Фінансова звітність підприємства як об'єкт фінансового аналізу

Фінансова звітність — бухгалтерська зітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух гро­шових коштів підприємства за звітній період.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної правдивої та неупередженої інфор­мації про фінансовий стан підприємства.

Порядок надання фінансової звітності користувачам визна­чається чинним законодавством. Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

• придбання, продажу та володіння цінними паперами;

• участі в капіталі підприємства;

• оцінки якості управління;

• оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої
зобов'язання;

• забезпеченості зобов'язань підприємства;

• визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

• регулювання діяльності підприємства;

• інших рішень.

Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих корис­тувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних потреб.

Фінансова звітність складається з балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів. Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначається видповідними положеннями (стандарта­ми). Стаття наводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає та­ким критеріям:

• існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх еко­
номічних вигод, пов'язаних з цією статтею;

• оцінка статті може бути достовірно визначена.

До фінансової звітності включаються показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відособлених підрозділів підприємства.

Р.А. Слав'юк

Звітним періодом для складання фінансової звітності є кален­дарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

Перший звітний період новоствореного підприємства може бу­ти меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з почат­ку року до моменту ліквідації.

Якісні характеристики фінансової звітності. Інформація, яка надається у фінансовій звітності, повинна бути дохідлива і розра­хована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інфор­мації. Фінансова звітність повинна містити лише доречну інфор­мацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.

Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Фінансова звітність повинна надавати можливість користува­чам порівнювати:

• фінансові звіти підприємства за різні періоди;

• фінансові звіти різних підприємств.

Передумовою зіставності є наведення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації про облікову полі­тику і її зміни.

Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:

автономності підприємства, за яким кожне підприємство роз­глядається як юридична особа, що відокремлена від власників. То­му особисте майно і зобов'язання власників не повинні відобража­тись у фінансовій звітності підприємства;

безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобо­в'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

Фінанси підприємств

історичної {фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для виз­начення фінансового результату звітного періоду слід зіставити до­ходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отриман­ня цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу над­ходження і сплати грошей;

повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки опе­рацій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

послідовності, який передбачає постійне із року в рік застосу­вання підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до її сутності, а не лише виходячи з юри­дичною формою;

єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операції підприємства у його фінансовій звіт­ності в єдиній грошовій одиниці.

Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користува­чам, вона повинна містити таку інформацію та дані про:

• підприємство;

• дату звітності та звітний період;

• валюту звітності та одиницю її виміру;

• відповідну інформацію щодо звітного та попереднього
періоду;

• облікову політику підприємства та її зміни;

• консолідацію фінансових звітів;

• припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

• обмеження щодо володіння активами;

• участь у спільних підприємствах;

• виявлені помилки минулих років та пов'язані з ними кори­
гування;

Р.А. Слав^!юк

• переоцінку статей фінансових звітів;

• іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідни­
ми положеннями (стандартами).

Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінан­совій звітності, включає:

• назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження
підприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адре­
су його офісу);

• короткий опис основної діяльності підприємства;

• назву органу управління, у віданні якого перебуває
підприємство, або назву його материнської (холдингової)
компанії;

• середню чисельність персоналу підприємства протягом
звітного періоду.

Кожний фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого цим Положенням (стандартом), то причи­ни і наслідки цього повинні бути розкриті у примітках до фінансо­вої звітності.

У фінансовій звітності повинна бути вказана валюта, в якій відображені елементи звітності, та одиниця її виміру.

Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеть­ся бухгалтерський облік, то підприємство повинно розкривати причини цього та методи, що були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу.

Підприємство повинно висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису:

- принципів оцінки статей звітності;

- методів обліку щодо окремих статей звітності.
Інформація, що підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо

у фінансових звітах або у примітках до них.

У примітках до фінансових звітів слід розкривати:

- облікову політику підприємства;

- інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових
звітах, але є обов'язковою за відповідними положеннями
(стандартами);

- інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності,
потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

Фінанси підприємств

Тема 13. Структура балансу підприємства. Його значення для оцінки фінансового стану