Попередня перевірка стану розрахунків підприємств з бюджетом

Попередня (камеральна) перевірка підприємств, об'єднань та організацій з питань дотримання ними податкового законодавст­ва, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бю­джету податку на прибуток здійснюється безпосередньо в подат­ковій інспекції в присутності головного бухгалтера, який здає звіт. Перевірці підлягають такі питання:

1) повнота і своєчасність подання звіту й розрахунку податку
на прибуток;

2) наявність у поданих документах усіх необхідних реквізитів;

3) узгодженість звітних даних;

4) послідовність даних у формах звітності;

5) відповідність даних, що використовуються для складання
розрахунків податку на прибуток, даним, відображеним у звіт­
ності;

6) правильність складання розрахунку податку, визначення
сум і строків сплати або повернення з бюджету належних сум.

При перевірці повноти і своєчасності подання звіту й розрахун­ку податку на прибуток необхідно впевнитися, що подано всі пе­редбачені законодавством бухгалтерські документи за встановле­ними формами та у встановлені строки. На кожному документі по­винні бути назва підприємства (організації), його адреса, підписи керівника та головного бухгалтера, кругла печатка і штамп.

Узгодженість звітних даних перевіряється шляхом порівняння однойменних даних у різних формах звітності.

При перевірці послідовності звітних даних зіставляються показ­ники на кінець попереднього звітного періоду і на початок те­перішнього. Якщо вони збігаються, то послідовність звіту дотри­мується.

Перевіряючи правильність складання розрахунку податку на прибуток, необхідно звернути увагу на те, щоб дані, відображені в розрахунку, збігалися з відповідними даними, відображеними в декларації.

Якщо облік сировини й матеріалів ведеться за оптовими цінами, то перевірці підлягає правильність застосування цін і правильність

Р.А. Слав^!юк

розподілу та списання на виробництво транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ). Правильність застосування цін, за якими вартість си­ровини й матеріалів списується на виробництво, перевіряється шляхом порівняння їх із цінами придбання цих матеріалів, відобра­женими в договорах із постачальниками. У разі виявлення розбіжностей з'ясовуються причини й провадиться відповідне ко­ригування валового доходу (прибутку). Так, якщо вартість ма­теріалів списується на виробництво за цінами, що перевищують ціни їх придбання, то на суму перевищення необхідно збільшити валовий дохід (прибуток).

Далі перевіряється правильність розподілу транспортно-за­готівельних витрат. Для цього використовуються документи пер­винного обліку, які підтверджують, що саме такі ТЗВ мали місце в даному місяці на підприємстві. Розподіл ТЗВ провадиться про­порційно вартості списаних на виробництво протягом місяця сиро­вини й матеріалів за оптовими цінами та їх залишку на кінець міся­ця. Таким чином, спочатку необхідно переконатися в достовірності даних, відображених за оборотами по дебету і кредиту матеріаль­них рахунків, оскільки ці дані є вихідними для обчислення суми ТЗВ, що підлягає списанню на виробництво. Для цього використо­вуються документи первинного й аналітичного обліку, що підтвер­джують надходження матеріалів на підприємство та їх відпуск у ви­робництво, а саме: рахунки з постачальниками, товарно-транс­портні накладні, відомості складського обліку, банківські докумен­ти та ін. Якщо виявляється зайве списання вартості матеріалів, па­лива, запчастин на виробництво, провадиться відповідне коригу­вання даних бухгалтерського обліку.

Перевірка правильності нарахування амортизації охоплює декілька питань:

1. Правильність застосування норм амортизаційних відраху­вань. При перевірці використовуються картки або книги інвентар­ного обліку основних фондів і збірник установлених законодавст­вом норм амортизаційних відрахувань.

В інвентарних картках (книгах) вказуються балансова вартість об'єкта, строк введення і період експлуатації, норма амортизації, яку застосовує підприємство, і місячна сума амортизації.

При перевірці необхідно звірити норму, за якою нараховує амортизацію підприємство, з тою, яка встановлена законодавст­вом для даного об'єкта, й упевнитися, чи арифметично правильно визначена місячна сума амортизації. Визначаючи суму амортизації,

Фінанси підприємств

слід пам'ятати, що вона обчислюється за балансовою вартістю ос­новних фондів і затверджених норм, включаючи й прискорену амортизацію їх активної частини (але не більш ніж у два рази порівняно з установленими нормами), що використовується для випуску засобів обчислювальної техніки, нових прогресивних видів матеріалів, приладів та устаткування, розширення експорту та в інших випадках, установлених Міністерством економіки та Міністерством фінансів України.

