Розділ 7. Групова динаміка і керівництво

 

7.1 Трудовий колектив як об'єкт управління.

7.2 Сутність конфліктів.

7.3 Природа стресу та управління ним.

7.4 Поняття та загальна характеристика керівництва.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

• розкрити сутність понять „колектив", „трудовий колектив";

• висвітлити ознаки і функції трудових колективів;

• охарактеризувати сфери відносин у колективі;

• визначити види і стадії трудових колективів;

• розкрити поняття конфлікту та конфлікту в менеджменті;

• охарактеризувати динаміку конфлікту;

• висвітлити функції конфлікту;

• надати класифікацію конфліктів;

• ознайомити з елементами конфліктів;

• дати характеристику стресу;

• ознайомити з ознаками стресів;

• описати причини стресів;

• охарактеризувати методи управління у стресових ситуаціях;

• висвітлити динаміку стресів;

• дати характеристику методам нейтралізації стресів;

• розкрити сутність понять «лідер» і «керівник»;

• визначити функції, які виконують сучасний лідер і керівник;

• висвітлити поняття „вплив";

• охарактеризувати засоби, за допомогою яких суб'єкт управ­ління може здійснювати вплив на об'єкт управління;

• розкрити поняття влади та висвітлити її роль в управлінні;

• надати класифікацію влади;

• визначити поняття харизми;

надати характеристику харизматичних осіб; розкрити сутність поняття «стиль управління»; охарактеризувати авторитарний, демократичний, лібераль­ний стилі управління.

 

Трудовий колектив як об'єкт управління

Трудовий колектив - це соціальна спільність людей, які об'єдна­ні загальною трудовою діяльністю у межах певної організації для до­сягнення загальної мети і зв'язані між собою відносинами співпраці.

Колектив - - вища форма соціальної групи, в якій об'єднані два основні компоненти: матеріальний (люди) і духовний (спрямованість людей, їх думки, переживання та інше). Вважається, що право нази­ватися колективом соціальна група знаходить при умові, якщо вона володіє рядом ознак, включаючи суспільно-корисну мету, згуртова­ність, наявність органів управління.

Розвинений колектив є, крім того, системою, яка самокеру­ється і саморегулюється. У колективі виділяються три сфери від­носин: професійну (трудову), суспільно-політичну і життєдіяльність.

Скибицька Л. І. виділяє наступні функції трудового колективу:

- управлінсько-політичну;

- суспільно-продуктивну;

- задоволення потреб.

Співробіт ництво

Трудовий колектив

- Основні ознаки трудового колективу

 

Сутність конфліктів.

Під конфліктом розуміється зіткнення протилежно направле­них тенденцій в психіці людини, у взаємостосунках людей, їх форма­льних і неформальних об'єднань, обумовлене відмінністю поглядів, позицій та інтересів.

Сучасна точка зору на конфлікти полягає у тому, що вони не тільки допустимі, але і бажані, бо дозволяють виявити приховані процеси, різноманітність точок зору, одержати додаткову інформа­цію, що в цілому полегшує процес управління.

Конфлікт в менеджменті -- це відкрите зіткнення сторін, ду­мок, сил, пов'язане з відмінністю уявлень про цілі, шляхи і методи їх досягнення, про характер задач і способи їх рішення та інше.

Конфлікти народжуються з конфліктних ситуацій, кожна з яких не обов'язково приводить до конфлікту. Конфліктна ситуація наро­джується з проблемної ситуації, яка найчастіше пов'язана з різною спрямованістю інтересів і з ресурсним забезпеченням - чим менше ресурсів, тим гостріше проблемна ситуація, тим більше можливість конфлікту.

Багато керівників підприємств або прагнуть уникнути конфліктів, або стараються не втручатися в його розвиток. Проте така позиція не завжди виправдана оскільки, вирішення тривалого конфлікту ви­магає великих витрат. Керівник повинен запропонувати програму конструктивних рішень проблеми, що виникла. Навіть якщо конфлікт несе руйнівну силу, керівник повинен його використовувати для по­зитивної зміни ситуації.

Конфлікт виконує ряд функцій:

1. Групоутворення, встановлення і підтримка нормативних і фі­зичних меж груп, які причетні до конфлікту.

2. Встановлення і підтримка стабільної структури усередині групових і міжгрупових відносин, інтеграції, централізації і адаптації, як індивідів, так і груп до умов, що динамічно змінюються.

3. Отримання додаткової інформації про колектив і навколишнє середовище в умовах динаміки їх розвитку.

4. Створення і підтримка балансу сил, розробка і вдосконалення форма і методів соціального контролю.

З.Нормотворчість - це вироблення певних принципів або пра­вил поведінки.

6. Створення нових соціальних інститутів (наприклад, груп

примирення).

