Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Розділ 1. Аналіз рентабельності продукції↑ Стр 1 из 29Следующая ⇒ Содержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Вступ Перехід до ринкової економіки потребує від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, подолання безгосподарності, активізації підприємництва, ініціативи. Важлива роль у реалізації цієї задачі приділяється економічному аналізу діяльності суб'єктів господарювання. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, влаштовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і працівників. Аналіз на мікрорівні наповняється конкретним змістом, зв'язаним з повсякденною господарсько-фінансовою діяльністю підприємств, їхніх колективів, менеджерів, власників власності: аналізом обґрунтування і виконання бізнес-планів; порівняльним аналізом маркетингових заходів, що включають зіставлення реального розвитку подій з очікуваним за визначений відрізок часу; аналізом можливостей виробництва і збуту, з'ясуванням внутрішніх і загальноекономічних ситуацій, що впливають на виробництво і збут; аналізом ділових сценаріїв і їхнього реального здійснення; аналізом співвідношення попиту та пропозиції; аналізом конкретних постачальників сировини і комплектуючих виробів; аналізом конкретних споживачів і оцінки останніми якості товарів, що випускаються; аналізом наповнюваності "портфеля" фірми; аналізом витрат живої й упредметненої праці з необхідною їхньою легалізацією; аналізом кінцевих фінансових результатів виробничої, збутової, маркетингової діяльності (прибуток, збиток); аналізом комерційного ризику, який здійснюється під впливом політичних, демографічних, культурних, екологічних, структурно-організаційних та інших факторів. При управлінні господарством першочергову увагу необхідно зосередити на фінансовій діяльності підприємства, на раціональному й ефективному використанні фінансових ресурсів. Фінансова діяльність підприємства містить у собі сукупність операцій з надходження і використання коштів у вартісній оцінці й ефективному їхньому використанні в процесі виробництва й реалізації продукції. Зміст аналізу полягає у вивченні розміщення і використанні засобів виробництва, платоспроможності підприємства, забезпеченості власними оборотними коштами; у вивченні стану виробничих запасів, власних і позикових джерел їхнього формування, дисципліни в розрахунках з іншими підприємствами, організаціями, державою; в оцінці використання засобів господарства за їхнім призначенням. Раціональна фінансова діяльність сприяє здійсненню основного принципу господарської діяльності – самостійності підприємства. Самостійність підприємства передбачає, що вкладені ресурси повинні окупатися прибутками, тобто ставати можливістю забезпечення підприємства власними ресурсами для формування й ефективного використання всіх господарських засобів. При нераціональній організації фінансів навіть підприємство з високим рівнем самостійності не зможе забезпечити фінансування своєї господарської діяльності. Дисципліна "Організація і методика економічного аналізу" формує аналітичне мислення майбутнього фахівця обліково-економічного напрямку, на конкретних прикладах демонструє застосування методичних прийомів аналізу. Автори посібника намагалися дати уявлення в цілому про методику і організацію економічного аналізу, знайти те загальне, що є в кожному господарському процесі, написати порядок формування економічних показників та їхньої оцінки. Розділ 1. Аналіз рентабельності продукції Таблиця 1.1 Таблиця 1.2 Заходи щодо уникнення негативних тенденцій
До показників рентабельності відносять: 1. Рентабельність окремих виробів – розраховується як відношення прибутку від виробу до собівартості самого виробу. 2. Рентабельність реалізованої продукції – розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції (або чистого прибутку) до чистого доходу (виручки) від реалізації продукції. Показники рентабельності визначаються в коефіцієнтах або у відсотках і показують частку прибутку в кожній грошовій одиниці витрат, або частку товарної продукції в її собівартості. Показники рентабельності використовують для оцінки результатів діяльності підприємства, його структурних підрозділів, у ціноутворенні, інвестиційній політиці, для порівняльного аналізу споріднених підприємств, що виробляють таку саму продукцію, для вибору варіантів формування асортименту і структури продукції, аналізу раціональності виробництва продукції. Завданнями аналізу рентабельності є: - оцінка виконання визначених параметрів (плану, прогнозу тощо); - вивчення динаміки показників; - визначення факторів зміни їхнього рівня; - пошук резервів зростання рентабельності; - розроблення заходів для використання виявлених резервів. Таблиця 1.3 Таблиця 1.4 Таблиця 1.5 Оцінка впливу факторів на рентабельність реалізованої продукції
