Організація спрощеної системи оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва

Спрощена система оподатковування, обліку і звітності вводить­ся для таких суб'єктів малого підприємництва:

- фізичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність
без створення юридичної особи й у трудових відносинах з
якими, включаючи членів їхніх родин, протягом року пере­
буває не більш 10 осіб і розмір виручки яких від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500
тис. гривень;

- юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності
будь-якої організаційно-правової форми і форми власності,
у яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не
перевищує 50 осіб і розмір виручки яких від реалізації про­
дукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн.
гривень.

Виторгом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вва­жається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий чи рахунок (і) у касу за здійснення операцій із продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Суб'єкти малого підприємництва — фізичні особи — мають право самостійно вибрати спосіб оподатковування доходів за єди­ним податком шляхом одержання свідчення про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємницт­ва — фізичних осіб — установлюється місцевими радами за місцем їхньої державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може складати менше 20 гривень і більше 200 гривень на місяць.

У випадку, якщо фізична особа — суб'єкт малого підприєм­ництва — здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлені різні ставки єдиного податку, їм здобувається одне свідчення і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

У випадку, якщо платник єдиного податку здійснює підприєм­ницьку діяльність з використанням найманої чи праці за участю

Р.А. Слав'юк

в підприємницькій діяльності членів його родини, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Суб'єкт підприємницької діяльності — фізична особа, що спла­чує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відра­хування і перерахування в державні цільові фонди зборів, зв'язаних із виплатою заробітної плати працівникам, що знаходяться з ним у трудових відносинах, включаючи членів його родини.

Суб'єкт підприємницької діяльності — юридична особа, що пе­рейшла на спрощену систему оподатковування, обліку і звітності, самостійно вибирає одну з наступних ставок єдиного податку:

- 6 відсотків суми від реалізації продукції (товарів, робіт, по­
слуг) без обліку акцизного збору у випадку сплати податку
з додаткової вартості відповідно до Закону України «Про
податок на додану вартість»;

10 відсотків суми від реалізації продукції (товарів, робіт, по­слуг), за винятком акцизного збору, у випадку включення податку з додаткової вартості до складу єдиного податку. Спрощена система оподатковування, обліку і звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподатковування, обліку і звітності, передбаче­ної законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

Суб'єкт малого підприємництва, що сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

- податку з доданої вартості, крім випадку, коли юридична
особа вибрала спосіб оподатковування доходів за єдиним
податком за ставкою 6 відсотків;

- податку з прибутку підприємств;

- податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб —
суб'єктів малого підприємництва);

- плати (податку) за землю;

- збору на спеціальне використання природних ресурсів;

- збору у Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації
наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захис­
ту населення;

- збору в Державний інноваційний фонд;

- збору на обов'язкове соціальне страхування;

- відрахувань і зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт
автомобільних доріг загального користування України;

- комунального податку;

- податку на промисел;

Фінанси підприємств

збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг; внесків у Фонд соціального захисту інвалідів України;

- внесків у Державний фонд сприяння зайнятості населення;

- плати за патенти відповідно до Закону України «Про па­
тентування деяких видів підприємницької діяльності».

Підприємства малого бізнесу подають фінансовий звіт, в якому основною частиною є баланс. У статті балансу «Незавершене будівництво» відображається вартість незавершених капітальних інвестицій (включаючи устаткування для монтажу), здійснюваних для власних нестатків суб'єкта малого підприємництва, а також авансові платежі для фінансування таких інвестицій.

У статті «Основні засоби» відображається вартість власних і от­риманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних державних майнових комплексів, віднесених до складу ос­новних засобів, а також вартість інших необоротних матеріальних активів. У цій статті також відображається вартість нематеріаль­них активів.

