу оборотів та залишків свідчить рівність дебетових і кредитових оборотів та залишків за активом і пасивом. Наявність такої рівності є обов’язковою умовою початку нового операційного дня. Щоденний оборотно-сальдовий баланс перевіряється і підписується керівником і головним бухгалтером.

Перевірка тотожності даних аналітичних рахунків і рахунків синтетичного обліку здійснюється у обов'язковому порядку не рідше одного разу на місяць. Звірка проводиться за приведеними вище балансовими та позабалансовими рахунками перевірочної відомості з даними відповідних рахунків оборотно-сальдового балансу.

За операціями у іноземній валюті облік здійснюється у грошовій одиниці України за діючим на день здійснення курсом НБУ. Записи здійснюються одночасно і у валюті розрахунків і платежів (за кожною валютою окремо).У аналітичному обліку операції у іноземній валюті ведуться у подвійній оцінці: в іноземній валюті за її номіналом та в гривневому еквіваленті за діючим курсом НБУ.

Відображення операцій у синтетичному та аналітичному обліку здійснюються на підставі первинних облікових документів у момент їх здійснення. Відповідальність за правильність відображення операцій у облікових регістрах несуть особи, які склали і підписали ці регістри.

План рахунків бухгалтерського обліку виконання бюджетів

 

План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів органами Казначейства – це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх фінансових операцій і забезпечення потреб складання фінансової звітності згідно з вимогами бюджетного процесу на відповідний бюджетний рік.

План рахунків передбачає групування цих рахунків за наступними класами:

- Перший клас - Активи;

- Другий клас - Зобов’язання;

- Третій клас - Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів;

- Четвертий клас - Розрахунки;

- П'ятий клас - Результат виконання бюджету;

- Шостий клас - Доходи бюджету;

- Сьомий клас - Видатки бюджету;

- Восьмий клас - Управлінський облік;

- Дев'ятий клас - Позабалансовий облік.

Рахунки з обліку надходжень до державного бюджету відкриваються і ведуться окремо за надходженнями до загального фонду - за балансовим рахунком 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету» та надходженнями коштів до спеціального фонду державного бюджету - за балансовим рахунком 3121 «Надходження коштів спеціального фонду державного бюджету, які направляються на спеціальні видатки». Кошти, що розподіляються між загальним та спеціальним фондами державного бюджету, зараховуються на рахунки, які відкриваються за балансовим рахунком 3131 «Надходження коштів, що розподіляються між загальним і спеціальним фондами державного бюджету», а кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами, зараховуються на рахунки, що відкриваються за балансовим рахунком 3311 «Кошти, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами».

Для коштів, що тимчасово відносяться на доходи державного бюджету і підлягають розподілу, відкриваються рахунки за балансовим рахунком 3411 «Кошти, тимчасово віднесені на доходи державного бюджету і підлягають розподілу». Інші кошти, тимчасово віднесені на доходи державного бюджету, зараховуються на рахунки за балансовим рахунком 3412 у т.ч. для зарахування коштів, які надходять від реалізації податкової застави.

Для акумулювання коштів загального фонду державного бюджету відкриваються 3 аналітичні рахунки за балансовим рахунком 3112 «Загальний фонд державного бюджету».

Для накопичення коштів спеціального фонду з рахунків, відкритих за балансовим рахунком 3121 «Надходження коштів спеціального фонду державного бюджету, які направляються на спеціальні видатки», відкриваються аналітичні рахунки за балансовим рахунком 3122 «Кошти спеціального фонду держаного бюджету, які направляються на спеціальні видатки» окремо за кожним видом надходжень. Акумулювання коштів, що розподіляються вищестоящими органами Казначейства між загальним та спеціальним фондами державного бюджету, проводиться за аналітичними рахунками за балансовим рахунком 3132 «Коти, що розподіляються між загальним та спеціальним фондами державного бюджету».

