Основні види фінансової звітності акціонерного товариства

Фінансова звітність — бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух гро­шових коштів підприємства за звітній період.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної правдивої та неупередженої інфор­мації про фінансовий стан підприємства.

Порядок надання фінансової звітності користувачам визна­чається чинним законодавством. Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

• придбання, продажу та володіння цінними паперами;

• участі в капіталі підприємства;

• оцінки якості управління;

• оцінці здатності підприємства своєчасно виконувати свої
зобов'язання;

• забезпеченості зобов'язань підприємства;

• визначення суми дивідендів, що піддягають розподілу;

• регулювання діяльності підприємства;

• інших рішень.

Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих корис­тувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їхніх конкретних потреб.

Фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фінансові ре­зультати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів. Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначається видповідними положеннями (стандартами). Стаття на­водиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям:

• існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх еко­
номічних вигод, пов'язаних з цією статтею;

• оцінка статті може бути достовірно визначена.

До фінансової звітності включаються показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відособлених підрозділів підприємства.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є кален­дарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Проміжна (місячна, квартальна) звітність,

Фінанси підприємств

яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

Перший звітний період новоствореного підприємства може бу­ти меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з почат­ку року до моменту ліквідації.

Якісні характеристики фінансової звітності. Інформація, яка надається у фінансовій звітності, повинна бути дохідлива і розра­хована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зцікавлені у сприйнятті цієї інфор­мації. Фінансова звітність повинна містити лише доречну інфор­мацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.

Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Фінансова звітність повинна надавати можливість користува­чам порівнювати:

• фінансові звіти підприємства за різні періоди;

• фінансові звіти різних підприємств.

Передумовою зіставності є наведення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації про облікову полі­тику і її зміни.

Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:

• автономності підприємства, за яким кожне підприємство
розглядається як юридична особа, що відокремлена від
власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не
повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;

• безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і
зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його
діяльність триватиме далі;

• періодичності, що припускає розподіл діяльності підприєм­
ства на певні періоди часу з метою складання фінансової
звітності;

• історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет
оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та
придбання;

Р.А. Слав'юк

• нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для
визначення фінансового результату звітного періоду слід
зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були
здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і
витрата відображаються в обліку і звітності у момент їх ви­
никнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;

• повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність по­
винна містити всю інформацію про фактичні та потенційні
наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення,
що приймаються на її основі;

• послідовності, який передбачає постійне з року в рік засто­
сування підприємством обраної облікової політики. Зміна
облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита
у фінансовій звітності;

• обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються
в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню
оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і
доходів підприємства;

• превалювання змісту над формою, за яким операції повинні
обліковуватися відповідно до її сутності, а не лише за юри­
дичною формою;

• єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірю­
вання та узагальнення всіх операції підприємства у його фі­
нансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користува­чам, вона повинна містити таку інформацію та дані про:

• підприємство;

• дату звітності та звітний період;

• валюту звітності та одиницю її виміру;

• відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду;

• облікову політику підприємства та її зміни;

• консолідацію фінансових звітів;

• припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

• обмеження щодо володіння активами;

• участь у спільних підприємствах;

• виявлені помилки минулих років та пов'язані з ними кори­
гування;

• переоцінку статей фінансових звітів;

• іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідни­
ми положеннями (стандартами).

Фінанси підприємств

Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінан­совій звітності, включає:

• назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження
підприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адре­
су його офісу);

• короткий опис основної діяльності підприємства;

• назву органу управління, у віданні якого перебуває підпри­
ємство, або назву його материнської (холдингової) компанії;

• середню чисельність персоналу підприємства протягом
звітного періоду.

Кожний фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку на­ведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого цим Положенням (стандартом), то причини і наслідки цього повинні бути розкриті у примітках до фінансової звітності.

У фінансовій звітності повинна бути вказана валюта, в якій відображені елементи звітності, та одиниця її виміру.

Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеть­ся бухгалтерський облік, то підприємство повинно розкривати причини цього та методи, що були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу.

Підприємство повинно висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису:

- принципів оцінки статей звітності;

- методів обліку щодо окремих статей звітності.
Інформація, що підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо

у фінансових звітах або у примітках до них.

У примітках до фінансових звітів слід розкривати:

- облікову політику підприємства;

- інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових
звітах, але є обов'язковою за відповідними положеннями
(стандартами);

- інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності,
потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.