У статті відображається окремо первісна (переоцінена) і залиш­кова вартість основних засобів, нематеріальних активів і інших не­оборотних матеріальних активів, а також нарахована у встановле­ному порядку сума їхнього зносу. У підсумок балансу включається залишкова вартість, що визначається як різниця між первісною (пе­реоціненою) вартістю зазначених необоротних активів і сумою їхнього зносу на дату балансу.

У статті «Довгострокові фінансові інвестиції» відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також всі інші фінансові інвестиції, що не можуть бути вільно реалізовані в який-небудь час.

У статті «Інші необоротні активи» відображаться суми інших необоротних активів, що не можуть бути включені у вищевказані статті розділу «Необоротні активи».

У статті «Виробничі запаси» відображається вартість запасів си­ровини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари (крім інвентарної), будівельних матеріалів і інших матеріалів, при­значених для використання в ході нормального операційною циклу.

У статті «Готова продукція» відображається собівартість виробів на складі, обробка яких довершена і котрі пройшли випробування,

Р.А. Слав'юк

приймання, укомплектовані відповідно до умов договорів із замов­никами і відповідають технічним умовам і стандартам. У цій статті наводиться також покупна вартість товарів, придбаних підприємствами для подальшого продажу.

У статті «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, по­слуги» відображається заборгованість покупців і замовників за реалізовані їм продукцію, товари чи роботи, послуги, включаючи забезпечену векселями заборгованість. У підсумок балансу вклю­чається чиста реалізаційна вартість, що визначається шляхом ви­рахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.

У статті «Дебіторська заборгованість по розрахунках з бюдже­том» відображається визнана дебіторська заборгованість казна­чейських, фінансових і податкових органів.

У статті «Інша поточна дебіторська заборгованість» відобра­жається заборгованість дебіторів, не включена в інші статті дебіторської заборгованості і відбита в складі оборотних активів.

У статті «Поточні фінансові інвестиції» відображаються фінан­сові інвестиції на термін, що не перевищує одного року, що можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, що є еквівалентами коштів).

У статті «Кошти і їхні еквіваленти» відображаються засоби в касі, на поточних і інших рахунках у банках, що можуть бути ви­користані для поточних операцій, а також еквіваленти коштів. У цій статті окремо наводяться засоби в національній і іноземній валюті. У складі витрат майбутніх періодів відображаються витра­ти, що мали місце протягом поточного чи попередніх звітних періодів, але приналежні до наступного за звітним періоду.

У статті «Статутний капітал» наводиться зафіксована в уста­новчих документах загальна вартість активів, що є внеском влас­ників (учасників) у капітал підприємства.

У статті «Додатковий капітал» відображається сума дооцінки необоротних активів, вартість безоплатно отриманих підприємст­вом від інших юридичних чи фізичних осіб необоротних активів і інші види додаткового капіталу. У статті «Резервний капітал» на­водиться сума резервів, створених відповідно до чинного законо­давства установчими документами за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

У статті «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» відо­бражається сума нерозподіленого прибутку.

Фінанси підприємств

У складі забезпечення майбутніх витрат і платежів відобража­ються суми забезпечення для відшкодування майбутніх витрат і платежів (на виплату майбутніх відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань і т.п.), а також залишки засобів цільового фінансування і цільових надходжень з бюджету й інших джерел.

У статті «Короткострокові кредити банків» відображається су­ма поточних зобов'язань підприємства перед банками за отрима­ними від них короткостроковими позиками. Зобов'язання по кре­дитах банків наводяться в балансі з обліком належної на кінець звітного періоду до сплати суми відсотків за їхнє користування.

У статті «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послу­ги» ввідображається сума заборгованості постачальникам і підряд­никам за матеріальні цінності, виконані роботи й отримані послуги, включаючи заборгованість, забезпечену векселями. В цьому ж розділі відображаються «Поточні зобов'язання по розрахунках з бю­джетом», «Поточні зобов'язання по розрахунках зі страхування», «Поточні зобов'язання по розрахунках з оплати праці» відобра­жається заборгованість за нарахованою, але ще не сплаченою сумою оплати праці, а також за депонованою заробітною платою.

