Економіко-математичні та інші методи



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Економіко-математичні та інші методи



В аналізі досить часто використовують методи оптимізації програми робіт, завантаження устаткування або розподілу ре­сурсів. Це насамперед симплексний метод, транспортна задача, методи мереж у плануванні. Такі методи передбачають викори­стання комп'ютерної технології та належних програм.

У практиці економічного аналізу дедалі ширше застосуван­ня знаходять соціологічні методи дослідження, насамперед ан­кетний, опитування, співбесіди та ін.

Анкетний метод— це письмове опитування працівників, причетних до якихось проблем або виробництва з метою з'ясу­вання певних питань. Анкетне опитування потребує багато зу­силь і часу. Тому частіше звертаються до простішого усного опи­тування (інтерв'ю). Проте і це теж вимагає старанної підготовки І кваліфікованої стратегії спілкування з тими чи іншими вико­навцями або свідками подій.

Знання психології людей, їхньої готовності до співпраці, мож­ливості одержання інформації в неперекрученому вигляді — дуже важливі моменти у проведенні досліджень за допомогою соціологічних методів.

ТЕМА 3. ВИДИ АНАЛІЗУ ТА ЙОГО ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Глибина і результативність економічного аналізу залежать від обсягу, своєчасності та якості використовуваної інформації.

Інформація — це впорядковані повідомлення про кількісний та якісний стан речей чи явищ, сукупність даних і знань про них. Вона може бути виражена за допомогою цифр, букв та інших символів. У економіці інформація відображає процеси і явища господарської діяльності людей, закономірності функціонуван­ня ринку і його складових елементів тощо.

Для одержання, опрацювання, збереження і використання інформації витрачаються праця і матеріальні ресурси. Тому інформація має, крім споживної цінності, ще й вартість, яка повинна відшкодовуватися сторонніми її користувачами.

Інформація, яка використовується в економічному аналізі, має відповідати певним вимогам.

Перша — це якість, вірогідність даних, тобто їх відповідність реальному стану речей і явищ. Досягається це шляхом усунення передумов викривлень інформації, застосуванням більш дос­коналих систем реєстрації, методів її вимірювання та прийомів наступного контролю.

Друга вимога — це повнота і різнобічність даних. Збір яко­мога більшої кількості даних, однак, може створити проблему зайвої інформації. Надлишок інформації до того ж підвищує витрати на її фіксацію, опрацювання і зберігання.

Третя вимога — це оперативність, своєчасність і безпе­рервність надходження даних. Інформація повинна надходи­ти до користувача, перш ніж застаріє, інакше вона частково або повністю втрачає свою корисність.

Четверта вимога — це порівнюваність даних за складом, у часі й просторі. В першу чергу слід вказати на проблему по­рівняння вартісних показників і застосування одиниць їх вимі­рювання.

П'ята вимога — це доступність, гласність даних. Проте не завжди можна одержати все необхідне для виконання аналі­тичних досліджень. І, якщо аналіз усе-таки проводиться в умо­вах певного браку даних, це не може не зашкодити якості робо­ти і висновків.

Проблеми з інформацією виникають не лише у разі її відсут­ності, перекручень, а й у зв'язку з обмеженнями щодо порядку її використання, впровадженням різного роду комерційних, службових, державних та інших таємниць. Обмеження доступу до даних підприємств і перетворення значного їх масиву в кон­фіденційну інформацію мають вагомі причини. В першу чергу, це перекручення даних обліку з метою ухилення від сплати податків. Це і різні порушення законів і правил при виконанні господарських операцій, відхід комерційних структур в "тінь", оборот та відмивання брудних грошей тощо.

Повертаючись до питання оперативності інформації як найважливішої її властивості, слід підкреслити, що тільки завдяки комп'ютеризації виробництва забезпечується дійсна оперативність і доступність інформації. Комп'ютерні техно­логії вносять також суттєві зміни у зміст і методику вирі­шення аналітичних завдань на підприємстві. Висока швид­кість виконання розрахункових та логічних операцій дає змо­гу обробляти великі обсяги аналітичної інформації та дуже плідно й своєчасно використовувати її в управлінні вироб­ництвом.

Широке застосування ПЕОМ не тільки поліпшує оперативність і доступність інформації, але й розширює перелік конкретних питань економічного аналізу, зміщує його напрям із традицій­ної оцінки діяльності за минулі періоди до вивчення поточних та майбутніх ситуацій з метою сприяння розробці обґрунтова­них і зважених управлінських рішень. Така спрямованість ана­лізу спостерігалася з початку 60-х років. Проте по-справжньому реалізувати це стало можливо лише вумовах застосування сучасної комп'ютерної техніки.