Відповідно до призначення бюджетних коштів рахунки розпорядників коштів бюджету, відкриті в органах ДКСУ, поділяються на такі види:

1) особові рахунки:

- особові рахунки для обліку коштів до розподілу загального фонду державного бюджету;

- зведені особові рахунки головних розпорядників за коштами, отриманими із загального фонду державного бюджету;

- особові рахунки для обліку коштів до розподілу спеціального фонду державного бюджету;

- зведені особові рахунки головних розпорядників за коштами, отриманими із спеціального фонду державного бюджету;

2) реєстраційні рахунки для обліку коштів загального фонду державного бюджету;

3) спеціальні реєстраційні рахунки:

- плата за послуги, що надаються бюджетними установами;

- інші джерела власних надходжень бюджетних установ;

- інші кошти спеціального фонду.

Перша та друга група коштів спеціального фонду – це власні надходження бюджетних установ.

Друга група власних надходжень поділяється на дві підгрупи, одна з яких «Благодійні внески, гранти та дарунки» включає всі види добровільної безповоротної та безплатної допомоги чи передачі будь-яких видів майна, благодійні внески, гранти та дарунки.

4) рахунки для обліку депозитних сум розпорядників коштів бюджету.

Рахунки розпорядників коштів державного бюджету в органах Державного казначейства України закриваються у кінці бюджетного року і відкриваються з початком нового бюджетного року за умови визнання цих установ розпорядниками коштів бюджету надалі.

Зведені особові рахунки головних розпорядників коштів бюджету за коштами загального та спеціального фонду відкриваються в ДКСУ на центральному рівні за балансовими рахунками 3513 та 3514, відповідно. Ці рахунки призначені для зарахування коштів на підставі затверджених Мінфіном України пропозицій на виділення коштів з державного бюджету та щоденних розпоряджень Голови ДКСУ про виділення коштів головним розпорядникам.

Окремо ведуться особові рахунки розпорядників за коштами загального фонду державного бюджету - на балансовому рахунку 3511 та їхні реєстраційні рахунки за коштами загального фонду державного бюджету - за балансовим рахунком 3521.

Відповідно, особові рахунки розпорядників коштів за коштами спеціального фонду державного бюджету відкриваються за балансовим рахунком 3512, а спеціальні реєстраційні рахунки - за балансовим рахунком 3522 окремо за кожним з видів коштів – спеціальні кошти, кошти на виконання окремих доручень, інші власні кошти, субвенції, отримані з бюджетів інших рівнів, інші кошти спеціального фонду, що надходять за розподілом вищестоящих розпорядників коштів, інші кошти спеціального фонду, що безпосередньо зараховуються на рахунки установ.

Виправлення помилкових записів в бухгалтерському обліку залежить від часу їх виявлення. Виявлені помилки до заключення щоденного оборотно-сальдового балансу, виправляються зворотними записами за рахунками, за якими зроблені неправильні записи (методом зворотного сторно) та проведенням правильних записів.

У разі виявлення помилки за внутрішньо казначейськими операціями складаються виправні меморіальні ордери в 4 примірниках, із яких:

- перший служить підставою для бухгалтерського проведення;

- другий та третій служать свідченням записів по дебету та кредиту відповідних рахунків (при необхідності надається клієнту);

- четвертий використовується для внутрішнього контролю і знаходиться в книзі виправних ордерів.

У тексті виправного меморіального ордеру вказується коли і за яком документом зроблено неправильний запис, при цьому на четвертому примірнику ордера проставляються реквізити відповідального виконавця та контролера, винних у цій помилці.

Заяви, що поступили від клієнта про неправильне зарахування чи списання коштів, мають зберігатися разом з виправними меморіальними ордерами в документах дня. Виправлення записів у регістрах бухгалтерського обліку проводиться з відома головного бухгалтера та за підписом особи, що їх здійснила. Проти помилкового запису робиться напис «Сторновано» із вказівкою дати виправного запису і номеру виправного ордеру, які завіряються підписами головного бухгалтера чи його заступника та підписом відповідального виконавця.