До складу доходів майбутніх періодів включаються доходи, от­римані протягом поточного чи попередніх звітних періодів, що відносяться до майбутніх звітних періодів.

Звіт про фінансові результати є другою складовою фінансового звіту.

У статті «Дохід (виторг) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» відображається загальний дохід (виторг) від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг.

Чистий дохід (виторг) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом відрахування з доходу (виторгу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) непрямих податків і інших відрахувань з доходу.

У статті «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» відображається виробнича собівартість реалізованої про­дукції (робіт, послуг) і собівартість реалізованих товарів.

У статті «Інші операційні доходи» відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (ви­торгу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; відшкодування раніше списаних ак­тивів; дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інве­стицій) і т.п.

Р.А. Слав'юк

У статті «Інші операційні витрати» відображаються:

- адміністративні витрати, витрати на збут; собівартість ре­
алізованих оборотних активів (крім фінансових інвестицій);
відрахування на створення резерву сумнівних боргів;

- списання безнадійних боргів; утрати від знецінювання за­
пасів; утрати від операційних курсових різниць; визнані
економічні санкції; відрахування для забезпечення відшко-
дування майбутніх витрат; інші витрати, зв'язані з one-
раційною діяльністю підприємства (крім витрат, що вклю-
чаються в собівартість продукції (товарів, робіт, послуг).

У статті «Інші звичайні доходи» відображаються дивіденди, відсотки, доходи від участі в капіталі й інші доходи, отримані від фінансових інвестицій; дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; дохід від неопе-раційних курсових різниць; інші доходи, що виникають у процесі звичайної діяльності, але не зв'язані з операційною діяльністю підприємства.

У статтях «Надзвичайні витрати» і «Надзвичайні доходи» відо-бражається відповідно: утрати від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій і т.п.), включаючи витрати на за­побігання виникнення утрат від стихійного лиха і техногенних аварій; суми страхового відшкодування і покриття утрат від над­звичайних ситуацій за рахунок інших джерел; чи доходи утрати від інших подій і операцій, що відповідають визначенню надзвичайних подій.

У статті «Чистий фінансовий результат» відображається чистий прибуток.

Елементи операційних витрат

У розділі II Звіту про фінансові результати «Елементи опера­ційних витрат» наводиться сума відповідних елементів операцій­них витрат (на виробництво і збут, керування й інші операційні ви­трати), що зазнало підприємство у процесі своєї діяльності протя­гом звітного періоду.

Фінанси підприємств

Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва
Баланс на________ 200 _ ρ

Форма №1-м Код за ДКУД

 

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
	2
І. Необоротні активи Незавершене будівництво
Основні засоби:
залишкова вартість
первісна вартість
знос
Довгострокові фінансові інвестиції
Інші необоротні активи
Усього за розділом І
II. Оборотні активи Виробничі запаси
Готова продукція
Дебіторська заборгованість за товари, зоботи, послуги: чиста реалізаційна вартість
первісна вартість
резерв сумнівних боргів
Дебіторська заборгованість за зозрахунками з бюджетом
Інша поточна дебіторська заборгованість
Поточні фінансові інвестиції
Грошові кошти та їх еквіваленти:
у національній валюті
в іноземній валюті
Інші оборотні активи
Усього за розділом II
III. Витрати майбутніх періодів
Баланс

Р.А. Слав'юк

8.5. Державна фінансова підтримка малого бізнесу

Державна фінансова підтримка малого бізнесу* включає насам- *
перед податкові та кредитні методи впливу на даний сектор еко­
номіки. Як засвідчує світовий досвід, виважена, диференційована
податкова та грошово-кредитна політика здійснює вирішальний
вплив на формування та подальший розвиток суб'єктів малого 1
бізнесу. Реальні труднощі з фінансуванням є чи не найголовнішою |
проблемою сьогодні для малого бізнесу України. )

