Вихідні дані для розрахунку факторів



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Вихідні дані для розрахунку факторів



Таблиця 2.3.

Розрахунок способом ланцюгових підстановок

Спосіб абсолютних різниць. Розрахунки, які проводяться в таблиці ланцюгових підстановок, можуть бути спрощені, якщо в кожній підстановці змінити абсолютне значення фактора, що розраховується відхиленням його фактичної величини від ба­зової (планової).

Використовуючи відхилення кожного фактора, виконаємо роз­рахунок впливу факторів:

1. Вплив зміни чисельності робітників: (-20) • 23 • 8,0 • 8,5 = -31,28 тис. грн.

2. Вплив зміни числа днів, відпрацьованих одним робітником: (-1) • 180 • 8 • 8,5 = -12,24 тис. грн.

3. Вплив зміни тривалості робочого дня: (-0,2) • 180 • 22 • 8,5 = -6,73 тис. грн.

4. Вплив зміни середньогодинного виробітку: 1,0 • 180 • 22 • 7,8 = +30,89 тис. грн.

Разом: -19,36 тис. грн.

Спосіб відносних різниць. Цей спосіб ґрунтується на обчис­ленні різниць у відсотках. Величина впливу кожного фактора визначається множенням різниці в суміжних індексах (відсот­ках) на плановий обсяг узагальнюючого показника. Розраху­нок потрібно вести табличним або безтабличним способами. Використовуючи дані табл. 2.2, проведемо відпо­відні розрахунки (див. табл. 2.4).

 

Таблиця 2.4.

Розрахунок способом відносних різниць

Хоча всі розглянуті способи елімінування відрізняються ме­тодикою розрахунків, проте вони дають однакові наслідки, оскіль­ки ґрунтуються на одному й тому самому принципі. У практиці економічного аналізу найчастіше використовують спосіб абсо­лютних різниць, найменш трудомісткий і надійний.

Що стосується підрахунків резервів, то, як правило, до кількості резервів можна включати від'ємно діючі фактори. В нашому прикладі три з чотирьох факторів мали негативний вплив на обсяг виробленої продукції і разом зменшили обсяг на 50,25 тис. грн (31,28 + 12,24 + 6,73). Це і є резерви виробництва.

Крім того, слід пам'ятати, що будь-який розрахунок трьох і більше факторів завжди можна спростити до пошуку двох фак­торів, один із яких завжди буде кількісний, а другий — якіс­ний. У цьому випадку, якщо застосовувати прийом абсолютних різниць, величина кількісного фактора буде дорівнювати добут­ку зміни кількісного фактора на планову (незмінну) величину якісного; величина якісного — це добуток зміни якісного фак­тора на фактичну величину кількісного фактора. Сума впливу цих двох факторів завжди має дорівнювати відхиленню узагаль­нюючого показника, на який вони сумісно здійснювали дію.

Статистичні методи

Серед статистичних методів, що використовуються в аналізі, чільне місце посідає табличний метод.

Таблиці служать накопиченню, опрацюванню і зберіганню цифрової інформації. Форму таблиць і їхній майбутній зміст слід передбачати заздалегідь, тобто до початку аналізу явищ. Від усіх інших таблиць аналітична, як правило, відрізняється відносно нескладною будовою, компактністю і наочністю. Вона повинна мати не лише основну, а й додаткову для порівняння інформацію (планові і середні показники, дані за минулі періо­ди), а також проміжні підсумки, відхилення, відсотки.

У процесі збору цифрової інформації та заповнення таблиць, виникає низка технічних складностей, якщо її занадто багато. З метою забезпечення компактності таблиць вихідну інформацію:

1) спрощують чи закруглюють (до тисяч, мільйонів та ін.);

2) скорочують або частково відкидають другорядні дані;

3) об'єднують у групи, проміжні підсумкові показники, передають через середні показники;

4) комбіновано показують частину показників у деталізованому вигляді, а інші розміщують разом в одному рядку (як інші);.

5) поділяють на кілька самостійних сукупностей із наступним складанням кількох більш простих таблиць із вузьким змістом.

Таблиці можуть виконувати роль програми і переліку питань, що вивчаються. Між тим, не слід перебільшувати значення таб­лиць: це важливий, однак здебільшого технічний бік аналізу.

Динамічні ряди — це порівняння не двох, а кількох пред­метів, показників. Розрізняють інтервальні й моментні динамічні ряди. Аналіз їх дає змогу визначити:

1) напрям зміни показників (зростання, зменшення, сталість або нестабільний характер, його розхитаність);

2) наявність тенденцій у зміні показників;

3) середній рівень показників і варіації.

Серйозною проблемою для дослідження є порушення у дина­мічних рядах. Це пов'язано з неоднаковими інтервалами часу, а також із неоднорідними показниками, які потрапили до загальної сукупності даних. Нарешті, виникають перерви в динамічному ряду у зв'язку з браком інформації.

Широкого використання набули також вибірковий метод і групування, кореляційний метод, середні й відносні показники, а також графічні методи. Ці методи у поєднанні з комп'ютера­ми забезпечують більшу наочність наслідків аналізу.



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-11; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.204.186.91 (0.007 с.)