Основи сімейного права України

 

Тема 1

СІМ’Я ТА СІМЕЙНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

 

· Поняття сім’ї.

· Здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов’язків.

· Шлюб. Порядок укладення шлюбу.

· Підстави припинення шлюбу.

· Недійсність шлюбу.________________

 

Поняття сім’ї

 

Сім’я є первинним та основним осередком суспільства. Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Права члена сім’ї має також одинока особа.

Дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно зі ст. 4 Сімейного кодексу України (Далі – СК України) особа, яка досягла шлюбного віку, має право на створення сім’ї. У випадках, передбачених частиною другою статті 23 СК України сім’ю може створити особа, яка не досягла шлюбного віку, а саме: за заявою особи, яка досягла чотирнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Сім’ю може створити особа, яка народила дитину, незалежно від віку. Кожна особа має право на проживання в сім’ї. Особа може бути примусово ізольована від сім’ї лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Держава охороняє сім’ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім’ї. Це проявляється у матеріальному і моральному заохоченні та підтримці материнства і батьківства, в забезпеченні пріоритету сімейного виховання дитини, охороні кожної дитини яка позбавлена належного батьківського піклування тощо.

Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Дитиною є особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Сімейні відносини регулюються Сімейним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Сімейні відносини регулюються лише у тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства.

Регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя.

Учасник сімейних відносин не може мати привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, статі, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками.

Жінка та чоловік мають рівні права і обов’язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім’ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними правовими актами, визнаними в Україні.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім’ї.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Якщо майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім’ї та родичами не врегульовані СК України, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім’ї та родичі, відносини між якими регулює СК України, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам СК України, інших законів та моральним засадам суспільства.

Особи, які проживають однією сім’єю, а також родичі за походженням, відносини яких не врегульовані СК України, можуть врегулювати свої сімейні (родинні) відносини за договором, який має бути укладений у письмовій формі. Такий договір є обов’язковим до виконання, якщо він не суперечить вимогам СК України, інших законів України та моральним засадам суспільства.

Якщо певні сімейні відносини не врегульовані СК України або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми СК України, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).

Якщо до регулювання сімейних відносин неможливо застосувати аналогію закону, вони регулюються відповідно до загальних засад сімейного законодавства (аналогія права).

При вирішенні сімейного спору суд за заявою заінтересованої сторони може врахувати місцевий звичай, а також звичай національної меншини, до якої належать сторони або одна з них, якщо вони не суперечать вимогам СК України, інших законів та моральним засадам суспільства.