Порядок оголошення підприємства банкрутом і механізм розподілу конкурсної маси

Копії постанови про визнання боржника банкрутом надсила­ються: засновникові визнаної банкрутом юридичної особи; власникові майна банкрута або уповноваженому ним органу;

Р.А. Слав'юк

банкові, клієнтом якого є банкрут; Національному банкові Ук­раїни (якщо банкрутом є банк); Міністерству зовнішньоеко­номічних зв'язків України (якщо банкрут зареєстрований як учасник зовнішньоекономічної діяльності); органові, що за­реєстрував банкрута суб'єктом підприємницької діяльності; дер­жавній службі зайнятості за юридичною адресою банкрута; відповідним профспілковим органам; прокуратурі (якщо ма­теріали справи дають підстави вважати банкрутство навмисним).

З моменту визнання боржника банкрутом: припиняється підприємницька діяльність боржника; до ліквідаційної комісії пе­реходить право розпорядження майном банкрута і всі його май­нові права і обов'язки; вважаються такими, що минули, строки усіх боргових зобов'язань банкрута; припиняється нарахування пені та процентів з усіх видів заборгованості банкрута. Суд за по­данням прокуратури, клопотанням боржника, розпорядника май­на або кредиторів може: визнати недійсною будь-яку угоду щодо продажу майна, здійсненого протягом трьох місяців до початку провадження у справі про банкрутство, якщо її здійснено в інтере­сах заінтересованої особи з боку боржника; визнати недійсною будь-яку угоду боржника щодо продажу майна чи прийняття ос­таннім на себе зобов'язань протягом одного року до початку про­вадження у справі про банкрутство, якщо продаж майна здійсне­но з метою приховування цього майна або несплати боргів, якщо боржник в результаті угоди отримав набагато менше, ніж реаль­на ціна угоди (майна), а також у разі, якщо боржник на момент укладання угоди вже був фактично неплатоспроможним чи став неплатоспроможним в результаті виконання цієї угоди.

Кошти, виручені від продажу майна банкрута, спрямовують­ся на задоволення претензій кредиторів.

По-перше, задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою;

б) виплата вихідної допомоги звільненим працівникам бан­
крута, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі

в) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство
в арбітражному суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі

- витрати на оплату державного мита;

- витрати заявника на публікацію оголошення про пору
шення справи про банкрутство;

- витрати на публікацію в офіційних друкованих органа:
інформації про порядок продажу майна банкрута;

Фінанси підприємств

- витрати на публікацію в засобах масової інформації про
поновлення провадження у справі про банкрутство
у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною;

- витрати керуючого (розпорядника майна, керуючого са­
нацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збережен­
ням майнових активів банкрута;

- витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит прово­
дився за рішенням арбітражного суду за рахунок їх коштів;

- витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпо­
рядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в по­
рядку, передбаченому статтею 27 цього Закону. По друге,
задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань бан­
крута перед працівниками підприємства-банкрута (за ви­
нятком повернення внесків членів трудового колективу до
статутного фонду підприємства), зобов'язань, що виникли
внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю грома­
дян, шляхом капіталізації відповідних платежів у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України, а також ви­
моги громадян-довірителів (вкладників) довірчих това­
риств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які
залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).

По третє, задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

По четверте, задовольняються вимоги кредиторів, не забезпе­чені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

По п'яте, задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства.

По шосте, задовольняються інші вимоги.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру над­ходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги.

У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимо­ги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кож­ному кредиторові однієї черги.

У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установ­леному порядку вимоги ліквідаційна комісія не враховує суму грошових вимог цього кредитора.

Р.А. Слав'юк

Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

У разі, якщо арбітражним судом винесено ухвалу про лікві­дацію юридичної особи — банкрута, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається власникові або уповноваженому ним органу, а майно державних підприємств — відповідному органу приватизації для наступного продажу. Кошти, одержані від продажу цього майна, спрямовуються до Державного бюджету України.

