Аналіз рентабельності підприємства

На наш погляд при аналізі показників рентабельності капіталу (активів), значну роль відіграє оцінка наступних показників, а саме:

 Рентабельність виробничого капіталу (Рвк) у відсотках визначається як відношення валового прибутку до середньої вартості основних засобів і матеріальних оборотних активів.

де ВП – валовий прибуток підприємства;

Ф – середньорічна вартість основних засобів;

МОА – середньорічна вартість матеріальних оборотних активів.

 Рентабельність активів (RОА) визначається як відношення прибутку (балансової чи чистої) (Пб або Пч) до середньої величини активів за якийсь період (Аср):

Цей показник служить для визначення ефективності використання капіталу, оскільки дає загальну оцінку доходності вкладеного в виробництво капіталу, як власного так і заємного.

 Рентабельність поточних активів (Рта) уявляє собою відношення чистого прибутку підприємства (Пч) до середньої величини поточних активів (оборотних коштів) підприємства (Ат.ср):

Цей показник характеризує величину прибутку, отриману з кожної гривні що вкладена у поточні активи.

 Рентабельність власного акціонерного капіталу (RОЕ) визначається як відношення чистого прибутку (Пч) до середньої величини власного капіталу підприємства (Кс) за якийсь період:

Цей показник займає особливе місце серед показників рентабельності і характеризує ефективність використання власних коштів акціонерів, величину прибутку, отриману на кожну гривню вкладень акціонерів в підприємство і залишаючи в розпорядку підприємства. Значення цього показника відбиває ступінь привабливості об'єкта для вкладень коштів акціонерів. Чим вище цей показник, тим більше прибутку приходиться на одну акцію, тим вище потенційні дивіденди.

На величину рентабельності власного акціонерного капіталу впливає показник рентабельності активів.

Дана група показників, в цілому, дає змогу проаналізувати вплив капіталу на прибуток підприємства.

До третьої і на наш погляд не менш важливої групи показників відносять: рентабельність збуту і рентабельність маркетингової діяльності.

Рентабельність збуту відіграє дуже важливу роль при визначенні затрат які йдуть на реалізацію продукції.

 

Аналіз асортименту продукції

Одним із важливих напрямів деталізації обсягу випуску продукції є вивчання його в асортиментному розрізі. Під асортиментом розуміють перелік вироблюваних видів продукції із зазначенням обсягів випуску. Більш вузьким поняттям є номенклатура випуску, яка характеризує тільки кількість, різноманітність продукції, що виробляється. Структура - це співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва, вираженому здебільшого у відсотках. Зміна асортименту в порівняні з планом призводить до асортиментних, а в структурі випуску- структурних зрушень. Взагалі ці явища тісно пов’язані один з одним і тому ми маємо єдині асортиментно-структурні зрушення у випуску продукції.

Розрахунок показників виконання плану асортименту здійснюють трьома способами. Перший має назву “спосіб найменшого числа”,суть якого – у виборі меньшої із двох сум. Інакше кажучи, береться фактична сума. Але за умови, якщо вона не перевищує планове завдання. Другий спосіб вимагає брати як загальний показник найменший процент виконання плану серед усіх виробів.

Третій спосіб пропонує знаходити співвідношення кількості виробів з повним виконанням плану і кількості позицій

Причини недовиконання плану по асортименту можуть бути зовнішні та внутрішні. До зовнішніх відносяться: кон’юктура ринку, зміна попиту на окремі види продукції, стан матеріально-технічного забезпечення і т.д.; до внутрішніх – недоліки технічного стану обладнання, його простої, аварії,недостатність електроенергії,низька культура виробництва, недоліки у системі управління і матеріального стимулювання

 

Аналіз якості продукції

Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників, серед яких можна виділити узагальнюючі, індивідуальні та непрямі.

Аналіз якості продукції підприємства проводиться у наступній послідовності:1) оцінка технічного рівня продукції;

2) аналіз динаміки перерахованих показників, виявлення відхилення їх рівня за окремими виробами порівняно з базовим рівнем і теоретично можливим;

3) визначення впливу якості продукції на вартісні показники роботи підприємства: випуск товарної продукції, дохід від реалізації продукції, валовий прибуток;

4) вивчення динаміки браку за абсолютною сумою та питомою вагою у загальному випуску продукції; визначення втрат від браку і втрат товарної продукції;

5) виявлення факторів, що стримують зростання технічного рівня продукції, обґрунтування можливостей підвищення якості продукції, скорочення браку і втрат.