Казначейський контроль капітальних вкладень

 

Обсяги капітальних вкла­день розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів зростають з кожним роком, що вимагає належного казначейського контролю цільового використання коштів, документального підтвердження видатків, правильності оформле­ння пакета підтвердних до­кументів тощо.

Перелік документів, які надаються розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів на стадії реєстрації зобов'язань та оплати рахунків, затверджено службовим розпорядженням ДКУ від 27.03.2007 р. №9, серед яких є і документи, передбачені Порядком державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. №1764 (Порядок).

Відповідно до Порядку обліку зобов'язань розпо­рядників бюджетних коштів в органах ДКУ, затвердженого наказом ДКУ від 09.08.2004 №136, розпорядник бюджетних коштів подає в ор­ган ДКСУ копії наступних документів:

- договорів, укладених із застосуванням процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти;

- звітів про результати проведення процедури заку­півлі;

- листів-погоджень уповноваженого органу щодо можливості застосування процедури закупівлі, яка по­требує погодження;

- документів, перелік яких визначено Порядком №1764;

- договорів, укладених на виконання завдань і захо­дів, спрямованих на забезпечення проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з фут­болу.

Підтвердні документи розпорядників бюджетних коштів за капітальними видатками опрацьовуються протягом 5 опе­раційних днів.

Усі види робіт щодо нового будівництва, розширен­ня, реконструкції підприємств, об'єктів, споруд потре­бують проектно-кошторисної документації, яка у будівництві приймається замовником згідно акта приймання проектно-пошукової, науково-технічної продукції. Цей акт є підставою для оплати вико­наних робіт.

Проектно-кошторисна документа­ція має отримати позитивний експертний висновок органів державної експертизи, що передбачено Порядком затвердження інвестицій­них програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, затверджений постановою Ка­бінету Міністрів України від 31.10.2007 р. №1269. Далі проектно-кошторисна документація затверджується керівником підприємства-замовника, якщо її загальна вартість - до 30 млн. грн., обласними державними адміністраціями чи міністерства­ми - до 100 млн. грн., Кабінетом Міністрів України - 100 млн. грн. і більше. Окремі роботи, перелік яких затверджений наказом Мініс­терства регіонального розвитку та будівництва Украї­ни від 08.04.2009 р. №145 «Про затвердження Переліку об'єктів, для затвердження проектів будівництва яких комплексний висновок державної експертизи не є обов'язковим» не потребують такого висновку.

Органи ДКСУ контролюють не тільки якість поданої розпоряд­ником бюджетних коштів проектно-кошторисної документації, але й дотримання порядку процедури закупівлі (на практиці через подрібнення предмета заку­півлі за роками можливі випадки уникнення такої процедури взагалі).

Загальна вартість робіт на об'єкті будівництва є критерієм для визначення підстав для проведення тен­дерних торгів і визначається на підставі даних об'єктних кошторисів, які об'єднують у своєму складі дані на об'єкт у цілому з локальних кошторисів і відображають загаль­ну вартість робіт на об'єкті будівництва. Для визна­чення підстав на проведення тендерних торгів необхідно визначити об'єкт будівництва, вартість робіт на ньому відповідно до об'єктного кошто­рису та порівняти її з вартісною межею для проведення тендерних торгів, ви­значеною у п. 5 Положення про закупівлю това­рів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. №921. Дане Положення (п. 4) чітко визначає поняття об'єкта будівництва, яким є кожна відокремлена будівля (виробничий корпус/цех, склад, житловий бу­динок тощо) чи споруда (міст, тунель, платформа, доро­га тощо) з усіма улаштуваннями (галереями, естакадами тощо), монтаж устаткування, меблів, інвентарю, підсоб­них і допоміжних пристроїв, що є невід'ємними від неї, а також (у разі потреби) з інженерними мережами, які прилягають до неї.

До органів ДКСУ обов'язково подається титул будови, який складається лише на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення. У титулі вказується початок і кінець будівництва, джерела фінансування та завдан­ня щодо введення в дію потужностей і основних фон­дів. Титул є плановим документом, обов'язковим для міністерств та інших центральних ор­ганів виконавчої влади, органів місцевого самовряду­вання, підприємств, установ, організацій, банків, що здійснюють супровід, фінансування та реалізацію про­екту будівництва із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності. Він складається і затверджується на весь період будівництва із визначен­ням джерел фінансування та розподілом по роках обся­гів капітальних вкладень, зокрема за рахунок бюджет­них коштів, та завдань щодо введення у дію потужностей з урахуванням нормативної тривалості будівництва.

Казначейському контролю підлягає перш за все правильність оформ­лення титулів, які затверджуються в такому самому по­рядку, як і проекти будівництва. При відсутності титулу будови (об'єкта, черги будівни­цтва) та наказу, рішення чи постанови про затверджен­ня проектно-кошторисної документації Казначейство не має права здійснювати реєстрацію зобов'язань щодо капітальних вкладень.

Винятки, коли титул будови не надаєть­ся до органів Казначейства, наведено у Порядку, але при цьому обов'язково подається внутрішньо-будівельний титул будови (об'єкта), який незалежно від загаль­ної кошторисної вартості затверджується керівниками підприємств-замовників за погодженням із генеральни­ми підрядниками та органами вищого рівня, до сфери управління яких вони належать.

Наступним документом, що підлягає контролю є підрядний контракт (договір). Це основний юридичний документ, що визначає пра­ва і обов'язки сторін (замовник - генпідрядник, генпі­дрядник - субпідрядник), регулює взаємовідносини між ними та забезпечує узгоджену діяльність учасників бу­дівництва. Порядок укладання та виконання договорів підряду на проведення робіт визначено Загальни­ми умовами укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Ка­бінету Міністрів України від 01.08.2005 р. №668.

Договір (контракт) підряду укладається в письмовій формі. У договорі передбачаються істотні та інші важли­ві умови для регулювання взаємовідносин сторін. Серед положень договору необхідно звернути ува­гу на порядок розрахунків, а саме на можливість здій­снення попередньої оплати. Умови попередньої оплати (аванси) визначені пунктом 19 Порядку №1764, згідно з яким розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт відповідно до укладеної угоди на будівництво об'єкта. Підрядник зобов'язаний використати аванс протягом трьох місяців після його одержання. Після завершення тримісячного терміну не­використані суми авансу повертаються замовнику. Та­кож умови щодо попередньої оплати робіт з капітально­го будівництва та реконструкції на строк не більше трьох місяців визначені постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 09.10.2006 №1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти».

У разі відсутності попередньої оплати підставою для реєстрації фінансових зобов'язань та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва є первинні облікові документи за типовими формами №КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та №КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», затверджені наказом Міністерством регіонального будівництва України від 04.12.2009 р. №554 «Про затвердження типо­вих форм первинних документів з обліку в будівництві». Типова форма №КБ-2в поширюється на будівельні під­приємства і підрозділи усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності. Типова форма №КБ-3 поширюється на підрядні роботи, що виконують­ся за рахунок усіх джерел фінансування. Вищезазначені типові форми обов'язково подаються до органів Казначейства, оскільки є основними підтвердними документами про обсяг фактично викона­них робіт і їх вартість.

Проміжні платежі за виконані роботи здійснюються в межах не більше як 95 відсотків їх загальної вартості за договірною ціною. Кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання та приймання всіх передбачених договором (контрактом) робіт і підписан­ня акта державної (робочої) комісії з прийняття об'єкта в експлуатацію, затвердженого в установленому порядку.