Облік зобов’язань за податками, зборами, обов’язковими платежами (підстави для нарахування та порядок погашення, аналітичний і синтетичний облік) 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Облік зобов’язань за податками, зборами, обов’язковими платежами (підстави для нарахування та порядок погашення, аналітичний і синтетичний облік)



Рахунок 64 “Розрахунки за податками й платежами” призначено для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету.

Порядок справляння таких платежів регулюється чинним законодавством.

За кредитом рахунку 64 “Розрахунки за податками й платежами” відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом – належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Рахунок 64 “Розрахунки за податками й платежами” має такі субрахунки:

641 “Розрахунки за податками”

642 “Розрахунки за обов’язковими платежами”

643 “Податкові зобов’язання”

644 “Податковий кредит”

На субрахунку 641 “Розрахунки за податками” ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість інші податки).

На субрахунку 642 “Розрахунки за обов’язковими платежами” ведеться облік розрахунків за зборами (обов’язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведеться на рахунку 65 “Розрахунки з страхування”.

На субрахунку 643 “Податкові зобов’язання” ведеться облік суми податку на додану вартість, визначену, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

На субрахунку 644 “Податковий кредит” ведеться облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов’язання.

Аналітичний облік розрахунків за податками й платежами ведеться за їх видами.Журнал 3.

 

 

44.Облік податку на прибуток та порядок його нарахування

Платниками податку є: резиденти України: суб'єкти господарювання — юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами; управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту. підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту; неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню; відокремлені підрозділи платників податку за винятком представництв. Нерезиденти: юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно- правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників. Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду.
з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно — 23 відсотки; з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно — 21 відсоток; з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно — 19 відсотків; з 1 січня 2014 року — 16 відсотків. Облік податку на прибуток ведеться на рахунку 641 «Розрахунки по податках». Нарахування податку на прибуток в обліку відображається такими бухгалтерськими записами: а) Нарахування податку на прибуток: Дт 98 «Податок на прибуток»; Кт 641 «Розрахунки по податках / Податок на прибуток».
Термін сплати податкового зобов'язання 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, для подання податкової декларації.
якщо базовий звітний період дорівнює календарному кварталу або півріччю, то звітність подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

 

45.Облік торгових патентів торговий патент — державне свідоцтво з обмеженим строком дії на провадження певного виду підприємницької діяльності та користування яким передбачає своєчасне внесення до бюджету відповідного збору.Для здійснення деяких видів підприємницької діяльності необхідно придбати торговий патент, а самег - для торгівлі за готівкові кошти; - надання побутових послуг;

- грального бізнесу;

- торгівлі готівковими валютними коштами.

Торговий патент видається державними податковими органами. Для провадження підприємницької діяльності суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби за місцем сплати збору заявку на придбання торгового патенту, яка повинна містити такі відомості: S найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) та прізвище, ім'я, по батькові суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи); S юридична адреса (місцезнаходження) суб'єкта господарювання, а у разі якщо патент придбається для відокремленого підрозділу, — місцезнаходження такого відокремленого підрозділу згідно з документом, що засвідчує право власності (оренди); S вид підприємницької діяльності, для провадження якої придбається торговий патент; S вид торгового патенту; S найменування документа про повну або часткову сплату збору; » назва та фактична адреса (місцезнаходження) пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти, грального місця, позначення «виїзна торгівля»; S назва, дата, номер документа, що засвідчує право власності (оренди); S період, на який придбається торговий патент.
Торгові патенти видаються органами державної податкової служби України з визначеним, у межах максимально дозволених часових проміжках, який залежить від виду підприємницької діяльності, строком їх дії: 60 календарних місяців — на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу; 8 календарних кварталів — на здійснення операцій у сфері розваг; 36 календарних місяців — на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями; 12 календарних місяців — на здійснення торговельної діяльності, крім короткотермінового торгового патенту та діяльності з надання побутових послуг; від 1 до 15 днів — короткотерміновий торговий патент на здійснення торговельної діяльності.
Оплачено вартість торгового патен-ту Д 39 К311 Нараховано податок на прибуток Д 981 К 641 Списано вартість торгового патенту на зменшення податку на прибуток Д641 К 39 Перераховано до бюджету податок на прибуток Д641 К 311

 

 

46.Облік доходів (визначення та склад доходів, доходи, що не враховуються для визначення об’єкта оподаткування, порядок визнання доходів)

Доходи — загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України так і за їх межами (Дата отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування — звітний період, в якому такі доходи утворилися, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань). До складу доходів в податковому обліку включаються: S доходи від операційної діяльності; S доходи від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг; S доходи банківських установ, до якого включаються: а) процентні доходи за кредитно-депозитними операціями (в тому числі за кореспондентськими рахунками) та цінними паперами, придбаними банком; б) комісійні доходи, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, наданими гарантіями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами; г) прибуток від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; ґ) позитивне значення курсових різниць; є) дохід, пов'язаний з реалізацією заставленого майна; ж) доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, від володіння борговими вимогами; S доходи від операцій оренди/лізингу; S суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду; S вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості; S суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповер- неними на кінець такого звітного періоду.
Доходи що не враховуються для оподаткування: сума попередньої оплати та авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг; S суми податку на додану вартість, отримані/нараховані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство — продавець не є платником податку на додану вартість. S суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи; S суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою іншого майна платника податку у випадках, передбачених законом; S суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або в результаті задоволення претензій; S суми коштів у частині надміру сплачених податків та зборів, що повертаються або мають бути повернені платнику податку з бюджетів, якщо такі суми не були включені до складу витрат; S суми доходів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, отримані від надання державних послуг (видача дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, реєстрація, інші послуги, обов'язковість придбання яких передбачена законодавством), у разі зарахування таких доходів до відповідного бюджету; дивіденди, отримані платником податку від інших платників податку; S кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи — емітента, або в разі зменшення розміру статутного фонду такої особи, але не вище вартості придбання акцій, часток, паїв; у кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до чинних міжнародних договорів; S вартість основних засобів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації;

