Адміністративно-правовий статус державних службовців

 

Адміністративно-правовий статус державних службовців характеризується такими ознаками:

- права та обов’язки державних службовців встановлюються, як правило, в межах компетенції органів, у яких вони перебувають на державній службі;

- діяльність державних службовців підпорядкована здійсненню завдань, покладених на відповідний орган, і носить офіційний характер;

- службові права та обов’язки державних службовців мають єдність, своєрідність якого полягає в тому, що їх права одночасно є обов’язками (права повинні використовуватися в інтересах служби), а обов’язки – правами (інакше обов’язки не можна буде здійснити);

- здійснення службовцями службових прав і обов’язків гарантується законодавством;

- законні розпорядження і вимоги державних службовців повинні виконувати всі, кому вони адресовані;

- державні службовці мають право на просування по службі;

- передбачено обмеження загальногромадянських прав та обов’язків державних службовців з метою підвищення ефективності службової діяльності;

- для державних службовців передбачені визначені пільги, а також підвищена відповідальність за вчинення ними правопорушення.

Відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р., державний службовець має право:

- користуватися правами і свободами, які гарантуються громадянам України Конституцією і законами України;

- брати участь у розгляді питань і прийнятті в межах своїх
повноважень рішень;

- одержувати від державних органів, підприємств, установ і організацій, органів місцевого та регіонального самоврядування необхідну інформацію з питань, що належать до їх компетенції;

- на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;

- вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою службовця;

- на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється, якості, досвіду та стажу роботи;

- безперешкодно ознайомлюватись з матеріалами, що стосуються проходження ним державної служби, в необхідних випадках давати особисті пояснення;

- на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх службових обов’язків, участь у конкурсах на заміщення посад більш високої категорії;

- вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку службовця, звинувачень або підозри;

- на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;

- на соціальний і правовий захист відповідно до його статусу;

- захищати свої законні права та інтереси у вищестоящих державних органах та у судовому порядку.

Відповідно до прав державний службовець має обов’язки:

Основні обов’язки державних службовців:

- додержання Конституції України та інших актів законодавства України;

- забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції;

- недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина;

- безпосереднє виконання покладених на них службових обов’язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників;

- збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов’язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню;

- постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації;

- сумлінне виконання своїх службових обов’язків, ініціатива і творчість у роботі.

Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов’язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні – повідомити вищу за посадою особу.

Надаючи всім громадянам України рівне право доступу на державну службу, законодавець разом з тим встановлює коло обмежень, пов’язаних із прийняттям на державну службу та проходженням державної служби.

Обмеження, пов’язані з прийняттям на державну службу:

- визнання особи в установленому порядку недієздатною;

- наявність судимості, що є несумісною із зайняттям посади;

- безпосередня підпорядкованість або підлеглість особам, які є близькими родичами чи свояками.

Державні службовці не можуть брати участь у страйках та вчиняти дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу. Обмеження, пов’язані з проходженням служби окремими категоріями державних службовців, встановлюють виключно законодавчі акти України.

Осіб, які претендують на заняття посади в системі державної служби або на виконання інших функцій держави, попереджають про встановлені щодо них обмеження.

Для зайняття посади державного службовця введено декларування доходів особи, яка претендує на посаду, а особам, що претендують на заняття посад першої і другої категорії (ст. 25 Закону України «Про державну службу»), потрібно надати, крім декларації про доходи, відомості про належні їм і членам їх сімей нерухоме майно, вклади в банках і цінні папери. Зазначені відомості щорічно подають і особи, вже зараховані на державну службу.