Вихідні дані для аналізу асортименту



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Вихідні дані для аналізу асортименту



Виріб Випуск продукції, тис. грн Зараховується у виконання плану
За планом Фактично Виконання плану, %
1 2 3 4 5
А
Б
В
Г
Д
Е*
Є
Разом 100,2

* "Е" — новий вид продукції замість застарілої "Є".

 

Розрахунок показників виконання плану асортименту здій­снюють трьома способами.

Першиймає назву "спосіб найменшого числа". Його суть по­лягає у виборі меншої з двох сум. Інакше кажучи, береться фак­тична сума, проте за умови, що вона не перевищує планове завдан­ня. В табл. 7.2 ці залікові суми разом становили 1136 тис. грн. Звідси коефіцієнт асортиментності становитиме:

Другий спосіб передбачає брати як загальний показник най­менший відсоток виконання плану серед усіх виробів, тобто 60 %, а у вираженні коефіцієнта — 0,6.

Третійспосіб пропонує знаходити співвідношення кількості виробів з повним виконанням плану й кількості планових позицій. Цей показник тісно пов'язаний з номенклатурою про­дукції, тому його називають коефіцієнтом номенклатурності:

Отже, згідно з усіма способами план з асортименту суттєво не виконано. Треба зазначити, що сьогодні не можна пояснювати зру­шення в асортименті й структурі випуску продукції якимись "об'єк­тивними" причинами, бо всі вони оперативно враховуються на са­мому підприємстві через коригування планових завдань. Тому відхилення при виконанні плану — це відверто погана праця ви­конавців і адміністраторів низових ланок (дільниць, цехів, філій).

При аналізі потрібно звернути увагу на розширення й онов­лення асортименту. У нашому прикладі планувалося — онов­лення асортименту на 20 % (264 : 1320 • 100), однак фактично частка оновленої продукції з урахуванням фактичного обсягу випуску становила 12 % (160 : 1323 • 100). Суттєвим недоліком є те, що підприємство продовжило виробництво застарілої про­дукції "Є", яка не має належного попиту на ринку.

Завершуючи аналіз, слід дати оцінку проведеної роботи щодо підготовки нових зразків продукції для виробництва. Особливу увагу при цьому приділяється вивченню стану науково-дослід­них і конструкторських розробок взагалі та достатності сум асигнувань на ці заходи (у складі інших операційних витрат субрахунок 941).

Аналіз якості продукції

У сучасних умовах господарювання великого значення набу­ває поліпшення якості виробленої продукції. Це треба усвідом­лювати, але не на словах, як це здебільшого було раніше, а по­всякденно й копітко займатися цією справою. Ті підприємства, які не позбулися старих стереотипів у роботі, в тому числі не­хтували якістю продукції, зараз зазнали відчутних втрат у кон­курентній боротьбі з іноземними виробниками. Красномовним прикладом є робота взуттєвої промисловості, та й усієї легкої промисловості України взагалі.

Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників, серед яких слід вирізнити загальні й часткові, пря­мої та побічної дії. Найбільш узагальнюючий характер мають частка продукції, атестована державою як продукція вищої якості (зараз цього не роблять), частка продукції, яка одержала товарні знаки, в загальному обсязі випуску. Своєрідним знаком якості є фірмовий знак всесвітньо відомих корпорацій, які вибороли славу виробників якісної продукції. Досить надійним показником якості може бути відповідність міжнародним стан­дартам. Крім того, використовують такі загальні об'єктивні показники якості:

• сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промисло­вості);

• марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів);

• вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до за­гального обсягу або ваги);

• строк служби (ресурс) і надійність;

• призначення одного з часткових показників якості як єди­ного провідного (міцність металів, калорійність харчів, тепло­творність палива тощо).

У процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції:

• гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантій­них (безплатних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб;

• наявність рекламацій, їхні кількість і вартість;

• відсоток браку;

• пониження у сортності продукції за межами підприємства;

• відсоток повернення продукції на виправлення дефектів;

• відповідність моді;

• наявність і рівень попиту на даний виріб тощо.

Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід нада­вати перевагу об'єктивним і кількісним показникам якості, які забезпечують належну точність визначення стану якості продукції. Найбільш вдалою ілюстрацією цього може бути аналіз показника сортності продукції.

