Аналіз використання основних фондів.

Усі показники ви­користання основних фондів звичайно поділяються на дві гру­пи показників:

• екстенсивного використання;

• інтенсивного використання.

Показники екстенсивного використання характеризують роботу устаткування за часом або за кількістю (охопленням). Показники інтенсивного використання пов'язані з його виро­бітком, тобто визначають рівень використання потужності. Ос­танні показники обов'язково мають одиниці виміру (гривні, штуки, метри та ін.).

У процесі аналізу досліджуються склад і структура кален­дарного фонду верстатного часу, співвідношення наявного, вста­новленого і діючого устаткування. Коефіцієнт змінності роботи устаткування дає змогу порівняти цей показник з плановим, вивчати його в динаміці та в порівнянні з іншими спорідненими підприємствами. За наявністю інформації аналізують також склад і використання виробничих та допоміжних площ.

Особливу увагу завжди звертають на розрахунки та аналіз показника фондовіддачі (фондомісткості продукції). Потрібно розібратися у тенденціях її зміни і вивчити фактори, які на неї впливають.

Після цього слід перейти до аналізу використання окремих типів устаткування і машин. Недоліки в їх використанні мо­жуть бути пов'язані з:

1) наявністю диспропорцій у діючому парку верстатів;

2) змінами асортименту структури випуску продукції, а отже, і потреби у тих або інших видах устаткування;

3) рівнем забезпеченості матеріально-технічними ресурсами і кваліфікованою робочою силою;

4) технічним станом, якістю ремонтів і догляду за устатку­ванням;

5) іншими причинами.

Таблиця 9.1.

Дані для аналізу використання основних фондів

Розрахунок впливу факторів на обсяг товарної продукції за даними, наведеними в табл. 9.1.

I. З використанням величини основних фондів:

1) зміна величини виробничих основних фондів: 36,3 • 2 = 72,6 тис. грн;

2) зміна фондовіддачі: (-0,1) • 696,3 = -69,63 тис. грн.

Разом +3,03 тис. грн.

II. З використанням виробничих площ:

1) зміна виробничих площ: (-600) • 100 = -60,0 тис. грн;

2) зміна випуску продукції в розрахунку на одиницю площі:

5 • 12 600 = 63,0 тис. грн.

Разом 3,0 тис. грн.

III. З використанням кількості верстатів:

1) зміна кількості верстатів: 5 -17,6 = 88 тис. грн;

2) зміна середньорічного виробітку одного верстата: (-1062,5) • 80 = -85 тис. грн.

Разом 3,0 тис.грн.

IV. З використанням відпрацьованого часу:

1) зміна кількості відпрацьованих годин: (-17 700) • 8,8 = -155,76 тис. грн;

2) зміна виробітку за 1 верстато-годину: 1,2 • 132 300 = 158,76 тис. грн.

Разом 3,0 тис.грн.

 

Те саме, але з трьома факторами можна подати так:

1) зміна кількості верстатів: 5 • 2000 • 8,8 = 88 000 грн;

2) зміна кількості годин, відпрацьованих одним верстатом за рік:

(-346,25) • 80 • 8,8 = -243 760 грн;

3) зміна середнього виробітку за 1 верстато-годину: 1,2 • 1653,75 • 80 = 158 760 грн.

Разом +3000 грн.

Зведення резервів, тис. грн

1. Підвищення фондовіддачі до планового рівня 69,63

2. Доведення виробничих площ до планового рівня 60,00

3. Підвищення середньорічного виробітку одного верстата до планового 85,00

4. Більш повне використання часу роботи верстатів 155,76

5. Доведення часу роботи кожного верстата до запланованого рівня 243,76

Всього 243,76

Примітка. Оскільки всі резерви, крім другого, дублюють один одного, то слід брати тільки найбільший. Зменшення обсягу продукції за рахунок площ (екстенсивний фактор) не може бути резервом у разі виконання плану виробництва.

9.4. Загальна оцінка виконання плану матеріально-технічного постачання.

