Не підлягають передачі на тимчасове зберігання підприємствам товари і транспортні засоби, що зберігаються виключно митним органом відповідно до статті 166 цього Кодексу.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи може визначати також перелік окремих видів товарів і транспортних засобів, які передаються на тимчасове зберігання під митним контролем лише на склади митних органів.

 

Відповідно до загальної норми статті 106 цього Кодексу СТЗ призначені для розміщення будь-яких товарів і транспортних засобів. Дане положення варто розглядати як відсутність заборон і обмежень для розміщення на збереження на СТЗ товарів і транспортних засобів у залежності від їхнього найменування, країни походження й інших характеристик, за винятком випадків, передбачених законодавством. Однак дане положення не слід розуміти як можливість розміщення власником складу на конкретному СТЗ будь-яких товарів і транспортних засобів. При ухваленні рішення посадовою особою митного органу про розміщення товарів і транспортних засобів на СТЗ повинні бути враховані такі фактори:

-наявність на складі відповідних умов для збереження окремих видів товарів, що вимагають спеціальних умов збереження,

-можливість здійснення митного контролю за товарами і транспортними засобами, що зберігаються на складі (наприклад, чи існує можливість для забезпечення роздільного збереження наливних, насипних, ідентичних товарів, що належать різним власникам і т.п.)

-чи не приведе розміщення товарів і транспортних засобів до порушення власником складу умов дозволу на використання його в якості СТЗ, передбаченого п. 7 статті 104 цього Кодексу (наприклад, невідповідність розташовуваних товарів номенклатурі й асортименту, зазначеному в умовах дозволу, і т.п.).

Частиною 1 статті 106 цього Кодексу передбачені обмеження для розміщення окремих категорій товарів на СТЗ. Це товари, що можуть завдати шкоди іншим товарам чи мають потребу в особливих умовах збереження. Вони підлягають розміщенню на складі тільки при наявності спеціально обладнаних для їхнього збереження приміщень СТЗ. Забезпечення виконання даного положення покладається як на власника СТЗ, так і на посадових осіб митного органу. Власник складу повинний створити належні умови для збереження товарів на підставі і відповідно до вимог ст.ст. 104, 105 цього Кодексу. Митний орган відповідно до частини 2 статті 51 цього Кодексу зобов'язаний забезпечувати схоронність товарів, що знаходяться в зонах митного контролю, у тому числі і на СТЗ.

Прийняття посадовою особою митного органу рішення про необхідність створення спеціальних умов для збереження товарів чи віднесення їх до категорії товарів, що можуть завдати шкоди іншим товарам, може грунтуватися на висновках фахівців, експертів, висновків представників інших контролюючих органів. Такі висновки можуть даватися власником складу при одержанні дозволу на використання складу в якості СТЗ та/чи узгодженні номенклатури (асортименту) товарів, що плануються до розміщення на складі. Митний орган може за власною ініціативою звертатися до таких фахівців, експертів, представників інших контролюючих органів за одержанням відповідних роз'яснень, що будуть покладені в основу прийнятого ними рішення.

Частинами 2 і 3 статті 106 МКУ встановлені заборони на збереження окремих товарів на СТЗ. Не підлягають передачі на тимчасове збереження товари і транспортні засоби в таких випадках:

-ті,що зберігаються виключно митним органом у відповідності зі статтею 166 цього Кодексу;

-включені Державною митною службою України в перелік товарів, що повинні передаватися для збереження на склади митних органів.

Розміщення товарів і транспортних засобів для збереження на СТЗ є однієї з форм збереження товарів і транспортних засобів, що знаходяться під митним контролем. МКУ передбачене збереження товарів під митним контролем на складах митних органів (див. главу 24) і на митних ліцензійних складах (далі – МЛС) (див. главу 35). При цьому склади митних органів можуть зберігати будь-які товари і транспортні засоби. Збереження товарів і транспортних засобів на СТЗ і МЛС здійснюється з обмеженнями і заборонами, передбаченими законодавством. Крім прямого встановлення обмежень і заборон на розміщення товарів на СТЗ і МЛС норми МКУ визначають також органи, уповноважені встановлювати додаткові переліки товарів, які не підлягають розміщенню для збереження на СТЗ чи МЛС. Так, Державна митна служба України може визначати перелік окремих видів товарів і транспортних засобів, що передаються на тимчасове збереження тільки на склади митних органів. Кабінет Міністрів України, відповідно до частини 1 статті 213 цього Кодексу, може встановлювати заборону на розміщення окремих товарів у режим МЛС. Таким чином, власник товарів і транспортних засобів, у випадку наявності обмежень на розміщення товарів і транспортних засобів на СТЗ, може передати їх для збереження на склад митного органу чи заявити в режим МЛС, якщо немає обмежень, передбачених законодавством.

