Загальні принципи ведення касових операцій підприємством

Підприємства та підприємці, які мають рахунки, зобов'язані зберігати свої кошти в установах банків. Готівка може бути одер­жана з власних рахунків в установах банків у межах наявних коштів та на цілі, визначені у чеку, без надання обґрунтовуючих документів і розрахунків.

Усі готівкові розрахунки підприємств і підприємців між собою і з громадянами проводяться на основі Положення про ведення ка­сових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого по­становою Правління Національного банку України №72 від 19.02.2001 року, а також Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України.

Ліміт каси встановлюється підприємствам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють операції з готівкою. Такі підпри­ємства можуть зберігати в своїй касі готівку на кінець дня в межах затвердженого ліміту каси.

Порядок установлення підприємствам ліміту каси, порядку і строків здавання готівкової виручки регулюється Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України.

Відповідальність за неподання заявок-розрахунків у визначені строки та несвоєчасне одержання встановленого ліміту каси згідно з умовами договору на розрахунково-касове обслуговування по­кладена на підприємства.

Підприємства зобов'язані здавати готівкову виручку понад ус­тановлений ліміт каси в порядку і строки, визначені установою

P.А. Слав'юк

банку для зарахування на їх поточні рахунки. Якщо ліміт каси підприємству взагалі не встановлено, то вся наявна готівка (крім розміру одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян) в його касі на кінець дня має здаватися до банку (незалежно від причин, унаслідок яких ліміт каси не встановлено).

Готівкові кошти можуть здаватися підприємствами в денні та вечірні каси установ банків, інкасаторам Національного банку або установ комерційних банків, підприємствам поштового зв'язку для переказів на їх поточні рахунки в установах банків.

Готівкова виручка підприємств може використовуватися ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонуван­ня, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державни­ми цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами). Підприємства, що мають податковий борг, здійсню­ють виплати, що пов'язані з оплатою праці (крім виплат через екс­трені (невідкладні) обставини), виключно за рахунок коштів, одер­жаних з установ банків.

Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку в своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат.

Підприємства, що мають поточні рахунки в установах банків, одержують готівку з цих рахунків в установах банків у межах наяв­них коштів і витрачають її виключно на цілі, які визначені в грошо­вому чеку та не суперечать чинному законодавству України.

Для своєчасного одержання в установі банку потрібної суми готівки підприємства у встановлені банком строки мають попере­дити (письмово або усно) установу банку про необхідну суму коштів у банкнотах та розмінній монеті.

Підприємства можуть надавати на вимогу обслуговуючої уста­нови банку при виникненні будь-яких сумнівів щодо проведення ними операцій, що не є економічно виправданими або суперечать чинному законодавству та в значних сумах (перевищують еквіва­лент 10,0 тис. євро за офіційним курсом гривні до іноземної валю­ти, установленим Національним банком), копії розрахункових звітних документів (касові й товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, проїзні документи), а також актів закупівлі, рахунків-фактур тощо, які підтверджували о здійснені цільові витрати одержаної в установах банків готівки (крім виплат, пов'язаних з оплатою праці та отриманням чистого доходу підприємця).

Фінанси підприємств

Підприємства мають право зберігати готівку в своїй касі, що одержана в установі банку для виплат, пов'язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, включаючи день одержання готівки в установі банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установ­лений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, включаючи день одержання готівки в установі банку. Готівка, що одержана в уста­нові банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в уста­нові банку і не використані за призначенням протягом установле­них вище строків, повертаються підприємством в установу банку не пізніше наступного робочого дня установи банку та підпри­ємства або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту) і видаватися на ті самі цілі.

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, пов'язаних з оплатою праці, що здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях.

Видача готівки під звіт проводиться з кас підприємств за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами, тобто в разі подання до бухгалтерії авансового звіту про витрачені (частково витрачені) кошти та одночасного повер­нення до каси підприємства залишку готівки, виданої під звіт.

Підзвітні особи зобов'язані подати до бухгалтерії підприємства разом із невикористаним залишком готівки авансовий звіт про ви­трачання одержаних у касі сум у такі строки:

• за відрядженнями — протягом трьох робочих днів після по­
вернення з відрядження;

• на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її
переробки та заготівлю вторинної сировини, крім металоб­
рухту (далі — закупівля сільгосппродукції та заготівля втор-
сировини), — протягом десяти робочих днів з дня видачі
готівки під звіт;

• на всі інші виробничі (господарські) потреби — наступного
робочого дня після видачі готівки під звіт.