У процесі аналітичного дослідження використовують великі обсяги різної інформації. Основними джерелами є:

1) планово-нормативна (матеріали бізнес-планів, норми ви­трат і нормативи, прейскуранти цін і тарифів, законодавчі акти, інструкції, договори, технологічна документація тощо);

2) дані бухгалтерського, статистичного і оперативного обліку та звітності;

3) внутрішня позаоблікова інформація (накази, виробни­че листування, довідки про перевірки та акти ревізій (аудиту), протоколи виробничих нарад, доповідні записки та ін.);

4) зовнішня інформація (звітні дані споріднених підприємств і матеріали галузевих видань, збірники статистичних матері­алів як вітчизняних, так і закордонних установ, дані переписів і анкетних обстежень);

5) дані особистих спостережень аналітика (виробничі екс­курсії, хронометраж робочого дня, опитування працівників підприємства).

Економічна інформація може мати табличну, графічну та текстову форму. Всю інформацію поділяють також на внутріш­ню і зовнішню, початкову, базову та похідну розрахункову. Існу­ють й інші групування економічної інформації.

Більшість інформації, яка використовується в аналізі, має форму показників. Причому глибина аналізу та обґрунтованість висновків і заходів за його результатами значною мірою зале­жать від добору показників, які у своїй сукупності формують цілі системи. Уся система показників дає кількісні та якісні характеристики різних сторін господарської діяльності підпри­ємства або окремих економічних явищ і процесів. Кількість показників може зростати через диференціацію або їх інтегра­цію залежно від мети і змісту аналізу, глибини вивчення відпо­відних об'єктів та процесів.

Показники класифікують за різними ознаками. У практиці аналітичних досліджень розрізняють такі показники:

1) кількісні й якісні;

2) натуральні, трудові, вартісні;

3) абсолютні й відносні;

4) загальні й часткові;

5) планові (нормативні) й фактичні (звітні);

6) основні й допоміжні;

7) вихідні й розрахункові (похідні).

Вся підібрана для аналізу інформація і, насамперед, показники обліку і звітності мають бути ретельно перевірені за формою і змістом. При перевірці за формою встановлюється пра­вильність оформлення документів і звітів з погляду повної їцк явності й заповнення всіх реквізитів, таблиць, підписів, арифме­тичних сум, підсумків; відповідність і спадкоємність цифр, перенесених з інших документів та попередніх років; узгодженість цифр у різних формах звіту і взаємозалежних величин. Прово­дячи таку перевірку, користуються засобами логічного та арифметичного контролю. При цьому логічний контроль в більшості випадків установлює лише наявність помилки, а інший арифметичний контроль показує розмір помилки.

При перевірці інформації за змістом,а вона може бути здійснена лише на підприємстві, встановлюють відповідність звіту даним бухгалтерського обліку, а достовірність самого об­ліку перевіряють його відповідністю реальному стану речей та процесів на підприємстві. Ця перевірка більш складна і є еле­ментами ревізії або аудиту.

Констатуючи недостатню якість інформації, слід сказати про природу можливих помилок. Здебільшого вони можуть бути наслідком недосконалої первинної реєстрації або наступної небездоганної обробки даних. При цьому розрізняють випадкові і систематичні помилки. Більш небезпечними є систематичні помилки, які мають характер постійних викривлень в одному напрямі. Ці помилки бувають незловмисними та зловмисними. Останні виникають через свідоме спотворення даних з метою збільшення обсягів виконаних робіт (приписки) чи навпаки, приховування доходів (для ухилення від оподаткування) тощо. Пересвідчившись у достовірності інформації, можна розпо­чати сам аналіз діяльності підприємств.

Цілеспрямованість аналітичного дослідження, вагомість його висновків та обґрунтованість пропозицій значною мірою зале­жать від добору виконавців та організації робіт. Під організа­цією взагалі розуміють створення злагодженої постійної систе­ми для виконання якихось робіт або досягнення певної кінце­вої мети.

Організація аналітичної роботи включає:

• розробку загальних засад і порядку проведення аналізу;

• планування роботи в цілому, окремих її робіт та етапів;

• матеріальне, науково-методичне та кадрове забезпечення;

• загальне керівництво;

• прийом виконаних аналітичних робіт, порядок їх оформ­лення;

• контроль за впровадженням у виробництво розроблених заходів з метою поліпшення діяльності підприємства.

Аналітична робота підприємства розпочинається з плануван­ня. Розрізняють загальний план аналітичної роботи на підпри­ємстві та план (програму) конкретних аналітичних робіт. За­гальний план роботи складається на рік з розбивкою за кварта­лами. У плані зазначаються розділи господарської діяльності та об'єкти, що мають вивчатися, періодичність і терміни прове­дення робіт, відповідальні технічні виконавці, технічні засоби та джерела інформації, потрібні для здійснення аналізу.

