Невідкладна допомога при дихальній недостатності

1. Актуальність теми:

Інтенсивна терапія міцно затвердилась в педіатрії, хоча умови її виконання протягом останнього часу дещо змінилися. На сучасному етапі, у випадку появи дитини у вкрай важкому стані на ФАПі чи в центральній районній лікарні, часто виникають труднощі із наданням їй кваліфікованої невідкладної допомоги через відсутність належно підготованого фахівця, а також необхідного устаткування. Якщо навчання лікарів питанням надання інтенсивної терапії дітям може бути вирішено найближчим часом, то створення необхідного технічного рівня в палатах інтенсивної терапії дитячих відділень центральних районних лікарень - перспектива майбутнього.

 

2. Конкретні цілі:

1. Аналізувати клінічну класифікацію дихальної недостатності.

2. Обґрунтувати принципи невідкладної допомоги при дихальній недостатності.

3. Запропонувати комплекс респіраторної терапії.

4. Демонструвати володіння принципами забезпечення вільної прохідності дихальних шляхів і поліпшення дренажної функції легенів.

5. Проаналізувати особливості дихальної недостатності у дітей та її лікування.

6. Проаналізувати особливості дихальної недостатності у немовлят та її лікування.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).

Назви попередніх дисциплін	Отриманні навички
Анатомія	Описати будову органів дихання.
Фізіологія	Знати загальні механізми газообміну у дітей.
Патофізіологія	Інтерпретувати патологічні зміни при порушенні дихання у дітей за результатами обстеження.
Фармакологія	Знати принципи фармакокінетики та фармакодинаміки.

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1 Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

Термін	Визначення
Гостра дихальна недостатність (ГДН)	Патологічний стан організму, при якому функція зовнішнього дихання не забезпечує достатнього постачання організму кисню і адекватного виведення вуглекислого газу або нормальний газовий склад крові підтримується ціною надмірних енергетичних витрат.
Гіпоксія	Стан, який виникає внаслідок недостатнього постачання тканинам організму кисню, або порушення здатності тканин до його утилізації в обмінних процесах.
Гіпоксемія	Зниження вмісту кисню у крові внаслідок порушення кровообігу, зменшення газообміну у легенях, зменшення вмісту гемоглобіну в крові.
Респіраторний дістрес сіндром.	Захворювання переважно недоношених новонароджених, зумовлено незрілістю легень та дефіцитом сурфактанта.

4.2 Теоретичні запитання до заняття.

1. Визначити термін гострої дихальної недостатності

2. Наведіть клінічну класифікацію гострої дихальної недостатності.

3. Які є принципи боротьби з дихальною недостатністю?

4. Що призводить до верхнього обструктивно-констриктивного виду гострої дихальної недостатності?

5. Що призводить до нижнього обструктивно-констриктивного виду гострої дихальної недостатності?

6. Що таке рестриктивна гостра дихальна недостатність?

7. Що таке торакоабдомінальна гостра дихальна недостатність?

8. Наведіть причини респіраторної патології у новонароджених.

9. Що таке асфіксія новонародженого?

ЗМІСТ ТЕМИ

Гостра дихальна недостатність (ГДН) – патологічний стан організму, при якому функція зовнішнього дихання не забезпечує достатнього постачання організму кисню і адекватного виведення вуглекислого газу або нормальний газовий склад крові підтримується ціною надмірних енергетичних витрат.

Недостатність газообміну практично завжди буває вторинною по відношенню до порушень недихальних функцій легенів.

Дихальні функції легенів виконуються за допомогою трьох процесів:

1)вентиляції альвеолярним повітрям;

2)перфузії легеневих капілярів;

3)дифузії газів через альвеолярно-капілярну мембрану.

Основні чинники, що впливають на газовий склад крові:

I. Інтрапульмональні:

1) фракція О₂ у вдихуваному повітрі;

2) альвеолярна вентиляція;

3) дифузія;

4) шунт;

5) вентиляційно-перфузійна нерівномірність.

II. Екстрапульмональні:

1) сердечний викид;

2) вжиток О₂;

3) концентрація гемоглобіну;

4) КОС;

5) температура тіла

6) сатураційна крива О₂.

З клінічних позицій вираженість ГДН перш за все характеризується:

1) зниженням рО₂ артеріальної крові (раО₂) нижче 50 мм рт.ст. при диханні атмосферним повітрям;

2) підвищення рСО₂ артеріальної крові (ра СО₂) вище 50 мм рт.ст.;

3)порушенням механіки і ритміки дихання;

4) зниженням рН (<7,35).

Перераховані ознаки ГДН можуть спостерігатися не завжди, але є серед них обов'язкова ознака – гіпоксемія.