Правильність застосування норм амортизаційних відрахувань може перевірятися вибірково або в цілому залежно від розміру підприємства і кількості основних фондів;

2. Своєчасність нарахування амортизації на основні фонди, які щойно прибули на підприємство, і припинення нарахування на ос­новні фонди, що вибули з підприємства.

При перевірці правильності нарахування амортизації слід та­кож пам'ятати, що підприємства, котрі здійснюють свою діяльність на умовах оренди, нараховують амортизацію як за власними, так і за орендованими основними фондами.

Плата за оренду окремих об'єктів основних виробничих фондів відноситься на собівартість у межах норм амортизаційних відраху­вань на їх повне відновлення, при цьому плата за оренду нежитло-вих приміщень для забезпечення основної виробничої діяльності у склад витрат включається за ставками, затвердженими місцевими органами державної виконавчої влади. У зв'язку з цим з метою пе­ревірки необхідно з'ясувати, в яких фактично сумах відносилася на собівартість плата за оренду, і якщо виявиться, що ці суми переви­щують установлені норми, необхідно на суму перевищення змен­шити собівартість і збільшити оподатковуваний дохід (прибуток).

При перевірці правильності віднесення на собівартість витрат на виплату процентів за кредитами слід пам'ятати, що витрати на виплату процентів за кредити, отримані для поповнення власних оборотних засобів, придбання основних фондів і нематеріальних активів, за всі види прострочених і відстрочених позик, а також за податковий кредит сплачуються за рахунок прибутку, який зали­шається в розпорядженні підприємства.

Для того, щоб переконатися, що витрати на оплату процентів за кредитами віднесено на собівартість правильно, необхідно пе­ревірити кредитні угоди, в яких відображено умови надання креди­ту, а також банківські документи, що засвідчують, у яких сумах і на які цілі були спрямовані отримані кредити.

Р.А. Слав'юк

Платник податку щоквартально подає розрахунок фінансових результатів товарообмінних (бартерних) операцій (додаток С) ра­зом із податковою декларацією про прибуток до податкового ор­гану за місцезнаходженням такого платника податку.

Датою збільшення валового доходу у разі здійснення товаро­обмінних (бартерних) операцій вважається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата
фактичного надання результатів робіт (послуг) платником подат­
ку;

- або дата оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) — дата
фактичного отримання результатів робіт (послуг) платником по­
датку.

5.7. Основні питання програми перевірки

Основні питання програми документальної перевірки визначені Методичними рекомендаціями про порядок, форми і методи про­ведення документальних перевірок юридичних осіб платників по­датків. Серед них визначають:

1. Правомірність створення підприємств, дотримання вимог
реєстрації. Склад засновників та їх доля в статутному капіталі, роз­
міру статутного капіталу та чим, ким і коли внесений. Яку діяль­
ність згідно зі статутом мало право здійснювати та яку фактичну
діяльність здійснювало у періоді, що перевірявся. Наявність
ліцензії на здійснення окремої діяльності.

2. Аналіз фінансово-господарської діяльності суб'єкта підпри­
ємницької діяльності. Перелік питань можна виділити такий:

 

- аналіз виробничої діяльності підприємства;

- аналіз виконання плану (прогнозного плану) реалізації про­
дукції (робіт, послуг);

- аналіз основних засобів підприємства;

- аналіз використання основних виробничих фондів;

- аналіз обліку нематеріальних активів;

- аналіз товарно-матеріальних цінностей;

- аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства;

- аналіз обліку фінансових вкладень;

- аналіз витрат виробництва та обігу;

- аналіз обліку грошових коштів та розрахунків;

- аналіз структури позичених коштів;

Фінанси підприємств

- облік реалізації товарів та готової продукції, фінансових ре­
зультатів та використання прибутку;

- аналіз фондів та їх використання;

- аналіз цінових факторів;

- аналіз платоспроможності (ліквідності) підприємства.

 

3. Виконання вказівок і пропозицій за матеріалами попередніх
перевірок і правильності відображення їх у податковому та бухгал­
терському обліку.