Сортність використовують щодо продукції, в якій допуска­ються певні, несуттєві, відхилення деяких ознак і якостей від чинних стандартів і технічних вимог. Зважаючи на кількість передбачених сортів і співвідношення їх у загальному обсязі виробництва, визначають середній показник сортності як за планом, так і фактично. Конкретні дані для аналізу сортності наведено в табл. 7.3.

Таблиця 7.3

Виконання плану за сортністю можна визначити трьома основ­ними способами.

Спосіб першосортних одиниць. Наведені в табл. 7.3 посортові коефіцієнти (на підставі посортових знижок) слід помножити на відповідну кількість продукції або показни­ки частки і одержані суми додати.

Плановий коефіцієнт сортності:

Фактичний коефіцієнт сортності:

Оскільки величина фактичного показника більша за плано­ву, можна зробити висновок, що фактична сортність продукції вища від планової.

Спосіб порівняння середньозважених цін. Якщо фактичнасередньозважена ціна одного виробу більша або дорівнює пла­новій, план за сортністю вважається виконаним. Це дуже про­стий спосіб, проте він має істотну ваду — його не можна викори­стовувати для розрахунку загального показника підприємства. Виходячи в даних табл. 7.3:

Планова ціна виробу 8640 грн : 900 = 9,6 грн.

Фактична ціна виробу 9610 грн : 1000 = 9,61 грн.

Здійснені розрахунки свідчать також про виконання плану за сортністю.

Спосіб порівняння відсотків виконання плану у вартісно­му і натуральному вираженні. Випередження рівня виконання плану у вартісному вираженні 111,2% (9610 : 8640 • 100) впорівнянні з натуральним — 111,1 % підтверджує факт вико­нання плану за сортністю.

З наведених вище трьох способів найбільш універсальним є спосіб першосортних одиниць, оскільки він практично виклю­чає вплив зміни й асортименту продукції.

Насамкінець виконують розрахунок впливу зміни кількості та якості продукції на обсяг її випуску у вартісному вираженні.

Розрахунок факторів:

1) зміна кількості виробленої продукції: (1000 - 900) • 9,6 грн = +960 грн;

2) зміна якості (сортності) продукції: (9,61 - 9,6) • 1000 = +10 грн.

Разом: + 970 грн.

Перевірка розрахунку: 9610 - 8640 = 970 грн.

Частина виробів у процесі виробництва псується через пору­шення технології, несправності устаткування або низьку квалі­фікацію чи несумлінність робітників. Це явище має назву "брак продукції".

Брак може бути остаточним і виправним. При аналізі ви­значають загальну суму браку і відносну його величину (% бра­ку), а також вивчають динаміку цього показника за ряд пері­одів. Особливу увагу потрібно приділити виявленню так звано­го прихованого браку, який з різних причин не обліковується. Цей брак фігурує як доброякісні деталі, напівфабрикати і навіть готові вироби і є причиною порушення в майбутньому ритму роботи і несподіваних збитків.

Аналізуючи брак, обов'язково з'ясовують причини його ви­никнення, місцезнаходження, час і винуватців.

Важливими умовами профілактики браку є:

• висока культура й організація виробництва;

• стабільний ритм роботи і постачання;

• впровадження у виробництво сучасних технологій і устат­кування;

• підвищення кваліфікації персоналу, його дисциплінова­ності і відповідальності тощо.

Варто також пам'ятати, що між якістю продукції і величи­ною браку існують складні й суперечливі зв'язки. Наприклад, зростання кількості бракованої продукції не обов'язково спри­чиняє погіршення її якості, як це іноді вважається. Рівень бра­ку — це передусім показник якості роботи, налагодженості тех­нологічних процесів і організації виробництва. Це також по­казник порушення ритму виробництва, погіршення організації та контролю за виробництвом.

Зміна рівня якості продукції може спричиняти також зво­ротній вплив на обсяг випуску продукції. Механізми впливу пов'язані зі зміною трудомісткості продукції, норм витрат си­ровини і матеріалів тощо.

І навпаки. Форсування виробничих процесів, які забезпечу­ють додаткові обсяги продукції, зазвичай негативно відбиваються на якості продукції.

Виявлення такої взаємодії показників досить складне зав­дання економічного аналізу і потребує неабияких зусиль, висо­ких професійних навичок аналітиків, а також додаткових дже­рел інформації.



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-11; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 100.25.42.117 (0.007 с.)