Якщо з каси підприємства підзвітній особі одночасно видана готівка на відрядження та для вирішення у цьому відрядженні

Р.А. Слав'юк

виробничих (господарських) питань (у тому числі й для закупівлі в населення сільгосппродукції та заготівлі вторсировини), то під­звітна особа незалежно від строку відрядження протягом трьох робо­чих днів після повернення з відрядження має подати до бухгалтерії підприємства повний звіт про суми, що були їй видані для вирішення виробничих (господарських) питань і безпосередньо на відрядження.

У разі придбання працівником підприємства за власні готівкові кошти товарів (продукції, послуг) або використання цих коштів у відрядженні для потреб підприємства він звітує за витрачені кош­ти у вищезазначеному порядку.

Фізичні особи — довірені особи клієнтів (юридичних осіб), які одержали готівку з карткового рахунку із застосуванням корпора­тивної картки для вирішення виробничих (господарських) питань або на відрядження (згідно з вимогами Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою Правління Національного банку Ук­раїни від 24.09.99 р. №479, зареєстрованого Міністерством юстиції України 22.11.99 р. №802/4095), використовують її за цільовим при­значенням без оприбуткування в касі підприємства. Зазначені довірені особи мають подавати до бухгалтерії підприємства аван­совий звіт разом з підтвердними документами.

До підприємств застосовуються штрафні санкції згідно з чин­ним законодавством України за:

- перевищення встановлених лімітів каси;

- неоприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки;

- перевищення встановлених строків використання виданої
під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під
звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів;

- витрачання готівки з виручки на виплати, що пов'язані з
оплатою праці, за наявності податкового боргу;

- використання одержаних в установі банку готівкових
коштів не за цільовим призначенням;

- проведення готівкових розрахунків без подання одержува­
чем коштів платіжного документа, який підтверджував би
сплату покупцем готівкових коштів.

3.4. Призначення та структура звіту про рух грошових коштів

Звіт про рух грошових коштів містить інформацію про грошові потоки підприємства за звітний період. Під грошовими потоками 24

Фінанси підприємств

розуміють надходження та вибуття грошових коштів та їх еквіва­лентів. Грошові кошти включать кошти в касі та на рахунках у бан­ках, які можуть бути використані для поточних операцій.

Еквівалентами грошових коштів є короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у відому суму кош­тів і мають незначний ризик щодо зміни вартості. Звичайно таки­ми еквівалентами є високоліквідні інвестиції в цінні папери на строк, що не перевищує 3 місяці (казначейські векселі, депозитні сертифікати тощо).

Рух коштів відображається в звіті про рух грошових коштів у розрізі трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.

Операційна діяльність — це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною та фінансовою. Прикладом руху грошових коштів внаслідок операційної діяль­ності є:

• надходження коштів від реалізації продукції (товарів, по­
слуг);

• надходження коштів за надання права користування акти­
вами (оренда, ліцензії тощо);

• платежі постачальникам;

• виплати працівникам тощо.

Інвестиційна діяльність — це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також корот­кострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівален­тами грошових коштів. Приклади руху коштів внаслідок інвес­тиційної діяльності:

• платежі, пов'язані з придбанням основних засобів і нема­
теріальних активів;

• надходження коштів від продажу необоротних активів;

• надання позик іншим підприємствам;

• надходження коштів від фінансових інвестицій (дивіденди,
відсотки).

Фінансована діяльність — це сукупність операцій, які призво­дять до зміни величини та (або) складу власного та позикового ка­піталу. Прикладом руху коштів внаслідок фінансової діяльності є:

• випуск власного капіталу (акцій);

• отримання позик та їх погашення;

• викуп акцій власної емісії;

• виплата дивідендів.

Р.А. Слав'юк

Застосовуючи розглянуту класифікацію, слід мати на увазі, що віднесення руху коштів до відповідної групи залежить передусім від характеру господарської діяльності підприємства. Наприклад, інвес­тиції в цінні папери звичайно є інвестиційною діяльністю підприєм­ства, але основною (операційною) діяльністю інвестиційної компанії.

Крім того, якщо одна операція включає суми коштів від декіль­кох видів діяльності, ці суми необхідно розподіляти між відповід­ними видами діяльності.

Так, наприклад, суму, сплачену банку, яка включає погашення позики та відсотки, буде відображено двома позиціями: відсотки — у складі операційної діяльності, а погашення позики — у складі фінансової діяльності.