Облік витрат в ПК

Витратами для здійснення діяльності визнаються: зменшення активів; збільшення зобов’язань, що призводить до до зменш.власного кап.п-ств. Витратами не визнаються: 1)платежі за договорами комісії, агентальними угодами та іншими аналогічними договорами на користь клієнта, принципала тощо; 2)попередня (авансована) оплата запасів, робіт, послуг; 3)погашення одержаних позик; 4)зменшення власного капіталу п-ва внаслідок його вилучення або розподілу власниками.Не включаються до складу витрат: витрати пов язані з організацією прийомів, презинтацій, придбання лотерейних білетів, фінансування особистих потреб фіз. Особ тощо. До складу витрат включається:витрати операційної діяльності, до яких відноситься собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: S прямих матеріальних витрат; S прямих витрат на оплату праці; S амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; S вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з їх виробництвом (наданням); S інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). З метою аналізу складових собівартості і практичного застосування цього показника в податкових розрахунках нижче наведено таблицю 3 та 4 порівнянь переліку видів витрат за ПКУ та П(С)БО 16 «Витрати»
ОБЛІК ВИЗНАННЯ ВИТРАТ ПОДВІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ : Витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, спеціальним (форменим) одягом, мийними та знешкоджувальними засобами, засобами індивідуального захисту, що необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування
Витрати (крім тих, що піддягають амортизації), здійснені у порядку, встановленому законодавством, на організацію, утримання та експлуатацію пунктів безоплатного медичного огляду, безоплатної медичної допомоги та профілактики працівників (у тому числі забезпечення медикаментами, медичним устаткуванням, інвентарем, а також витрати на заробітну плату найманих працівників), Витрати (крім тих, що підлягають амортизації), пов'язані з науково- технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експеримен- тальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних із основною діяльністю платника податку, витрати з нарахування роялті та придбання нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку;

 

Облік плати за землю

Плата за землю — загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 14 ПК України). Земельний податок — обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності — обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Платники плати за землю є суб'єктами податкових правовідносин, це фізичні та юридичні особи, які постійно користуються земельною ділянкою у зв'язку з набуттям права власності на неї або використовують на підставі укладеного договору оренди земельну ділянку, яка перебуває в державній або комунальній формі власності. Документами, що посвідчують право власності на земельну частку (пай), також є: S свідоцтво про право на спадщину; S засвідчені у встановленому законом порядку договори купів- лі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);
Об'єктом плати за землю є земельна ділянка (частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами), а також земельна частка (пай), що перебуває у власності чи користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Розмір орендної плати, як і податку на землю, не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря, а обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земель. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок — це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Ставка податку — це законодавчо визначений річний розмір плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки. Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки. ПКУ встановлює два види ставок земельного податку залежно від типу сільського господарського угіддя: для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,1 % та для багаторічних насаджень — 0,03 %. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Розмір земельного податку = Об'єкт справляння (площа земельної ділянки) • Грошову оцінку земельної ділянки (за 1 га) • • Ставка земельного податку Від сплати податку звільняються фізичні особи: S інваліди першої і другої групи; S фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; S пенсіонери (за віком); S ветерани війни; S фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

 

49.Облік місцевих податків: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиного податкуВідповідно до статті 265 Податкового кодексу встановлено, що до місцевих податків належить: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості. Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: S якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває в спільній частковій власності кількох осіб платником податку є кожна з цих осіб, за належну їй частку; S якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості. Не є об'єктом оподаткування: S об'єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності); S об'єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом; S будівлі дитячих будинків сімейного типу;гуртожиток. Базою оподаткування є житлова площа об'єкта житлової нерухомості. База оподаткування об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється органом державної податкової служби на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Ставки податку встановлюються сільською, селищною або міською радою в таких розмірах за 1 кв. метр житлової площі об'єкта житлової нерухомості: S для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставки податку не можуть перевищувати 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року; S для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Обчислення суми податку з об'єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості.
Платники податку-юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають органу державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: S фізичними особами — протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; S юридичними особами — авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

 

50. Облік місцевих зборів: збору за проведення деяких видів підприємницької діяльності, збору за місця для паркування транспортного засобу, туристичного збору

1) Збір за місця для паркування транспортних засобів Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи-підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної або міської влади спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, пар- кінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету. Ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 0,15 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно) за місцем розташування спеціально відведеного місця для паркування транспортних засобів. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за податковий (звітний) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
2) Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності. Платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: S торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; S діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; S торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; S діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей). Не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб'єкти господарювання: S аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності;
Ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється сільськими, селищними та міськими радами з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року, з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг. Строки сплати збору: S за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту — не пізніш як за один календарний день до початку провадження такої діяльності; S за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями — щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю; » за здійснення діяльності у сфері розваг — щоквартально не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.

3) Туристичний збір Туристичний збір — це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк. Платниками збору не можуть бути особи, які: S постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір; » особи, які прибули у відрядження;
CTaBKa встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 відсотка до бази справляння збору. Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) за вирахуванням податку на додану вартість.
Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно). Суми нарахованих щомісячних авансових внесків відображаються у квартальній податковій декларації. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; просмотров: 157; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.87.33.97 (0.012 с.)