4. Перевірка відповідності показників балансу даним Головної
книги, журналів-ордерів і аналітичного обліку. Слід зазначити, що
при здійсненні окремих видів ліцензованої діяльності підприємство
повинно вести бухгалтерський облік, готувати фінансові звіти ок­
ремо від обліків та звітів з інших видів діяльності на підставі поста­
нов, затверджених органами державної влади і управління, які по­
кликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств. Підпри­
ємство повинно обґрунтовано розподіляти витрати між ліцензова­
ною та іншими видами підприємницької діяльності (наприклад при
здійсненні підприємницької діяльності з передачі електроенергії
місцевими (локальними) електромережами підприємство повинно
вести бухгалтерський облік і готувати фінансові звіти окремо від
обліків та звітів з інших видів діяльності на підставі постанови
Національної комісії з питань регулювання електроенергетики
«Про затвердження умов та правил здійснення підприємницької
діяльності з передачі електроенергії місцевими (локальними) елект­
ромережами»).

5. Перевірка правильності визначення:

5.1. Виручки (валового доходу), одержаної від реалізації про­
дукції (товарів, робіт, послуг)

При перевірці валових доходів необхідно врахувати те, який по­рядок визначення реалізації товарів (робіт, послуг) встановлено на підприємстві — «касовим методом» чи «методом нарахування», що повинно закріплюватися на початку фінансового року наказом по підприємству.

До складу валового доходу включається виручка, отримана як від ліцензованої, так і від інших видів діяльності;

5.2. Прибутку (збитку) від реалізації продукції (робіт, послуг);

5.3. Прибутку від іншої реалізації;

5.4. Прибутку від позареалізаційних операцій.

6. Перевірка правильності визначення оподатковуваного при­
бутку:

Р.А. Слав'юк

6.1. Перевірка цільового використання коштів фондів, створе­
них підприємством за рахунок собівартості продукції (робіт, по­
слуг);

6.2. Перевірка правильності визначення фінансових результатів
від реалізації продукції (робіт, послуг) шляхом товарообміну (бар­
теру);

6.3. Перевірка правомірності визначення прибутку при отри­
манні підприємством коштів, матеріальних цінностей і нема­
теріальних активів від інших суб'єктів підприємницької діяльності.

7. Достовірність обліку витрат виробництва (обігу), що відно­
ситься на собівартість продукції (робіт, послуг):

7.1. Матеріальні витрати;

7.2. Витрати на оплату праці;

7.3. Відрахування на соціальні заходи;

7.4. Амортизація основних фондів та нематеріальних активів;

7.5. Інші витрати;

7.6. Правомірність віднесення на збитки підприємства втрат і
витрат.

При перевірці питань правильності віднесення витрат вироб­ництва на собівартість продукції (робіт, послуг) необхідно зверну­ти увагу на те, що по окремих галузях народного господарства (сільське господарство, торгівля, промисловість, будівництво то­що) існували Типові положення планування, обліку і калькулюван­ня собівартості продукції (робіт, послуг), затверджених постанова­ми Кабінету Міністрів України.

8. Правильність визначення фінансових результатів.

9. Перевірка правильності обліку товарів (готової продукції) та
визначення їх собівартості.

 

10. Перевірка правильності обліку позавиробничих витрат.

11. Перевірка правильності обліку реалізації товарів (робіт, по­
слуг) та визначення їх собівартості.

12. Правомірність визначення сукупного валового доходу
підприємства.

13. Перевірка правильності визначення скоригованого валово­
го доходу, тобто правомірність визначення та відображення у До­
датку Ε до Декларації про прибуток підприємства доходів, які за
своїм змістом піддягають виключенню зі складу валових доходів, з
метою оподаткування.

14. Перевірка правильності визначення витрат підприємства
в грошовій, матеріальній та нематеріальній формах як компенсації

Фінанси підприємств

вартості сировини, матеріалів, товарів, робіт, послуг, придбаних для використання у власній виробничій діяльності.

15. Правомірність нарахування та визначення у Додатку Μ до
Декларації про прибуток підприємства амортизаційних відрахувань.

16. Перевірка правильності складання податкових декларацій
та розрахунків з податку на прибуток, застосування ставок оподат­
кування та надання пільг з оподаткування. Повнота та своєчас­
ність сплати податку на прибуток до бюджету.

17. Правильність обчислення акцизного збору..

18. Правильність утримання, повнота і своєчасність перераху­
вання до бюджету прибуткового податку з заробітної плати
працівників.

19. Правильність нарахування плати за землю і своєчасність її
перерахування до бюджету.

20. Правильність нарахування податку з власників транспорт­
них засобів і своєчасність його перерахування до бюджету.