Аналіз рентабельності продукції



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Аналіз рентабельності продукції



Якщо сума прибутку показує абсолютний ефект від діяль­ності, то рентабельність характеризує міру цієї ефективності, тоб­то відносний ступінь прибутковості підприємства або продукції, що виробляється. У загальній формі рентабельність розрахову­ють як відношення прибутку до витрат чи застосованих ресурсів (капіталу).

Рентабельність застосованих (інвестованих) ресурсів є рентабельністю підприємства. Цей показник може бути визначе­ний як відношення прибутку підприємства до сукупності виробничих фондів, балансових активів, власного чи акціонерного капі­талу. Останній показник цікавить насамперед акціонерів і май­бутніх інвесторів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів.

Рентабельність продукції характеризує ефективність ви­трат на її виробництво. Передусім обчислюється рентабельність усієї реалізованої продукції як відношення валового прибутку від реалізації до собівартості реалізованої продукції. Рента­бельність продукції можна розрахувати також відношенням прибутку до обсягу реалізованої продукції. У такому вигляді цей показник більше застосовується у зарубіжній практиці.

Рентабельність окремих видів продукції обчислюється за такою формулою:

де Rі — рентабельність i-го виду продукції, %; Ці, Сі — відповід­но ціна і собівартість і-го виду продукції.

У багатономенклатурному виробництві в процесі аналізу рен­табельності виробів слід застосовувати спосіб групувань. На­самперед усі вироби групують за ознакою, рентабельна чи не­рентабельна продукція. При цьому визначають кількість не­рентабельних видів продукції, розраховують частку у відсотках до загальної кількості виробів, а також їхню частку в обсязі реалізованої продукції. Треба також визначити, чи є серед не­рентабельних виробів такі, що входять до складу найважливі­ших профільних видів продукції, чи є нові перспективні вироби.

Дуже важливо здійснити групування продукції, що вироб­ляється, за рівнем рентабельності:

• вироби з низкою рентабельністю;

• вироби з середньою або нормальною рентабельністю (близь­кою до середньої рентабельності у галузі);

• вироби високорентабельні.

При цьому потрібно дати оцінку частки кожної групи в за­гальному обсязі реалізації.

Нарешті, здійснюють групування виробів за ознакою ступе­ня та напряму зміни рентабельності порівняно з попереднім періодом. При цьому визначають кількість виробів, рента­бельність яких:

• помітно зросла;

• суттєво не змінилась;

• знизилась.

Групування виробів за названими та іншими ознаками дає змогу краще зрозуміти існуючі проблеми та визначити напрями збільшення прибутковості виробництва. При цьому треба враховувати дію на рентабельність продукції таких чинників:

• зміну ринкових цін на продукцію даного підприємства;

• зміну податку на додану вартість;

• зміну рівня собівартості виробу з усіма факторами, які впливають на неї.

Серед чинників, які впливають на собівартість продукції, треба звернути особливу увагу на час випуску продукції. В перший рік, як правило, рентабельність дуже низька, проте в наступні кілька років спостерігається підвищення її рівня. Згодом її величина стабілізується, а в кінці виробництва навіть може по­чати падати. Однією з причин зростання рентабельності або супровідним їй чинником може бути збільшення обсягів ви­робництва цієї продукції. Вивчення впливу обсягу виробницт­ва на рівень рентабельності — цілком самостійне питання ана­лізу прибутковості підприємства. Для цього рекомендується будувати графік розрахунку критичної точки обсягу виробниц­тва (рис. 5.1).

Рис. 5.1. Графік визначення точки критичного обсягу виробництва

 

Використаємо дані табл. 5.4 за звітом і додатко­во врахуємо, що постійні витрати, які не залежать від змін обся­гу виробництва, взагалі становлять 200 тис. грн, а змінні витра­ти — 50 грн на одиницю продукції. Наведені дані наносимо на графік, в якому по горизонтальній осі відкладається обсяг ви­пуску продукції у натуральному вираженні, а по вертикальній — вартість випуску в цінах реалізації за винятком ПДВ і загаль­на її собівартість. Лінія ОВ показує вартість продукції, АБ — постійні витрати, АС — змінні витрати. Тоді вертикальна лінія В1О1 відображає величину вартості реалізованої кількості про­дукції, яка поділяється на такі складові частини: відрізок О1Б1 — постійна частина витрат, Б1С1 — змінні витрати і С1В1 — фак­тичний прибуток при випуску 8000 одиниць даної продукції.

Графік дає змогу провести ряд аналітичних розрахунків. Насамперед точка перетину лінії вартості продукції ОВ і лінії собівартості випуску АС являє собою той критичний обсяг ви­робництва, при якому виручка за продукцію дорівнює її собівар­тості. Перпендикуляр з точки Ск на горизонтальну вісь до точ­ки Ок показує критичний обсяг виробництва — 4000одиниць. Привиробництві продукції нижче цього обсягу підприємство буде працювати зі збитком, при перевищенні одержить прибу­ток. Як було вже встановлено розрахунками, при обсязі вироб­ництва 8000одиниць прибуток становить 200тис. грн, який на графіку показаний відрізком С1В1.

За допомогою цього графіка можна проаналізувати різні ва­ріанти обсягів виробництва і визначити ступінь їх прибутко­вості. Проте слід мати на увазі, що цей графічний метод перед­бачає ряд допущень та умовностей:

1) незмінність постійної частини витрат для будь-якого об­сягу виробництва;

2) повну пропорційність зміни змінних витрат;

3) стабільні, незмінні ціни;

4) випуск одного виду або однорідної продукції.

В дійсності всі ці умови витримати незмінними не вдається. Проте для початкового аналізу варіантів обсягу виробництва цей графічний метод може бути дуже корисним і наочним.

Розрахунок критичної точки обсягу виробництва можна здійснити, використовуючи таку формулу:

де Qкр.т — кількість виробленої (проданої) продукції, яка забез­печує беззбитковість (нульовий виріант); Зпост — загальна сума постійних витрат підприємства; Ці — ринкова ціна і-го вибо­ру; С і змін — змінні витрати в складі і-го виробу.

Суму валового прибутку, який одержить підприємство вал) за заданої кількості виробів (Qі), підраховують за формулою

У подальшому аналізі можна застосувати точніші розрахун­ки відносно бажаного варіанта обсягу виробництва.

Рентабельність усієї реалізованої продукції можна ви­значити за даними табл. 5.3. Фактична рентабельність продукції за минулий рік становила:

Аналогічний показник за звітний рік становив:

Отже, загальне зростання цього показника за рік становило 2,3 %. Показник рентабельності продукції в цілому на підприєм­стві може змінитися внаслідок зміни рентабельності окремих видів продукції та асортиментно-структурних зрушень у реалі­зованій продукції.



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-11; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.174.50 (0.005 с.)