У планах окремих робіт, які складаються відповідно до за­гального плану аналітичної роботи, передбачаються об'єкти та етапи аналізу, терміни виконання й завдання робіт тощо.

Організація проведення окремих аналітичних робіт включає такі питання:

• призначення керівника роботи;

• підбір кваліфікованих виконавців;

• складання плану роботи;

• забезпечення необхідним інструктивним матеріалом;

• забезпечення технічними та іншими засобами;

• контроль роботи та реалізація пропозицій аналітиків;

• інші.

Організаційні питання можуть вирішуватися по-різному за­лежно від того, стосується це проведення аналітичних робіт пра­цівниками підприємства та для власних потреб його колективу чи це пов'язано з вивченням діяльності підприємства сторонніми контролюючими установами. Це може обумовлювати зміни не тільки об'єктів, термінів і виконавців, а й змісту програми та інформації, що використовується.

Загальне керівництво аналітичною роботою на підприємстві здійснює заступник директора з економічної роботи (головний економіст). Безпосередньо цю роботу може очолювати керівник планового відділу або головний бухгалтер чи його заступник. Виконавцями аналізу на підприємстві є економісти, плановики, бухгалтери, а також інші працівники інших професій, які ма­ють відповідний досвід і схильність до аналітичних досліджень. Якщо аналіз виконують сторонні організації, то аналітиками можуть бути аудитори, працівники банків та наукових установ, відомчі ревізори та інші працівники контролюючих організацій.

Аналіз проводять економічні підрозділи підприємства, але до виконання аналітичних робіт залучаються також працівни­ки технічних, технологічних та інших служб.

Програмою аналізу може виступати розгорнутий та деталі­зований перелік питань, які передбачено вивчати, а також ком­плект таблиць, обов'язковий до опрацювання під час аналізу. Однак, треба мати на увазі, що старанне складання програми аналізу забезпечує необхідну зібраність і повноту проведення аналітичного дослідження. При цьому виключаються пропуск окремих питань та гаяння часу на вивчення другорядних або зайвих проблем.

Визначаючи зміст аналітичної роботи і терміни її проведен­ня, треба враховувати наявність готового матеріалу для аналізу, трудомісткість збору й опрацювання іншої інформації і, нарешті, часу, який потрібний для виконання окремих етапів робіт. Ре­комендується вирізняти три головні етапи: попередній, основ­ний та заключний.

На попередньому етапі здійснюється загальне ознайомлен­ня із станом справ, визначається ступінь виконання плану за основними показниками, робиться попередня оцінка роботи або стану справ. На цьому етапі також складається докладна про­грама аналізу, готуються макети таблиць, збирається й пере­віряється головна інформація, визначаються виконавці та вирі­шуються інші організаційні питання.

Основний етап передбачає заповнення усіх таблиць, вивчення і опрацювання необхідної додаткової інформації, визначення факторів і виконання розрахунків їх впливу на зміну величини показників, пошук резервів. З окремих питань, які вивчено, роб­лять оцінки і підраховують резерви виробництва.

На заключному етапіузагальнюються наслідки аналізу і підраховуються зведені резерви виробництва, дається заключна розгорнута оцінка діяльності підприємства; розробляються конструктивні заходи з метою поліпшення роботи та використання знайдених резервів виробництва.

Із цих трьох етапів найбільш тривалим і трудомістким є другий. Але терміни проведення аналізу залежать від затвердженої програми, вміння використовувати готові аналітичні матеріали, що є в справах підприємства (акти ревізій та перевірок, накази, виробниче листування тощо). Однак при цьому слід завжди критично оцінювати матеріали, що залучаються, вміло відрізняти об'єктивні показники від суб'єктивного, тенденційного їх тлумачення.

Зібрані під час аналізу матеріали, заповнені таблиці, розрахунки впливу факторів і резервів на останньому етапі узагальнюють та письмово оформляють у вигляді довідок, актів, аналітичних та доповідних записок, пояснювальних записок дозвітів. Працівники зовнішніх установ полюбляють оформлювати наслідки аналізу у вигляді висновку.Самостійним або додатковим документом, у якому відображаються наслідки аналізу і необхідні заходи для впровадження у виробництво, є проект наказу. Цей документ, якщо він скріплюється підписом керівника підприємства, має обов'язковий характер для виконання запропонованих аналітиком заходів.

За виконанням заходів слід установлювати дійовий і повсякденний контроль, інакше одні й ті самі недоліки в роботі будуть знов повторюватися в наступних матеріалах перевірок і аналітичних висновках.

ТЕМА 4. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-11; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.206.177.17 (0.01 с.)