Важливе значення для підприємства має вивчення рентабельності реалізованої продукції через відношення валового прибутку до чистого доходу (виручки) від реалізації. Рентабельність реалізованої продукції доцільно аналізувати, ураховуючи вплив таких факторів: - зміна структури та асортименту продукції; - зміна собівартості продукції - зміна відпускних цін на продукцію. Для розрахунку впливу факторів на рентабельність реалізованої продукції використаємо дані табл. 1.6 З таблиці бачимо, що фактичний рівень рентабельності проти планового знизився на 0,39 (30,29–30,68) відсотка. Розрахунки факторів показали таке: – за рахунок зміни структури рівень рентабельності знизився за рахунок зміни ціни рентабельність також знизилась на (-0,08) пункту: 30,45-30,53=-0,08 – за рахунок збільшення рівня витрат (собівартості продукції) рентабельність знизилась на (0,16) пункту: 30,29-30,45=-0,16 Усього рентабельність знизилась на: (-0,15)+(-0,08)+(-0,16) = -0,39 відсоткових пунктів. Таблиця 1.6 Розділ 2. Аналіз рентабельності підприємства Таблиця 2.2 Таблиця 2.3 Розрахунок впливу факторів сукупного
Відхилення рентабельності сукупного капіталу відбулося за рахунок зміни: - рентабельності продажу: 1,543x0,585=0,961 - коефіцієнта обертання капіталу: 18,771х(-0,0113)=0,212 Загальне відхилення складає +0,749. Загальна сума впливу факторів дорівнюється відхиленню рентабельності сукупного капіталу. Таким чином збільшення рентабельності продажу сприяло росту рентабельності сукупного капіталу на 0,961 пункту, а зниження коефіцієнта обертання зменшило показник, що аналізується, на 0,212 пункту. Факторна модель аналізу рентабельності сукупного капіталу може бути подана в такому вигляді: (2.3) де Рск – рентабельність сукупного капіталу; ЧП – чистий прибуток; Ф – середня вартість необоротних активів; Е – середні залишки матеріальних оборотних активів; В – обсяг продажу; ЧП/В – рентабельність продажу; Ф/В – фондомісткість продукції за необоротними активами; Е/В – фондомісткість продукції за оборотними коштами (коефіцієнт ' закріплення); С/В – витрати на 1 грн. продукції за повною собівартістю; З/В – зарплатомісткість продукції; М/В – матеріаломісткість продукції; А/В – амортизаційномісткість продукції.
Рентабельність фондів тим вища, чим вища прибутковість продукції, фондовіддача основних фондів і швидкість обороту оборотних коштів і чим нижче витрати на 1 грн. продукції і питомі витрати за економічними елементами. Кількісна оцінка впливу окремих факторів на рівень рентабельності визначається методом ланцюгових підстановок.
Розглянемо ще одну факторну модель рентабельності:
Рентабельність акціонерного (власного) капіталу Рвк залежить від зміни рівня рентабельності продажу РПрод. швидкості обороту сукупного капіталу Оа і коефіцієнта фінансової заможності (К3). Вивчення подібної залежності має велике значення для оцінки впливу факторів на • показники рентабельності. Схема факторного аналізу рентабельності власного капіталу наведена на рис. 2.2 Рис. 2.2. Схема факторного аналізу рентабельності власного капіталу Розрахунок впливу факторів відхилення рентабельності власного капіталу здійснюється способом абсолютних різниць (табл. 2.4). Відхилення рентабельності власного капіталу відбулося за рахунок зміни: рентабельності продажу: 1,643 x 0,5850 x 1,8664 = 1,7939 коефіцієнта обертання капіталу: 18,771 х (-0,0113) х 18664 – 0,3959 коефіцієнта фінансової залежності: 8,771 x 0,5737 x 0,0623 = 0,6709 Таким чином, за рахунок збільшення рентабельності продажу показник рентабельності власного капіталу зріс на 1,7939 пункту. Зменшення показника обертання капітала зменшило показник, що аналізується, на 0,3959 пункту. Ріст коефіцієнта фінансової залежності сприяло збільшенню рентабельності власного капіталу на 0,6709 пункту. Таблиця 2.4 Розрахунок впливу факторів
Вивчення подібних залежностей має велику довідну силу для оцінки фінансового стану підприємства, оцінки степені вміння використання ним фінансових важелів для покращення результатів своєї діяльності. З розглянутої залежності випливає, що при інших рівних умовах віддача акціонерного капіталу підвищується при збільшенні частки заємного капіталу в складі сукупного капіталу. Показником, що відповідає ефективності використання засобів, інвестованих у підприємство, є рентабельність інвестицій:
(2.4)
де Рін – рентабельність інвестицій; ПУ – прибуток від звичайної діяльності до сплати податку; Б – валюта балансу; ОК – короткострокові зобов'язання.