Стаття 107. Особа, відповідальна за схоронність товарів і транспортних засобів, розміщених на складі тимчасового зберігання

Відповідальним перед митними органами за втрату чи пошкодження товарів і транспортних засобів, розміщених на складі тимчасового зберігання, є власник складу тимчасового зберігання.

За видачу без дозволу митного органу або втрату товарів, транспортних засобів, розміщених на складі тимчасового зберігання, власник складу тимчасового зберігання несе відповідальність, передбачену цим Кодексом.

Одним з найбільш важливих питань, пов'язаних із процедурою тимчасового збереження, є відповідальність перед митним органом власника СТЗ за схоронність товарів і транспортних засобів, розміщених на складі. МКУ передбачає для власника складу відповідальність адміністративну і цивільно-правову (майнову).

Цивільно-правова (майнова) відповідальність покладається на власника складу згідно статті 102 цього Кодексу на підставі укладеного їм договору збереження з особами, що розміщають товари і транспортні засоби на складі.

Адміністративна відповідальність для власника складу настає у випадку втрати товарів і транспортних засобів, розміщених на СТЗ, а також видачі їх без дозволу митного органу. Залучення до адміністративної відповідальності власника складу за зазначені правопорушення передбачено статтею 331 цього Кодексу. Слід зазначити, що наявність зазначеної норми в МКУ істотно впливає на організацію митного контролю за товарами і транспортними засобами, розміщеними на СТЗ. Митний орган після надання дозволу на розміщення товарів і транспортних засобів на СТЗ має взаємини з питань забезпечення їхньої схоронності тільки з одним суб'єктом відповідальності – власником складу, а не з всіма особами, що розмістили товари і транспортні засоби на складі. Залучення митним органом власника складу до адміністративної відповідальності може здійснюватися і за іншими підставами, передбаченими МКУ. Так, власник складу може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення режиму зони митного контролю (ст. 229), за здійснення неправомірних операцій з товарами і транспортними засобами, зміна їхнього стану, користування і розпорядження ними (ст. 336), за проведення вантажних й інших операцій без дозволу митного органу (ст. 337), за ушкодження і втрату митного забезпечення (ст. 238), за створення перешкод посадовій особі митного органу у доступі до товарів, транспортних засобів і документів (ст. 342), за непредставлення митному органу звітності по товарах (ст. 343), документів і зразків товарів для проведення дослідження (аналізу, експертизи) (ст. 344).

Якщо товари і транспортні засоби знаходяться на тимчасовому збереженні на складі митного органу, то взаємовідносини з особами, що розміщають такі товари і транспортні засоби на складі, здійснюється відповідно до вимог МКУ і цивільного законодавства України. У випадку втрати чи ушкодження товарів і транспортних засобів, що знаходяться на збереженні, митний орган буде нести цивільно-правову (майнову) відповідальність перед їх власником (за винятком випадків їхньої втрати чи ушкодження з вини власника) на підставі статті 168 цього Кодексу. Особи, винні в діях, через які товари і транспортні засоби були втрачені чи ушкоджені, несуть перед митним органом відповідальність згідно діючого законодавства.

Частиною 1 статті 107 цього Кодексу установлена відповідальність власника складу перед митному органом не тільки за втрату, але і за ушкодження товарів і транспортних засобів. Залучення митним органом до відповідальності власника складу здійснюється в рамках, наданих йому МКУ, прав. Так, у випадку, якщо ушкодження відбулося в результаті проведення власником СТЗ із товарами і транспортними засобами операцій, зазначених у статтях 336, 337 цього Кодексу, він буде притягнутий митним органом до адміністративної відповідальності. Крім того, на підставі договору збереження власник складу може бути притягнутий до цивільно-правової (майнової) відповідальності особою, що здійснила розміщення товарів і транспортних засобів на СТЗ.

Стаття 108. Строк тимчасового зберігання товарів і транспортних засобів