Відсутність достатнього капіталу у більшості населення, склад- ]
ність, невигідність, а подекуди й неможливість одержати позичкові І
кошти гальмують розвиток малого бізнесу. Отже, завдання держа- і
ви — створювати передумови, що стимулюють вкладання інвес- 1
тицій у цей сектор економіки. Підтримка з боку держави на цьому *
рівні має здійснюватися двома взаємопов'язаними шляхами; допо- *
могою у формуванні капіталу для відкриття підприємства; забезпе-;
ченням сприятливих умов для подальшого розвитку фінкціоную- ·
чих малих підприємств. Саме тому у згадуваній вище Програмі 1
розвитку малого підприємництва в Україні на 1997-1998 роки за- \
писано що завданнями Програми є: ]

створення правових, економічних і організаційних умов
для сталого розвитку малого підприємництва; _;

формування системи державної підтримки малого підпри­ємництва;

сприяння розвиткові малих підприємств у виробничій, інноваційній та соціальній сферах, створення нових робо­чих місць, стимулювання інвестиційної активності та обме­ження монополізму в підприємницькій діяльності; - розвиток фінансово-кредитних та інвестиційних відносин у сфері малого підприємництва;

формування розвинутої інфраструктури малого підприємниц­тва на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях; створення широкого прошарку «підприємців-власників»**. Одним із головних напрямів підтримки малого бізнесу є ство­рення системи фінансово-кредитної підтримки. Найважливіші ва­желі державної фінансової підтримки малого підприємництва в Ук-

* При написанні цього параграфа використано збірник: Малий бізнес України.

Підприємці здатні відродити країну. Асоціація сприяння розвитку приватного

підприємництва в Україні «Єднання». 1997. ** Цит. за: Крупка М.І. Фінанси і підприємництво в Україні на межі тисячоліть. —

Львів: Діалог, 1997. — С. 218.

Фінанси підприємств

раїні можна поділити на дві основні групи методів державної фінансової підтримки — прямі і непрямі.

Механізм прямих заходів включає такі основні форми держав­ної фінансової підтримки малого підприємництва:

- надання субсидій;

- надання позик;
формування державних фондів;

створення спеціалізованих фінансових установ. Заходам другої групи притаманний непрямий характер, вони поступово витісняють важелі прямого адміністративного впливу. До основних форм такої державної фінансової підтримки підпри­ємництва насамперед слід віднести:

податкові знижки (або повне звільнення від інших по­датків); податкові пільги;

- прискорена амортизація;

знижки на науково-дослідні витрати, на витрати, пов'язані з підготовкою кадрів для підприємницької діяльності тощо. Зазначені форми державної політики тою чи іншою мірою ви­користовуються в Україні і зарекомендували себе як ефективні гнучкі важелі державної допомоги, які мають в основному недис-кримінаційний характер.

Усі підприємства, навіть такі, справи яких йдуть досить успішно, на майбутнє потребуватимуть фінансування. Воно може використовуватись для:

розгортання нового підприємства;

розвитку нових технологій та розробки випуску нових про­дуктів;

- поширення бізнесу (нові споруди, вдосконалення техно­
логії, найму кадрів);

освоєння нових ринків.

Доступ до сталого фінансування за доступними процентними ставками залишається життєво важливим питанням для представ­ників малих підприємств. Головні засоби, що створюють сприят­ливі умови для розвитку малих підприємств, включають:

- наяність доступного капіталу (суми, нагромаджені за раху­
нок приросту капіталу, які можуть бути використані мали­
ми підприємствами);

відповідна структура установ (система комерційних банків, індустрія ризикового фінансування, фондові біржі та інші

Р.А. Слав'юк

 

Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
	2
І. Власний капітал Статутний капітал
Додатковий капітал
Резервний капітал
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
Неоплачений капітал		()	()
Усього за розділом І
II. Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування
III. Довгострокові зобов'язання
IV. Поточні зобов'язання Короткострокові кредити банків
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги
Поточні зобов'язання за розрахунками: з бюджетом
зі страхування
з оплати праці
Інші поточні зобов'язання
Усього за розділом IV
V. Доходи майбутніх періодів
Баланс

f

Фінанси підприємств

Звіт про фінансові результати за________________ 200 _ р.

