Облік витрат майбутніх періодів

Рахунок 39 “Витрати майбутніх періодів” призначено для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах. До витрат, облік яких ведеться на рахунку 39 “Витрати майбутніх періодів”, відносяться витрати, пов’язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових виробництв та агрегатів; сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса; передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо.За дебетом рахунку 39 “Витрати майбутніх періодів” відображається накопичення витрат майбутніх періодів, за кредитом – їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду. Аналітичний облік витрат майбутніх періодів ведеться за їх видами. Журнал 5. Документи: акти, накладні. ПКО, плат. Доручення,договори аренди, чеки, патент, авансовий звіт. Списано вартість використаних запасів на витрати майбутніх періодів дт 39 Кт 20.22Оплачено витрати майбутніх періодів Дт39 Кт 311

 

Облік розрахунків з підзвітними особами

Субрахунок 372 «Розрахунки з підзвітними особами» призначений для відображення операцій, пов'язаних із наданням готівки фізичним особам даного підприємства для виконання завдань під час відрядження, а також із видачею грошей на господарські потреби або закупівлю дрібним оптом матеріальних цінностей. Порядок видачі коштів під звіт і звітування за їх використання регламентується Інструкцією про службові відрядження в межах України і за кордоном, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк в інший населений пункт для виконання службового доручення не за місцем його постійної роботи.
Витрати на відрядження відшкодовуються на основі авансового звіту, який повинна скласти особа, повернувшись із відрядження, у такі строки: протягом 3-х робочих днів при відрядженні; протягом 10-ти робочих днів при видачі грошей на закупівлю сільгосппродукції та вторинної сировини (крім металобрухту); на наступний день при видачі грошей на господарськіпотреби.Аналіт облік відомість 3.2.Журнал 3.

19.Облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків; облік розрахунків за претензіями та за нарахованими доходами). Для обліку розрахунків за відшкодування підприємству завданих збитків у результаті недостач і розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено, призначено рахунок 375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків». Покриття працівниками шкоди в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, відбувається за розпорядженням власника як уповноваженої ним особиу. Тому підставами записів сум за дебетом рахунку будуть наказ керівника або відповідне рішення суду, а їх списання з кредиту — документи, що підтверджують погашення заборгованості або утримання сум із заробітної плати. Аналіт. Облік-за кожною винною особою.Журнал 3, відомість3.3. По Дт- наказ, по Кт- ПКО, виписка банку, накладна, платіжна відомість. Дт 375Кт 716(відшкодування раніше списаних активів) віднесено на винну особу недостачу що підлягає відшкодуванню. На субрахунку 374 “Розрахунки за претензіями” ведеться облік розрахунків за претензіями, які пред’явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за пред’явленими їм та визнаними штрафами, пенею, неустойками. На субрахунку 374 ведеться облік претензій за: завищення цін на виробничі запаси й інші цінності; арифметичні помилки при підрахунках сум у документах;; нестачу вантажів при прийманні на залізниці, на складі; браковану продукцію; оплату простоїв з вини постачальника; помилково списані чи зараховані на поточні рахунки суми з вини працівників банку; нестачі вантажів при їх перевезенні; пені, штрафи, неустойки за порушення умов договору; інші причини. У претензії обов'язково повинні відображатися такі пункти: повне найменування заявника та відповідача, їх місцезнаходження; дата номер претензії; обставини пред'явлення претензії, вимоги заявника; розрахунок суми; платіжні реквізити заявника; перелік документів, що додаються до претензії; підпис керівника підприємства чи його заступника.
Аналітичний облік розрахунків за претензіями ведеться за кожним дебітором окремо.
по Дт –пред явлені претензії, по Кт- погашення дт 374 Кт 631. Дт 30,31 Кт 374. Субрахунок 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» (рахунок призначений для відображення нарахованих дивідендів, процентів, роялті, які слід отримати підприємству від спільної діяльності та володіння корпоративними правами). Дивіденди — це доходи, що отримують за корпоративними правами у вигляді частини прибутку, включаючи доходи, нараховані як відсотки иа акції, придбані у юридичних осіб, чи на внески до їх статутних капіталів. Відсотки — це доходи, пов'язані з платежами позичальника на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених ним на певний термін коштів чи майна. Документами є довідки иа розрахунки бухгалтерії, договори.Аналіт. облік ведеться у розрізі їх видів. Дт 373 Кт 713 нараховано доходи від передачі активів в операційну оренду. Дт 31 Кт 373 отримано доходи (відсотки) у вигляді грошових коштів.

 

20. Визнання, класифікація та оцінка основних засобів

Згідно з ПБО 7 основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Об'єкт основних засобів визнається активом, коли: існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням цього об'єкта; його вартість може бути достовірно визначена. Крім того, у визначенні основних засобів наведені такі критерії їх визнання, як: матеріальність (мають матеріальну форму): призначення (утримуються з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій); термін корисного використання (більше року або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Залежно від характеру, стану основних засобів, часу оцінки розрізняють такі види вартості (за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби») № 92 від 27.04.2000 p.: первісна вартість; переоцінена вартість; залишкова вартість; справедлива вартість; вартість, яка амортизується; ліквідаційна вартість. Первісна вартість — історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів. Переоцінена вартість — вартість необоротних активів після їх переоцінки. Залишкова вартість — різниця між первісною (переоціненою) вартістю та сумою зносу основних засобів. Справедлива вартість — ринкова вартість, визначена шляхом експертної оцінки, яку, як правило, визначають професійні оцінювачі. Вартість, яка амортизується, — первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості. Ліквідаційна вартість — сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією). Балансова вартість (відповідно до П(В)БО 7 «Основні засоби») — це сума, за якою актив включається до Балансу після вирахування будь-якої суми нарахованого зносу (амортизації). Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.