Всі творчі функції, що реалізовані конфліктами, сприяють роз­витку і стабілізації соціально-психологічного клімату в колективі за умови високої соціальної компетенції керівника.

Класифікація конфліктів, дозволяє систематизувати знання в цій області (табл. 7.2). При неминучій умовності будь-якої класифікації, проте, вона дозволяє системно підійти до характеристики конфліктів, дати належну оцінку з урахуванням певних ознак.

- Класифікація конфліктів

 

 

Ознака	Тип конфлі­кту	Характеристика типу конфлікту
1. За по­требами:	• ресурсний конфлікт	потребою в конфлікті є матеріальна основа, об'­єктом задоволення потреби ресурси;
• статусноро-льовий конф­лікт	потреба - соціальна основа, об'єктом задоволен­ня потреби - статус в групі, роль в міжособових відносинах;
• конфлікт че­рез ідеї, норми, принципи	потреба - духовна основа, об'єктом задоволення є ідеї, норми, принципи.

 

 

2. За інте­нсив­ністю:

3. Від сту­пеня роз­робленості норматив­них спосо­бів вирі­шення

2

• конфлікт ни­зької інтенсив­ності

• конфлікт се­редньої інтен­сивності

• конфлікт ви­сокої інтенсив­ності

протікає у формі суперечки між опонентами;

є проміжним за інтенсивністю;

завершується фізичним знищенням однієї із сторін.

4. За сфе­рою жит­тєдіяль­ності лю­дини:

• конфлікт, для вирішення якого не розроблено ніяких норматив­них механізмів;

• конфлікт, нормативне врегулювання якого здійснюється част­ково;

• повністю інстітуціоналізований конфлікт.

• економічний

5. За скла­дом і кіль­кістю сто­рін або учасників конфлікту:

• сімеино-побутовий

соціальний

Ідеологічний

• внутрішньо-особовий конф­лікт

• міжособовий конфлікт

• особово-груповий конф­лікт

заснований на економічних суперечностях, при цьому економічні потреби однієї сторони задо­вольняються або можуть бути задоволені за ра­хунок іншої;

заснований на дисгармонії сімейних відносин, неблагополуччі психологічної атмосфери в сім'ї;

пов'язаний з суперечностями груп або окремих людей з питань житла, користування побутови­ми послугами, розподілу обов'язків, установки черговості надання соціально-побутових послуг;

в основі лежать суперечності в поглядах, установ­ках людей на різні питання життя суспільства, держави, колективу, відмінності в життєвих позиціях.

виникає при зіткненні протилежних мотивів, по­треб, інтересів у людини. В основі лежить нега­тивний психологічний стан особи: внутрішні пе­реживання, образи і розчарування;

конфліктні відносини, в яких люди або переслі­дують несумісні цілі, або дотримуються несумі­сних цінностей і норм, намагаючись реалізувати їх у між особових взаємостосунках;

виникає між окремою особою і групою людей при невідповідності поведінки особи груповим нормам, очікуванням, інтересам, потребам, цін­ностям цілям;

6. За часом протікан­ня:

7. За тен­денцією до перетво­рень, вирі­шення:

• міжгруповии конфлікт

• швидкоплин-ний конфлікт

тривалий

• конструктив­ний конфлікт

• деструкти­вний конф­лікт

8. За без­посеред­німи при­чинами виникнен­ня:

9. За сту­пенем об­ґрун­тованості:

• організацій­ний

• особово-емоційний

• соціально-трудовий

• справжній конфлікт (від­повідає дійсно­сті)

конфлікт, в якому у якості конфліктуючих сто­рін виступають соціальні групи, що пересліду­ють несумісні цілі і своїми діями перешкоджа­ють один одному

конфлікт, проходить всі етапи розвитку у відно­сно короткі терміни;

затяжний конфлікт, з моменту виникнення до моменту вирішення якого проходить тривалий період.

виникає при умові не виходу за рамки етичних норм, ділових відносин і розумних аргументів, йо­го вирішення приводить до розвитку відносин;

виникає в двох випадках: одна із сторін наполегливо і жорстко відстоює свої позиції, не бажає враховува­ти інтереси іншої: 2. один з опонентів вда­ється до не етичних методів боротьби, прагне психологічно подавити партнера, дискредитуючи і принижуючи його

відбувається в межах певної соціальної системи, певного структурного утворення у зв'язку із змі­ною зовнішніх обставин або порушенням регламентованого порядку;

пов'язаний з особистим сприйняттям того, що від­бувається навколо, з чуттєвою реакцією на поведінку і дії інших людей або розбіжністю в поглядах;

викликаний неспівпаданням, конфронтацією приватних і загальних інтересів, несумісністю цілей окремих особистостей і соціальних груп.

