Для зберiгання товарiв у режимi митного складу використовуються спецiально обладнанi примiщення, резервуари, майданчики - митнi лiцензiйнi склади.

Лiцензування дiяльностi, пов'язаної з вiдкриттям та експлуатацiєю митних лiцензiйних складiв, здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про лiцензування певних видiв господарської дiяльностi" та лiцензiйних умов.

 

Як показує практика, основними завданнями митних ліцензійних складів (МЛС) є:

-сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні і її

-зближення з існуючою світовою практикою;

-створення умов для підготовки імпортних товарів для їхнього використання на території України;

зниження витрат, пов'язаних з переміщенням товарів через митний кордон України;

зменшення часу простою транспортних засобів з вантажами що знаходяться під митним контролем;

Митний ліцензійний склад може бути відкритого або закритого типу.

Митний ліцензійний склад відкритого типу - це митний ліцензійний склад, який може використовувати для зберігання:

- ввезених з-за меж митної території України товарів;

- товарів які вивозяться за межі митної території України;

будь-який суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності.

Митний ліцензійний склад закритого типу - це митний ліцензійний склад, який використовується для зберігання товарів, що належать виключно власникові складу.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 року № 954 "Про упорядкування діяльності митних ліцензійних складів", з метою підвищення контролю за діяльністю митних ліцензійних складів і запобігання порушень діючого законодавства суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності введена щорічна перереєстрація митних ліцензійних складів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.96р. № 1446 "Про упорядкування діяльності митних ліцензійних складів" установлені такі збори:

-за видачу Держмитслужбою ліцензії на право відкриття й експлуатації митного ліцензійного складу на території України в розмірі 2500 доларів США в національній валюті за курсом Національного банку України, встановленому на день подання документів до Держмитслужби;

-за щорічну перереєстрацію митних ліцензійних складів у розмірі 1500 доларів США в національній валюті за курсом Національного банку України встановленому на день подання документів до Держмитслужби.

Збори за видачу і перереєстрацію ліцензій на право відкриття й експлуатації митних ліцензійних складів перераховуються до Державного бюджету.

Особа, що має намір відкрити й експлуатувати митний ліцензійний склад, подає в митницю, у зоні діяльності якої знаходиться склад, заяву на одержання ліцензії на право відкриття й експлуатації митного ліцензійного складу. До заяви додаються необхідні документи.

При цьому, на момент подання до митниці зазначеної заяви особа, що має намір відкрити й експлуатувати митний ліцензійний склад відкритого типу, повинне мати свідоцтво про визнання підприємства декларантом, що видається Державною Митною Службою України. Для МЛС закритого типу таке свідоцтво не потрібно.

Заява розглядається митницею протягом 30 днів з моменту його надходження. При цьому митниця перевіряє:

- дані, зазначені в представлених документах;

- стан складських приміщень;

на відповідність вимогам цього Положення. У випадку прийняття начальником митниці рішення про надання можливості відкриття митного ліцензійного складу митниця встановлює "Процедуру організації митного режиму - митний склад" у залежності від конструкції митного ліцензійного складу, видів товарів, що будуть зберігатися на ньому, товарообігу й інших факторів функціонування конкретного складу, а у випадку відмовлення від узгодження, - митниця повідомляє про це заявника письмово, з вказанням причин відмовлення.

"Процедура організації митного режиму - митний склад" затверджується начальником митниці по письмовому узгодженню з власником складу.

Подальший порядок направлення митницею відповідного пакета документів до Держмитслужби і порядок одержання ліцензії (або відмовлення у видачі ліцензії) викладено в окремих нормативних актах Державної Митної Служби України (копія ліцензії додається, додаток 2).

Декларування товарів на митних ліцензійних складах закритого типу здійснює власник складу, що і несе відповідальність за сплату всіх митних платежів.