Важливим елементом ліквідаційної процедури є ліквідацій­ний баланс. Загалом відповідальність за його складання покладе­но на ліквідаційну комісію. Водночас достовірність та повноту ліквідаційного балансу має бути підтверджено аудитором (ауди­торською фірмою), за винятком товариств з річним господарсь­ким оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До того ж проведення аудиту є обов'язковим у разі порушення питання про визнання підпри­ємства неплатоспроможним або банкрутом.

При цьому, якщо аудит відповідно до вимог законодавства є необхідним для перевірки достовірності ліквідаційного балансу, то скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи здійснюється органом державної реєстрації лише за наявності відповідної довідки аудитора.

Зазвичай формування статей ліквідаційного балансу є трива­лим у часі, що обумовлюється насамперед складністю самої ліквідаційної процедури. У зв'язку з цим ліквідатору слід врахо­вувати всі можливі витрати, які зобов'язано здійснювати підприємство незалежно від результатів своєї діяльності аж до моменту його повної ліквідації. Крім того, при визначенні ліквідаційної маси недостатньо враховувати лише балансові ак­тиви: необхідно ретельно перевірити також і позабалансові ра­хунки (у деяких випадках на них відображаються майнові акти­ви, які фактично належать підприємству-банкруту). Врахування такого майна дасть змогу правильно визначити ліквідаційну ма­су, належно провести ліквідаційну процедуру і максимально за­безпечити виконання вимог кредиторів.

Розглянемо деякі питання, пов'язані з оподаткуванням під час проведення ліквідаційної процедури.

Фінанси підприємств

Щодо податку на додану вартість з операцій з продажу майна підприємства, яке ліквідується, то слід враховувати, що після створення ліквідаційної комісії керівництво підприємства передає їй усі матеріальні цінності, документи, що стосуються його діяль­ності, печатки і штампи. Ця передача оформляється шляхом скла­дання акта приймання-передачі, після чого ліквідаційна комісія управляє майном підприємства, здійснює інвентаризацію та оцінку майна, реалізує його з метою погашення боргів перед третіми особами тощо. Виходячи з цього та враховуючи те, що відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР будь-які операції, які передба­чають передачу прав власності за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання то­варів є об'єктом для оподаткування податком на додану вартість, операції з продажу майна підприємства, що ліквідується, оподат­ковуються податком на додану вартість у загальному порядку¹.

Для акціонерів також важливими будуть питання щодо оподат­кування доходу, який вони отримують внаслідок повернення їм вартості корпоративних прав (хоча, як правило, це є малой­мовірним: до задоволення вимог акціонерів на практиці справа до­ходить досить рідко). Законодавством передбачено, що виникнен­ня у акціонера доходу, який підлягає оподаткуванню, є можливим у випадку, якщо внаслідок повної ліквідації власник корпоратив­них прав, емітованих таким підприємством, отримує кошти або майно, вартість яких перевищує балансову вартість таких корпо­ративних прав. Тоді сума перевищення включається до валового доходу такої особи. У разі коли сума коштів або вартість майна є меншою від номінальної вартості корпоративних прав, сума збитків відноситься до валових витрат платника податку у подат­ковий період отримання такої компенсації, але не раніше періоду повної ліквідації підприємства-емітента². Також слід зазначити, що до складу валового доходу не включаються кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юри­дичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи — емітента, але не більше від номінальної вартості акцій³.

¹ Лист ДПА від 02.07.98 р. М> 7137/11/16-1218 «Щодо порядку оподаткування
податком на додану вартість операцій з продажу майна підприємств, що
ліквідуються».

² Підпункт 7.8.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»
від 28.12.94 р. № 334/94-ВР.

³ Підпункт 4.2.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Р.А. Слав'юк

ПІДПРИЄМСТВО

РЕКВІЗИТИ

Фінанси підприємств

ПІДПРИЄМСТВО РЕКВІЗИТИ

АНКЕТА ВЛАСНИКА ЦІННИХ ПАПЕРІВ

(для юридичних осіб)

Р.А. Слав'юк

ПІДПРИЄМСТВО РЕКВІЗИТИ