• зміщений конфлікт (за­міщений)

• невірно спів­віднесений конфлікт, конфлікт, який об'єктивно існує і правильно сприймається, в якому зіткнення інтересів існує об'єктивно, усвідомлюється учасниками і не за­лежить від якого-небудь варіативного чинника; причини конфлікту, які усвідомлюються лише побічно пов'язані з об'єктивними, що лежать в його основі. Дуже часто конфлікт, що відчува­ється, є тільки маніфестуючим, за яким приховується справжній конфлікт;

конфлікт відбувається не між тими сторонами і, як наслідок, не за тими темами;

 

 

 

 

 

 

 

 

Продовження таблиці
Г І
	• випадковий конфлікт	не усвідомлюється учасниками; конфлікт при­пиняється після усвідомлення реальних перспек­тив. Існування цього конфлікту залежить від об­ставин, які швидко змінюються. Важкий для ви­рішення, якщо перспективи конфліктуючих сто­рін вузькі і жорсткі через нестачу пізнавальних або проблемно-вирішальних ресурсів, або через виняткову емоційну напругу;
• прихований конфлікт	через об'єктивні причини повинен спостерігати­ся, але не актуалізується (він може бути невірно приписаний або невірно представлений);
• помилковий конфлікт	виникає через неясні необ'єктивні підстави, але після формування мотивів та установок учасни­ків перетворюється у справжній. Передбачає не­правильне сприйняття або нерозуміння.
10. За дже­релами, причинами виникнен­ня:	• об'єктивний конфлікт	розвивається поза волею і бажанням його учас­ників, через обставини, що складаються;
• суб'єктивний конфлікт	виникає унаслідок зіткнення мотивів, поглядів, поведінки, навмисних устремлінь того або іншо­го суб'єкта.
1 1. За фор­мами і ступенями зіткнення:	• відкритий	суперечка, сварка та інше;
• прихований	дії нишком, маскування істинних намірів та ін­ше;
• стихійний	спонтанно виниклий, спровокований конфлікт.
12. За ко­мунікати­вною спрямова­ністю:	•горизонталь­ний	в конфлікті беруть участь люди, що не знахо­дяться в підпорядкуванні один у одного;
• вертикальний	учасники зв'язані певним підпорядкуванням;
• змішаний	конфлікт представляє відносини підпорядкуван­ня і непокори.
13. За ма­сштабами:	• локальний (парціальний)	спостерігається протиборство частини персона­лу фірми, якогось регіону або окремої галузі;
	• загальний (глобальний)	у конфліктне протиборство втягнуті всі (або бі­льшість) працівників організації, або основна маса найманих особистостей регіону або зайня­тих в певній галузі народного господарства.
15. За спо­собами врегулюва-	•антагоністич­ний (чистий)	супроводжується непоступливістю і неприми­ренністю сторін, немає місця навіть для можли­вої згоди;
ння (мож­ливим ре­зультатом):	• компроміс­ний (змішаний)	характерна багатоваріантність подолання розбі­жностей, взаємо-зближення поглядів, інтересів, цілей, може закінчитись виграшем обох сторін.

 

Елементами конфліктної ситуації є її учасники - опоненти, ко­жний з яких має певний ранг.

I. Ранг - індивіди.

II. Ранг - група.

III. Ранг - організація.

0. Ранг - індивід сам з собою. Іншим елементом конфліктної ситуації є об'єкт, який викликає

її до життя.

Конфлікт проходить декілька фаз: І фаза - конфліктна ситуація.

Зовнішніми ознаками конфліктної ситуації можна вважати дис­комфорт, напругу відносин, непорозуміння через відсутність взаємо­розуміння, надмірних емоцій та інше.

З часом конфліктна ситуація може:

- зникнути, якщо перестане існувати об'єкт, який її породив;

- зберегтися в колишньому стані;

- трансформуватися в інше становище;

- загостритися під впливом інциденту, тобто зіткнення опонентів (конфлікт).

II. Фаза конфлікту - інцидент (зіткнення), може виникнути цілеспрямовано або відбутися випадково, і бути як об'єктним, так і суб'єктивним. Суб'єктивно виниклий інцидент або конфліктна ситуа­ція можуть закінчитися самі по собі або за ініціативою сторін в ре­зультаті зміни точки зору.

Об'єктивний інцидент (конфліктна ситуація) може закінчитися шляхом усунення об'єкту, який зумовив їх появу.

Об'єктивні умови створюють лише потенційну можливість роз­витку конфлікту, але його розвиток залежить від суб'єктивних обста­вин, зокрема особи партнерів.

III. Фаза розвитку конфлікту - криза і розрив відносин між опонентами. Ця фаза складається з двох етапів -- конструктивного і деструктивного.

В рамках конструктивного етапу можлива спільна діяльність,

яка зберігається.

На деструктивному етапі не яка співпраця неможлива, опонен­ти втрачають самоконтроль та їх необхідно роз'єднувати.