У закордонній практиці цей показник розглядається як спосіб оцінки майстерності управління інвестиціями. Оскільки керівництво компанії не може впливати на розмір податку з прибутку, що сплачується, для точного розрахунку показника в чисельнику використовується прибуток до сплати податку. Проте не можна розглядати розрахований показник лише як оцінку майстерності управління інвестиціями, тому що в сформованих умовах існує багато інших чинників, що впливають на нього і не залежать від управлінської діяльності. Контрольні питання 1. Завдання аналізу рентабельності підприємства. 2. Характеристика факторів які впливають на рентабельність підприємства. 3. Як здійснюється факторний аналіз рентабельності підприємства? 4. Як розраховується вплив факторів на рентабельність сукупного капіталу? 5. Які фактори впливають на рентабельність власного капіталу? 6. Як встановити вплив рентабельності продажу на рентабельність власного капіталу? 7. Як оцінити вплив оборотності активів на рентабельність власного капіталу? 8. Навести алгоритм розрахунку впливу коефіцієнта фінансової залежності на рентабельність власного капіталу. 9. Як розраховується рентабельність інвестицій? Таблиця 3.1 Баланс підприємства за станом на 1.01.200__ р.
Продовження табл. 3.1
Закінчення табл. 3.1
Зростання валюти балансу порівняно з попереднім періодом – добрий знак, але слід звернути увагу на те, за рахунок чого вона зросла. Дуже добре, якщо це сталося за рахунок збільшення власного капіталу або хоча б його частки разом зі збільшенням суми позикових коштів, однак над збільшенням тільки боргових зобов'язань варто замислитися. Дуже погано, якщо збільшення кредиторської заборгованості відбувається із-за низької ліквідності активів. Зменшення валюти балансу сигналізує про певне згортання діяльності підприємства. Багато залежить від того, за якими саме статтями спостерігається зменшення. Однак зменшення валюти балансу не завжди призводить до втрати платоспроможності. Іноді це є наслідком так званого “чищення” балансу, а саме – звільнення від зайвих зв'язків з іншими суб'єктами. При аналізі валюти балансу також слід враховувати чинник інфляції. Коефіцієнт росту валюти балансу (Кб) визначається за формулою (3.1):
Кб = , (3.1) де , – середній розмір результату балансу, відповідно за звітний і попередній роки. Для загальної характеристики активів підприємства вивчається їхня наявність, склад, структура і зміни, що виникли в них. За даними балансу складається аналітична табл. 3.2. Таблиця 3.2 Таблиця 3.3 Аналіз складу, наявності і структури довгострокових
Закінчення табл. 3.3
Як випливає з даних табл. 3.3, за аналізований період відбулися відхилення в необоротних активах. Їхнє збільшення в основному було забезпечено ростом основних засобів і довгострокових фінансових інвестицій. Оборотні активи займають велику питому вагу в загальній сумі засобів, якими розташовує підприємство. Від раціональності їхнього розміщення й ефективності використання у великій мірі залежить успішний результат роботи підприємства. Тому в процесі аналізу вивчається структура поточних активів, розміщення їх у сфері виробництва і сфері обігу, ефективність використання. Вивчаються також і окремі групи поточних активів, що роблять найбільш істотний вплив на платоспроможність і фінансову стійкість підприємства. Насамперед дається загальна оцінка змін у наявності і структурі поточних активів по найважливіших їхніх групах (табл. 3.4).