Декларування товарів при розміщенні на митний ліцензійний склад відкритого типу має право здійснювати тільки власник складу. Декларування товарів при їх випуску з митного ліцензійного складу відкритого типу може проводити як власник складу, так і власник товару. При цьому відповідальність за сплату всіх належних митних платежів несе особа, що здійснює декларування товарів.

Запроваджено щорічну перереєстрацію МЛС, в термін з 1 по 31 грудня та затверджено "Положення про порядок здійснення перереєстрації митних ліцензійних складів"

Ліцензія на право відкриття та експлуатацію митного ліцензійного складу може бути анульована або дія її може бути призупинена на термін до трьох місяців.

Призупинення дії ліцензії може застосовуватись за письмовим рішенням начальника митниці у випадках:

- нефункціонування митного ліцензійного складу протягом 4-х місяців;

- неодноразове прийняття (як і не прийняття) рішень (дій) власником складу, щодо діяльності митного ліцензійного складу, які можуть привести до порушення митного законодавства

- якщо за повідомленням від державних служб та уповноважених органів власником митного ліцензійного складу допущення порушення чинного законодавства щодо зовнішньо економічної діяльності.

Анулювання ліцензії застосовується у випадках:

- на виконання вимог зазначених у рішенні начальника митниці про призупинення дії ліцензії;

- повторного вчинення порушень якщо раніше вже застосовувалось тимчасове призупинення дії ліцензії;

- порушення кримінальної справи за злочинами у сфері ЗЕД;

- виявлення порушень чинного законодавства в ході перевірки діяльності митного ліцензійного складу ДМСУ.

Ліцензія анулюється наказом голови ДМСУ за поданням митниці.

Митний ліцензійний склад ліквідується у наступних випадках:

- при скасуванні ліцензії за підсумками щорічної перереєстрації;

- при анулюванні ліцензії на право відкриття та експлуатації МЛС;

- на підставі заяви власника за його бажанням.

 

Глава 36. Спеціальна митна зона

 

Стаття 217. Поняття митного режиму спеціальної митної зони

 

Спеціальна митна зона - це митний режим, відповідно до якого до товарів, які ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон із-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з територій зазначених зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного і нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено законом.

 

Дана стаття розкриває поняття спеціальної митної зони (далі СМЗ), як одного з видів митного режиму, визначеного статтею 185 МКУ. При цьому, у тлумаченні використовуються наступні терміни: тип СМЗ, межи митної території України, територія СМЗ, тарифне та нетарифне регулювання.

Відповідно до статей 5 та 6 митного кодексу, межи території СМЗ становлять митний кордон України, тому її територія знаходиться поза межами митної території України, і являє собою частину території України на якій встановлюються й діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування й дії законодавства України.

Законом України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” від 13.10.1992 року № 2673-XII визначені наступні функціональні типи СЕЗ: вільні митні зони й порти, експортні, транзитні зони, митні склади, технологічні парки, технополіси, комплексні виробничі зони, туристсько-рекреаційні, страхові, банківські, зони, яки поєднують функції різних типів СЕЗ тощо.

Заходи тарифного регулювання передбачають обкладення митом товарів та iнших предметів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межi цiєї території відповідно до систематизованого звіту ставок мита визначеного Законом України про “Єдиний митний тариф України” від 05.04.2001 року № 2371-ІII, а нетарифне регулювання – введення обмежень на ввезення товарів на митну територію України або вивезення товарів за її межи, але СМЗ не є митною територією України, тому до неї не застосовуються ці заходи, якщо інше не передбачено законом України, щодо конкретної СМЗ.

В зв’язку з цим, заповнення ВМД має деякі особливості. Зокрема, в частини заповнення графи 36 (окремі коди податкових пільг для кожного виду податку відповідної СЕЗ), графи 37 ВМД (окремі коди особливостей переміщення для кожної СЕЗ) та умовне нарахування податків за відповідним законом України про конкретну СЕЗ за графою 47 ВМД.