Негрошові операції — це операції, які не потребують викорис­тання грошових коштів або їхніх еквівалентів. Прикладом таких операцій є:

• бартерні операції;

• надходження основних засобів на умовах фінансового
лізингу;

• перетворення зобов'язань на власний капітал.
Негрошові операції не включаються до звіту про рух грошових

коштів. Негрошові операції, пов'язані з фінансовою та інвестицій­ною діяльністю, слід розкривати в примітках до фінансових звітів. Внутрішні зміни у складі грошових коштів та їх еквівалентів не відображаються у звіті про рух грошових коштів. Наприклад, над­ходження коштів з банку до каси підприємства не розглядається як рух грошових коштів у результаті операційної діяльності.

Інформація про рух грошових коштів у результаті операційної діяльності може бути наведена із застосуванням прямого або не­прямого методів. При застосуванні прямого методу для визначен­ня суми чистого надходження коштів у результаті операційної діяльності у звіті послідовно наводяться всі основні класи (статті) надходжень та видатків, різниця яких показує приріст або змен­шення грошових коштів.

Інформацію про рух коштів внаслідок операційної діяльності можна отримати:

• з облікових реєстрів;

• шляхом послідовного коригування статей звіту про фінан­
сові результати.

Непрямий метод передбачає визначення суми чистого надход­ження (видатку) в результаті операційної діяльності шляхом послі-26

Фінанси підприємств

довного коригування показника прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування, наведеного в звіті про фінансові ре­зультати.

Коригування здійснюється з метою врахування впливу:

• змін у складі запасів, операційної дебіторської та креди­
торської заборгованості;

• негрошових операцій;

• доходів і витрат, пов'язаних з інвестиційною та фінансовою
діяльністю.

Форма звіту про рух грошових коштів, встановлена положен­ням (стандартом) бухгалтерського обліку 4 (далі — П(С)БО 4), пе­редбачає використання непрямого методу подання інформації про рух коштів у результаті операційної діяльності.

Процес заповнення розділу 1 «Рух коштів у результаті опе­раційної діяльності» включає п'ять етапів.

Етап 1. Перенесення показника прибутку від звичайної діяль­ності до оподаткування. Першим кроком є перенесення показника фінансового результату (прибутку або збитку) від звичайної діяль­ності до оподаткування, відображеного в звіті про фінансові ре­зультати до звіту про рух грошових коштів.

Отже, у статті «Прибуток (збиток) до оподаткування та надзви­чайних статей» у графах «Надходження» і «Видаток» показується відповідно прибуток чи збиток від звичайної діяльності до оподатку­вання за звітний період, наведений у звіті про фінансові результати.

Етап 2. Визначення прибутку (збитку) від операційної діяль­ності до зміни в чистих оборотних активах. Цей крок має за мету врахувати вплив на прибуток негрошових витрат (амортизації ак­тивів, забезпечень зобов'язань, витрат на сплату відсотків із фінан­сових зобов'язань), а також фінансових результатів, не пов'язаних з операційною діяльністю.

Алгоритм визначення прибутку (збитку) від операційної діяль­ності до зміни в чистих оборотних активах наведений на рис. 2.

Етап 3. Визначення грошових коштів від операційної діяль­ності. Цей крок дає можливість визначити суму грошових коштів, отриманих підприємством від операційної діяльності шляхом ко­ригування прибутку (збитку) від операційної діяльності на зміни У складі оборотних активів, поточних зобов'язань, витрат і доходів майбутніх періодів (рис. 3).

Етап 4. Визначення чистого руху коштів до надзвичайних ста­тей. Чистий рух коштів до надзвичайних статей визначається шля-

Р.А. Слав^!юк

Рис. 2. Алгоритм визначення прибутку (збитку) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах

хом вирахування з суми грошових коштів від операційної діяльності сплачених відсотків та сплачених податків на прибуток (рис. 4).

Етап 5. Визначення чистого руху коштів від операційної діяль­ності. Для визначення чистого руху коштів від операційної діяльності необхідно врахувати рух коштів внаслідок надзвичайних подій, які не пов'язані з інвестиційною або фінансовою діяльністю (рис. 5). Визначення руху коштів внаслідок інвестиційної діяльності Надходження або видаток коштів від інвестиційної діяльності визначаються на основі аналізу:

Фінанси підприємств

Рис. 3. Алгоритм розрахунку грошових коштів від операційної діяльності

змін у статтях необоротних активів; зміни поточних фінансових інвестицій; статей звіту про фінансові результати («Дохід від участі у капіталі», «Інші фінансові доходи», «Інші доходи», «Втра­ти від участі у капіталі», «Інші витрати»).

P.А. Слав'юк

Рис. 5. Визначення чистого руху коштів від операційної діяльності