Таблиця 3.4 Таблиця 3.5 Таблиця 3.6 Таблиця 3.7 Таблиця 4.1 Аналіз власного капіталу
3) якщо кредитором виступає банк, то він постійно контролює витрачання позикових коштів на визначену мету і хід роботи господарюючого суб’єкта щодо виконання поставленої мети; 4) юридичне оформлення документів про надання позикових коштів означає юридичну відповідальність; надання цих коштів на певний термін означає повернення їх у встановлений строк; 5) у разі недосягнення поставленої мети господарюючий суб’єкт може просто "проїсти" свій власний капітал і нічим не ризикувати, крім того, що стане біднішим. У випадку недосягнення поставленої мети за рахунок "проїдання" позикових коштів власник може стати банкрутом. Але в окремих конкретних випадках, залежно від ситуації, що склалася, може бути вигідним використовувати більше власний капітал, менше залучати позикові кошти і мати менший фінансовий ризик. Може бути більш ефективним застосування позикового капіталу і отримання більш високих доходів, але з більшим фінансовим ризиком. Від оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу значною мірою залежить фінансовий стан підприємства. Опрацювання правильної фінансової політики допомагає багатьом підприємствам підвищити ефективність своєї діяльності. На співвідношення власного і залученого капіталу впливають фактори, обумовлені внутрішніми та зовнішніми умовами діяльності господарюючого суб’єкта і вибраної ним фінансової стратегії: - різниця величин відсоткових ставок за кредит і ставок на дивіденди. Якщо відсоткові ставки менші за дивіденди, то потрібно збільшити частку залученого капіталу, і навпаки; - розширення чи скорочення діяльності господарюючого суб’єкта на зниження чи збільшення потреб у залученні коштів; - накопичення надлишкових або мало використовуваних запасів, недіючого обладнання, матеріалів; - вилучення коштів на створення сумнівної дебіторської заборгованості, що спричиняє збільшення додаткового залученого капіталу. При подальшому аналізі необхідно вивчити динаміку і структуру власного та позикового капіталу, з’ясувати причини змін окремих їх складових і дати оцінку змінам за аналізований період (табл. 4.2). Таблиця 4.2 Таблиця 4.3 Таблиця 4.4 Таблиця 4.5 Аналіз відповідності довгострокових і нематеріальних активів
Значна питома вага в складі джерел засобів підприємства займають позикові засоби, у тому числі кредиторська заборгованість і поточні зобов'язання по розрахунках. Класифікація залученого капіталу наведена на рис. 4.1.
Рис. 4.1. Класифікація залученого капіталу
Доцільно вивчити склад і структуру позикових засобів, змін, що виникли. Для вивчення складу і структури кредиторської заборгованості і поточних зобов'язань по розрахунках складається табл. 4.6. Таблиця 4.6 Аналіз складу і структури кредиторської заборгованості
Аналіз даних табл. 4.6 показав, що в складі кредиторської заборгованості поточні зобов'язання по розрахунках зросли як в абсолютній величині, так і за структурою. З огляду на те, що у валюті балансу кредиторська заборгованість має значну питому вагу, варто проаналізувати її по термінах погашення і виявити сумнівну її частину. Аналітик повинен бути впевненим в достовірності інформації, для чого він вивчає укладені договори, контракти та інші документи, що підтверджують наявність кредиторської заборгованості, проводить бесіди з фахівцями та іншими співробітниками, що мають дані про борги підприємства. Обов’язково треба прослідити, щоб інформація, представлена в балансі, збігалася з фактичною величиною кредиторської заборгованості, що існує на підприємстві. Особлива увага має приділятися даті виникнення кредиторської заборгованості, термінам її погашення, часу прострочення повернення боргу, причинам її виникнення. Окремо вивчається середня тривалість використання кредиторської заборгованості в обороті підприємства. Вона розраховується за формулою:
Ткз = (СЗКЗ ´ Дн): СКО (4.4) де Ткз – середня тривалість кредиторської заборгованості; СЗКЗ – середні залишки кредиторської заборгованості; Дн – дні періоду; СКО – сума кредитових оборотів по розрахунках з кредиторами.
При внутрішньому аналізу необхідно вивчити вплив чинників на ефективність використанні власного капіталу (див. розділ 5). Рентабельність акціонерного (власного) капіталу залежить від зміни рівня рентабельності продажу, швидкості обороту сукупного капіталу і коефіцієнта фінансової заможності. Вивчення подібної залежності має велике значення для оцінки впливу факторів на фінансову стабільність підприємства. Треба зазначити, що результати аналітичних розрахунків не є і безумовним критерієм для прийняття управлінських рішень, спрямованих на поліпшення фінансового стану. Треба враховувати ще й інші моменти, які впливають на управлінські рішення, зокрема, особисті якості особи, яка приймає такі рішення, її знання, інтелект, досвід роботи, тобто ті неформальні ознаки, котрі, проте, справляють великий вплив на якість управлінських рішень. Тільки оптимальне поєднання формалізованих (ан
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-19; просмотров: 773; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.141.12.236 (0.014 с.) |