форма №2-м Код за ДКУД

І. Фінансові результати

 

Стаття	Код рядка	За звітний період	За аналогічний період поперед­нього періоду
	2
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
Непрямі податки та інші вирахування з доходу
Чистий дохід (виручка) від реалізації про­дукції (товарів, робіт, послуг) (010 - 020)
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
Інші операційні доходи
Інші операційні витрати
Інші звичайні доходи
Інші звичайні витрати
Надзвичайні: Доходи
Витрати
Податок на прибуток
Чистий фінансовий результат (035 - 040 + + 060 - 090 + 130 - 160 + 200 - 205 - 210) Прибуток
Збиток

II. Елементи операційних витрат

 

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За аналогічний період поперед­нього періоду
	2
Матеріальні затрати
Витрати на оплату праці
Відрахування на соціальні заходи
Амортизація
Інші операційні витрати
Разом

Р.А. Слав'юк

механізми, що дозволяють зв'язати постачальників капіта­лу з тими, хто має в ньому потребу);

- помірні проценти;

відповідні фінансові механізми (різні види позик, відповідні форми інвестування акціонерного капіталу). Головне питання — визначити, що уряд може зробити для спри­яння формуванню цих засобів, у зв'язку з чим доцільно визначити такі головні завдання у галузі фінансування малих підприємств:

- поширення участі комерційних банків у наданні позик ма­
лим підприємствам;

- нагляд і регулювання за наданням банками позик малим
підприємствам;

- забезпечення збільшення капіталу, який може бути викори­
станий шляхом розвитку конкуренції на ринку надання по­
зик малим підприємствам;

- зміщення акцентів і раціоналізація державних програм до­
помоги малим та середнім підприємствам;

сприяння наданню акціонерного капіталу малим підприєм­ствам.

На доступність фінансування впливає система забезпечення по­зик, подібна до тієї, що діє в інших країнах. Замість того, щоб вит­рачати гроші на субсидії та дотації, уряд може сприяти наданню приватним сектором позик підприємствам, які мають в цьому по­требу, гарантуючи повернення позики у разі їх неплатоспромож­ності. Таким чином, уряд зменшує ризик для позикодавця і усуває головну перешкоду на шляху надання позик малим підприємствам.

Для того, щоб ця програма функціонувала, повинна існувати комерційна банківська система з відповідним капіталом. Крім то­го, потрібно виділити певні державні ресурси, оскільки деяка част­ка позик не буде сплачена позичальниками, і уряд змушений буде повернути всю позику або її частку кредиторові. Чи існують умови для такого підходу в Україні?

На жаль, кредитні джерела для малого підприємництва в Україні практично відсутні. Головна причина цього — незадовільний стан економіки: спад виробництва, інфляція, відсутність стабільності в ре­гулюванні фінансової і банківської діяльності. Тому банки видають лише короткострокові кредити і під високі процентні ставки. Таким чином, банки в Україні не є джерелом кредитування підприємств і за­довольняють лише незначну частку діючих бізнесменів.

Однак в Україні існує три потенційно доступних джерела отри-

Фінанси підприємств

мання фінансів для малого бізнесу:

- Український фонд підтримки підприємництва;
Український державний фонд підтримки селянських (фер­
мерських) господарств;

- Державний інноваціййий фонд України.