Обов'язковою умовою стійкого виробничого про­цесу є своєчасне і повне забезпечення його необхідними матері­альними ресурсами. Цими питаннями на підприємстві займаєть­ся спеціальний підрозділ — відділ матеріально-технічного по­стачання, складські й транспортні служби. Значну увагу при­діляють цьому плановий і технічний відділи, головні адміністра­тори підприємства.

У процесі аналізу необхідно дати оцінку, наскільки підприєм­ство було в цілому забезпечене необхідними основними й допо­міжними матеріалами, комплектуючими виробами, паливом та електроенергією тощо. Слід з'ясувати причини і визначити вин­них осіб, якщо у будь-яких позиціях викривалися факти недопостачання, які шкодили процесу виробництва.

Однією з причин може бути недбале складання плану поста­чання, внаслідок чого мають місце пропуски потрібних матері­алів, а отже, не робляться відповідні замовлення постачальни­кам. Водночас допускаються прорахунки в обсягах потреби і термінах постачання. За допомогою аналізу слід з'ясувати, де провина постачальників матеріалів, а де недогляд якогось праців­ника підприємства.

Після цього треба проаналізувати якість придбаних матері­алів, комплектність постачання і дотримання передбачених уго­дами термінів виробництва та ритму. Треба взяти до уваги, що повне та якісне постачання значною мірою залежить від своє­часності укладання договорів і старанного відпрацювання всіх умов і зобов'язань. Це дає змогу уникнути багатьох непорозумінь і прикростей. Вибір постачальників і перехід на довгостроко­вий характер співробітництва з найбільш відповідальними і надійними є також важливим фактором нормального забезпе­чення підприємства матеріальними ресурсами.

Мета аналізу — показати, як на підприємстві налагоджено контроль за виконанням договірних умов постачальниками, які заходи вживались у разі затримок чи інших порушень у; по­ставках, наскільки оперативно реагує підприємство на ті чи інші відхилення.

Певним показником у цій справі можуть бути суми штоф­них санкцій, які подало підприємство своїм постачальникам для покриття збитків внаслідок порушень постачання. Доречно вивчити і "коефіцієнт корисної дії" цих санкцій, якість юри­дичного обґрунтування і супроводження. Взагалі юридичний бік процесу постачання, юридична підтримання договірних сто­сунків — дуже важлива справа, яка потребує окремої оцінки при аналізі.

9.5. Аналіз складських запасів матеріальних ресурсів. Певна неритмічність, а також недопостачання можуть бути повністю або частково нейтралізовані за допомогою складських запасів матеріалів та інших ресурсів. Отже, такі запаси виконують функ­цію амортизатора в постачанні.

При аналізі дається оцінка загальної величини складських запасів, динаміки їх залишків, комплектності, наявності непо­трібних і зіпсованих матеріалів та сировини. Як критерій при аналізі використовують нормативи, що розраховуються за гру­пами і окремими видами матеріалів або сировини. Нормативи мають не тільки грошове, а й натуральне (дні запасу) вираження.

Незаповнення нормативів може спричинити неритмічність виробництва, навіть його тимчасові зупинки. Зайві запаси, або понаднормативні залишки, також небажані, оскільки потребують додаткових приміщень і фінансових ресурсів.

Основними причинами відхилень від нормативів є:

• зміна суми вступних складських запасів для виробництва;

• відхилення, пов'язані з надходженням ресурсів на під­приємство;

• зміна обсягів випуску продукції;

• зміна норм витрат ресурсів на виробництво окремих видів продукції;• асортиментно-структурні зрушення у виробництві;

• недоліки в плануванні, обліку і зберіганні сировини й ма­теріалів;

• прорахунки в обчисленні нормативів тощо.

Аналіз завершують розробкою заходів щодо оптимізації рівня складських запасів, поліпшення стану їх зберігання і ліквідації понаднормативних запасів.

9.6. Аналіз використання матеріальних ресурсів. Недоліки в постачанні, зменшення обсягів матеріалів у поточних запасах можуть до певної міри компенсуватися економією їх у процесі виробництва. І навпаки, перевитрати матеріальних ресурсів та їх використання не за прямим призначенням спричиняють невиконання плану виробництва продукції при у цілому задо­вільному матеріальному постачанні.

