Поняття й особливості адміністративно-правових відносин

Адміністративно-правові відносини – це врегульовані нормами адміністративного права суспільні відносини, в яких їх сторони (суб’єкти) взаємозв’язані й взаємодіють шляхом здійснення суб’єктивних прав і обов’язків, встановлених і гарантованих відповідними адміністративно-правовими нормами.

Отже, першорядна роль у визначенні змісту адміністративно-правових відносин належить їх сторонам (суб’єктам). Такими сторонами виступають суб’єкти адміністративного права, тобто носії передбачених адміністративно-правовими нормами прав і обов’язків, котрі здатні ці права реалізовувати, а покладені обов’язки виконувати.

Особливості адміністративно-правових відносин:

1) однією із сторін завжди є носій юридично-владних повноважень щодо інших суб’єктів, якими його наділяють адміністративно-правові норми;

2) вони формуються, як правило, в особливій сфері суспільного життя – публічному (державному і самоврядному) управлінні, і насамперед у зв’язку із здійсненням органами виконавчої влади своїх владно-розпорядчих функцій;

3) адміністративно-правові відносини можуть виникати за ініціативою будь-якої із сторін без згоди другої сторони;

4) суперечки, що виникають між сторонами адміністративних правовідносин, у більшості випадків вирішуються в адміністративному (позасудовому) порядку – шляхом прямого юридично-владного розпорядження правомочного органу;

5) порушення однією із сторін своїх обов’язків зумовлює її відповідальність не перед іншою стороною, а перед державою в особі її компетентних органів;

6) санкції, що застосовують до сторін адміністративно-правових відносин за порушення ними своїх прав і обов’язків, – це, як правило, заходи адміністративного примусу, адміністративної та дисциплінарної відповідальності, може настати також матеріальна або кримінальна відповідальність;

Отже, адміністративно-правові відносини завжди мають публічно-владний характер, оскільки один з їх суб’єктів обов’язково має юридично-владні повноваження щодо інших учасників цих відносин.

Елементами адміністративно-правових відносин є суб’єкти (учасники), об’єкти (те, з приводу чого виникли відносини), зміст (сукупність прав та обов’язків учасників) і юридичні факти.

С уб’єкти адміністративно-правових відносин:

- державні органи та їх структурні підрозділи;

- підприємства, установи, організації;

- громадські (недержавні об’єднання);

- службовці державних органів та організацій, громадських об’єднань;

- представники громадських формувань, наділені адміністративними правами й обов’язками;

- громадяни України;

- іноземні громадяни та особи без громадянства.

Об’єктом адміністративно-правових відносин є те, відносно чого вони виникають, розвиваються і припиняються. Передусім, це суспільні відносини, що уособлюють в собі характер діяльності окремих суб’єктів права (їх дій чи бездіяльності), юридичні наслідки їх поведінки, певні правові інтереси, у т. ч. майнового чи немайнового характеру та ін.

Зміст адміністративно-правових відносин зумовлює сукупність прав та обов’язків учасників цих відносин, їхні правові інтереси, характер їхніх взаємостосунків, предмет та мету таких відносин та ін.

Юридичні факти – це певні дії події, які служать фактичною підставою для виникнення, зміни або припинення адміністративно-правових відносин.

Дії – це результат активного волевиявлення людей. Дії бувають правомірними та неправомірними.

Правомірні дії – у формі юридичних вчинків – це такі юридичні факти, що відповідають вимогам адміністративно-правових норм.

Неправомірні дії – передусім правопорушення, проступки – не відповідають вимогам адміністративно-правових норм. Слід зважати, що юридичним фактом, який спонукає виникнення адміністративно-правових відносин, може бути і протиправна бездіяльність.

Події – це явища, що не залежать від волі людей, але зумовлюють певні правові наслідки (повені, землетруси, пожежі, епідемії, народження людини, досягнення певного віку, смерть людини тощо).