З метою сприяння реалізації державної політики фінансової підтримки підприємництва, створення відповідних умов для роз­витку малого підприємництва у грудні 1991 року Кабінет Міністрів України створив Український національний фонд підтримки підприємництва і розвитку конкуренції, який у серпні 1995 року був перетворений в Український фонд підтримки підприємництва (по­станова Кабінету Міністрів України №687 від 27 серпня 1995 p.).

Згідно з цією постановою Український фонд підтримки підпри­ємництва (далі — Фонд) є некомерційною організацією і не має за мету своєї діяльності отримання прибутку. Основними завданнями Фонду є:

сприяння реалізації державної політики розвитку підприємництва шляхом залучення й ефективного викори­стання фінансових ресурсів на поворотній і безповоротній основі, фінансування цільових програм та проектів частко­вої сплати відсотків за видані підприємцям кредити устано­вами банків;

- співробітництво з міжнародними, іноземними та українсь­
кими фінансовими організаціями у питаннях розвитку
підприємництва;

- участь у реалізації міжнародних договорів у частині фінан­
сового розвитку підприємництва в Україні.

Для реалізації основних завдань Фонду використовуються кош­ти, передбачені державним бюджетом, на фінансову підтримку підприємництва.

Іншим джерелом фінансової державної підтримки малого підпри­ємництва є Державний інноваційний фонд України (Держіннофонд), який був утворений відповідно до Закону України «Про засади дер­жавної політики у сфері науки та науково-технічної діяльності» По­становою Кабінету Міністрів України №77 від 18 лютого 1992 р. Ко­шти Держіннофонду формуються за рахунок бюджетних асигнувань, обов'язкових відрахувань підприємств, а також добровільних внесків юридичних та фізичних осіб. Фонд підтримується запровадженнями наукових розробок, на які існує конструкторсько-технологічна доку­ментація, виготовлено дослідний зразок та невелика партія продукції.

Р.А. Слав'юк

Заявниками інноваційних проектів є підприємства всіх форм власності. Розгляд проектів та вирішення питання фінансування за результатами експертиз проводяться незалежно від форм влас­ності. Переважна кількість проектів надходить від підприємств не­державного сектора економіки, які за кількістю працюючих мо­жуть бути віднесені до малого та середнього підприємництва, що є наслідком більшої ініціативності цих підприємств.

Держіннофонд України здійснює підтримку інноваційної діяльності малого та середнього підприємництва також за такими напрямами:

- консультації та допомога у складанні бізнес-плану інно­
ваційного проекту;

проведення маркетингових досліджень за інноваційною продукцією, що планується;

- проведення науково-технічної та фінансової експертизи
інноваційного проекту за кошти Держіннофонду;

оцінка ризиків виконання інноваційного проекту; супроводження й управління інноваційним проектом. Одержання підприємством пільгової позички на 1-1,5 року за інноваційним проектом дозволяє підприємству оновити основні фонди, провести технологічне переоснащення виробництва для ви­пуску наукоємкої продукції, для заміни імпортної продукції.

З метою відпрацювання і впровадження інвестиційного ме­ханізму фінансування інноваційних програм і проектів підпри­ємств, які зазнають зміни форм власності, та подальшої постприва-тизаційної підтримки інноваційної діяльності таких підприємств Держіннофонд України створив Український центр підтримки інноваційної діяльності, на який покладено такі завдання:

організація спільного інвестування в цінні папери підпри­ємств у процесі приватизації та у післяприватизаційний період, розвиток фондового ринку в Україні;

- координація взаємодії інвесторів;

забезпечення контролю за використанням інноваційних коштів та виконанням інноваційних договорів шляхом отри­мання часток (паїв, акцій) у статутному фонді підприємств з метою досягнення очікуваного економічного ефекту; забезпечення гарантій повернення коштів інвесторам з ура­хуванням умов їх надання;

створення умов для максимально ефективного використан­ня інноваційних коштів в інтересах інвесторів та можливо­го їх реінвестування.

Фінанси підприємств

Тема 9. Фінансове забезпечення поточної діяльності підприємств