Аналіз використання матеріалів здійснюється за допомогою узагальнюючих показників матеріаломісткості або зворотного до нього показника матеріаловіддачі. Ці показники можна роз­рахувати в цілому для всієї товарної продукції, а також для окремих виробів. Слід вивчити зміну цього показника в ди­наміці та в порівнянні з іншими підприємствами, врахувати галузеві особливості формування витрат. І нарешті, концентру­ють увагу на пошуків причин зміни цих показників і можли­вих резервів економії. В процесі аналізу використовують як до­поміжні показники рівня відходів і браку продукції, коефіцієнт корисного використання сировини, норми витрат матеріалів, палива, енергії на окремі вироби.

Аналіз виконання норм витрат матеріалів та інших ресурсів є безперечно головним питанням цієї теми. Досліджуючи зміну норм витрат матеріальних ресурсів, слід урахувати, що основ­ними причинами, які зумовлюють поступове їх зниження, є:

а) конструктивне поліпшення виробів, у тому числі спрощення;

б) вдосконалення технології виробництва;

в) повторне використання відходів виробництва;

г) коригування рецептур;

ґ) зменшення частки кінцевого браку продукції;

д) зміна якості матеріалів (сировини), що споживається, а також продукції, що виробляється;

є) інші.

Під час аналізу слід оцінити обґрунтованість норм, своє­часність їх перегляду. Сучасне нормативне господарство — важ­лива умова для ощадливого використання ресурсів. Тому при­скіпливий аналіз якості норм і засад їх формування дає змогу запобігти зайвим затратам ресурсів і тим самим істотно поліп­шує ефективність роботи підприємства.

При проведенні аналізу дуже часто зустрічаються факти за­міни матеріалів. Заміну здійснюють з метою здешевлення со­бівартості продукції, підвищення надійності виробів, поліпшення їх зовнішнього вигляду тощо. Проте у переважній більшості випадків мають місце так звані вимушені заміни, які, до речі, не завжди санкціонуються вищим керівництвом. Вони або зумов­лені відсутністю деяких матеріалів взагалі чи у певний період, або викликані потребою здешевлення виробництва за будь-яку ціну. Такі заміни мають імпульсивний характер і недостатньо обґрунтовані, внаслідок чого найчастіше шкодять виробницт­ву — погіршують якість виробів, а отже, репутацію фірми. Тому при великій кількості замін матеріалів слід у цілому негативно оцінювати такий стан використання ресурсів, зокрема органі­зації й управління на підприємстві.

Аналіз може виявити випадки, коли деякі допоміжні матері­али зовсім не використовують у процесі виробництва. Причи­нами такого явища можуть бути недостача цих матеріалів або суттєвий брак часу під час виробництва.

Якщо всі перелічені вище заходи не дають змоги виробити необхідну кількість продукції через недостачу основних матері­алів, підприємство переходить на випуск тих виробів, для яких є достатньо матеріальних ресурсів на складі. Так виникають асортиментно-структурні порушення у випуску продукції, і їх слід відносити до категорії вимушених.

Проте на підприємствах іноді трапляються такі випадки, коли ці зрушення викликані зовсім іншими причинами, од­нак маскуються під недостачу матеріалів і незадовільне постачання. Це потребує від аналітиків особливої пильності та об'єктивності. Слід також додати, що останні порушення у випуску продукції штучно ускладнюють роботу відділу матері­ально-технічного постачання. За вимогою адміністрації робіт­ники відділу, залишивши на деякий час планову роботу, почи­нають "вишукувати" додаткові незамовлені матеріали, а в цей час основний процес постачання здійснюється без належного контролю.

У табл. 9.2 наведено всі показники для обчислен­ня впливу факторів з боку постачання та використання матері­алів. Спрощений розрахунок передбачає визначення впливу тільки двох факторів, таких як:

Таблиця 9.2.