Етап 6. Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду

Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного дохо­ду, надзвичайних витрат і податків з надзвичайного прибутку.

P.А. Слав'юк

20

Звіт про фінансові результати за

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

р. (Ірозділ)

Форма №2

 

Стаття	Код ряд­ка	За звітний період	За попе­редній період
	2
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
Податок на додану вартість
Акцизний збір
Інші вирахування з доходу
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
Валовий: прибуток
збиток
Інші операційні доходи
Адміністративні витрати
Витрати на збут
Інші операційні витрати
Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток
збиток
Дохід від участі в капіталі	ПО
Інші фінансові доходи
Інші доходи
Фінансові витрати
Втрати від участі в капіталі
Інші витрати
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток

Фінанси підприємств

 

збиток
Податок на прибуток від звичайної діяльності
Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток
збиток
Надзвичайні: доходи
витрати
Податки з надзвичайного прибутку
Чистий: прибуток
збиток

Розрахунок прибутку на акцію (ПНА)

ПНА використовується для оцінки минулих результатів опе­раційної діяльності підприємства з метою формування висновку щодо його потенціалу і прийняття рішень про інвестиції. Його еко­номічний зміст полягає в розкритті ефективності (прибутковості) використання підприємством ресурсів, наданих власниками його звичайних акцій.

Тому дуже важливим є застосування усіма підприємствами од­накової методики розрахунку цього показника і послідовне дотри­мання її під час подання фінансових звітів за кілька звітних періодів.

У міжнародній практиці фінансові аналітики та інвестори, як правило, користуються двома показниками ПНА — базисним та розбавленим ПНА. У П(С)БО 3 перший отримав назву «Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію», а другий — «Ско-ригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію».

Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію (далі — ПНА), обчислюється за допомогою ділення чистого прибутку або збитку періоду, які належать власникам простих акцій, на серед­ньозважену кількість простих акцій, і таких, що знаходяться в обігу протягом цього періоду.

Потенційні прості акції — це фінансовий інструмент або інший контракт, за яким у майбутньому його власнику надається право на прості акції. До них належать:

Р.А. Слав^!юк

• облігації, які можна конвертувати у звичайні акції;

• привілейовані акції, які можуть бути конвертовані в прості
акції;

• варанти на акції;

• опціони на акції;

• акції, які можуть бути придбані за спеціальними програма­
ми для працівників;

• контракти, учасники яких матимуть право на отримання
простих акцій залежно від виконання вимог, передбачених
цими контрактами. Фондовий ринок України ще молодий,
тому не всі перераховані фінансові інструменти присутні на
ньому, проте він швидко розвивається, і слід бути готовим
до завтрашнього дня.

Необхідність та особливість визначення можливого впливу потен­ційних простих акції на величину ПНА обумовлюється двома обліко­вими принципами: превалювання сутності над формою та обачності.

Перший з них вимагає враховувати під час розрахунку ПНА потенційні прості акції, незважаючи на розкриті вище відмінності у правах власників простих і потенційних простих акції. Таким чи­ном шдкреслюється тимчасовий характер різниці між простими і потенційними простими акціями.

Другий принцип реалізується шляхом включення до розрахун­ку лише розбавляючих потенційних простих акції, тобто таких, які ведуть до зменшення суми базисного ПНА, обчисленого на підставі середньозваженої кількості простих акцій.

Для заповнення розділу III звіту про фінансові результати слід:

1. Визначити чисельник ПНА
Для цього:

• визначити чистий прибуток (збиток) звітного періоду;

• розрахувати чистий прибуток (збиток), який належить
власникам простих акцій, вирахувавши з чистого прибутку
звітного періоду (додавши до збитку) дивіденди, нарахо­
вані власникам привілейованих акцій.

Визначити знаменник ПНА

З цією метою за даними обліку розрахувати середньозважену кількість простих акцій, які знаходились у обігу протягом звітного періоду, за формулою середньозваженої.

3. Обчислити ПНА як результат ділення чистого прибутку,
який належить власникам простих акцій, на середньозважену кіль­
кість цих акцій в обігу

Фінанси підприємств

Як правило, прості акції включаються до розрахунку серед­ньозваженої їх кількості з дати випуску. Приклади визначення цієї дати наведені у таблиці 1.

Таблиця 1.

Дати включення простих акцій до обчислення середньозваженої кількості звичайних акцій в обігу

 

Особливості (мета) випуску звичайних акцій	Дата включення звичайних акцій до обчислення середньозваженої кількості звичайних акцій, які знаходились в обігу
Обмін на грошові кошти	Дата виникнення дебіторської заборгованості
Добровільна реінвестиція дивідендів у звичайні чи привілейовані акції	Дата виплати дивідендів
Конвертування боргового інструмента в звичайні акції	Дата припинення нарахування відсотків
Випуск замість відсотків або номіналу інших фінансових інструментів	Дата припинення нарахування відсотків
Для погашення зобов'язання підприємства	Дата погашення зобов'язання
Придбання активу (крім грошових коштів)	Дата визнання придбання
Обмін на надання послуг	Момент надання послуг
Частина компенсації при об'єднанні (придбанні) компаній	Дата придбання
Частково оплачуваний випуск	Дата виникнення дебіторської заборгованості
Випуск у разі виконання певних умов	Дата виконання зазначених умов

Під час розрахунку ПНА слід брати до уваги також зміну кіль­кості простих акцій в обігу без відповідної зміни в ресурсах підпри­ємства.

Такі зміни відбуваються під час:

• сплати дивідендів простими акціями;

• випуску прав на придбання простих акцій, призначених для
існуючих акціонерів, за ціною, яка нижча справедливої вар­
тості простих акцій;

P.А. Слав'юк

• дробіння акцій;

• зворотного дробіння (консолідації) акцій.

При урахуванні таких подій припускається, що подія відбулася на початку звітного періоду.