Суб’єкти права власності та захист їхніх прав

 

До суб’єктів права власності в Україні відносять:

• народ України, що являє собою єдине джерело державної влади в республіці та здійснює права власника через референдум, а також через Верховну Раду України та місцеві ради народних депутатів. Кожен громадянин, як частина народу, має право, за чинним законодавством України, користуватися природними об’єктами для задоволення особистих потреб;

• фізичних осіб, тобто громадян України, інозем­них громадян та осіб без громадянства, які мають рівні майнові права, якщо іншого не передбачено за­конодавчими актами України;

• юридичних осіб – трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об’єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об’єднання, релігійні та інші організації;

• Україну як суверенну й незалежну, демократичну, соціальну, правову державу;

• інші держави, фізичних та юридичних осіб цих держав, міжнародні організації.

Захист права власності здійснюється всією правовою системою держави. Чинне законодавство визначає основні способи захисту права власності, до яких належать такі:

• відшкодування збитків, учинених порушенням права власності;

• усунення порушень права власності, що не пов’язані з утратою володіння;

• витребування майна з чужого незаконного володіння.

Для захисту права власності застосовуються майново-правові та зобов’язально-правові позови. До майново-правових відносять:

• віндикаційний позов, тобто позов про витребування власником майна, що йому належить з чужого незаконного володіння;

• негаторний позов, тобто позов про усунення перешкод у здійсненні свого права власності.

· позов про визнання права власності – наприклад позов про звільнення майна від арешту.

Що ж до зобов’язально-правових способів захисту права власності, то вони, здебільшого, засновані на договорах, але можуть бути пов’язані і з позадоговірними зобов’язаннями. До них відносять позови: про відшкодування збитків; про повернення речей, відданих у користування за договором, і т. ін.

Спеціальні засоби становлять позови про визнання угоди недійсною, заходи захисту права власності померлих та осіб, визнаних безвісно відсутніми або оголошених померлими, заходи захисту прав власників від неправомірного чи правомірного втручання державних органів.

Аналіз чинного законодавства дозволяє виділити кілька важливих ознак, які характеризують правовідносини, пов’язані з захистом права власності:

· рівний захист суб’єкта права власності незалежно від форми власності;

· право власника на відшкодування як майнової так і моральної шкоди;

· захист права власності судом, господарським або третейським судом;

· непорушність права власності;

· захист речових прав на чуже майно на рівні і за нормами захисту права власності.

Власник не може бути позбавлений права власності на його майно, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Зокрема, власник може бути позбавлений права власності в таких випадках:

• у разі звернення стягнення на майно власника за зобов’язаннями, передбаченими законодавством;

• у разі настання надзвичайних обставин (стихійного лиха, епідемій, епізоотій, аварій тощо) за рішенням органів державної влади в інтересах суспільства у власника може бути вилучено майно в порядку і за умов, установлених законодавством України з виплатою його вартості;

• в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, майно може бути вилучене у власника за рішенням чи вироком суду, арбіт­ражного суду чи іншого компетентного органу (посадової особи) як санкція за вчинення правопорушення.

Якщо право власності примусово припинене законодавчим актом України, держава відшкодовує власникові завдані збитки в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент припинення права власності, в тому числі неотриманні доходи.

Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права і повернення його майна з чужого незаконного володіння протягом трирічної позовної давності.